СТАРАТИСЬ передрікати майбутність легко. Але точно передректи її трудно. Таке старання є прогулянкою в даремності, коли передрікання не виходять на користь, так як супровідні приклади показують.

Із старозавітніх часів, людина старалась знати, що майбутність має для неї. Навіть сьогодні, більшість з нас дуже бажаємо знати, що знаходиться у прийдешні часи. Ця гонитва за знанням майбутності довела людину експериментувати різними способами. Наприклад, оглядали людське тіло з надією віднайти ключ у рисах обличчя, обрисі черепа, звертались до хіромантії (ворожіння по лініях на долонях рук). Людина досліджувала тварини — рухи мишей або гадюк, польоти птахів, а навіть спосіб, яким півень дзьобає зернятка пшениці на землі. Декотрі звертались до таких предметів як чарної кулі, гральних картів, кісточок, чайних листків, або осадок кави. Техніки так різняться як люди, звичаї, періоди часу. Але наслідки однакові: кінчаються невдачею.

[Ілюстрації на сторінці 3]

„Машина тяжча за повітря ніяк не може літати”.— Лорд Кельвін, британський математик, фізик і президент Британського королівського товариства, 1895 р.a

[Примітки]

„Уявляючи собі яке життя буде в 1960 р., то спочатку мусимо визнати, що харчі, одяг і приміщення будуть такі некоштовні як повітря”.— Джон Лангдон-Дейвіс, британський журналіст і член Королівського антропологічного інституту, 1936 р.

„Це найбільша дурниця, цілого нашого дослідження... Ця бомба ніколи не вибухне, і я є знавцем вибухових речовин”.— Адмірал Вільям Лейгі, даючи пораду президентові США Геррі Труманові в США проектуванні атомної бомби, 1945 р.

[Відомості про джерело]

U.S. National Archives