Вони несамолюбно реагували на Божу любов

«Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським» (ПСАЛОМ 107:8).

1. Як апостол Іван підкреслює любов у його першому Посланні?

«БОГ є любов». Які ж багатозначні слова! Не дивно, апостол Іван відчував потребу повторити їх у своєму першому посланні (1 Івана 4:8, 16). Бог Єгова не тільки є любов,— Він є втіленням, або уособленням любові.

2. В які способи Бог виявляв любов, коли створив чоловіка та жінку й постачав для них?

² Подумайте, яку любов Бог виявив способом створювання нас. Давид висловив дуже придатне оцінювання. Будучи натхненним псалмописьменником, він сказав: «Прославляю Тебе, що я дивно утворений» (Псалом 139:14). Щоб ми жили здорові й щасливі, Бог дав нам безмежну можливість задовольнятись п’ятьма органами чуття — зір, слух, смак, нюх і дотик. Яку ж красу ми бачимо в Його творенні! Яку чудесну різноманітність рослин і тварин Він створив, нічого й не кажучи про красу будови й риси людини. Бог також дав нам велику кількість фруктів, городини, і інших харчів (Псалом 104:13​-16). З доброї причини, апостол Павло нагадав мешканцям стародавньої Лістри, що Бог «добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші» (Дії 14:17).

3. Якими чудесними здібностями Бог обдарував нас?

³ Також подумайте про благословення щасливого сімейного життя. Крім того, подумайте, як ми насолоджуємося нашими розумовими й емоційними здібностями — уява, розум, пам’ять, сумління, а головно можливістю поклонятись — через усе це ми є багато вищими від тварин. Ми теж зазнаємо насолоду від музики. Ці, як також багато інших дарів — це доказ Божої любові до нас.

4. Після переступу наших перших батьків, яку любов людство зазнавало від Бога?

⁴ Немає сумніву, що в раю Едемському Адам і Єва втішались різноманітними насолодами в досконалому стані (Буття 2:7​-9, 22, 23). Але коли вони стали самолюбні й не оцінювали всього цього доказу божественної любові, то чи Бог відкинув людську расу? Зовсім ні! Він негайно постачив засіб, щоб ним згладити всі злигодні через переступ наших перших батьків (Буття 3:15). Єгова також виявив любов у тім, що терпів Адамовим недосконалим нащадкам (Римлян 5:12). Скільки ж Він терпів? Уже близько 6000 років! Бог головно виявляв любов Своїми стосунками з Його слугами. Правдиві є ці слова: «Господь, Господь [Єгова, Єгова, НС],— Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх» (Вихід 34:6, 7).

5. Як Єгова люблячо поводився з народом Ізраїлю?

⁵ Єгова справді дуже терпеливо поводився з ізраїльтянами того часу, коли організував їх у народ біля гори Сінайської аж до часу їхнього переступу, коли цілком відкинув їх. Так як читаємо в 2 Хронік 36:15, 16: «Господь [Єгова, НС], Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю. Та вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа [Єгови, НС] на народ Його так, що не було вже ліку». Але декотрі несамолюбно реагували на любов Бога Єгови. Перегляньмо ж життя тих осіб і побачимо, як вони робили це. З цього навчимось як ми самі можемо практично реагувати на любов Єгови.

Як Мойсей реагував несамолюбно

6. Як Мойсей подав нам видатний приклад, і як він зазнавав Божу любов?

⁶ Мойсей є видатним прикладом людини, яка несамолюбно реагувала на Божу любов. Які сприятливі можливості було поставлено перед Мойсеєм, усиновлений дочкою фараона! Але Мойсей вибрав «страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху. Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські» (Євреїв 11:25, 26). Мойсей бажав визволити своїх братів, ізраїльтян, з єгипетської неволі. Але вони не оцінювали його намагань, і це не був Божий час на їхнє визволення (Дії 7:23​-29). Через Мойсеєву віру й несамолюбне бажання допомогти своїм братам, Єгова дав йому силу виконувати багато чуд і служити ізраїльтянам 40 років як Його пророк, суддя, законодавець, і посередник. На цих позиціях, Мойсей багато разів зазнавав любов Єгови до нього й співізраїльтян.

