Частина VI

Чому Бог допускає страждання

1, 2. Як наші перші батьки не зберегли гарного початку, якого Бог дав їм?

ЩО СТАЛОСЯ з тим гарним початком, якого Бог дав нашим першим батькам у Едемському Раю? Чому, замість мирного життя в Раю, протягом тисяч років поширювались зло й страждання?

² Причиною є те, що Адам і Єва зловживали своєю свободою волі. Вони не зважали на те, що їх не створено процвітати незалежно від Бога і його законів. Вони вибрали діяти незалежно від Бога, думаючи, що таким чином покращать своє життя. Отже, вони ступили за межі свободи волі, призначеної їм Богом (Буття, 3 розділ).

Спірне питання про всесвітній суверенітет

3-5. Чому Бог не знищив Адама і Єву, і не створював наново?

³ Чому Бог не знищив Адама і Єву, і не почав здійснювати свого наміру новою парою людей? Тому що його всесвітній суверенітет, тобто його невід’ємне право правити над людством, було піддано сумніву.

⁴ Виникло таке питання: Хто має право правити, і чиє правління правильне? По праву Творця, а також будучи всемогутнім, Бог мав право правити над своїми творіннями. Тому що Бог усезнаючий, то його правління найкраще для всіх створінь. Але Боже правління тепер було піддано сумніву. Також, чи були які-небудь хиби в його створіннях — людях? Пізніше розглянемо, як справи стосується вірність людини.

⁵ Тому що людина стала незалежною від Бога, то виникло ще одне питання: Чи людина поліпшить своє становище, коли Бог не правитиме над нею? Насправді Творець знав відповідь на це запитання, але певний спосіб, аби переконати людину в цьому, полягав у тому, щоб дати їй цілковиту бажану свободу. Людина сама вибрала собі цей шлях,— Бог дозволив їй вибирати.

6, 7. Чому Бог давав людині цілковиту свободу такий довгий час?

⁶ Бог, давши людині досить часу експериментувати з цілковитою свободою, чи їй буде краще під Божим правлінням, чи під її власним, залагодить це питання раз назавжди. І Бог мусив дати людині досить часу, щоб вона дійшла до, на її думку, вершини політичного, індустріального, наукового й медичного досягнень.

⁷ Отже, Бог дав людині волю і нагоду аж до цих пір, щоб довести безсумнівний успіх свого незалежного правління. Таким чином, людина могла вибирати між добротою і жорстокістю, між любов’ю і ненавистю, між праведністю і неправедністю. Але людина теж мусить стати віч-на-віч перед результатом свого вибору: добротою і миром чи злом і стражданням.

Частина VII

Які були результати бунту?

1-3. Як час виявив, що Єгова правий?

ЯКІ були результати багатьох століть людського правління, незалежного від Бога, відносно спірного питання про Боже право правління? Чи люди виявились кращими правителями, ніж Бог? Якщо б ми оцінювали справу по жорстокості людського правління над людиною, то, безсумнівно, ні.

² Коли наші перші батьки відкинули Боже правління, тоді виникло нещастя. Вони накликали страждання на себе самих і на все людство, яке народилося від них. Вони, і ніхто інший, були винуваті в цьому становищі. Боже Слово каже: «Зіпсулись вони,— не Його то сини, покоління нерівне й покручене» (Повторення Закону 32:5).

³ Історія виявила правильність Божого застереження Адамові та Єві, тобто, що коли вони зречуться Божих постачань, то будуть деградувати й зрештою помруть (Буття 2:17; 3:19). Вони зреклися Божого правління і згодом деградували та вмерли.

4. Чому ми всі народилися недосконалими, хворіємо й вмираємо?

⁴ З їхніми нащадками сталося точно так, як пояснюється в Посланні до римлян 5:12 (Деркач): «Через одного чоловіка [Адама, предка людства] гріх увійшов у світ, а з гріхом смерть, так і смерть увійшла в усіх людей». Отже, коли наші перші батьки збунтувалися проти Божого наглядання над ними, то стали недосконалими грішниками. Згідно із законом генетики, вони могли передати своїм нащадкам тільки недосконалість. Тому ми всі народилися недосконалими, хворіємо й вмираємо.

5, 6. Що історія говорить про зусилля людини здійснити справжній мир і добробут?

