Підробки— всесвітня проблема

У Франції аж до кінця XVIII сторіччя чоловіків за такий злочин живцем зварювали у воді. В Англії від 1697 до 1832 року за цей переступ закону каралося стратою, а сам вчинок розглядався як державна зрада. Через це було повішено понад 300 англійців і незліченну кількість людей було заслано на каторгу в Австралію.

Понад 130 років уряд США засуджував таких злочинців навіть до 15 років ув’язнення у федеральній в’язниці. Мало того, з них додатково стягували штраф у тисячі доларів. Навіть нині в Росії та в Китаї за це карається смертю.

За такий злочин багато держав піддають людей страшному покаранню, але намарно. Навіть страх перед смертю не може викоренити пристрасті до швидкого збагачення у тих, хто володіє відповідної технікою. Державні діячі спантеличені. «Важко знайти дієвий засіб залякування,— кажуть вони,— фактично так було за всіх часів».

Підробка! Один з найдавніших злочинів у історії людства. Наприкінці XX сторіччя вона стала всесвітньою проблемою, котра невпинно загострюється. Роберт Г. Джексон, член судової колегії Верховного суду США, сказав про це: «Підробка — це злочин, який ніколи не здійснюється випадково чи через невігластво, вибух гніву або крайнє зубожіння. Це злочин, який здійснюється зі знанням, умінням та затратою значної суми грошей на устаткування».

Приміром, американські гроші нелегально репродукуються по цілому світі у небаченій кількості. «Американська валюта,— сказав один діяч міністерства фінансів,— не лише найбажаніша валюта у світі. Її найлегше підробити». Найважче американському уряду через те, що більша частина фіктивної валюти виготовляється за межами Сполучених Штатів Америки.

Розгляньмо наступне. За даними журналу «Тайм», 1992 року в різних країнах було конфісковано 30 мільйонів фальшивих доларів США. «Минулого року з обігу було вилучено фальшиві долари США на суму 120 мільйонів, та є підозри, що ця цифра 1994 року сягне навіть ще більшого розміру. І значно більша сума фальшивих грошей перебуває в обігу»,— пише журнал. Ці цифри лише частково змальовують картину. Експерти вважають, що реальна сума фальшивих доларів, яка циркулює за межами Сполучених Штатів Америки, може сягати десяти мільярдів.

Позаяк у багатьох країнах американська валюта вельми бажана і навіть бажаніша, ніж власна, до того ж легко підроблювана, то багато держав і різних кримінальних елементів наживаються на її фальсифікації. У Південній Америці колумбійські наркотичні картелі, аби збільшити свої нелегальні прибутки, роками підробляють американську валюту. Нині, як про це повідомляється в журналі «Юнайтед Стейтс ньюс енд уорлд ріпорт», на світову арену бізнесу підробки грошей у ролі головних учасників вийшли деякі країни Середнього Сходу. Журнал додає, що в одній з цих країн «використовується дуже складна друкарська технологія, подібна до тої, яку має міністерство фінансів США. Як наслідок, [вона] спроможна друкувати фактично нерозпізнаванні фальшиві купюри вартістю у 100 доларів США, відомі як «суперкупюри».

Люди в Росії, Китаї та інших азіатських країнах теж починають займатися друкуванням фальшивих грошей, головним чином американської валюти. Побутує думка, що нині в Москві 50 відсотків американських доларів — фальшиві.

Після війни в районі Перської затоки 1991 року, коли пішли в обіг сотні мільйонів доларів США, «міжнародні банкіри були шоковані, виявивши, що 40 відсотків усіх 100-доларових купюр — підроблені»,— пише «Рідерс дайджест».

Франція теж бореться зі своїми грошовими проблемами, фактично подібне становище є в багатьох інших європейських країнах. Підробка грошей не лише американська проблема, про схожу ситуацію можуть засвідчити й інші держави.

Підробляти стало легше

Ще донедавна фальшиві гроші вимагали від потаємних майстрів (ма́лярів, вправних гравіювальників, карбувальників та друкарів) багато годин старанної праці, результатом якої в ліпшому разі були неякісні факсиміле справжніх грошей. А втім, нині високоточні кольорові копіювальні пристрої, двобічні лазерні принтери й сканери в офісах та вдома дають можливість практично кожному розмножувати бажану валюту.