7. Як Мойсей реагував на Божу любов?

⁷ Як Мойсей реагував на Божу любов і незаслужену ласку? Чи він «прийняв незаслужену ласку Єгови, а тоді пропустив її ціль»? (2 Коринтян 6:1, НС). Зовсім ні! Мойсей несамолюбно реагував на любов від Єгови й зовсім орієнтувався на Богові. Він завжди покладався на Єгову й розвинув інтимне споріднення із своїм Творцем. Як задовільно Бог говорив про Мойсея, коли докоряв Ааронові й Маріямі за те, що вони критикували свого брата! Так, Єгова промовляв з Мойсеєм «уста до уст» й дозволив йому побачити «образ Господа [Єгови, НС]» (Числа 12:6​-8). Незважаючи на всі ці привілеї, Мойсей таки продовжував бути найлагіднішою людиною й виконував накази Єгови, «як Господь [Єгова, НС] наказав був йому» (Вихід 40:16; Числа 12:3).

8. Який є доказ на те, що Мойсей орієнтувався на Бога?

⁸ Мойсей також виявляв своє богоорієнтування цікавлячись Ім’ям і репутацією Єгови, а також чистим поклонінням. Тому, Мойсей два рази впросив Єгову поводитись милостиво з Ізраїлем через Боже власне Ім’я (Вихід 32:11​-14; Числа 14:13​-19). Коли ізраїльтяни втягнулись в ідольське поклоніння теляті, то Мойсей запопадливо обстоював чисте поклоніння вигукнувши: «Хто за Господа [Єгову, НС] — до мене!» Після того, Мойсей й ті що були з ним стратили 3000 ідолопоклонників. Тоді, протягом 40 років він терпів наріканню бунтарського народу. Немає сумніву, Мойсей несамолюбно реагував на вираження Божої любові, і цим чином подав гарний приклад для нас сьогодні (Вихід 32:26​-28; Повторення Закону 34:7, 10​-12).

Давидова гарна реакція

9. (а) Як Давид реагував на любов Бога Єгови? (б) Так як Давид, як ми можемо шанувати Єгову нашими дорогоцінностями?

⁹ Псалмописьменник Давид, другий цар Ізраїлю, також є видатним прикладом несамолюбної реакції на Божу любов. Давид запопадливо обстоював Ім’я Єгови й це спонукало його вступити в боротьбу з глузливим велетнем-силачем з філістимлян Голіятом, над яким Бог дав Давидові перемогу (1 Самуїлова 17:45​-51). Та сама запопадливість спонукала Давида перенести ковчег заповіту в Єрусалим (2 Самуїлова 6:12​-19). І чи ж Давидове бажання збудувати Єгові храм не є доказом його запопадливості й оцінювання Божої любові й добрості? Певно, що є. Коли Бог відмовив Йому цього привілею, то Давид усе ж таки підтримував цей проект і шанував Єгову, тому що особисто жертвував золото, срібло й велику кількість дорогоцінностей (2 Самуїлова 7:1​-13; 1 Хронік 29:2​-5). Подібна несамолюбна реакція на Божу любов повинна спонукувати нас «шанувати Єгову нашими дорогоцінностями», нашими матеріальними засобами, поширювати справи Царства (Приповістей 3:9, 10; Матвія 6:33).

10. Чому Давид є гідний приклад нам наслідувати?

¹⁰ Незважаючи на Давидові серйозні помилки в житті, він таки показався бути «мужем за серцем Єгови» (1 Самуїлова 13:14; Дії 13:22). В своїх псалмах Давид висловлює оцінювання Божої любові. Міжнародна стандартна енциклопедія Біблії (англ.) каже, що Давид «усе більше й більше ряснів вдячністю від якої-небудь людини згаданої в Святому Письмі». Псалмописьменник Асаф сказав, що Бог «вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,.. його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спадок Свій,— і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх» (Псалом 78:70​-72). Справді, Давидове життя є гарним прикладом нам наслідувати його.

Ісус Христос, наш досконалий Приклад

11, 12. Як Ісус показав, що Він справді орієнтувався на Бога?

