Спірне питання про всесвітній суверенітет

3-5. Чому Бог не знищив Адама і Єву, і не створював наново?

³ Чому Бог не знищив Адама і Єву, і не почав здійснювати свого наміру новою парою людей? Тому що його всесвітній суверенітет, тобто його невід’ємне право правити над людством, було піддано сумніву.

⁴ Виникло таке питання: Хто має право правити, і чиє правління правильне? По праву Творця, а також будучи всемогутнім, Бог мав право правити над своїми творіннями. Тому що Бог усезнаючий, то його правління найкраще для всіх створінь. Але Боже правління тепер було піддано сумніву. Також, чи були які-небудь хиби в його створіннях — людях? Пізніше розглянемо, як справи стосується вірність людини.

⁵ Тому що людина стала незалежною від Бога, то виникло ще одне питання: Чи людина поліпшить своє становище, коли Бог не правитиме над нею? Насправді Творець знав відповідь на це запитання, але певний спосіб, аби переконати людину в цьому, полягав у тому, щоб дати їй цілковиту бажану свободу. Людина сама вибрала собі цей шлях,— Бог дозволив їй вибирати.

6, 7. Чому Бог давав людині цілковиту свободу такий довгий час?

⁶ Бог, давши людині досить часу експериментувати з цілковитою свободою, чи їй буде краще під Божим правлінням, чи під її власним, залагодить це питання раз назавжди. І Бог мусив дати людині досить часу, щоб вона дійшла до, на її думку, вершини політичного, індустріального, наукового й медичного досягнень.

⁷ Отже, Бог дав людині волю і нагоду аж до цих пір, щоб довести безсумнівний успіх свого незалежного правління. Таким чином, людина могла вибирати між добротою і жорстокістю, між любов’ю і ненавистю, між праведністю і неправедністю. Але людина теж мусить стати віч-на-віч перед результатом свого вибору: добротою і миром чи злом і стражданням.

Бунт духовних створінь

8, 9. (а) Як виник бунт духовних створінь? (б) Кого іншого, крім Адама й Єви, Сатана спонукав збунтуватися?

⁸ Є ще інший фактор, якого слід розглянути. Проти Бога збунтувались не тільки наші перші батьки. Хто ж інший існував у той час? Духовні створіння. Перш ніж Бог творив людей, то створив вищу форму життя, багатьох ангелів для життя на небі. Їх теж створено з свободою вибору й потребою підкорятися Божому правлінню (Йова 38:7; Псалом 104:4; Об’явлення 5:11).

⁹ Біблія показує, що першими збунтувалися духовні створіння. Одне духовне створіння забажало цілковитої свободи. Воно навіть бажало поклоніння людей (Матвія 4:8, 9). Цей духовний бунтар обманув Адама та Єву для того, щоб вони збунтувалися, фальшиво заявляючи, що Бог приховував від них якесь добро (Буття 3:1​-5). Тому він називається Диявол (Наклепник) і Сатана (Противник). Пізніше він вплинув на інших духовних створінь, і вони теж збунтувалися. Вони стали відомі як демони (Повторення Закону 32:17; Об’явлення 12:9; 16:14).

10. Які були результати бунту людських і духовних створінь?

¹⁰ Люди, збунтувавшись проти Бога, розкрили себе для впливу Сатани та його демонів. Тому Біблія каже, що Сатана є «богом цієї системи речей», який «засліпив невіруючим розуми». Боже Слово каже, що «ввесь світ лежить у владі лукавого». Ісус сам сказав, що Сатана є «правителем цього світу» (2 Коринтян 4:4, НС; 1 Івана 5:19, НС; Івана 12:31).

Два спірні питання

11. Відносно якого іншого спірного питання Сатана кинув виклик Богові?

¹¹ Сатана підняв ще інше спірне питання. В дійсності він обвинувачував Бога в способі, яким він створив людину, і заявив, що ніхто не буде чинити правильного під тиском. По суті, він заявляв, що під випробовуванням вони навіть проклинатимуть Бога (Йова 2:1​-5). Таким чином, Сатана поставив під сумнів вірність людських створінь.

12-14. Як час виявить правду відносно цих двох спірних питань, яких Сатана підніс?

¹² Тому Бог дав усім розумним створінням час, щоб побачити, як розв’яжеться це спірне питання, як і питання про Божий суверенітет. (Порівняйте Вихід 9:16). Кінцеві події людської історії виявлять правду про цих двоє спірних питань.

