Будьте радісними жниварями!

«Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав» (МАТВІЯ 9:37, 38).

1. Що допомагає нам не зупинятися у виконанні Божої волі?

ЧИ МИ давно охрестилися як слуги Єгови, чи кілька років тому, нам може здаватися, що це було вчора. Хвала Єгові стоїть на першому місці в нашому житті, яке ми присвятили йому. Коли ми викупляли слушний час, щоб допомагати іншим почути й, можливо, прийняти звістку про Царство, радісне служіння Єгові ставало для нас найважливішим (Ефесян 5:15, 16, Кул.). Навіть сьогодні, коли ми зайняті, «маючи багато роботи у ділі Господньому», усі відчуваємо, як швидко пролітає час (1 Коринтян 15:58, НС). Хоча перед нами постають проблеми, нас підтримує радість у виконанні волі Єгови (Неемії 8:10).

2. Що сприяє нашій радості в символічних жнивах?

² Будучи християнами, ми беремо участь у символічних жнивах. Ісус Христос уподібнив збирання осіб для вічного життя до жнив (Івана 4:35—38). Оскільки ми беремо участь у таких жнивах, то зможемо відчути підбадьорення, розглядаючи те, як раділи ранньохристиянські жниварі. Ми дослідимо три чинники, які сприяють нашій радості в сучасних жнивах: 1) наша звістка надії, 2) успішні пошуки і 3) наш миротворчий склад розуму як жниварів.

Послані як жниварі

3. У чому Ісусові ранні послідовники відчували радість?

³ Як же змінилося 33 року н. е. життя ранніх жниварів, зокрема Ісусових 11 вірних апостолів, коли вони певного дня пішли на гору в Галілею, щоб зустрітися з воскреслим Христом! (Матвія 28:16). Під час цієї події було «більше як п’ятсот братів» (1 Коринтян 15:6). В їхніх вухах звучав наказ Ісуса: «Ідіть... і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 28:19, 20, Хом.). Незважаючи на люте переслідування, вони відчували велику радість у праці жнив, коли бачили, як в одному поселенні за іншим закладаються нові збори послідовників Христа. З часом «Добра Звістка проповідувалася всім, хто живе під небом» (Колосян 1:23, СМ; Дії 1:8; 16:5).

4. За яких обставин було послано Христових учнів?

⁴ На початку свого служіння в Галілеї Ісус скликав дванадцятьох апостолів і послав їх проповідувати, зокрема про те, що «наблизилось Царство Небесне» (Матвія 10:1—7). Він сам «обходив... всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку». Ісус змилосерджувався над людьми, «бо були вони змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха» (Матвія 9:35, 36). Відчуваючи глибоке зворушення, він сказав своїм учням: «Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива [Бога Єгову], щоб на жниво Своє Він робітників вислав» (Матвія 9:37, 38). Шість місяців до своєї смерті, перебуваючи в Юдеї, Ісус сказав, що потреба в жниварях зовсім не зменшилась (Луки 10:2). Принаймні у двох випадках він послав своїх послідовників працювати жниварями (Матвія 10:5; Луки 10:3).

Наша звістка надії

5. Яку звістку ми проголошуємо?

⁵ Як сучасні слуги Єгови, ми з радістю реагуємо на потребу в жниварях. Одним із чинників, який великою мірою сприяє радості, є те, що ми приносимо звістку надії зажуреним і пригніченим. Подібно до Ісусових учнів з першого сторіччя, яким же привілеєм ми вважаємо проголошення доброї новини — справжньої звістки надії — тим, котрі «змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха»!

6. Чим займалися апостоли в першому сторіччі?

⁶ Апостол Павло проповідував добру новину у середині першого століття. Його праця жнив була надзвичайно ефективна, бо 55 року н. е. він написав християнам у Коринті: «Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте» (1 Коринтян 15:1). Апостоли та інші ранні християни були працьовитими жниварями. Хоча Біблія не повідомляє, скільки апостолів пережило бурхливі події, які закінчилися знищенням Єрусалима 70 року н. е., ми знаємо, що 25 років пізніше апостол Іван усе ще проповідував (Об’явлення 1:9).

7, 8. Яку звістку надії слуги Єгови сьогодні проголошують з небувалою невідкладністю?

