Віра і ваше майбутнє

«Віра є запорукою того, чого сподіваємося» (ЄВРЕЇВ 11:1, Хом.).

1. Якого майбутнього прагне більшість людей?

ЧИ ВИ цікавитесь майбутнім? Більшість людей цікавиться. Вони сподіваються мирного майбутнього, продуктивної та приємної праці, довгого життя без страху в хороших умовах і доброму здоров’ї. Немає сумніву, кожне покоління в історії прагнуло цього. І в нинішньому світі, що сповнений таким неспокоєм, ці умови бажані, як ніколи.

2. Як один державний діяч висловився про майбутнє?

² Нині, коли людство стоїть на порозі XXI сторіччя, чи існує спосіб визначити, яким буде майбутнє? Американський державний діяч Патрік Генрі понад 200 років тому запропонував, як це можна зробити. Він сказав: «Єдиний спосіб судити про майбутнє — це судити про минуле». Згідно із цим поглядом, про майбутнє людського роду можна дізнатися до певної міри з того, що́ людина робила в минулому. Багато людей погоджуються з такою думкою.

Яким було минуле?

3. Що говорить історія про перспективу на майбутнє?

³ Але якщо майбутнє є лише відображенням минулого, чи це потішає вас? Чи протягом сторіч життя минулих поколінь поліпшувалось? Не дуже. Попри всі надії, які люди плекають вже тисячі років, і всупереч матеріальному прогресу в деяких місцях, історія сповнена гноблення, злочинності, насилля, війни й бідності. Незадовільні людські уряди здебільшого приносили в цей світ лихо за лихом. Біблія влучно повідомляє: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9).

4, 5. а) Чому на початку XX сторіччя люди живили надії? б) Що сталося з їхніми сподіваннями на майбутнє?

⁴ Правдою також є те, що погане з історії людства повторюється, але в більших масштабах і з більш руїнницькою силою. Наше XX сторіччя є доказом цього. Чи люди навчилися чогось із помилок минулого? Чи вони уникали цих помилок? На початку нашого сторіччя багато людей вірило у ліпше майбутнє, бо тривав відносно довгий період миру й відбувався прогрес у промисловості, науці й освіті. Професор одного університету сказав, що на порозі 1900-х років війну вважали неможливою, оскільки «люди були надто цивілізовані». Колишній прем’єр-міністр Англії висловився про погляд людей того часу: «Обставини чимдалі поліпшувалися. Це світ, у котрому я народився». Але опісля він сказав: «Раптом, несподівано одного ранку 1914 року все закінчилось».

⁵ Незважаючи на тогочасну віру в ліпше майбутнє, тільки-но почалось нове сторіччя, як світ кинувся у вир найбільшої катастрофи, спричиненої людьми,— Першу світову війну. Щоб зрозуміти її характер, розгляньте, що сталося 1916 року в одній битві, коли англійське військо пішло в наступ на німецькі лінії біля річки Сомми у Франції. За кілька годин англійці втратили 20 000 солдатів і багато людей загинуло на німецькій стороні. За чотири роки кровопролиття близько десяти мільйонів солдатів, а також багато цивільних втратили життя. Через втрату стількох чоловіків населення Франції зменшилось. Економіка була зруйнована й це довело до світової економічної кризи 30-х років. Не дивно, що, на думку деяких, коли почалась Перша світова війна, світ зійшов з розуму!

6. Чи після Першої світової війни життя поліпшилось?

⁶ Чи такого майбутнього сподівалося те покоління? Зовсім ні. Надії людей були знівечені; і ні до чого ліпшого все це не довело. Усього через 21 рік після Першої світової війни, 1939 року, почалася набагато страшніша катастрофа, спричинена людьми,— Друга світова війна. Вона забрала життя 50 мільйонів чоловіків, жінок і дітей. Масованими бомбардуваннями були знищені цілі міста. І якщо в Першій світовій війні загинуло за кілька годин в одній битві два десятка тисяч чоловік, то в Другій світовій війні всього-на-всього дві атомні бомби забрали життя понад 100 000 людей усього за кілька секунд. На думку багатьох, жахливішим було систематичне винищування мільйонів людей у нацистських концтаборах.

