Боротьба французької Біблії за існування

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ФРАНЦІЇ

ПОНАД сто мільйонів чоловік у світі розмовляють сьогодні французькою мовою. Навіть якщо ви не є одним з них, розповідь про боротьбу французької Біблії за існування буде захопливою для вас, частково тому, що вона пов’язана з релігійною свободою. Протягом століть багато перекладів Біблії французькою мовою жорстоко нищилося руками ворогів та фальшивих друзів. Перекладачі та друкарі, ризикуючи життям, намагалися перемогти в боротьбі, хоча шансів мали неймовірно мало.

У XII столітті існували переклади частин Біблії мовами простих людей, у тому числі французькою. Групи, які католицька церква вважала єретичними, заохочували користуватися цими перекладами. Однак Біблія французькою мовою почала широко розповсюджуватися не раніше XIX століття. Те, що до цього моменту минуло стільки сторіч, виявляє, який небезпечний шлях подолала французька Біблія у своїй боротьбі за існування.

Однією з перших французьких книжок був біблійний словник, надрукований приблизно в 900 році н. е. Його створили з наміром допомогти читачам зрозуміти Біблію латиною — мовою, якою користувалась католицька церква. Але на той час прості люди більше не говорили латиною, а багатьма діалектами. Тож вони не мали жодного доступу до Божого Слова. Можливість читати Святе Письмо залишалась привілеєм духівництва, яке знало латину.

У 842 році н. е. був виданий перший офіційний державний документ французькою мовою — безмовне визнання того, що більшість людей уже не розмовляє латиною. Релігійна поезія мовою простого народу стала з’являтися у Франції приблизно у 880 році н. е. Проте на переклади Біблії довелося чекати ще два століття. Серед найперших із них були переклади частин Біблії норманським діалектом, які датуються початком XII століття.

Починається запекла боротьба

Перші серйозні спроби дати народу Франції Святе Письмо зрозумілою мовою зробив у XII столітті П’єр Вальдо, купець з Ліона (Центральна Франція). Вальдо замовив переклади частин Біблії провансальською мовою, якою розмовляли на південному сході Франції. У 1179 році на Третьому Латеранському соборі він передав цей неповний біблійний переклад на розгляд папі Александру III.

Пізніше церква засудила Вальдо та його послідовників як єретиків, і монахи спалили рукописи з перекладом. З того часу духівництво чинило опір кожній спробі дати Боже Слово в руки простих людей.

Церква виявила свою стратегію в 1211 році, організувавши в місті Метц, що на сході Франції, публічне спалення Біблій. У 1229 році Тулузький собор категорично заборонив мирянам користуватися будь-яким перекладом Біблії мовою простих людей. Далі, в 1234 році, Таррагонський собор заборонив посідання Біблії будь-якою з романських мов (мов, що походять від латини) навіть духівництву.

Незважаючи на таку запеклу протидію, в другій половині XIII століття з’явився перший повний переклад Біблії французькою мовою. Перекладач цієї Біблії залишився невідомим, і було розповсюджено зовсім небагато її примірників. У ті часи прості люди не мали жодного доступу до Біблії. Примірники переписувались від руки, і через високу вартість й обмежену кількість Біблією володіли майже виключно знать та духівництво.

Мобілізація сил на захист Біблії

Коли приблизно в 1450 році Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат і рухомі літери, революція у друкарстві, яка розгорнулась в Європі, охопила також Францію. Три французькі міста — Париж, Ліон і Руан — стали важливими друкарськими центрами, потужною силою, що виступила на захист Бібліїa.

До цього моменту боротьби переклади Біблії французькою ґрунтувалися на латинській «Вульгаті». Хоча в латинський текст «Вульгати» після тисячі років переписування вкралося досить багато помилок, церква й далі трималася цього перекладу. Однак французький католик Жак Лефевр д’Етапль вирішив зробити Біблію доступною для людей. У 1530 році він переклав «Вульгату» французькою мовою, виправивши деякі з помилок на основі єврейських і грецьких рукописів, що стали досяжними незадовго до того. Він також усунув поміщені церквою в текст доктринальні пояснення, які лише викликали замішання.

Майже відразу переклад Лефевра викликав незадоволення духівництва. Деякі видання треба було друкувати поза Францією. Їх занесли до списку заборонених церквою книжок. Якийсь час Лефевр мусив шукати притулку в Страсбурзі, вільному тоді імперському місті на сході Франції. Незважаючи на все це, його переклад був перемогою.

