Як вирішили цю проблему перекладачі?

Чи «Переклад нового світу» — єдиний переклад, який повернув Боже ім’я в основний текст Грецьких Писань? Ні. На основі вищенаведених доказів багато перекладачів Біблії зрозуміли, що в перекладах Нового Завіту потрібно вживати ім’я Бога.

Наприклад, чимало перекладів Нового Завіту мовами народів Азії, Америки, Африки та островів Тихого океану вільно вживають Боже ім’я (дивіться перелік на сторінці 21). Деякі з цих перекладів з’явилися нещодавно. Приміром, у Новому Завіті мовою ротума (1999 рік) форма Божого імені «Jihova» вживається 51 раз у 48 віршах, а в перекладі тоба-батакською мовою (1989 рік), якою розмовляють в Індонезії, форма «Jahowa» вживається 110 разів. Боже ім’я міститься також в іспанських, німецьких, французьких та інших перекладах європейськими мовами. Наприклад, Пабло Бессон, який переклав Новий Завіт іспанською на початку XX сторіччя, вжив ім’я Єгова в Юди 14 і близько 100 разів у примітках до віршів, де воно мало би з’являтись.

Ось кілька перекладів європейськими мовами, де вживається Боже ім’я в Новому Завіті:

• «Святе письмо Старого і Нового завіту» («Sveto pismo Staroga i Novoga uvita») Івана Матія Шкаріча (хорватською мовою, 1860);

• «Друге Євангеліє св. Матвія» («O Evangelho Segundo S. Mattheus») падре Сантанни (португальською мовою, 1909);

• «Листи Нового Завіту» («The New Testament Letters») Дж. В. К. Венда, єпископа Лондона (англійською мовою, 1946);

• «Біблія Шуракі» («Bible de Chouraqui», французькою мовою, 1985);

• «Новий Завіт у перекладі Чіа Лайоша. Друге видання» («Az új Testamentum Csia Lajos fordítása szerint. Második kiadás», угорською мовою, 1997);

• «Новий Завіт з примітками» («Neues Testament mit Anmerkungen»), Гайнца Шумахера (німецькою мовою, 2002).