У «Катехізисі католицької церкви» (англ.) говориться: «Щоб воскреснути з Христом, ми мусимо померти з Христом: ми мусимо «покинути дім тіла й мати дім у Господа» [2 Коринтян 5:8]. Під час цього ‘відходу’, тобто смерті, душа відокремлюється від тіла

У 2 Коринтян 5:8 Павло говорить: «Ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа». Дехто вважає, що ці слова стосуються перехідного стану чекання. Такі особи також посилаються на Ісусову обіцянку, дану його послідовникам, що він йде приготувати для них місце, а потім ‘забере їх до Себе’. Але коли ця обіцянка мала сповнитись? Христос сказав, що це станеться, коли він ‘знову прийде’ під час своєї присутності в майбутньому (Івана 14:1—3). Так само в 2 Коринтян 5:1—10 Павло сказав, що спільною надією для помазаних християн було вспадкувати небесне житло. Це мало відбутися не шляхом якогось гаданого безсмертя душі, але завдяки воскресінню під час Христової присутності (1 Коринтян 15:23, 42—44). Тлумач Чарлз Массон доходить висновку, що 2 Коринтян 5:1—10 «можна легко зрозуміти, не вдаючись до здогадів про «перехідний стан».