⁵ Уже минуло багато століть. Імперії приходили до влади й падали. Людина випробовувала всякі можливі уряди. Однак знову й знову на долю людини випадало нещастя. Після шістьох тисяч років ми сподівалися б прогресу в заснуванні миру, правосуддя і добробуту по цілій землі й що людині будуть притаманні доброта, співчуття і співробітництво.

⁶ Проте реальність виявилась зовсім протилежною. Жоден створений людиною уряд не забезпечив правдивого миру й добробуту всім людям. Тільки в цьому XX столітті ми бачили систематичне вбивство мільйонів людей геноцидом і понад 100 мільйонів людей загубило своє життя у війнах. У наш час безліч людей були мучені, вбиті й ув’язнені через нетерпимість і політичні розбіжності.

Ситуація в наш час

7. Як можна описати становище людства в наш час?

⁷ Крім цього, подумайте про повсюдне становище людства в наш час. Злочин і насильство дуже поширюються. Зловживання наркотиками вже епідемічне, а хвороби, які передаються статевими зносинами,— пандемічні. Мільйони людей заразились жахливою хворобою СНІД. Кожного року десятки мільйонів людей вмирають від голоду або хвороб, тоді як декотрі дуже розбагатіли. Людина забруднює і грабує землю. Сімейне життя і мораль усюди розпадаються. Справді, сьогоднішнє життя відображає огидне правління «бога цього світу», Сатани. Світ, над яким він панує, безсердечний, безжалісний і цілком зіпсутий (2 Коринтян 4:4).

8. Чому досягнення людини не можна назвати справжнім прогресом?

⁸ Бог дав людині досить часу, щоб вона могла досягти вершини наукового й матеріального прогресу. Але чи це справжній прогрес, коли лук і стріли заступились кулеметами, танками, реактивними бомбардувальниками та ядерними снарядами? Чи це прогрес, коли людина може подорожувати в космос, але не може жити з іншими в мирі на землі? Чи це прогрес, коли люди бояться ходити вулицями вночі, а навіть вдень у декотрих місцевостях?

Що виявив час

9, 10. (а) Що виявили минулі століття? (б) Чому Бог не відбере від людини свободи волі?

⁹ Протягом століть виявилося, що людина не може успішно керувати своїм кроком незалежно від Божого правління. Для неї це так само неможливо, як і жити без їжі, пиття і дихання. Доказ ясний: нас створено бути залежними від керівництва нашого Творця так само, як і бути залежними від харчів, води й повітря.

¹⁰ Дозволивши лукавству продовжуватися, Бог раз назавжди виявив сумні результати зловживання свободою волі. І свобода волі такий дорогоцінний дар, що замість відібрати його від людини, Бог дав їй багато часу, щоб вона могла побачити, до чого доводить зловживання нею. Боже Слово говорить правду: «Не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком». Воно також говорить правду, коли каже: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Єремії 10:23; Екклезіястова 8:9).

11. Чи будь-яке правління людиною вже викоренило страждання?

¹¹ Божий дозвіл людині правити над собою протягом минулих шістьох тисяч років повністю ілюструє, що людина не може припинити страждання. Вона ніколи не припинила його. Наприклад, за днів царя Соломона в Ізраїлі, незважаючи на його мудрість, багатство та владу, він не зміг привести в порядок плачевні результати людського правління (Екклезіястова 4:1​-3). Подібно до цього в наш час, світові правителі, навіть з допомогою найновітнішої технології, не можуть викоренити страждання. І ще гірше, історія виявляє, що людина незалежна від Божого правління, замість викоренити страждання, збільшила його.

Божа далекоглядність

12-14. Яка користь буде з того, що Бог допустив страждання?

¹² Правда, нам важко через те, що Бог допустив страждання. Але він далекоглядний і знає добрі результати свого рішення. Створіння скористають з Божої далекоглядності не тільки на кілька років або кілька тисяч, але на мільйони, так, на віки вічні.

¹³ Коли б у майбутньому хто-небудь зловживав свободою волі й ставив під сумнів Божий спосіб дій, то вже непотрібно давати такій людині багато часу на доведення своїх поглядів. Дозволивши бунтарям правити тисячі років, Бог установив законний прецедент, якого можна буде навіки застосовувати будь-де в усесвіті.