Уявлення єгиптян про загробне життя

Єгипетські піраміди поблизу Каїра та гробниці в Долині царів неподалік міста Луксор по праву вважаються найвідомішими гробницями світу. У древніх єгиптян слово «пар» мало два значення — «дім» та «гробниця». «Тож у них був дім для життя і дім для смерті»,— пише Крістін Ель Магді у своїй книжці «Мумії, міфи та магія в стародавньому Єгипті» (англ.). Також ця письменниця розповідає, що «згідно з віруваннями єгиптян, від збереження матеріального тіла людини залежало збереження нематеріальної основи її особистості: «ка», «ба» та «ах».

«Ка» для єгиптян представляло духовного двійника матеріального тіла людини з усіма її бажаннями, надіями та потребами. Після смерті «ка» виходило з тіла та оселялося в гробниці. Оскільки «ка» мало такі ж потреби, як і жива людина, «померлих мусили забезпечити всім необхідним для життя»,— пише Ель Магді. «Ба» представляло характер та особистість людини. Його зображали у вигляді пташки з людською головою. «Ба», немов пташка, вселялось у людське тіло при народженні, а після смерті покидало його. Третя основа «ах» «проростала», коли над мумією промовляли магічні заклинання,a і, згідно з віруваннями єгиптян, проживало у світі богів.

Пройшли сотні років. І грецькі філософи розробили теорію про те, що людина складається не з трьох, а з двох основ — тлінного тіла та безсмертної душі. Але навіть це поширене й донині вчення про душу не має біблійної підстави. У Біблії говориться: «Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають» (Екклезіяста 9:5).

[Ілюстрації на сторінці 23]

Зліва: золота поховальна маска єгипетського фараона Тутанхамона; внизу: настінний розпис із зображенням «ба» — пташки з людською головою.