Перший переклад Біблії французькою мовою, який базувався на текстах мовами оригіналу, вийшов у світ 1535 року. Переклад зробив французький протестант П’єр-Робер Оліветан, двоюрідний брат реформатора Жана Кальвіна. Через протидію церкви переклад не змогли надрукувати у Франції, і тому його опублікували в Невшателі (Швейцарія) у протестантській громаді, яка утворилася незадовго до того. Французька Біблія Оліветана послужила зразком для багатьох наступних виправлених видань та перекладів Біблії іншими мовами.

Небезпечна боротьба

У Франції за публікування Біблії деяких сміливих друкарів спалювали на стовпах (одним з них був Етьєн Доле, який загинув 1546 року). У 1546 році Тридентський собор ще раз попри помилки у «Вульгаті» підтвердив її «автентичність», і з того часу церква дедалі рішучіше протидіяла будь-яким перекладам мовою простих людей. У 1612 році іспанська інквізиція розпочала жорстоку кампанію, щоб знищити усі Біблії мовою простого народу.

Деколи в результаті переслідувань народжувались геніальні винаходи. Один з них — маленькі «шиньйонні», або «вузлові», Біблії, які можна було легко сховати у вузлі жіночого волосся. А в 1754 році вийшла книжка з уривками Єврейських і Грецьких Писань розмірами всього три на п’ять сантиметрів.

Контрнаступ

З часом, однак, ситуація змінилась. Після того як Біблія пережила багато сторіч жорстокого переслідування, почалась рішуча контратака на її захист. Нові ідеї та свобода віросповідання, дарована людям після Французької революції, влучили в саму основу церковного опору. Внаслідок цього 1803 року у Франції було надруковано протестантський Новий Завіт — перший за 125 років!

Надійшла допомога і від біблійних товариств. У 1792 році в Лондоні (Англія) було засновано Французьке біблійне товариство, щоб «здобути якомога більше французьких Біблій для французів, які не володіють цим божественним скарбом зрозумілою їм мовою». До боротьби приєдналися також й інші біблійні товариства. І вони з успіхом досягли своєї мети — стали публікувати й поширювати Біблії французькою мовою.

Смертельний удар

Католицька церква відмовилась зробити будь-які зміни у своїй тактиці, але боротьбу було програно. У XIX столітті папи, непохитно виступаючи проти Біблій мовою простих людей, видали серію указів. У 1897 році папа Лев XIII знову підтвердив, що «усі переклади Святих Книг, зроблені будь-яким некатолицьким автором будь-якою мовою народу, заборонені, особливо якщо їх опублікували біблійні товариства, кілька разів засуджені римським папою».

Однак через наявність недорогих протестантських Біблій, виданих біблійними товариствами, католицька церква дозволила католицьким вченим перекласти Біблію французькою мовою. Переклад Оґюстена Крампона, спочатку надрукований у семи томах (1894—1904 роки), а пізніше в одному (1904 рік), був першим католицьким перекладом французькою мовою, який ґрунтувався на текстах мовами оригіналу. Вартим уваги є те, що Крампон зробив численні наукові примітки під текстом і в багатьох місцях вжив Жеова — французьку форму Божого імені.

Зрештою, змінюючи позицію, Ватикан виклав у своїй енцикліці («Divino Afflante Spiritu», 1943 рік) правила щодо перекладу Біблії різними мовами. З того часу було надруковано багато католицьких перекладів. Один з них — широковідома «Єрусалимська Біблія», спершу опублікована французькою, а тоді перекладена кількома іншими мовами, в тому числі англійською.

Французьке видання «Перекладу нового світу Святого Письма» — це Біблія, яка допомогла франкомовним людям по всьому світу. Вперше її було надруковано повністю в 1974 році, а пізніше, 1995-го, вийшло виправлене видання. На сьогодні «Переклад нового світу» вже існує багатьма мовами, і в кожному з цих перекладів Автору Біблії, Єгові, віддається належна шана через відновлення його імені в Єврейських і, де належно, Грецьких Писаннях. На сьогодні надруковано понад п’ять мільйонів примірників цього французького видання. Безперечно, Біблія французькою мовою перемогла в боротьбі за існування.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 16]

Біблія Лефевра д’Етапля. 1530 рік.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Біблія Оліветана. 1535 рік.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Рідкісний примірник «Біблії XIII сторіччя».

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 17]

Біблії: Bibliothèque Nationale de France