А що сказати про сили, які тримають атомні частинки вкупі? «Цілий Всесвіт — від найменшої частинки до найбільшої галактики — підпорядковується принципам, накресленим законами фізики»,— пояснюється в «Енциклопедії зір та атомів». Уявіть собі, що сталося б, якби змінився хоч один з цих принципів. Який був би наслідок зміни, скажімо, сили взаємодії, під дією котрої електрони постійно рухаються навколо атомного ядра?

Точно відрегульовані фізичні взаємодії

Розгляньмо, який був би результат того, що електромагнітна взаємодія стала б слабшою. «Електрони більше не трималися б атомів»,— зазначає д-р Дейвід Блок у книжці «Стар воч». І до чого це призвело б? «Ми опинилися б у Всесвіті, де не могла б відбуватися жодна хімічна реакція!» — сказав він. Які ж ми повинні бути вдячні, що існують незмінні закони, котрі уможливлюють перебіг хімічних реакцій! Коли, наприклад, два атоми водню сполучаються з одним атомом кисню, утворюється молекула дорогоцінної рідини, води.

Електромагнітна взаємодія майже в 100 разів слабша за сильну ядерну взаємодію, завдяки якій атомні ядра не розпадаються. Що б сталося, коли б це співвідношення змінилось? «Якби відносна сила ядерної та електромагнітної взаємодій була трохи іншою, то атоми вуглецю не існували б»,— говорять науковці Джон Барроу і Френк Типлер. А без вуглецю не було б життя. Атоми цього елемента складають 20 відсотків ваги усіх живих організмів.

Також дуже важливим є співвідношення між електромагнітною силою та гравітацією. «Найнезначніша зміна у співвідношенні між гравітаційною та електромагнітною взаємодіями,— говориться в журналі «Нью саєнтист»,— перетворила б подібні до Сонця зорі в блакитних гігантів [надто гарячих для існування життя] або в червоних карликів [недостатньо теплих для підтримання життя]».

Інша взаємодія — слабка ядерна — регулює швидкість ядерних реакцій у Сонці. «Вона якраз достатньої величини, щоб водень у Сонці горів повільно, але зі сталою швидкістю»,— пояснює фізик Фріман Дайсон. Можна навести багато інших прикладів, які показують, що наше життя залежить від неймовірно точно узгоджених законів та добре допасованих умов у Всесвіті. Автор наукових статей професор Пол Дейвіс порівняв ці закони та умови до ручок для настроювання приладу й сказав: «Здається, що, аби Всесвіт був такий, щоб у ньому буяло життя, різні ручки повинні бути настроєні з надзвичайно високою точністю».

Ще задовго до того, як сер Ісаак Ньютон відкрив закон тяжіння, у Біблії вже згадувалося про такі незмінні приписи або закони. Чоловікові на ім’я Йов було поставлено запитання: «Чи ти проголосив приписи, які керують небесами, або ж встановив закони природи на землі?» (Йова 38:33, «Нова англійська Біблія»). Інші запитання, які також змушують задуматися, звучать так: «Де був єси, як я закладав землю?» та «Хто визначив їй міру,— може знаєш?» (Йова 38:4, 5, Хом.).

[Схема/Ілюстрація на сторінці 7]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Яким чином чотири фізичні взаємодії були настільки точно відрегульовані?

ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ВЗАЄМОДІЯ

СИЛЬНА ЯДЕРНА ВЗАЄМОДІЯ

ГРАВІТАЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ

СЛАБКА ЯДЕРНА ВЗАЄМОДІЯ

Молекула води

Ядро атома

Блакитний гігант

Червоний карлик

Сонце