7. Що принесло це сторіччя?

⁷ Декілька джерел стверджують, що коли додати число осіб загинулих у війнах між націями й громадянських конфліктах до числа знищених урядами своїх же країн, то кількість вбитих у цьому сторіччі сягне 200 мільйонів. Одне джерело навіть називає цифру 360 мільйонів. Уявіть собі весь жах цього: біль, сльози, муки й розбите життя! Крім того, у середньому коло 40 000 людей, здебільшого діти, помирають щодня внаслідок бідності. Утричі більше гине щодня від абортів. Також приблизно один мільярд людей занадто бідні, щоб отримувати потрібне харчування для нормальної щоденної праці. Усі ці обставини є доказом передреченого в Біблії пророцтва, що ми живемо в «останні дні» теперішньої злої системи речей (2 Тимофія 3:1—5, 13; Матвія 24:3—12; Луки 21:10, 11; Об’явлення 6:3—8).

Люди не можуть знайти вирішення

8. Чому людські лідери не можуть розв’язати світових проблем?

⁸ Наше XX сторіччя наближається до кінця і те, що воно переживає, можна долучити до пережитого в минулих сторіччях. Про що говорить уся ця історія? Вона каже, що людські лідери не можуть вирішити основних проблем світу, ні тепер, ні в майбутньому. Лідери просто не в змозі забезпечити майбутнього, котрого ми прагнемо, хоч би якими добрими намірами вони керувалися. А деякі можновладці навіть не керуються такими добрими намірами; вони цікавляться становищем і владою для досягнення своїх егоїстичних та матеріалістичних цілей, а не для блага інших людей.

9. Чому існує підстава сумніватися в тому, що наука може вирішити людські проблеми?

⁹ Чи наука має відповіді? Беручи до уваги минуле, можна сказати, що ні. Урядові науковці витратили величезну кількість грошей, часу й зусиль на розвиток надзвичайно нищівної хімічної, біологічної та іншої зброї. Нації, у тому числі найбідніші, щорічно витрачають понад 700 мільярдів доларів на озброєння! «Науковий прогрес» також частково відповідальний за виробництво хімікатів, які сприяють забрудненню повітря, ґрунту, води й харчів.

10. Чому навіть освіта не може запевнити ліпшого майбутнього?

¹⁰ Чи можемо ми сподіватися, що освітні установи світу допоможуть побудувати ліпше майбутнє, навчаючи людей дотримуватись високих моральних норм, поважати інших та любити ближніх? Ні. Навпаки, вони зосереджують увагу людей на кар’єрі, на тому, як заробити більше грошей. Вони породжують дух суперництва, а не співпраці. У школах також не навчають моралі, але потурають сексуальній свободі, яка довела до великого росту кількості вагітностей у підлітковому віці й поширення хвороб, які передаються статевим шляхом.

11. Як факти стосовно великих підприємств навівають сумніви щодо майбутнього?

¹¹ Чи великі підприємства світу раптом почнуть піклуватися нашою планетою і виявлятимуть любов до інших, виготовляючи товари на благо споживачам, а не тільки для прибутку? Малоймовірно. Чи вони припинять створювати телепрограми, наповнені насильством і неморальністю, які псують розуми людей, особливо молоді? Стосовно цього минуле не дає підстав для оптимізму, бо, якщо взяти до уваги останні роки, телебачення стало вигрібною ямою неморальності й насилля.

12. Що можна сказати про хвороби й смерть людей?

¹² Крім того, хоч би якими щирими були лікарі, вони не можуть перемогти хвороби й смерть. Приміром, під кінець Першої світової війни медицина була безсила стримати «іспанку»; по цілому світі ця форма грипу забрала 20 мільйонів життів. Сьогодні дуже поширені серцеві захворювання, рак та інші смертельні хвороби. Медицина також не перемогла чуми наших днів — СНІДу. Навпаки, у повідомленні ООН, опублікованому в листопаді 1997 року, було зроблено висновок, що швидкість поширення вірусу СНІДу вдвічі вища, ніж попередньо припускали. Вже мільйони людей померли від нього. Позаторік ним заразилося ще три мільйони.

