1, 2. а) Розкажіть Ісусів приклад про власника винограднику. б) Як ця розповідь показує, що таке щедрість і незаслужена доброта?

ОДНОГО разу виноградар ще удосвіта пішов на ринкову площу, аби найняти робітників у свій виноградник. Він запропонував людям, яких знайшов, визначену платню, і вони, погодившись, пішли працювати. Але власник винограднику потребував більше робітників і тому впродовж дня кілька разів повертався на ринкову площу, аби найняти ще робітників. Він запропонував належну плату навіть тим, кого найняв під вечір. А як звечоріло, він зібрав робітників, щоб видати їм платню, і дав усім їм однакову суму незалежно від того, чи вони працювали багато годин, чи лише одну. Побачивши це, робітники, яких було найнято першими, почали нарікати. Виноградар, по суті, відповів їм: «Хіба ви не погодилися на мою платню? Хіба я не маю права заплатити своїм робітникам стільки, скільки хочу? А може, ви заздрите через те, що я виявив щедрість?» (Матв. 20:1—15, прим.).

² Ісусів приклад нагадує нам про одну з рис Єгови, яка часто згадується в Біблії,— його «незаслужену доброту»^[1]. (Прочитайте 2 Коринфян 6:1.) На перший погляд робітники, котрі працювали тільки одну годину, не заслуговували повної платні, але власник винограднику виявив до них надзвичайну доброту. Щодо вислову «незаслужена доброта», який у багатьох перекладах Біблії передано як «благодать», один вчений написав: «Це слово передає думку передусім про безкоштовний і незаслужений дар, про те, що дається людині не за її працю чи заслуги».

ЩЕДРИЙ ДАР ЄГОВИ

3, 4. Чому і як Єгова виявив незаслужену доброту до всього людства?

³ У Біблії «незаслужену доброту Бога» названо «даром» (Еф. 3:7). Чому і як Єгова дає нам цей дар? Якби ми досконало відповідали всім вимогам Єгови, то його доброта до нас була б заслуженою. Але насправді це не так. Тому мудрий цар Соломон написав: «Немає на землі праведної людини, яка завжди робить добро і ніколи не грішить» (Еккл. 7:20). Апостол Павло сказав щось подібне: «Усі люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу» і «Плата за гріх — смерть» (Рим. 3:23; 6:23а). Саме цього ми заслуговуємо.

⁴ Однак Єгова виразив свою любов до грішних людей, виявивши їм незрівнянну незаслужену доброту. Бог дав найбільший дар, коли послав на землю «свого єдинородного Сина», щоб він помер за нас (Ів. 3:16). Павло написав, що Ісус «тепер увінчаний славою і честю за те, що він зазнав смерті, аби згідно з Божою незаслуженою добротою скуштувати її заради кожної людини» (Євр. 2:9). Отже, «дар від Бога — вічне життя завдяки Христу Ісусу, нашому Господу» (Рим. 6:23б).

5, 6. Що ми отримуємо, коли над нами царює а) гріх, б) незаслужена доброта?

⁵ Як усі люди вспадкували гріх та смерть? Біблія пояснює: «Через проступок одного чоловіка [Адама] зацарювала смерть» над його нащадками (Рим. 5:12, 14, 17). Але втішно знати, що від нас самих залежить, чи буде гріх царювати, тобто панувати, над нами. Коли ми виявляємо віру в Христову викупну жертву, тоді над нами царює незаслужена доброта Єгови. У Римлян 5:20, 21 про це сказано: «Там, де гріхів було більше, незаслужена доброта виявлялася ще більше. Для чого? Щоб, подібно як царювали гріх і смерть, царювала й незаслужена доброта через праведність, яка веде до вічного життя, завдяки Ісусу Христу».

⁶ Хоча ми залишаємося грішними, ми не мусимо віддавати своє життя у владу гріха. Якщо ми все-таки вчинимо гріх, то проситимемо прощення в Єгови. Павло попереджав християн: «Гріх не повинен панувати над вами, бо ви не під законом, а під незаслуженою добротою» (Рим. 6:14). Отже, над нами царює незаслужена доброта. Які це приносить результати? Павло пояснив: «Божа незаслужена доброта... вчить нас відкидати безбожність та світські прагнення, у теперішньому світі жити розсудливо, в праведності та відданості Богові» (Тита 2:11, 12).

НЕЗАСЛУЖЕНА ДОБРОТА «МАЄ БАГАТО РІЗНИХ ВИЯВІВ»

7, 8. В якому розумінні незаслужена доброта Єгови «має багато різних виявів»? (Дивіться ілюстрації на початку статті.)

⁷ Апостол Петро написав: «Якою мірою кожен з вас отримав дар, такою і використовуйте його, служачи одне одному як добрі управителі, які отримали Божу незаслужену доброту, що має багато різних виявів» (1 Пет. 4:10). Що це означає? Хоч би які випробування спіткали нас у житті, Єгова допоможе нам зносити їх (1 Пет. 1:6). Бог завжди виявлятиме доброту саме так, як буде потрібно в кожній окремій ситуації.

⁸ Незаслужена доброта Єгови справді має багато різних виявів. Апостол Іван писав: «Оскільки він був наділений усім цим сповна, ми сповна отримали незаслужену доброту» (Ів. 1:16). Різні вияви доброти Єгови приносять нам чимало благословень. Обговорімо деякі з них.