Ми живемо в час, коли підробки здійснюються за допомогою настільних комп’ютерів! Те, що колись вимагало вміння професійного гравера, сьогодні доступне службовцям і тим, хто має власний комп’ютер вдома. Друкарські програмні засоби для персонального комп’ютера, які є вартістю не більше 5000 доларів США, нині здатні друкувати фальшиві купюри, які важко розпізнати навіть досвідченим фахівцям. А це означає, що той, у кого настала скрута з грошима, може й не йти до найближчого банківського автомата-касира, а сам надрукувати гроші потрібної вартості! Такі комп’ютерні системи вже тепер становлять потенційну небезпеку в руках сучасних фальсифікаторів. «Ці винахідливі злочинці здобувають низку перемог над державними виконавчими владами і в один прекрасний день можуть створити кризу головних валют світу»,— пише журнал «Юнайтед Стейтс ньюс енд уорлд ріпорт».

Наприклад, у Франції 1992 року 18 відсотків з 30 мільйонів фальшивих французьких франків (вартістю у 5 мільйонів доларів США) було підроблено на офісній друкарській техніці. Один службовець Банку Франції вбачає в цьому не лише загрозу економіці, але й небезпеку створення недовір’я широкого загалу до уряду. «Коли люди дізнаються про можливість імітувати солідні банкноти за допомогою сучасної, доступної більшості населення техніки, вони можуть втратити довіру до уряду»,— каже він.

Аби припинити наплив фальшивої валюти в Америку та інші країни, уряди почали розробляти нові банкноти, а в декотрих країнах такі нові паперові гроші вже увійшли в обіг. Скажімо, на американській 100-доларовій купюрі портрет Бенджаміна Франкліна буде збільшеним у півтора раза й зміщеним на три четвертих дюйма ліворуч. «Рідерс дайджест» повідомляє, що «також буде впроваджено чотирнадцять інших змін у друкуванні та прихованих позначках безпечності». Продумуються теж безліч додаткових модифікацій, приміром, водяні знаки та чорнило, котре змінює колір, якщо його роздивлятися з різних кутів.

Франція вже деякий час виготовляє купюри з новими засобами захисту, що, можливо, певною мірою стримає фальшивомонетників. А втім, один представник Банку Франції визнає, що «не існує простого технічного методу захиститися від потенційних фальшивомонетників, але,— додає він,— нині ми спроможні створити на банкноті стільки різних перешкод, що буде важко й дуже дорого її підробити». Він називає ці перешкоди «головною лінією оборони проти підробок».

Німеччина й Великобританія на своїх паперових грошах помістили захисну нитку, котра утруднює їх копіювання. На канадській 20-доларовій банкноті є невеликий блискучий квадратик, що називається оптичним захисним засобом, який неможливо скопіювати електронною машиною. Австралія 1988 року почала друкувати пластикові банкноти, вдаючись до контрзаходів, нездійсненних на папері. Фінляндія та Австрія використовують на паперових купюрах дифракційну фольгу. Вона мерехтить і змінює колір, подібно як голограма. Однак державні влади побоюються, що фальшивомонетники не відставатимуть і вноситимуть відповідні корективи у свою кримінальну діяльність; отже, в будь-котрому разі, як це показує історія, усі контрзаходи проти підробок з часом стають неефективними. «Це щось подібне до одного старого прислів’я,— каже репрезентант міністерства фінансів.— Якщо збудувати 8-футовий мур, то недоброзичливці виготовлять 10-футову драбину».

Як побачимо в наступних статтях, друкування фальшивих грошей — це лише одна з галузей, в якій підроблювачі виявляють свою винахідливість.

[Вставка на сторінці 4]

Друкарські програмні засоби для персонального комп’ютера, які є вартістю не більше 5000 доларів США, нині здатні друкувати фальшиві купюри, які важко розпізнати навіть досвідченим фахівцям.