Що думають про майбутнє Свідки Єгови

13, 14. а) Що думають про майбутнє Свідки Єгови? б) Чому люди не можуть запровадити ліпшого майбутнього?

¹³ Проте Свідки Єгови вважають, що перед людством лежить світле майбутнє — найліпше майбутнє! Але вони не вірять, що ліпше майбутнє прийде завдяки людським зусиллям. Натомість вони покладаються на Творця, Бога Єгову. Він знає, яким буде майбутнє — воно буде чудовим! Він також знає, що люди не можуть забезпечити такого майбутнього. Оскільки Бог створив їх, він найліпше знає їхні обмеження. У своєму натхненому Слові Єгова ясно говорить, що він не створив людей із здатністю успішно керувати без божественного проводу. Те, що Бог дозволив людині так довго правити собою в незалежності від нього, поза всяким сумнівом підтверджує цю нездатність. Один письменник визнав: «Людський розум випробував усі можливі комбінації урядування — та все надаремно».

¹⁴ В Єремії 10:23 можна прочитати слова натхненого пророка: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком». Також Псалом 146:3 говорить: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема». Оскільки ми народилися недосконалими, як показує Римлян 5:12, Боже Слово попереджає нас не покладатися й на себе. В Єремії 17:9 говориться: «Людське серце найлукавіше над все». Тому Приповістей 28:26 каже: «Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований».

15. Де ми можемо знайти мудрість, яка є дороговказом для нас?

¹⁵ Де можна знайти цю мудрість? «Страх Господній — початок премудрости, а пізнання Святого — це розум» (Приповістей 9:10). Тільки Єгова має мудрість, яка може бути для нас дороговказом у ці страшні часи. І він дає нам доступ до своєї мудрості через Святе Письмо, яке він надихнув, щоб давати нам керівництво (Приповістей 2:1—9; 3:1—6; 2 Тимофія 3:16, 17).

Майбутнє людського правління

16. Хто визначає майбутнє?

¹⁶ Що ж тоді Боже Слово говорить про майбутнє? Воно розповідає, що майбутнє аж ніяк не відображатиме минулих учинків людей. Отже міркування Патріка Генрі є помилкою. Майбутнє цієї землі й усіх її мешканців будуть визначати не люди, а Бог Єгова. На землі буде виконуватися його воля, а не воля якихось людей чи націй цього світу. «У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній» (Приповістей 19:21).

17, 18. Яка Божа воля на наш час?

¹⁷ Яка ж Божа воля на наш час? Він має намір покінчити з теперішньою насильницькою, неморальною системою речей. Невдале правління людей, яке тривало багато сторіч, незабаром буде замінене Божим правлінням. Пророцтво з Даниїла 2:44 говорить: «За днів тих царів [що існують сьогодні] Небесний Бог поставить царство [в небі], що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки». Царство також усуне згубний вплив Сатани Диявола, а цього люди зробити не можуть. Його правління над цим світом припиниться навіки (Римлян 16:20; 2 Коринтян 4:4; 1 Івана 5:19, УКУ).

¹⁸ Завважте, що небесний уряд покінчить з усіма формами людського правління. Правління цією землею не буде віддане людям. На небі ті, які входять у склад Божого Царства, контролюватимуть усі земні справи на благо людства (Об’явлення 5:10; 20:4—6). На землі вірні люди будуть діяти за вказівками Божого Царства. Про це правління Ісус навчав нас молитися, кажучи: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10).

19, 20. а) Як Біблія описує Царство? б) Що правління Царства зробить для людства?

