Чи Бог винен у наших проблемах?

КОЛИ в жінки на ім’я Маріон дочка отримала серйозну травму мозку, Маріон зробила те, що зробило б багато з нас,— вона помолилася до Бога про допомогуa. «Не пам’ятаю, коли ще я почувалась такою безпорадною та одинокою»,— каже жінка. Пізніше стан дочки погіршився, і Маріон почала сумніватись у Бозі. «Чому це сталося?» — питала вона. Жінка не могла зрозуміти, як люблячий і турботливий Бог міг покинути її.

Цей випадок далеко не поодинокий. Чимало людей по цілому світі почуваються так, ніби Бог покинув їх у важкий час. «Мене далі турбує питання, чому Бог таке допустив,— каже Ліза, у якої вбили внука.— Я не втратила віри в Бога цілком, але моя віра вже не така, як раніше». Ще одна жінка, яка через трагічний випадок втратила свого новонародженого сина, сказала: «Бог не дав мені жодної потіхи після всього, що трапилось. Він ніяк не виявив до мене турботи чи співчуття». Вона додала: «Я ніколи не прощу цього Богові».

В інших виникають негативні почуття до Бога, коли вони спостерігають за подіями у світі. Вони бачать цілі народи, які страждають від бідності й голоду, велику кількість дітей, що осиротіли через СНІД, воєнних біженців, які в розпачі кидають свої домівки, і мільйони людей, вимучених хворобами. З огляду на такі трагедії багато хто звинувачує Бога в бездіяльності.

Однак Бог не винен у проблемах людства. Навпаки, є вагомі підстави вважати, що невдовзі Бог усуне шкоду, якої зазнало людство. Пропонуємо вам прочитати наступну статтю і переконатися, що Бог дійсно турбується про нас.

[Примітка]

Чи Бог винен?

Часто у стражданні великою мірою винні самі люди. Наприклад, чимало людей, хоча й усвідомлюють ризик, ведуть аморальний спосіб життя, зловживають алкоголем і наркотиками, курять тютюн, займаються екстремальними видами спорту, надто швидко їздять автомобілем тощо. Хто винен у стражданнях, які спричиняє така поведінка? Бог чи, може, людина, яка немудро поводиться? Боже натхнене Слово каже: «Не обманюйтеся,— Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Галатів 6:7).

Крім того, люди часто завдають болю одні одним. Коли держави воюють, то, безумовно, не Бог винен у стражданні, яке є наслідком воєн. Коли злочинець нападає на людину і завдає їй ушкоджень чи смерті, чи в цьому винен Бог? Звичайно, що ні! Коли диктатор гнобить, катує чи вбиває своїх підданих, чи в цьому слід винуватити Бога? Це було б нерозсудливо (Екклезіяста 8:9).

Але що сказати про мільйони людей, які живуть у крайній нужді чи голодують? Чи винен Бог? Ні. Земля, наш спільний дім, дає достатньо харчів, щоб прогодувати всіх людей (Псалом 10:2, 3; 145:16). До поширення голоду і бідності доводить несправедливий розподіл Божих дарів. А розв’язанню цієї проблеми перешкоджає людський егоїзм.

Основна причина

Але хто винен у тому, що люди хворіють, старіють і вмирають? Чи ви здивуєтесь, що Бог не винен навіть у цьому? Бог створив людей не для того, щоб вони старіли і вмирали.

Коли Єгова поселив в Едемському саду першу людську пару, Адама і Єву, вони отримали перспективу жити вічно в земному раю. Однак Бог хотів, щоб землю населяли люди, які б цінували свій спадок. Тож Адам і Єва могли жити в Раю за умови, що залишаться слухняними своєму люблячому Творцю (Буття 2:17; 3:2, 3, 17—23).

На жаль, Адам і Єва збунтувались. Єва вирішила послухатись Сатани Диявола. Він обманув її, сказавши, по суті, що Бог приховує від неї щось добре. Тож Єва пішла шляхом незалежності і спробувала стати «немов Боги, знаєчи добро й зло». Адам приєднався до її бунту (Буття 3:5, 6).

Згрішивши, Адам і Єва виявилися недостойними жити вічно. Вони зазнали згубних наслідків гріха. Їхня сила і життєва енергія зів’яли, і з часом вони померли (Буття 5:5). Проте цей бунт мав набагато серйозніші наслідки. Ми все ще зазнаємо наслідків гріха Адама і Єви. Апостол Павло писав: «Як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили» (Римлян 5:12). Через бунт Адама і Єви гріх і смерть, як смертельна хвороба, поширилися серед усього людства.