¹¹ Звичайно, Ісус Христос є найкращим біблійним прикладом людини, яка несамолюбно реагувала на Божу любов. Що спонукувало Ісуса робити це? По-перше, Він був спонуканий виключно служити Єгові. Немає сумніву, Ісус повністю орієнтував Своє життя на Богові. Оцінення любові й добрості Свого небесного Отця, спонукувало Його ставати духовною людиною. Він насолоджувався близьким, інтимним спорідненням з Богом. Ісус постійно молився, і дуже любив говорити до Свого небесного Отця. Багато разів читаємо, що Христос молився. Одного разу Він перебував цілу ніч на молитві (Луки 3:21, 22; 6:12; 11:1; Івана 17:1​-26). Реагуючи на Божу любов, Ісус у Своєму житті доказав правду, що «не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих [Єгови, НС]». Дійсно, виконувати волю Свого Отця було неначе їжа для Нього (Матвія 4:4; Івана 4:34). Чи ж ми не повинні подібно реагувати на Божу любов, і повністю служити Йому?

¹² Несамолюбно реагуючи на Божу любов, Ісус Христос завжди звертав увагу на Свого Бога й Отця. Коли хтось звернувся до Ісуса, як «Вчителю Добрий», то Він заперечував цьому й сказав: «Ніхто не є Добрий,— тільки Сам Бог» (Луки 18:18, 19). Ісус повторно говорив, що не міг нічого робити із Своєї власної волі. Він ніколи не пропускав нагоди прославляти Ім’я Отця, і придатно почав Свою зразкову молитву просьбою: «Нехай святиться Ім’я Твоє». Він молився так: «Прослав, Отче, Ім’я Своє». І коротко перед Його смертю, Христос сказав Своєму Отцеві: «Я прославив Тебе на землі,— довершив Я те діло, що Ти дав мені виконати» (Матвія 6:9; Івана 12:28; 17:4). Реагуючи на Божу любов, ми теж повинні прославляти Єгову і молитись за виправданням Його Святого Ім’я.

13. Як Божа любов спонукала Ісуса діяти?

¹³ Зверніть увагу на другий спосіб, яким несамолюбна реакція на Божу любов спонукувала Ісуса. Вона спонукала Його любити праведність і ненавидіти зло, так як передрікає Псалом 45:7 (Євреїв 1:9). Він був «святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників» (Євреїв 7:26). Ісус викликав Своїх зловісних противників визнати Його винним у гріхах, але вони не могли (Івана 8:46). На двох оказіях, з ненависті лукавства Він очистив храм і повиганяв пожадливих релігійних прихильників (Матвія 21:12, 13; Івана 2:13​-17). І як нещадно Ісус осуджував лицемірних релігійних провідників, навіть кажучи, що вони були від Диявола! (Матвія 6:2, 5, 16; 15:7​-9; 23:13​-32; Івана 8:44).

14. Реагуючи на Божу любов, як Ісус поводився із Своїми учнями?

¹⁴ Інший спосіб у який любов до Єгови спонукувала Ісуса, виявляється в Його стосунках з апостолами й іншими учнями. Як люблячо й терпеливо Ісус поводився з ними! Вони правдоподібно дуже випробовували Його своїм суперництвом, і до самої ночі Його зради сперечалися про хто з них був найбільшим (Луки 22:24​-27). Однак, Ісус завжди лагідно поводився з ними (Матвія 11:28​-30). Правда, Іуда зрадив Ісуса, Петро три рази зрікся Його, а інші апостоли втекли, коли прийшла юрба, щоб заарештувати Ісуса. Як ми знаємо, що Він ніколи не обурювався й не ображався на них за це? Приєднавшись до апостолів після Його воскресіння, Ісус не докоряв їм, тому що вони піддались страху. Краще, Він потішав і підкріпляв їх, щоб вони продовжували служити інтересам Царства (Івана 20:19​-23).

15. Як Ісус несамолюбно служив фізичним потребам людей?