¹⁹ Свідки Єгови вірять у Царство Бога. Воно є «новим небом», про яке апостол Петро написав: «За Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває» (2 Петра 3:13). «Нова земля» — це нове людське суспільство, яким буде керувати нове небо, тобто Боже Царство. Цей Божий розпорядок був виявлений у видінні апостолу Івану, котрий написав: «Бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули... І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:1, 4).

²⁰ Зауважте, що нова земля буде праведною. Усі неправедні елементи будуть усунені в Божій битві — Армагеддоні (Об’явлення 16:14, 16). Пророцтво в Приповістей 2:21, 22 говорить про це так: «Замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, а безбожні з землі будуть вигублені». А Псалом 37:9 обіцяє: «Витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадкують!» Чи ж ви не хотіли б жити у такому новому світі?

Повірте в обітниці Єгови

21. Чому ми можемо повірити в обітниці Єгови?

²¹ Чи ми можемо повірити в обітниці Єгови? Послухайте, що він каже через свого пророка Ісаю: «Пам’ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я, що звіщаю кінець від початку, і наперед — що не сталося ще, і що говорю: «Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню». Друга половина 11-го вірша говорить: «Так, Я сказав — те й спроваджу, що Я задумав був — теє зроблю!» (Ісаї 46:9—11). Безсумнівно, ми можемо вірити Єгові та його обітницям, немовби ці обітниці вже сповнились. Біблія так говорить про це: «Віра є запорукою того, чого сподіваємося,— доказ речей невидимих» (Євреїв 11:1, Хом.).

22. Чому ми можемо бути упевненими, що Єгова сповнить свої обітниці?

²² Смиренні люди виявляють таку віру, бо вони знають, що Бог сповнить свої обітниці. Наприклад, у Псалмі 37:29 ми читаємо: «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній». Чи ми можемо вірити цьому? Так, тому що в Євреїв 6:18 (Хом.) говориться: «Неможливо, щоб Бог казав неправду». Чи Бог володіє землею, аби дати її смиренним? Об’явлення 4:11 проголошує: «Все Ти створив, із волі Твоєї існує та створене все!» Тому Псалом 24:1 говорить: «Господня земля, і все, що на ній». Єгова створив землю, він володіє нею і дає її тому, хто вірить у нього. Наступна стаття допоможе нам зміцнити упевненість у цьому, показуючи, як Єгова дотримувався обітниць, котрі він давав своєму народові в минулому, як він дотримується їх у наш час; і чому ми можемо мати цілковиту упевненість, що він робитиме це в майбутньому.

Єгова сповняє свої обітниці для вірних

«Вірний бо Той, Хто обіцяв» (ЄВРЕЇВ 10:23).

1, 2. Чому ми можемо мати повне довір’я до обітниць Єгови?

ЄГОВА вимагає, щоб його слуги розвивали й підтримували непохитну віру в нього та його обітниці. Завдяки такій вірі людина може повністю довіряти, що Єгова виконає всі свої обітниці. Його натхнене Слово проголошує: «Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді,— як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив — те здійсниться» (Ісаї 14:24).

² Вислів «присягав був Господь Саваот» виявляє, що Єгова урочисто присягає сповнити свої обітниці. Ось чому його Слово може казати: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6). Коли ми покладаємось на Єгову й дозволяємо, щоб нами керувала його мудрість, наші стежки обов’язково приведуть нас до вічного життя, бо Божа мудрість — «дерево життя для тих, хто тримається міцно її» (Приповістей 3:18; Івана 17:3).

Справжня віра у стародавні часи

3. Як Ной виявив віру в Єгову?

³ Ставлення Єгови до тих, хто мав справжню віру, свідчить, що на нього можна покладатися. Наприклад, понад 4400 років тому Бог сказав Ноєві, що тогочасний світ буде знищений у всесвітньому Потопі. Він наказав Ноєві побудувати величезний ковчег, щоб зберегти життя людей і тварин. Що зробив Ной? Євреїв 11:7 розповідає: «Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти». Чому Ной мав віру в те, чого ніколи ще не було, «те, чого ще не бачив»? Тому що він був досить добре обізнаний з тим, як Бог поводився з людством у минулому, аби зрозуміти, що кожне Боже слово справджується. Отже, Ной був переконаний, що Потоп також прийде (Буття 6:9—22).