⁷ Відтак прийшли сторіччя, коли запанувало духівництво загальновизнаного християнства, відступницький «беззаконник» (2 Солунян 2:3). Але в кінці XIX сторіччя деякі особи, що намагалися наслідувати приклад ранніх християн, почали проголошувати звістку надії про Царство. Від першого номера (липень 1879 року) у назві цього часопису були слова «Вісник Присутности Христа», «вісник Христового Царства» або «оголошує Царство Єгови».

⁸ У 1914 році було встановлено Боже небесне Царство, яке очолив Ісус Христос. Тепер ми проголошуємо звістку надії з небувалою невідкладністю. Чому? Тому що серед багатьох благословень, яке принесе правління Царства, буде прихід остаточного кінця теперішньої злої системи (Даниїла 2:44). Чи існує ліпша звістка? І чи є більша радість, ніж звіщати Царство перед початком «скорботи великої»? (Матвія 24:21; Марка 13:10).

Успішний пошук

9. Яку вказівку Ісус дав своїм учням і як люди зреагували на звістку про Царство?

⁹ Інший чинник, який посилює нашу радість жниварів,— це успішний пошук нових учнів, котрі долучаються до нас у праці жнив. У 31—32 роках н. е. Ісус дав своїм учням вказівку: «Як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний» (Матвія 10:11). Не всі особи були достойні, і це видно з їхньої реакції на звістку про Царство. Однак Ісусові учні ревно проповідували добру новину всюди, де були люди.

10. Як Павло шукав достойних?

¹⁰ Енергійні пошуки достойних продовжувалися після смерті й воскресіння Ісуса. Павло розмовляв з євреями в синагогах та з іншими людьми на ринку в Афінах. Коли він дав свідчення в Ареопазі цього грецького міста, «деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім’ям, та інші із ними». Усюди, куди подавався Павло, він був також зразком у проповідуванні «прилюдно і в домах» (Дії 17:17, 34; 20:20).

11. Які методи в служінні були використовувані багато років тому?

¹¹ Протягом останніх десятиліть XIX сторіччя помазані християни відважно займалися пошуками достойних. У статті «Помазані, щоб проповідувати» із «Сіонської Вартової башти» за липень/серпень 1881 року говорилося: «Проповідування доброї новини... скеровується до «сумирних», охочих і здатних слухати, щоб з-поміж них створювалося тіло Христове, співспадкоємці». Божі жниварі часто зустрічали людей, які виходили із церков після служби, і давали їм брошурки з біблійною звісткою, призначеною викликати позитивну реакцію серед достойних. Переглянувши ефективність цього методу свідчення, «Вартова Башта» за 15 травня 1903 року заохотила жниварів розповсюджувати брошурки «від дому до дому в неділю зранку».

12. Як ми поліпшили ефективність своєї проповідницької праці? Наведіть приклад.

¹² За останні роки ми розширили своє служіння, намагаючись знаходити людей поза їхнім домом. Це виявилося дуже ефективним у країнах, де через економічну ситуацію чи розваги важко застати людей вдома у звичайний для нас час. Коли одна сестра з Англії та її супутниця помітили, як відвідувачі регулярно від’їжджають автобусами після дня відпочинку на узбережжі, вони набралися відваги, входили в автобуси й пропонували пасажирам «Вартову башту» й «Пробудись!». За один місяць їм вдалось розповсюдити 229 журналів. Ці сестри розповідають: «Ми не боїмося проповідувати на узбережжі, у ділових частинах міста і не лякаємось інших можливих труднощів, бо знаємо, що Єгова завжди з нами». Вони розпочали доставку журналів сталим читачам, а також одне біблійне вивчення. Тепер обидві служать допоміжними піонерками.

13. Які зміни в служінні необхідно зробити в декотрих місцевостях?

¹³ Тимчасом як пошуки достойних продовжуються, у декотрих місцевостях, можливо, необхідно зробити ґрунтовну переоцінку нашого служіння. Хоча багато Свідків зазвичай проповідують від дому до дому в неділю зранку, у певних місцевостях вони доходять висновку, що такі візити менш ефективні, оскільки мешканці можуть ще відпочивати. Змінивши свій графік, чимало Свідків тепер проводять пошуки пополудні, а декотрі — після християнських зібрань. І такі пошуки насправді плідні. Торік кількість вісників Царства по цілому світі зросла на 2,3 відсотка. Це приносить честь Господарю жнив, а нашим серцям — радість.