¹⁵ Розгляньмо ще один спосіб у який Ісус Христос несамолюбно реагував на Божу любов — пожертвуванням Самого Себе заради інших, до болісної смерті на ганебному стовпі тортур (Филип’ян 2:5​-8). Ісус служив фізичним потребам людей, коли чудесно нагодував натовп і зціляв багатьох (Матвія 14:14​-22; 15:32​-39). Він завжди ставив інтереси інших людей на першому місці від Своїх власних. Тому Він міг сказати: «Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки,— Син же Людський не має де й голови прихилити» (Матвія 8:20). Ісус ніколи не користався Своєю надприродною силою, щоб набувати Собі матеріального. В дійсності, виконування цих чудес виснажувало Його силу. Наприклад, Він відчував, як сила виходила з Нього, коли одна жінка, яка кровоточила 12 років, доторкнулася до Нього у вірі й стала зцілена (Марка 5:25​-34). Крім того, Ісус ніколи не користувався надприродною силою на Свою власну користь. (Порівняйте Матвія 4:2​-4).

16. В які способи Христос служив духовним потребам людей?

¹⁶ Незважаючи не те, що Ісус несамолюбно доглядав за фізичними потребами людей зціляв їх від недуг і чудесно харчував їх, то головна ціль Його земної служби була проповідувати добру новину Божого Царства, навчати людей, і робити учнів. Усупереч Його вчинкам чудесного зцілення, Він не був відомий як Великий Лікар або Чудотворець, але як Добрий Вчитель (Матвія 4:23, 24; Марка 10:17). Ісус Сам, так як Його учні, а навіть вороги, назвав Себе Вчителем (Матвія 22:16; 26:18; Марка 9:38). І які ж чудесні правди Він навчав, як наприклад у Нагірній проповіді! (Матвія 5:1—7:29). Які ж придатні й пророчі притчі Він розказував, як і інші пророцтва! Не дивно, що вояки послані заарештувати Ісуса, не могли примусити себе схопити Його (Івана 7:45, 46).

17. (а) Як Ісус подав нам досконалий приклад любові? (б) Що буде обговорюватись у наступній статті?

¹⁷ Немає сумніву, Ісус Христос подав нам досконалий приклад несамолюбного реагування на Божу любов до нас. Небесний Отець був на першому місці в Його житті. Він справді любив праведність, люблячо поводився з Своїми апостолами й учнями, і через ціле Своє життя служив духовним і матеріальним потребам людей. Зрештою, Ісус завершив Свою службу віддавши Своє життя як викуп (Матвія 20:28). Але що ж сказати про нас? Правда, ми недосконалі, так як Мойсей і Давид. Проте, так як довідаємось з наступної статті, ми можемо наслідувати нашого прикладу в практичний спосіб, коли самі будемо несамолюбно реагувати на Божу любов.

Як нам несамолюбно реагувати на Божу любов?

«Улюблені, якщо Бог так полюбив нас, то ми є під обов’язком любити один одного» (1 ІВАНА 4:11, «Переклад Нового Світу»).

1, 2. Чого вимагається від нас, щоб несамолюбно реагувати на Божу любов?

ЄГОВА є уособленням любові. З попередньої статті ми довідались, яка гарна Його любов дійсно є. Ми також довідались, як Мойсей, Давид, і Ісус Христос несамолюбно реагували на доказ Божої любові. Чи ж кожен із Свідків Єгови не повинен бажати те саме робити? Певно, що повинен!

² Чого вимагається від нас, якщо хочемо несамолюбно реагувати на доказ Божої любові? По-перше, конче треба дати Богові перше місце в нашому житті, любити Його цілим серцем, душею, розумом, і силою (Марка 12:29, 30). Це значить орієнтуватись на Богові, і розвивати з Ним сердечне особисте споріднення. Чи ми прагнемо говорити до нашого небесного Отця в молитві? Чи ми без перестанку молимось і наполягаємо в молитві? Або чи поспішно молимось, і деколи навіть є занадто зайняті, щоб молитись? (Римлян 12:12; 1 Солунян 5:17). Чи ми звертаємо увагу на Єгову, і даємо Йому, та Його організації честь за всі наші успіхи? (1 Коринтян 3:7; 4:7). Чи ми є такої думки як псалмописьменник? Відносно Бога, він сказав: «Сім раз денно я славлю Тебе» (Псалом 119:164).

3. Коли збираємось на вечірки, то що може виявити, чи ми реагуємо несамолюбно на Божу любов чи ні?