4, 5. Чому Авраам повністю довіряв Єгові?

⁴ Іншим прикладом справжньої віри є Авраам. Майже 3900 років тому Бог сказав йому принести в жертву свого єдиного сина, якого народила йому Сарра, Ісака (Буття 22:1—10). Як відреагував Авраам? В Євреїв 11:17 говориться: «Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака». Але в останній момент ангел Єгови зупинив Авраама (Буття 22:11, 12). Чому Авраам міг зважитися на такий вчинок? Бо він, як говориться в Євреїв 11:19, «розумів, що Бог має силу й воскресити [Ісака] з мертвих». Але як Авраам міг вірити у воскресіння, коли нічого такого не бачив і не було запису про воскресіння в минулому?

⁵ Пам’ятайте, Сарра мала 89 років, коли Бог пообіцяв їм сина. Утроба Сарри вже не була плідна, вона була, так би мовити, мертвою (Буття 18:9—14). Бог повернув до життя утробу Сарри, і вона народила Ісака (Буття 21:1—3). Авраам знав, що, оскільки Бог повернув до життя Саррину мертву утробу, при потребі Він міг повернути до життя також Ісака. Римлян 4:20, 21 каже про Авраама: «Не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв».

6. Як Ісус Навин висловив своє довір’я Єгові?

⁶ Більше як 3400 років тому, коли Ісусу Навину було понад 100 років віку, він за ціле своє життя бачив, яким надійним є Бог, і тому пояснив причину свого довір’я: «Ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш,— усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово» (Ісуса Навина 23:14).

7, 8. До яких рятувальних заходів вдалися вірні християни в першому сторіччі й чому?

⁷ Понад 1900 років тому багато смиренних людей виявляли справжню віру. Зі сповнення біблійних пророцтв вони зрозуміли, що Ісус є Месією, і прийняли його вчення. Маючи тверду переконаність, яка базувалась на фактах та Єврейських Писаннях, вони повірили в те, чого навчав Ісус. Тому, коли Ісус сказав, що через невірність Юдеї та Єрусалима на них прийде Божий суд, ці люди повірили йому. І коли він сказав цим людям, що́ слід робити, аби врятувати своє життя, вони зробили це.

⁸ Ісус сказав віруючим, що, коли Єрусалим буде оточений військом, їм потрібно втікати. У 66 році н. е. римське військо справді підійшло до Єрусалима. Але згодом римляни відійшли з якихось незрозумілих причин. Це було для християн сигналом покинути місто, бо Ісус був повідомив: «Коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях,— хай не вертаються в нього!» (Луки 21:20, 21). Люди, які мали справжню віру, покинули Єрусалим та його околиці й утекли до безпечного місця.

Наслідки невірства

9, 10. а) Як релігійні провідники виявляли невірство в Ісуса? б) Які були наслідки цього невірства?

⁹ А що зробили ті, в кого не було справжньої віри? Вони не втекли, коли мали нагоду. Вони думали, що їхні лідери врятують їх. Але ті лідери та їхні послідовники також мали докази Месіанства Ісуса. Чому ж вони не прийняли його слів? Тому що серця цих людей були злими. Це стало ясно раніше, коли на їхніх очах багато простих людей линуло до Ісуса після того, як він воскресив Лазаря. Івана 11:47, 48 розповідає: «Первосвященики та фарисеї скликали раду [«Синедріон» (СМ) — єврейський верховний суд] й казали: «Що маємо робити, бо Цей Чоловік [Ісус] пребагато чуд чинить? Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують,— і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!» У 53-му вірші говориться: «Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його».

