Погляд Біблії

Як можна зарадити вашому горю

«ГОРЕ ВСІХ НАС РОБИТЬ ЗНОВУ ДІТЬМИ — ВОНО СТИРАЄ ВСІ РОЗУМОВІ ВІДМІННОСТІ МІЖ ЛЮДЬМИ. НАЙМУДРІШИЙ НЕ ЗНАЄ НІЧОГО». РАЛФ-УОЛДО ЕМЕРСОН, АМЕРИКАНСЬКИЙ ПОЕТ І ЕСЕЇСТ XIX СТОРІЧЧЯ.

ЖАЛО смерті не тільки завдає болю тим, хто залишився живим: чоловікові, дружині, батькові, матері, сину, дочці чи другові, але й викликає у них стан внутрішнього заціпеніння. Мудрий може ставити запитання, але не чути потішаючих відповідей, а сильний може плакати під тягарем свого горя, але ніде не знаходити розради. Читачі Біблії, мабуть, пам’ятають про розпачливе голосіння Давида після загибелі його віроломного сина Авесалома: «Сину мій, Авесаломе, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, якби я був помер замість тебе, Авесаломе! Сину мій, сину мій!» (2 Самуїла 19:1). Цар побивався не тому, що його син став зрадником, а тому, що він уже був мертвим. Можливо, і у вас були подібні відчуття, коли ви зазнали болісної втрати.

У часи, коли людина переживає тяжке горе, на думку їй можуть навертатися тривожні запитання: «Чому це сталося? Чи знав Бог, що це трапиться? Якщо знав, то чому не відвернув?» І хоча особа, можливо, добре обізнана з Біблією і знає, що мертві воскреснуть, досадні питання можуть вимагати глибоких роздумів, за допомогою яких у свою чергу можна знайти утіху та заспокоєння.

Хибні відповіді не можуть по-справжньому задовольнити людину, вони всього-на-всього фальшива потіха. У відповідь на заяву, що дорогу їм особу «забрав до себе Бог», люди дуже часто з гіркотою на душі відвертаються від нього. Правда, записана в Біблії, відповідає на всі запитання про горе і зближує людину з Богом Єговою, замість того щоб відштовхувати її від нього. У 2 Коринтян 1:3, 4 ми читаємо запевнення в тому, що він є Отцем милосердя і Богом потіхи.

Божі знання і сила у гармонії

Єгова — Всемогутній Бог знає усе, що стається з його численними творивами. Псалом 11:4 запевняє нас: «Господь — престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів!» В Євреїв 4:13 апостол Павло написав: «І немає створіння, щоб сховалось перед Ним». Та Бог не тільки знає все про людей, він іще й турбується ними! Ісус сказав: «Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі [знаття, НС] Отця вашого. ...Вартніші ви за багатьох горобців» (Матвія 10:29, 31).

Чи міг Бог відвернути передчасну смерть дорогої вам людини і горе, викликане цією втратою? Так, міг. «Для Бога можливе все!» — сказав Ісус (Марка 10:27). У давнину Єгова вислухав молитву помираючого Єзекії і продовжив йому життя (Ісаї 38:2—5). Немає жодних сумнівів у спроможності Єгови чинити все, що він бажає, але ми мусимо глибше зрозуміти, в чому полягає його воля. Всі ми читали у Біблії розповіді про людей, які мали серйозні фізичні вади або хвороби і, незважаючи на це, жили. Чи діяв Єгова в їхніх інтересах?

У декотрих людей є неабиякі захисні сили організму і сильна воля до життя. Це може пояснювати їхнє, здавалось би, чудесне видужання. Або ж, можливо, певні нові методи лікування виявилися успішними. Тому не слід автоматично робити висновок, що у справу втрутився Єгова (Филип’ян 4:13).

Боже Слово пояснює, чому люди помирають

У Римлян 5:12 апостол Павло дуже просто пояснює, що наш прабатько Адам збунтувався проти свого Творця і був справедливо засуджений до смерті. Оскільки ми його нащадки, то всі ми грішники і можемо померти в будь-який момент. У нас абсолютно немає гарантії, що наше життя буде тривати. Мудрий цар Соломон у давні часи роз’яснив, що кожна людина залежить від часу і випадку, чи то від аварії з трагічними наслідками, чи несподіваної невиліковної хвороби. Людина може народитися з певними вадами, які вкорочують їй життя. Соломон також пояснює, що у Бога на все є свій час і пора. Бог встановив час, коли він буде зціляти не одну людину чи декількох, а все віруюче людство, і це відбуватиметься протягом правління Ісуса Христа (Екклезіяста 3:1; 9:11, Москаленко; 1 Коринтян 15:25, 26).

Пам’ятайте наступну протверезну думку: християни не вільні від лих, що їх має увесь рід людський, а отже, не застраховані від того, що трапляється з усіма іншими людьми. «Спокуси, які ви мали зносити, були не більші, ніж люди звичайно зносять» (1 Коринтян 10:13, «Єрусалимська Біблія», англ.).

Що допоможе пережити втрату

Смерть — це час для сліз, перемішаних зі щонайщирішими благаннями, звернутими до Єгови — Того, хто вислуховує молитви. Тепер, як ніколи раніше, старайтесь наблизитися до Єгови. Тепер, як ніколи раніше, щиросердечно прохайте проникливості, сили пристосуватися до нинішнього стану речей. Власне це заохочує нас робити Біблія. Петро говорить: «Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!» (1 Петра 5:7). А як потішають Божі слова в Ісаї 57:15: «Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним»! Зламана людина горнеться до свого небесного Отця, між ними виникає така близькість, якої не було ніколи раніше. «Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас» (Якова 4:8). Яків запевнив нас, що Бог охоче дасть нам мудрість і силу, необхідні для того, щоб пережити втрату.

Крім того, ви побачите, що стали більше співчувати іншим в їхніх випробуваннях та знегодах. Ви будете ліпше знати, що почувають інші і як знайти слова потіхи та надії. Можливо, вам колись вдасться допомогти комусь у горі. Так, ви будете мати більше співчуття до інших в їхній біді (Филип’ян 2:1).

Втрата дорогої особи може бути тяжкою і болісною, вона може давати про себе знати якийсь час, можливо тривалий. Проте в остаточному підсумку вона може допомогти вам чіткіше бачити надію, сповнення якої попереду нас,— надію на те, що служитимемо Богові без болісних переживань. Ми навіть можемо зробити свою християнську особистість сильнішою (1 Петра 1:6, 7).

Отже, попри весь свій смуток, завданий втратою, ніколи не опускайте рук! Нехай він додасть вам рішучості далі вірно і віддано служити Богові для того, щоб прославляти та вшановувати його і здобути довічне спасіння.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]

The Day Before Parting by Jozef Israels: Gift of Alice N. Lincoln, З люб’язного дозволу Museum of Fine Arts, Boston