¹³ По-перше, що час виявить про спірне питання відносно всесвітнього суверенітету й правильності Божого правління? Чи люди будуть краще правити над собою, ніж Бог? Чи будь-яка система людського правління, незалежна від Бога, впровадить щасливий світ без війни, ­злочину і несправедливості. Чи котра-небудь із цих систем усуне убогість і забезпечить усім людям добробут? Чи котра-небудь з них переборе хвороби, старіння і смерть? Боже правління усуне все це (Буття 1:26​-31).

¹⁴ Що час виявить про достоїнство людського створіння відносно другого спірного питання? Чи Бог зробив помилку, коли створив людей в такий спосіб. Чи будь-яка людина буде вірною під час випробовування? Чи будуть люди, які воліли б мати Боже правління замість незалежного людського правління?

Які були результати бунту?

1-3. Як час виявив, що Єгова правий?

ЯКІ були результати багатьох століть людського правління, незалежного від Бога, відносно спірного питання про Боже право правління? Чи люди виявились кращими правителями, ніж Бог? Якщо б ми оцінювали справу по жорстокості людського правління над людиною, то, безсумнівно, ні.

² Коли наші перші батьки відкинули Боже правління, тоді виникло нещастя. Вони накликали страждання на себе самих і на все людство, яке народилося від них. Вони, і ніхто інший, були винуваті в цьому становищі. Боже Слово каже: «Зіпсулись вони,— не Його то сини, покоління нерівне й покручене» (Повторення Закону 32:5).

³ Історія виявила правильність Божого застереження Адамові та Єві, тобто, що коли вони зречуться Божих постачань, то будуть деградувати й зрештою помруть (Буття 2:17; 3:19). Вони зреклися Божого правління і згодом деградували та вмерли.

4. Чому ми всі народилися недосконалими, хворіємо й вмираємо?

⁴ З їхніми нащадками сталося точно так, як пояснюється в Посланні до римлян 5:12 (Деркач): «Через одного чоловіка [Адама, предка людства] гріх увійшов у світ, а з гріхом смерть, так і смерть увійшла в усіх людей». Отже, коли наші перші батьки збунтувалися проти Божого наглядання над ними, то стали недосконалими грішниками. Згідно із законом генетики, вони могли передати своїм нащадкам тільки недосконалість. Тому ми всі народилися недосконалими, хворіємо й вмираємо.

5, 6. Що історія говорить про зусилля людини здійснити справжній мир і добробут?

⁵ Уже минуло багато століть. Імперії приходили до влади й падали. Людина випробовувала всякі можливі уряди. Однак знову й знову на долю людини випадало нещастя. Після шістьох тисяч років ми сподівалися б прогресу в заснуванні миру, правосуддя і добробуту по цілій землі й що людині будуть притаманні доброта, співчуття і співробітництво.

⁶ Проте реальність виявилась зовсім протилежною. Жоден створений людиною уряд не забезпечив правдивого миру й добробуту всім людям. Тільки в цьому XX столітті ми бачили систематичне вбивство мільйонів людей геноцидом і понад 100 мільйонів людей загубило своє життя у війнах. У наш час безліч людей були мучені, вбиті й ув’язнені через нетерпимість і політичні розбіжності.

Ситуація в наш час

7. Як можна описати становище людства в наш час?

⁷ Крім цього, подумайте про повсюдне становище людства в наш час. Злочин і насильство дуже поширюються. Зловживання наркотиками вже епідемічне, а хвороби, які передаються статевими зносинами,— пандемічні. Мільйони людей заразились жахливою хворобою СНІД. Кожного року десятки мільйонів людей вмирають від голоду або хвороб, тоді як декотрі дуже розбагатіли. Людина забруднює і грабує землю. Сімейне життя і мораль усюди розпадаються. Справді, сьогоднішнє життя відображає огидне правління «бога цього світу», Сатани. Світ, над яким він панує, безсердечний, безжалісний і цілком зіпсутий (2 Коринтян 4:4).

8. Чому досягнення людини не можна назвати справжнім прогресом?