Зберігайте мир під час жнив

14. З яким складом розуму ми пропонуємо свою звістку і чому?

¹⁴ Інша причина радості пов’язана з нашим миротворчим складом розуму як жниварів. «Входячи в дім,— сказав Ісус,— вітайте його, промовляючи: «Мир дому цьому!» І коли буде достойний той дім,— нехай зійде на нього ваш мир» (Матвія 10:12, 13). Як єврейське, так і відповідне грецьке привітання в Біблії передають думку: «Всього найкращого». Проповідуючи людям добру новину, ми керуємося цим побажанням. Ми сподіваємося, що вони позитивно зреагують на звістку про Царство. Усі, хто так реагує, мають нагоду примиритися з Богом, коли вони розкаються у своїх гріхах, навернуться й виконуватимуть його волю. А мир з Богом приведе їх до вічного життя (Івана 17:3; Дії 3:19; 13:38, 48; 2 Коринтян 5:18—20).

15. Як ми можемо зберігати мирний склад розуму, коли стикаємося з негативною реакцією у проповідуванні?

¹⁵ Як ми можемо зберігати мир, коли стикаємося з негативною реакцією? Ісус наказав: «Як недостойний він [дім] буде, то мир ваш нехай до вас вернеться» (Матвія 10:13). У повідомленні Луки про те, що Ісус вислав 70 учнів, також знаходимо слова: «Коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас вернеться» (Луки 10:6). Ми повинні люб’язно й мирно підходити до людей з доброю новиною. Байдужа реакція, незадоволення або злісне зауваження господаря призводить тільки до того, що наша мирна звістка ‘повертається до нас’. Але жодна із цих реакцій не повинна позбавляти нас миру, який є плодом святого духу Бога Єгови (Галатів 5:22, 23).

Добра мета для жниварів

16, 17. а) Що ми ставимо собі за мету на повторних відвідинах? б) Як ми можемо допомагати тим, хто має біблійні запитання?

¹⁶ Будучи жниварями, ми з радістю беремо участь у згромаджуванні людей для вічного життя. І яке ж задоволення ми отримуємо, коли людина, якій проповідуємо, позитивно реагує, хоче далі вчитися і стає «сином [або дочкою] миру»! У неї може виникати багато біблійних запитань, а ми не в стані відповісти на них за один раз. Оскільки недобре затягувати візит, як же бути? Ми можемо поставити собі за мету дотримуватися однієї поради, яку було дано близько 60 років тому.

¹⁷ «Усім свідкам Єгови треба бути готовими проводити взірцеві вивчення Біблії». Так говорилося в третьому виданні інструкційних брошурок «Взірцеве вивчення», які друкувалися в 1937—1941 роках. Далі в ній говорилося: «Усі вісники [Царства] повинні старанно та всіма способами допомагати людям доброї волі, які цікавляться звісткою про Царство. До цих осіб слід робити повторні відвідини, відповідаючи на різні запитання... і потім якомога скоріше починати взірцеве вивчення». Авжеж, під час повторних відвідин ми ставимо собі за мету розпочати домашнє біблійне вивчення й проводити його регулярноa. Наше бажання виявляти привітність до зацікавленої особи та сердечну турботу про неї спонукують нас добре готуватися та ефективно проводити вивчення.

18. Як ми можемо допомагати новим ставати учнями Ісуса Христа?

¹⁸ За допомогою книжки «Знання, яке веде до вічного життя» і таких брошур, як «Чого Бог вимагає від нас?», ми можемо ефективно проводити домашні біблійні вивчення. У такий спосіб ми допомагатимемо новозацікавленим ставати учнями. Якщо ми намагаємось наслідувати Великого Вчителя, Ісуса Христа, зацікавлені також зможуть учитися завдяки нашому мирному, радісному духу, відвертості й повазі до норм та вказівок Єгови. Відповідаючи новим на різні запитання, намагаймося навчати цих людей самостійно відповідати тим, хто їх запитує (2 Тимофія 2:1, 2; 1 Петра 2:21). Як символічних жниварів, нас вельми втішає те, що в минулому службовому році по цілому світі в середньому проводилося 4 766 631 домашнє біблійне вивчення. Наша радість особлива, якщо ми самі — жниварі, котрі проводять домашні біблійні вивчення.