¹⁰ Яке дивовижне чудо виконав Ісус — воскресив Лазаря з мертвих! Однак релігійні провідники хотіли вбити Ісуса за це. Їхня негідність ще більше виявилася, коли ці «первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти, бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували» (Івана 12:10, 11). Лазар щойно воскрес з мертвих, а вони хотіли, щоб він знову помер! Вони не турбувалися ані Божою волею, ані добробутом людей. Вони були себелюбними, цікавилися своїм становищем і своєю вигодою. «Любили вони славу людську більше, аніж славу Божу» (Івана 12:43). Але вони поплатилися за своє невірство. У 70 році н. е. римське військо повернулося й знищило їхнє місто та їхню державу, а також багатьох з них.

Віра, яку виявляють у наш час

11. Як було виявлено справжню віру на початку цього сторіччя?

¹¹ У цьому сторіччі також було і є багато людей зі справжньою вірою. Приміром, на початку 1900-х років люди в основному сподівалися мирного й світлого майбутнього. Водночас ті, котрі повірили в Єгову, звіщали, що людство незабаром увійде в епоху найбільших проблем в історії. Боже Слово передрікало це у 24-му розділі Матвія, 3-му розділі 2 Тимофія, а також в інших місцях. Те, про що говорили ці люди віри, сталося 1914 року з початком Першої світової війни. Світ дійсно ввійшов у передречені «останні дні», коли мали настати «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1). Чому вже тоді слуги Єгови знали правду про обставини у світі, а інші ні? Бо подібно до Ісуса Навина вони вірили, що жодне слово Єгови не залишиться несповненим.

12. Якій обітниці Єгови нині повністю довіряють його слуги?

¹² Сьогодні слуг Єгови, які довіряють йому, нараховується по цілому світі майже шість мільйонів. Із сповнення Божого пророчого слова вони знають, що невдовзі Бог покладе кінець теперішній насильницькій та неморальній системі речей. Тому ці люди впевнені, що близький той час, коли вони побачать сповнення слів з 1 Івана 2:17, де говориться: «Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» Слуги Єгови повністю довіряють тому, що він сповнить цю обітницю.

13. Наскільки ви можете довіряти Єгові?

¹³ Наскільки ви можете довіряти Єгові? Ви можете довірити йому навіть своє життя! Якби вам і довелось тепер втратити життя за те, що ви служите йому, він поверне вам набагато величніше життя під час воскресіння. Ісус запевняє нас: «Надходить година, коли всі, хто в [«пам’ятних», НС] гробах [тобто в Божій пам’яті],— Його голос почують, і повиходять» (Івана 5:28, 29). Чи ви знаєте якогось лікаря, політичного лідера, вченого, бізнесмена чи іншу людину, яка може це зробити? Минуле свідчить, що вони безсилі. Але це може здійснити Єгова, і він це зробить!

Дивовижне майбутнє для вірних

14. Яке дивовижне майбутнє обіцяє вірним Боже Слово?

¹⁴ Ісус вказав на певність нового світу під правлінням Божого небесного Царства, кажучи: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони» (Матвія 5:5). Це підсилило Божу обітницю з Псалма 37:29: «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній». І саме перед смертю Ісуса, коли один злочинець висловив свою віру в нього, Ісус сказав цьому чоловікові: «Ти будеш зі мною в Раю» (Луки 23:43, НС). Так, будучи Царем Божого Царства, Ісус попіклується, щоб цей чоловік воскрес до життя на землі й мав можливість жити вічно в цьому Раю. Нині всі, хто повірить у Царство Єгови, можуть також сподіватися життя в Раю, коли «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде» (Об’явлення 21:4).

15, 16. Чому в новому світі життя буде таким мирним?

¹⁵ Перенесімося думками в той новий світ. Уявіть собі, що ми вже в ньому живемо. Відразу помічаємо щасливих людей, які живуть у цілковитому мирі одні з одними. Вони втішаються тим, про що описано в Ісаї 14:7: «Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно». Чому? Передусім, подивіться, на дверях домів немає замків. Вони не потрібні, оскільки немає злочинності й насильства. Саме так, як сказано в Божому Слові: «Буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4).

