Боже ім’я повертається в біблійні переклади. Зважаючи на все це, деякі перекладачі вживали ім’я Єгови у своїх перекладах Грецьких Писань. Підрядковий переклад «The Emphatic Diaglott», зроблений у XIX ст. Бенджаміном Вільсоном, кілька разів містить ім’я Єгови, наприклад в уривках, де цитуються Єврейські Писання. Але ще 1533 р. Антоній Маргарита у своєму перекладі Грецьких Писань єврейською використовував тетраграму. Згодом в інших перекладах єврейською перекладачі вживали тетраграму в тих віршах, де натхнені автори цитували уривки з Єврейських Писань, які містили Боже ім’я.

Про логічність такого підходу свідчить припущення Р. Гердлстоуна, директора коледжу Уїкліф-холл (Оксфорд), висловлене ще до того, як було знайдено рукописи Септуагінти, в яких вживалося ім’я Єгови. Ось його слова: «Якби цей переклад [Септуагінта] містив це слово [Єгова] або навіть у ньому вживався один грецький відповідник для Єгова, а інший для Адонай, то це, безперечно, відобразилося б у промовах і обговореннях, записаних у Н[овому] З[авіті]. Тому наш Господь, цитуючи 110-й Псалом, замість слів: “Промовив Господь Господеві моєму” — сказав би: “Промовив Єгова Адоні моєму”».

Відштовхуючись від цього припущення (а тепер факти свідчать, що воно виявилось правильним), Р. Гердлстоун веде далі: «Уявімо, учений-християнин перекладає Грецький Завіт єврейською. Кожного разу, коли він натрапляє на слово Κύριος, йому потрібно проаналізувати контекст і підібрати єврейський відповідник; саме така трудність виникала б при перекладі Н[ового] З[авіту] на всі мови, якби титул Єгова залишили в С[тарому] З[авіті] [в Септуагінті, грецькому перекладі]. У багатьох випадках перекладач міг би орієнтуватися на Єврейські Писання: ми знаємо, що кожного разу, коли трапляється вислів “ангел Господній”, під словом “Господь” мається на увазі Єгова; такою самою логікою можна було б керуватись у вислові “слово Господнє”, якщо б ми йшли за С[тарим] З[авітом]; те саме стосується і титулу “Господь Саваот”. І навпаки, щоразу, коли трапляється вираз “мій Господь” або “наш Господь”, очевидно, що вживати слово Єгова неприпустимо, а потрібно вжити Адонай або Адоні» (Synonyms of the Old Testament. 1897. Р. 43). Цей підхід застосовували автори згаданих вище перекладів Грецьких Писань, в яких вживається ім’я Єгова.

З цього погляду серед інших перекладів вирізняється «Переклад нового світу» (цитований в цій праці), в якому Боже ім’я у формі «Єгова» з’являється в Грецьких Писаннях 237 разів. Як зазначалося вище, на це є вагомі підстави.