Постійно радійте під час жнив

19. Чому під час Ісусового служіння і відразу після нього існували всі причини радіти жнивами?

¹⁹ Під час Ісусового служіння і відразу після нього були всі причини радіти жнивами. У ті дні чимало людей позитивно зреагували на добру новину. Особливу радість принесли події у П’ятидесятницю 33 року н. е. Приблизно 3000 осіб послухалися вказівок Петра, отримали святий дух Єгови й увійшли у склад Божого народу духовного Ізраїлю. Їхнє число дедалі зростало й панувала велика радість, тимчасом як «Господь додавав тих, що спасалися» (Дії 2:37—41, 46, 47; Галатів 6:16; 1 Петра 2:9).

20. Що нам відрадно бачити під час жнив?

²⁰ У той час сповнилися слова пророцтва Ісаї: «Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!» (Ісаї 9:2). Хоча тепер ми бачимо, що ‘помножений народ’ помазанців майже зібрано, нам дуже відрадно спостерігати за тим, як рік за роком збільшуються лави жниварів (Псалом 4:8; Захарія 8:23; Івана 10:16).

21. Що ми обговорюватимемо в наступній статті?

²¹ Ми маємо вагомі підстави відчувати постійну радість у жнивах. Наша звістка надії, пошуки достойних і наш миротворчий склад розуму — всі ці чинники приносять нам як жниварям радість. Але через них багато хто реагує ворожо. Це відчув на собі апостол Іван. Його ув’язнили на острові Патмос «за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа» (Об’явлення 1:9). А як ми можемо зберігати радість, коли стикаємося з переслідуванням та протидією? Що допоможе нам не знеохочуватися через затверділість багатьох тих, кому ми проповідуємо? Наступна стаття допоможе знайти біблійну відповідь на це запитання.

[Примітка]

Беріть активну участь у жнивах!

«Хто сіє з слізьми, зо співом той жне» (ПСАЛОМ 126:5).

1. Чому нині треба ‘благати Господаря жнива, щоб Він робітників вислав’?

ПІСЛЯ своєї третьої проповідницької подорожі по Галілеї Ісус Христос сказав своїм учням: «Жниво справді велике, та робітників мало» (Матвія 9:37). В Юдеї було подібне становище (Луки 10:2). Оскільки ситуація була такою майже 2000 років тому, що можна сказати про наш час? У минулому службовому році понад 6 000 000 Свідків Єгови брали активну участь у символічних жнивах на полі, яке налічує 6 000 000 000 людей, багато з котрих «змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха». Тому Ісусове напучування: «Благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав» — актуальне сьогодні так само, як і багато сторіч тому (Матвія 9:36, 38).

2. Що не проходить повз увагу світу?

² Господар жнива — Бог Єгова — відповів на благання, щоб вислати більше робітників. Як же радісно брати участь у цих жнивах, котрими керує Бог! Хоча нас мало в порівнянні з людством, наша ревна участь у праці проповідування про Царство й роблення учнів не проходить повз увагу світу. У багатьох країнах про нас часто згадується в засобах масової інформації. Навіть герої телесеріалів, почувши дзвоник у двері, можуть сказати, що прийшли Свідки Єгови. У XXI сторіччі люди добре обізнані з нашою християнською діяльністю як жниварів.

3. а) Звідки ми знаємо, що в першому сторіччі діяльність проповідування про Царство не залишалася непоміченою? б) Чому можна сказати, що наше служіння підтримують ангели?

³ У першому сторіччі світ також не випускав з уваги діяльність проповідування про Царство й переслідував вісників доброї новини. Тому апостол Павло написав: «Я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми [апостоли] стали дивовищем світові,— і Анголам, і людям» (1 Коринтян 4:9). Тепер світ теж бачить, що ми непохитні вісники Царства, незважаючи на переслідування, а це має значення і для ангелів. В Об’явленні 14:6 говориться: «Побачив я [апостол Іван] іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові». Авжеж, ангели підтримують наше служіння — наші жнива! (Євреїв 1:13, 14).