³ Наша особиста реакція на Божу любов може виявлятись під час вечірок, щоб добре провести час. Чи ми завжди говоримо про щось світське, чи духовне? Це не значить, що ми мусимо серйозно студіювати Біблію, коли спілкуємось із співхристиянами. Усе ж таки ми повинні обговорювати щось духовного — розказувати досвіди в службі, обговорювати улюблені біблійні вірші, розказувати, як ми навчились правди, або говорити про доказ Божого люблячого догляду й благословення.

4. Як нам ставитись до розчарувань відносно привілеїв у службі?

⁴ Ми також виявляємо наше оцінювання Божої любові, коли нам не дано якогось привілею служби в організації Єгови. Як ми реагуємо на це? Якщо ми головно цікавимось прославляти Єгову, то погодимось, що Бог буде так само прославлений, байдуже хто матиме той привілей служби. (Порівняйте Луки 9:48). Але якщо ми неналежно турбуємось тільки власними користями, і щоб здобути собі славу, то будемо непокоєні, коли б на нашу думку на нас не звернули уваги. Завжди пам’ятаймо, що Єгова любить нас і мабуть знає, що саме тепер ми не можемо сповняти тягаря якоїсь теократичної відповідальності. Він можливо благословить нас у інші способи, і такий доказ Його любові повинен допомогти нам додержуватись духовної рівноваги (Приповістей 10:22).

Любіть праведність, ненавидьте беззаконня

5. Як доказ Божої любові повинен вплинути на нашу поведінку?

⁵ Доказ Божої любові повинен спонукувати нас любити праведність і ненавидіти беззаконня, так як Христос (Євреїв 1:9). Правда, ми не можемо робити це досконало так як Ісус. Усе ж таки, бути святими, чесними, і дотримувати закон як можливо в нашому недосконалому стані, повинно бути нашою метою. Для цього мусимо не тільки любити праведність і добро, але ненавидіти, відчуває огиду до всього злого. Так як апостол Павло сказав: «Ненавидьте зло та туліться до доброго» (Римлян 12:9). «Ненавидіти» це круте слово, яке значить «відчувати ненависть до чого-небудь» (Словник української мови, Білодіда).

6. Що допоможе нам остерігатись спокус від світу, нашого грішного тіла, і Диявола?

⁶ Що допоможе нам остерігатись світських спокус, власного грішного тіла, і Диявола? Вірність до Бога Єгови. Він прохає нас так: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто» (Приповістей 27:11). Так, вірність до Єгови спонукуватиме нас ненавидіти те що Він ненавидить. Крім того, байдуже як порушення Божих законів може насолоджувати або збуджувати нас, ми завжди повинні переконуватись про погані результати такого вчинку (Галатів 6:7, 8). Людське серце дуже зрадницьке, нещире, обманне, так як нам нагадує в Єремії 17:9. Християнське серце любить усе що добре, гарне, чисте. Але деколи грішні напрями збуджують у ньому бажання злого. Так як серця тих ізраїльтян, які поклонялись Єгові, однак не винищили ідольських «пагірків», то так само наше серце може бути самолюбне й зрадницьке (1 Царів 22:43; Повторення Закону 12:2). Наше недосконале серце може виправдувати спокуси. Воно може применшувати серйозність якогось злочину яким нас спокушують. Або воно може переконувати нас, що покарання за такий злочин буде тільки тимчасове.

7. Чому ми повинні остерігатись, щоб не прагнути злого?

⁷ Але коли оцінюємо Божу любов, то мусимо остерігатись потягу до злого, як наприклад статевої неморальності, байдуже чи ми є одружені чи ні. Знову й знову, несерйозне любовне залицяння довело християн до практикування гріха за якого мусили бути виключені. Навіть старші, які повинні бути бездоганним прикладом отарі, зазнали смуток з такої поведінки! (Порівняйте 1 Царів 15:4, 5).

8. Який перестерігаючий приклад Павло зробив нам, і яким прикладом можна доказати цю проблему?

