5. Що зображав буквальний жертовник храму?

⁵ Бог прийняв Ісусове тіло для майбутньої жертви, а це означало, що в духовному значенні мав з’явитися величніший жертовник, ніж жертовник в Єрусалимі. Буквальний жертовник, на якому складали в жертву тварин, був прообразом духовного жертовника, який насправді є Божою «волею» або постановою прийняти Ісусове людське життя як жертву (Євреїв 10:10). Ось чому апостол Павло міг написати співхристиянам: «Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії [або храму] служить» (Євреїв 13:10). Інакше кажучи, правдиві християни мають великий пожиток з ліпшої жертви, через яку спокутуються гріхи і яку відкинула більшість єврейських священиків.

Саме від цього моменту життя він почав виконувати слова Псалма 40:7—9, як пізніше на це вказав апостол Павло: «Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував» (Євреїв 10:5). Цим Ісус виявив своє розуміння того, що Бог ‘не хотів’, аби в єрусалимському храмі далі складалися тваринні жертви. Ісус розумів, що замість цього Бог приготував для нього досконале людське тіло, аби він віддав його в жертву. Це мало усунути будь-яку потребу у тваринних жертвах. Виявляючи своє щире бажання підкорятися Божій волі, Ісус далі молився: «Ось іду,— в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже» (Євреїв 10:7). Який же величний приклад відваги й безкорисливої відданості залишив у той день Ісус для всіх тих, що мали пізніше стати його учнями! (Марка 8:34).