«Будуть... вас ненавидіти»

4, 5. а) Яке попередження Ісус дав своїм учням? б) Чому ‘ненавидять’ сучасних Божих слуг?

⁴ Коли Ісус послав апостолів як жниварів, вони слухалися його настанови бути «мудрими, як змії, і невинними, як голубки». Ісус додав: «Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть. І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам. (...) І за Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений» (Матвія 10:16—22).

⁵ Сьогодні ‘нас ненавидять’ тому, що «ввесь світ лежить у владі лукавого», Сатани Диявола — головного ворога Бога та його народу (1 Івана 5:19, УКУ). Вороги спостерігають за нашим духовним добробутом, але не хочуть визнати того, що ним ми завдячуємо Єгові. Коли ми з радістю беремо участь у жнивах, противники бачать наші щасливі та усміхнені обличчя. Вони здивовані нашою єдністю! Зустрівши Свідків Єгови за кордоном, такі особи можуть неохоче визнавати, що місцеві Свідки виконують ту саму працю, що й Свідки в їхній країні. Звичайно, ми знаємо, що в слушний час про Єгову — нашу опору та джерело нашої єдності — дізнаються навіть вороги (Єзекіїля 38:10—12, 23).

6. Яке запевнення ми маємо, коли беремо участь у жнивах, і яке виникає запитання?

⁶ Господар жнив дав своєму Сину, Ісусу Христу, «всяку владу на небі й на землі» (Матвія 28:18). Отже, Єгова послуговується Ісусом, який керує жнивами через небесних ангелів та помазаного «вірного і мудрого раба» на землі (Матвія 24:45—47; Об’явлення 14:6, 7). Але як ми можемо витримувати вороже протистояння і зберігати радість, беручи активну участь у жнивах?

7. Який склад розуму ми повинні зберігати, коли нам противляться або нас переслідують?

⁷ Під час протистояння або навіть лютого переслідування шукаймо Божої допомоги, аби зберігати такий склад розуму, який мав Павло. Він написав: «Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо; як лають, ми молимось» (1 Коринтян 4:12, 13). Цей дух, а також тактовне публічне служіння інколи змінюють погляди наших противників.

8. Яке запевнення отримуєте ви від Ісусових слів з Матвія 10:28?

⁸ Навіть загроза смерті не в стані зменшити нашу ревність жниварів. Ми безстрашно проголошуємо звістку про Царство і намагаємося це робити настільки відкрито, наскільки дозволяють обставини. Нас також підбадьорює Ісусове запевнення: «Не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні» (Матвія 10:28). Ми знаємо, що наш небесний Отець є Дарівником життя. Він винагороджує тих, хто зберігає непорочність перед ним і вірно бере активну участь у жнивах.

Рятівна звістка

9. Як декотрі люди реагували на слова Єзекіїля і як це нагадує ситуацію в наш час?

⁹ Коли пророк Єзекіїль відважно проголошував звістки Єгови «людям бунтівникам» — царству Ізраїлю та Юди, то декотрим особам подобалися його звістки (Єзекіїля 2:3). «Ось ти для них,— сказав Єгова,— як пісня кохання, красноголосий і добрий грач» (Єзекіїля 33:32). Хоча людям подобалися слова Єзекіїля, вони не діяли згідно з ними. А що відбувається в наш час? Коли помазаний останок та його товариші відважно проголошують звістки Єгови, декотрим приємно чути про благословення Царства, але вони не реагують належним способом, не стають учнями та не долучаються до жнив.

10, 11. Як оголошувалося нашу рятівну звістку в першій половині XX сторіччя і що було наслідком цього?

¹⁰ Проте чимало осіб позитивно реагує на жнива і береться за проголошення Божих звісток. Наприклад, у серії християнських конгресів від 1922 до 1928 року виразно лунали судові звістки щодо злої системи речей Сатани. Радіостанції транслювали ці засуди, представлені на тогочасних конгресах. Згодом Божий народ розповсюдив мільйони друкованих примірників цього засуду.

¹¹ Під кінець 30-х років минулого сторіччя було започатковано іншу форму свідчення — «інформаційні марші». Спочатку люди Єгови носили плакати, в яких оголошувалося публічні промови. Пізніше Свідки носили плакати з такими лозунгами, як «Релігія є пасткою та обманом» і «Служіть Богу та Цареві Христу». Маршируючи по вулицях, вони привертали увагу перехожих. «Це привернуло неабияку увагу до Свідків Єгови і додало їм відваги»,— пояснив брат, який регулярно брав участь у цій праці на шумних лондонських вулицях.