⁸ Зверніть увагу на апостола Павла, якого Бог благословив надприродними видіннями й силою, а також даром божественного натхнення. Щоб мати успіх у його боротьбі з грішними напрямами, він мусив приборкувати й поневолювати — так, суворо бити — своє тіло. Чи ж ми відважимось не приборкувати нашого тіла? (Римлян 7:15​-25; 1 Коринтян 9:27). Ця ситуація є подібна до того, коли б ми знаходились у малому човні на бурхливій ріці, яка швидко тягне човен до водоспаду. Щоб уникнути нещастя, то конче треба веслувати проти сильної течії. Спершу прогрес здається малий, але поки будемо енергійно робити зусилля, то течія не потягне нас до власного знищення. Доказ любові Бога Єгови повинен спонукувати нас намагатись бути вірними Йому, і ненавидіти беззаконня, а любити праведність.

Виявляння братерньої любові

9. Яку пораду дає апостол Іван відносно любові до наших братів?

⁹ Доказ Божої любові повинен спонукувати нас любити наших братів, так як Ісус Христос любив Своїх учнів (Івана 13:1). Дуже придатно, апостол Іван написав: «Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи. Улюблені,— коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного» (1 Івана 4:10, 11). Ісус сказав, що Його правдивих поклонників буде ототожнювати любов, яку вони мають між собою (Івана 13:34, 35).

10, 11. В які способи можна виявляти братерню любов?

¹⁰ Ми знаємо, що християни повинні любити одні одних. Але це правильно нагадувати собі різні способи, якими нам слід виявляти Христову любов одні до одних. Така любов допоможе нам ігнорувати відмінності раси, національного походження, освіти, культури, і економічного становища. Крім того, братерня любов спонукуватиме нас збиратись по наших зібраннях. Якщо ми справді любимо братів наших, то не будемо через погану погоду або легеньке нездоров’я пропускати нагоди спілкуватись з ними й обмінюватись заохоченням (Римлян 1:11, 12). Крім того, братерня любов спонукуватиме нас добре приготовлятись для наших зібрань і висловлювати нашу віру, щоб заохочувати присутніх до любові й добрих діл (Євреїв 10:23​-25).

¹¹ Ми також повинні допомагати нашим братам у службі. Деколи старші й службові слуги ходять проповідувати від дому до дому одні з одними або самі, тоді як вони повинні запрошувати вісників ходити на службу з ними, щоб допомагати їм. З такої любові старші, як і службові слуги, одержуватимуть велику нагороду із служби. І чому ж не взяти новонаверненого вісника із собою на вашу студію Біблії? (Римлян 15:1, 2).

12. Як нам розуміти 1 Івана 3:16​-18?

¹² Любов спонукуватиме нас допомагати нашим братам матеріально. Апостол Іван написав: «Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів! А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому? Діточки,— любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою» (1 Івана 3:16​-18). У цей час можливо не вимагається, щоб ми віддали своєї душі за братів наших але все ж таки бувають нагоди, коли можемо виявляти їм любов у інший спосіб, не тільки словами, але також ділами. Це правильно любити наших братів словами, але ми теж повинні допомагати їм матеріально, якщо виникає потреба. Ісус сказав, що «блаженіше давати», ніж брати який то принцип теж стосується до давання матеріальної допомоги (Дії 20:35).

13. (а) Яких основних правд ми навчились з допомогою Божої видимої організації? (б) Який переконливий пункт довів Чарлз Тейз Рассел?

¹³ Маємо нагоду виявляти любов тим братам, які дають зборові керівництво або всесвітній видимій організації Єгови. У цьому поміщається «вірний і розумний раб» (Матвія 24:45​-47). Справа в тому, що тільки з читання Біблії ми ніколи не навчилися б правди самі собою. Ми не знали б правди про Єгову, Його наміри й прикмети, значення й важливості Його Ім’я, різниці між Його організацією а організацією Сатани, або чому Бог дозволяє лукавству продовжуватись. Це є точно так як перший президент Товариства Вартової Башти, Чарлз Тейз Рассел, написав у 1914 році: «Чи ж ми не є блаженні, щасливі люди? Чи ж наш Бог не є вірний? Якщо хтось знає краще, то нехай йде за ним. Якщо хтось з вас знайде щось кращого, то скажіть нам. Ми не знаємо нічого кращого, а навіть половину добра, ніж те, якого знайшли в Божому Слові... жоден язик, жодне перо, не може оповісти радості й благословень, яких знання правдивого Бога впровадило в наше серце й життя. Сюжет Божої мудрості, правосуддя, сили й любові зовсім задовольняє жадання нашого розуму й серця. Немає потреби десь інше шукати. Немає кращого бажання, ніж урізувати цей чудесний сюжет у наш розум» (Вартова Башта [англ.], 15 грудня 1914 року, сторінки 377—8). Які ж правдиві є ці добре написані слова!