⁸ Бог дав людині досить часу, щоб вона могла досягти вершини наукового й матеріального прогресу. Але чи це справжній прогрес, коли лук і стріли заступились кулеметами, танками, реактивними бомбардувальниками та ядерними снарядами? Чи це прогрес, коли людина може подорожувати в космос, але не може жити з іншими в мирі на землі? Чи це прогрес, коли люди бояться ходити вулицями вночі, а навіть вдень у декотрих місцевостях?

Що виявив час

9, 10. (а) Що виявили минулі століття? (б) Чому Бог не відбере від людини свободи волі?

⁹ Протягом століть виявилося, що людина не може успішно керувати своїм кроком незалежно від Божого правління. Для неї це так само неможливо, як і жити без їжі, пиття і дихання. Доказ ясний: нас створено бути залежними від керівництва нашого Творця так само, як і бути залежними від харчів, води й повітря.

¹⁰ Дозволивши лукавству продовжуватися, Бог раз назавжди виявив сумні результати зловживання свободою волі. І свобода волі такий дорогоцінний дар, що замість відібрати його від людини, Бог дав їй багато часу, щоб вона могла побачити, до чого доводить зловживання нею. Боже Слово говорить правду: «Не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком». Воно також говорить правду, коли каже: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Єремії 10:23; Екклезіястова 8:9).

11. Чи будь-яке правління людиною вже викоренило страждання?

¹¹ Божий дозвіл людині правити над собою протягом минулих шістьох тисяч років повністю ілюструє, що людина не може припинити страждання. Вона ніколи не припинила його. Наприклад, за днів царя Соломона в Ізраїлі, незважаючи на його мудрість, багатство та владу, він не зміг привести в порядок плачевні результати людського правління (Екклезіястова 4:1​-3). Подібно до цього в наш час, світові правителі, навіть з допомогою найновітнішої технології, не можуть викоренити страждання. І ще гірше, історія виявляє, що людина незалежна від Божого правління, замість викоренити страждання, збільшила його.

Божа далекоглядність

12-14. Яка користь буде з того, що Бог допустив страждання?

¹² Правда, нам важко через те, що Бог допустив страждання. Але він далекоглядний і знає добрі результати свого рішення. Створіння скористають з Божої далекоглядності не тільки на кілька років або кілька тисяч, але на мільйони, так, на віки вічні.

¹³ Коли б у майбутньому хто-небудь зловживав свободою волі й ставив під сумнів Божий спосіб дій, то вже непотрібно давати такій людині багато часу на доведення своїх поглядів. Дозволивши бунтарям правити тисячі років, Бог установив законний прецедент, якого можна буде навіки застосовувати будь-де в усесвіті.

¹⁴ Тому що Єгова допустив, щоб лукавство й страждання продовжувалися до цього часу, це буде достатнім доказом того, що все, що не в згоді з ним, не матиме успіху. Уже буде доведено, що жодна незалежна схема людини або духовних створінь не може привести до добра. Тоді Боже право негайно знищити будь-якого бунтаря буде повністю оправдане. «Безбожних усіх Він понищить» (Псалом 145:20; Римлян 3:4).

Божий намір наближується до свого сповнення

1, 2. Що Бог робив, щоб усунути страждання?

ПРАВЛІННЯ бунтарських людей і демонів протягом багатьох століть дуже пошкодило людству. Однак Бог не ігнорував наше страждання. Протягом усіх тих століть він готувався викупити людство від полонення злом і стражданням.

² У час бунту в Едемі Бог почав виявляти свій намір сформувати уряд, який перемінить цю землю на райський дім для людей (Буття 3:15). Пізніше, в ролі Божого головного промовця, Ісус зробив цей прийдешній Божий уряд темою свого навчання. Він казав, що це буде єдина надія людства (Даниїла 2:44; Матвія 6:9, 10; 12:21).

3. Як Ісус назвав прийдешній уряд над землею, і чому?

³ Ісус назвав той прийдешній Божий уряд «Царством Небесним», оскільки цей уряд мав правити з неба (Матвія 4:17). Він також назвав його «Царством Божим», тому що Бог буде його Автором (Луки 17:20). Протягом століть Бог натхнув своїх письменників записувати пророцтва про тих осіб, які складатимуть той уряд, і його досягнення.

Новий Цар над землею

4, 5. Як Бог показав, що Ісус був схвалений ним Царем?