12. На чому, окрім Божих судових звісток, ми наголошуємо в служінні і хто тепер долучився до проповідування доброї новини?

¹² Проголошуючи Божі судові звістки, ми також наголошуємо на позитивних сторонах звістки про Царство. Відважне свідчення на світовій арені допомагає нам вишукувати достойних (Матвія 10:11). Більшість з останніх членів класу помазанців відгукнулися на заклик до жнив у 20 і 30-х роках минулого сторіччя. Відтак на конгресі 1935 року було оголошено чудову новину про благословенне майбутнє на райській землі для «великого натовпу» «інших овець» (Об’явлення 7:9; Івана 10:16). Вони прислу́халися до Божих судових звісток і долучилися до помазанців у проповідуванні рятівної доброї новини.

13, 14. а) Якою відрадою можуть стати слова з Псалма 126:5, 6? б) Що станеться, коли ми будемо продовжувати сіяти й поливати?

¹³ Якою ж відрадою для Божих жниварів, а особливо для тих, хто зносить переслідування, є слова Псалма 126:5, 6: «Хто сіє з слізьми, зо співом той жне: все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів,— та вернеться з співом, хто носить снопи свої!» Слова псалмописьменника про сіяння та жнива унаочнюють турботу та благословення, якими Єгова наділив останок, що повернувся з неволі стародавнього Вавилону. Вони дуже раділи визволенню, але, мабуть, плакали, коли засівали занедбаний ґрунт, який ніхто не обробляв протягом 70 років вигнання. Однак ті, хто почав активно сіяти й будувати, мали задоволення та добрі результати у своїй праці.

¹⁴ Ми можемо плакати, коли зносимо випробування чи страждаємо за правду разом із співвіруючими (1 Петра 3:14). Спочатку під час жнив може бути тяжко, оскільки у нас, здавалося б, немає великих досягнень у служінні. Але якщо ми продовжуємо сіяти й поливати, Бог дасть такий ріст, якого ніхто з нас не сподівався (1 Коринтян 3:6). Про це добре свідчать наші результати в розповсюдженні Біблій та біблійних публікацій.

15. Наведіть приклад позитивного впливу християнських публікацій під час жнив.

¹⁵ Розгляньте приклад чоловіка, якого звуть Джім. Після смерті матері він знайшов серед її речей книжку «Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення?»a. Він із зацікавленням прочитав її. У розмові зі Свідком, яка підійшла до нього на вулиці, Джім погодився на повторні відвідини, а згодом і на біблійне вивчення. Цей чоловік зробив швидкий духовний поступ, присвятився Єгові та охрестився. Він розповів іншим членам своєї родини про те, чого навчився. Унаслідок цього його сестра і брат стали Свідками Єгови, а він пізніше отримав привілей служити повночасним добровольцем у лондонському Бетелі.

Хоча їх переслідують, вони радіють

16. а) Чому було досягнуто великих успіхів у жнивах? б) Як Ісус попереджав про наслідки звіщання доброї новини і як ми повинні приступати до людей?

¹⁶ Чому було досягнуто таких успіхів у жнивах? Бо помазані християни та їхні товариші слухаються вказівок Ісуса: «Що кажу Я вам потемки,— говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на дахах» (Матвія 10:27). Але ми можемо сподіватися труднощів, бо Ісус попередив: «Видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І «діти повстануть супроти батьків», і їх повбивають». Потім Ісус сказав: «Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести,— Я не мир принести прийшов, а меча» (Матвія 10:21, 34). Ісус не хотів навмисно розділяти сім’ї. Проте добра новина інколи мала це наслідком. Те саме можна сказати про Божих слуг сьогодні. Приходячи до сімей, ми не хочемо вносити жодного поділу, а прагнемо, щоб кожен прийняв добру новину. Тому ми намагаємося люб’язно та співчутливо приступати до всіх членів родини, і завдяки цьому наша звістка приваблює тих, котрі «схильні до вічного життя» (Дії 13:48, НС).