Слугування тим назовні

14. Як доказ Божої любові повинен спонукувати наше ставлення до людей назовні?

¹⁴ Доказ Божої любові повинен спонукувати нас виявляти любов людям, які не є членами збору. Як це можна робити? Деколи треба допомогти сусідам матеріально. Багато важливішим є виявляти їм любов проповідуванням доброї новини Божого Царства й допомагати любителям праведності ставати учнями Ісуса Христа. Чи ми регулярно ходимо проповідувати, або чи занедбуємо службу? Чи ми ходимо на службу, щоб тільки нас люди бачили? Чи нас справді спонукує любов до ближнього? Чи ми співчуваємо людям? Чи ми є терплячі з людьми? Чи ми заохочуємо людей висловлювати їхні погляди? Так, не говорім занадто, але нехай любов ближнього спонукує нас добре слухати й вступати в задовольняючі біблійні розмови з людьми, яких зустрічаємо в службі.

15. (а) Чому «неформальне свідчення» є кращий вислів, ніж «випадкове свідчення»? (б) Чому ми повинні використовувати нагоди свідчити неформально?

¹⁵ Чи ми завжди користуємось нагодами свідчити людям неформально? Це не є тільки випадкове свідчення, тобто маловажне, або якого не плануємо. Неформальне свідчення є дуже важливим, і любов до людей повинна спонукувати нас вишукувати нагод для неформального свідчення. Які гарні результати деколи бувають з такого свідчення! Наприклад, на конгресі Свідків Єгови в північній Італії, один брат узяв автомобіль до гаража, щоб йому заложили нову фару. Чекаючи на автомашину, він запрошував людей на публічну промову в неділю. На міжнародному конгресі рік пізніше, до нього приступив брат, якого він не пізнав, і привітався сердечним привітом. Хто це? Це був один із тих чоловіків, яких він запросив на публічну промову рік тому! Той чоловік пішов на конгрес, вислухав публічної промови й попросив, щоб з ним студіювали Біблію. Тепер він з його дружиною є присвяченими Свідками Єгови. Немає сумніву, що з неформального свідчення буває велика нагорода!

Продовжуйте реагувати на Божу любов

16. Які запитання було б добре запитати себе?

¹⁶ Єгова щедро виявляє любов всім Своїм створінням. Так як ми вже бачили, у Святому Письмі знаходяться гарні приклади осіб, які несамолюбно реагували на доказ Божої любові. Дуже придатно, натхненний псалмописьменник вигукнув: «Нехай же подяку складуть Господеві [Єгові, НС] за милість Його, та за чуда Його синам людським» (Псалом 107:8, 15, 21, 31). Чи ж ми наважуємось прийняти Божу незаслужену ласку, а тоді пропустити її ціль? Ніколи не робімо цього! (2 Коринтян 6:1). Кожен з нас запитаймо сам себе: «Чи я дійсно оцінюю Божу любов, яку вже зазнав і ще маю надію зазнати в майбутньому? Чи Його любов спонукує мене любити Єгову з цілого серця, розуму, душі, і сили? Чи я справді орієнтуюся на Богові? Чи я люблю праведність і ненавиджу беззаконня? Чи я виявляю братерню любов? І як близько я наслідую приклад Ісуса Христа відносно служби?»

17. Які будуть результати несамолюбного реагування на доказ любові Бога Єгови?

¹⁷ Справді, є різні способи, якими можна виявляти щиру вдячність за доказ Божої любові в нашому житті. Користуючись усіма нагодами виявляти таке оцінювання, ми будемо потішати серце нашого небесного Отця, будемо благословенням іншим, зазнаємо радість, мир, і задоволення. Продовжуймо ж реагувати несамолюбно на доказ Божої любові.