¹⁶ Також немає війни, бо в цьому новому світі війни заборонені. Уся зброя перетворена в мирні знаряддя. У повному розумінні сповнилось пророцтво з Ісаї 2:4: «Мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!» Власне цього ми й сподівалися! Чому? Тому що мешканці нового світу навчились робити це тоді, коли служили Богові в старому світі.

17. Які життєві умови пануватимуть під правлінням Божого Царства?

¹⁷ Ви бачите ще щось — немає бідності. Ніхто не живе в жалюгідних халупах, ніхто не ходить у лахмітті й немає бездомних. У всіх затишні домівки й доглянуте господарство з розкішними деревами й квітами (Ісаї 35:1, 2; 65:21, 22; Єзекіїля 34:27). Немає голоду, оскільки Бог сповнив свою обітницю про те, що буде достаток їжі для всіх: «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить» (Псалом 72:16). Під керівництвом Божого Царства славетний рай поширюється по цілій землі, відповідно до наміру, який Бог мав ще в Едемі (Буття 2:8).

18. Що не буде більше загрожувати людям у новому світі?

¹⁸ Ви захоплюєтеся також тим, які всі енергійні. Це тому, що тепер вони досконалі тілесно й розумово. Немає більше хвороб, болю та смерті. Ніхто не їздить в інвалідних візках і не прикутий до лікарняного ліжка. Усе це назавжди зникло (Ісаї 33:24; 35:5, 6). Немає таких тварин, які б загрожували життю, бо Божа сила зробила їх мирними! (Ісаї 11:6—8; 65:25; Єзекіїля 34:25).

19. Чому в новому світі можна буде «насолоджуватись» кожним днем?

¹⁹ Яку ж чудову цивілізацію сформували вірні жителі цього нового світу! Вони спрямовують силу й здібності, а також багатства землі на благо, а не на шкоду; на співпрацю з людьми, а не конкуренцію. Також усім, кого ви зустрічаєте, можна довіряти, бо, як обіцяв Бог, усі стали «за учнів Господніх» (Ісаї 54:13). Оскільки кожен керується Божими законами, земля «повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Ісаї 11:9). Справді, як говориться в Псалмі 37:11 (Дерк.), у цьому новому світі можна буде «насолоджуватись» кожним днем.

Щасливе майбутнє гарантовано

20. Що нам слід робити, аби втішатися мирним майбутнім?

²⁰ Отже, що нам тепер потрібно робити, аби втішатися тим щасливим майбутнім? В Ісаї 55:6 говориться: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!» Шукаючи Єгову, слід мати склад розуму, який описано в Псалмі 143:10: «Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій». Ті, хто робить це, можуть бездоганно ходити перед Єговою в ці останні дні й сподіватися чудового майбутнього. «Бережи [«уважай на», Хом.] неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність, переступники ж разом понищені будуть,— майбутність безбожних загине!» (Псалом 37:37, 38).

21, 22. Що Бог формує сьогодні і як здійснюється підготовка до цього?

²¹ Вже тепер Єгова кличе з кожного народу людей, охочих виконувати його волю. Він формує з них ядро свого нового земного суспільства, як про це передрікалося в біблійному пророцтві: «На кінці днів [час, в якому ми тепер живемо]... підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось на гору Господню [його піднесене правдиве поклоніння]... і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його!» (Ісаї 2:2, 3).

²² Об’явлення 7:9 описує таких людей як «натовп великий... з усякого люду, і племен, і народів, і язиків». У 14-му вірші (Філ.) говориться: «Це ті, які прийшли від великої скорботи», переживши кінець теперішньої системи. До цього ядра нового світу, яке тепер нараховує майже шість мільйонів осіб, щороку долучається багато нових людей. Усі ці вірні слуги Єгови готуються до життя в його новому світі. Вони набувають духовних та інших вмінь, необхідних, щоб перетворити нашу землю в рай. Вони беззастережно покладають надію на те, що Рай стане реальністю, «вірний бо Той, Хто обіцяв» (Євреїв 10:23).