17. В якому розумінні відокремлені ті, хто підтримує Божий суверенітет? Наведіть приклад.

¹⁷ Звістка про Царство відокремлює тих, хто підтримує Божий суверенітет. Візьміть, скажімо, до уваги, як наші співвіруючі вирізнялися на тлі інших за часів націонал-соціалізму в Німеччині, оскільки ‘віддавали кесареве — кесареві, а Богові — Боже’ (Луки 20:25). На відміну від релігійних провідників і номінального християнства, слуги Єгови непорушно відмовлялися ламати біблійні принципи (Ісаї 2:4; Матвія 4:10; Івана 17:16). Історик Крістін Кінґ, яка є авторкою книжки «Нацистська держава та нові релігії» (англ.), сказала: «Тільки зі Свідками [нацистський] уряд не мав успіху, бо, хоча він погубив тисячі Свідків, їхня діяльність не припинилась. У травні 1945 року рух Свідків продовжував існувати, а націонал-соціалізму вже не було».

18. Який склад розуму виявляє народ Єгови, незважаючи на всі переслідування?

¹⁸ Гідним подиву є склад розуму народу Єгови під час переслідування. Хоча світські посадові особи можуть захоплюватися нашою вірою, їх дивує те, що ми не озлоблені та не виявляємо ворожості. Приміром, Свідки, які пережили Голокост, часто розповідають з радістю і задоволенням про своє минуле. Вони знають, що Єгова дав їм «премножество сили» (2 Коринтян 4:7, Кул.). Помазанці мають запевнення, що їхні «ймення записані в небі» (Луки 10:20). Їхня витривалість породжує надію, яка не засоромлює, а вірні жниварі, котрі сподіваються жити на землі, мають таке саме переконання (Римлян 5:4, 5).

Наполегливо продовжуйте жнива

19. Які ефективні методи використовуються в християнському служінні?

¹⁹ Ми не знаємо, скільки ще Єгова дозволятиме нам займатися символічними жнивами. Утім пам’ятаймо: жниварі використовують особливі методи у своїй праці. Так само й ми можемо бути твердо переконані, що послідовність у використанні перевірених і випробуваних методів проповідування принесе успіх. Своїм християнським братам Павло сказав: «Благаю я вас: будьте наслідувачами мене!» (1 Коринтян 4:16). Зустрівшись з ефеськими старійшинами в Мілеті, Павло нагадав їм, що він без вагань навчав їх «привселюдно, а також ідучи з дому в дім» (Дії 20:20, 21, СМ). Павлів супутник, Тимофій, навчився методів цього апостола і тому міг ознайомити з ними коринтян (1 Коринтян 4:17). Бог поблагословив Павлові навчальні методи, і Він поблагословить нашу наполегливість у публічному проповідуванні доброї новини від дому до дому, на повторних відвідинах, під час домашніх біблійних вивчень і всюди, де можна зустріти людей (Дії 17:17).

20. Як Ісус вказав на близькість рясних духовних жнив і як це підтверджується в останні роки?

²⁰ Давши свідчення самарянці в околицях Сіхара в 30 році н. е., Ісус говорив про духовні жнива. Він сказав своїм учням: «Підійміть свої очі, та гляньте на ниви,— як для жнив уже пополовіли вони! А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — разом раділи» (Івана 4:34—36). Можливо, Ісус уже бачив результати тої зустрічі із самарянкою, бо чимало осіб увірували в нього завдяки її свідченню (Івана 4:39). За останні роки в різних країнах було знято заборону з діяльності Свідків Єгови або визнано законом їхню організацію, тому розкрилися нові ниви для жнив. Унаслідок цього відбуваються рясні духовні жнива. Радісно проводячи духовні жнива, ми відчуваємо великі благословення по цілому світі.

21. Чому ми маємо причину бути активними й радісними жниварями?

²¹ Коли врожай уже виспів і готовий до збору, женці повинні наполегливо працювати. Їм не можна зволікати. Нам також потрібно старанно працювати з почуттям невідкладності, оскільки ми живемо в «час кінця» (Даниїла 12:4). Перед нами постають випробування, але тепер відбувається найбільше за всіх часів збирання поклонників Єгови. Отже, це день радості (Ісаї 9:2). Тож берімо активну участь у цих жнивах як радісні жниварі!

[Примітка]