⁴ Майже дві тисячі років тому Ісус сповнив багато пророцтв про того, хто буде Царем Божого Царства. Він виявився тим, котрого Бог вибрав на Правителя в тому небесному уряді над ­людством. І після Ісусової смерті Бог воскресив його до життя на небі як могутнє, безсмертне духовне створіння. Було багато свідків його воскресіння (Дії 4:10; 9:1​-9; Римлян 1:1​-4; 1 Коринтян 15:3​-8).

⁵ Потім Ісус «по Божій правиці засів» (Євреїв 10:12). Там він чекав, аж поки Бог уповноважить його царювати в Божому небесному Царстві. Це сповнило пророцтво в Псалмі 110:1, у якому Бог каже Ісусові: «Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!»

6. Як Ісус виявив свою кваліфікацію Царя Божого Царства?

⁶ Протягом свого служіння на землі Ісус виявив свою кваліфікацію служити на тій позиції. Незважаючи на переслідування, він був вірний Богові. Своєю вірністю він виявив, що Сатана говорив неправду, коли твердив, що жодна людина не буде вірна Богові під час випробовування. Ісус, досконала людина, «другий Адам», показав, що Бог не зробив помилки, коли створив людину досконалою (1 Коринтян 15:22, 45; Матвія 4:1​-11).

7, 8. Які добрі діла Ісус виконував на землі, і на що це було прообразом?

⁷ Який правитель зробив стільки добра, як Ісус протягом кількох років свого служіння? З допомогою сили Божого святого духа Ісус зціляв хворих, калік, сліпих, глухих і німих. Він навіть воскрешав мертвих! У малому масштабі це був прообраз того, що він робитиме для людства у всесвітньому масштабі, коли прийде до влади в Божому Царстві (Матвія 15:30, 31; Луки 7:11​-16).

⁸ Протягом свого служіння на землі Ісус зробив стільки добра, що його учень Іван сказав: «Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг!» (Івана 21:25)a.

9. Чому щиросерді люди товпилися до Ісуса?

⁹ Ісус був добрий і співчутливий, маючи велику любов до людей. Він допомагав убогим і пригнобленим, але не ставив заможних або тих, хто при владі, у гірші умови. Щиросерді люди реагували на Ісусове любляче запрошення: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,— і «знайдете спокій душам своїм». Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!» (Матвія 11:28​-30). Богобоязливі люди товпилися до нього й прагнули його володарювання (Івана 12:19).

Співправителі

10, 11. Хто правитиме з Ісусом над землею?

¹⁰ Так як людські уряди мають спів­адміністраторів, як і Боже небесне Царство. Інші братимуть участь з Ісусом у його правлінні над землею, бо він обіцяв своїм близьким друзям, що вони царюватимуть з ним як царі над людством (Івана 14:2, 3; Об’явлення 5:10; 20:6).

¹¹ Отже, разом з Ісусом обмежене число людей також воскресне до небесного життя. Вони складатимуть Боже Царство, яке принесе людству вічні благословення (2 Коринтян 4:14; Об’явлення 14:1​-3). Отже, протягом століть Єгова закладав основу правління, яке принесе людству вічні благословення.

Кінець незалежного правління

12, 13. Що Боже Царство вже готове зробити?

¹² У цьому столітті Бог прямо втрутився в земні справи. Як у 9 Частині цієі брошури будемо докладно обговорювати, біблійне пророцтво показує, що Боже Царство під Христовою владою було засноване в 1914 році й вже готове знищити цілу систему Сатани. Те Царство вже готове панувати «поміж ворогами Своїми [Христовими]» (Псалом 110:2).

¹³ Пророцтво в Даниїла 2:44 говорить про це так: «За днів тих царів [теперішніх] Небесний Бог поставить царство [на небі], що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові [Бог уже ніколи не дозволить людям правити]. Воно [Боже Царство] потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки».

14. Які будуть деякі добрі наслідки в результаті кінця людського правління?

¹⁴ Коли всі незалежні від Бога уряди будуть знищені, тоді Боже Царство повністю запанує над землею. І тому що Царство правитиме з неба, то люди ніколи не зможуть зіпсувати його. Урядова сила буде там, де вона була від початку, тобто на небі з Богом. І тому що Боже Царство контролюватиме всі земні справи, то фальшива релігія або незадовільні людські філософії і політичні теорії вже не будуть зводити людей. Бог не дозволить жодним з них існувати (Матвія 7:15​-23; Об’явлення, розділи з 17 по 19).