9. Яку користь нам приносить незаслужена доброта Єгови і як ми можемо виявляти за неї вдячність?

⁹ Прощення наших гріхів. Завдяки незаслуженій доброті Єгови ми отримуємо прощення гріхів, тільки якщо розкаюємося і продовжуємо наполегливо боротися зі своїми грішними схильностями. (Прочитайте 1 Івана 1:8, 9.) Ми маємо бути вдячними Богові за його милосердя. Це спонукуватиме нас прославляти його. Пишучи своїм помазаним одновірцям, Павло сказав: «[Єгова] врятував нас з-під влади темряви й переніс у царство свого улюбленого Сина, завдяки якому ми отримуємо визволення на основі викупу — прощення наших гріхів» (Кол. 1:13, 14). Прощення гріхів відкриває нам шлях до багатьох чудових благословень.

10. Що ми маємо завдяки Божій незаслуженій доброті?

¹⁰ Мирні стосунки з Богом. Через свою гріховність ми від народження були ворогами Бога. Павло визнав це, коли написав: «Будучи ворогами, ми примирилися з Богом через смерть його Сина» (Рим. 5:10). Примирившись з Єговою, ми можемо мати з ним мирні стосунки. Павло пов’язує таку можливість з незаслуженою добротою Єгови. Він каже: «Тепер, коли ми [помазані Христові брати] визнані праведними на основі віри, будьмо в мирі з Богом завдяки нашому Господу Ісусу Христу, через якого ми також отримали можливість завдяки вірі відчувати незаслужену доброту, в якій перебуваємо» (Рим. 5:1, 2). Яке ж це благословення!

11. Як помазанці приводять «інших овець» до праведності?

¹¹ Приведення до праведності. Усі ми неправедні від народження. Однак пророк Даниїл передрік, що протягом часу кінця «проникливі люди», помазаний останок, приводитимуть «багатьох до праведності». (Прочитайте Даниїла 12:3.) За допомогою праці проповідування і навчання вони приводять мільйони «інших овець» до праведності в очах Єгови (Ів. 10:16). Але це було б неможливо без незаслуженої доброти Єгови. Павло пояснив: «Бог наділив їх великим даром, коли завдяки своїй незаслуженій доброті визнав їх праведними, давши їм визволення на основі викупу, який заплатив Христос Ісус» (Рим. 3:23, 24).

12. Як молитва пов’язана з Божою незаслуженою добротою?

¹² Можливість наближатися до Божого престолу в молитві. Через свою незаслужену доброту Єгова благословляє нас можливістю наближатися до його небесного престолу в молитві. По суті, Павло називає престол Єгови «престолом незаслуженої доброти» і заклика́є нас наближатися до нього «зі свободою мови» (Євр. 4:16а). Єгова наділив нас цією честю через свого Сина, і «саме через нього ми маємо цю свободу мови і завдяки вірі в нього можемо з упевненістю наближатися до Бога» (Еф. 3:12). Те, що в нас є вільний доступ до Єгови в молитві,— чудовий вияв його незаслуженої доброти.

13. Як може допомогти незаслужена доброта, «коли нам потрібна... допомога»?

¹³ Своєчасна допомога. Павло заохочує нас вільно наближатися до Єгови в молитві, «щоб, коли нам потрібна буде допомога, Бог наділив нас милосердям і незаслуженою добротою» (Євр. 4:16б). Стикаючись з випробуваннями і життєвими труднощами, ми можемо щоразу благати Єгову, щоб він виявив милосердя та допоміг нам. Хоча ми цього і не заслуговуємо, Бог відповідає нам і нерідко робить це через наших одновірців, щоб ми могли «сміливо говорити: “Єгова — мій помічник, я не буду боятися. Що зробить мені людина?”» (Євр. 13:6).

14. Що дає нашим серцям незаслужена доброта Єгови?

¹⁴ Потіха для нашого серця. Великим благословенням, яке ми отримуємо завдяки незаслуженій доброті Єгови, є потіха для пригніченого серця (Пс. 51:17). Павло написав християнам у Фессалоніках, які зазнавали переслідувань: «Нехай сам наш Господь Ісус Христос, а також Бог, наш Батько, який полюбив нас і, виявивши незаслужену доброту, дав вічну потіху та непохитну надію, потішать ваші серця і зміцнять вас» (2 Фес. 2:16, 17, прим.). Як же приємно знати, що Єгова надзвичайно добрий і тому з любов’ю дбає про нас!

15. Яку надію ми маємо завдяки Божій незаслуженій доброті?

¹⁵ Надія на вічне життя. Без Єгови ми не мали б надії, оскільки ми грішні. (Прочитайте Псалом 49:7, 8.) Проте він дає нам прекрасну надію. Ісус пообіцяв своїм послідовникам: «Воля мого Батька полягає в тому, щоб кожен, хто визнає́ Сина та вірить у нього, мав вічне життя, і такого я воскрешу в останній день» (Ів. 6:40). Справді, надія на вічне життя — це дар, чудовий вияв Божої незаслуженої доброти. Павло дуже добре це усвідомлював і тому сказав: «Виявилась Божа незаслужена доброта, яка несе спасіння усіляким людям» (Тита 2:11).

НЕ ЗЛОВЖИВАЙТЕ БОЖОЮ НЕЗАСЛУЖЕНОЮ ДОБРОТОЮ

16. Як дехто з перших християн зловживав Божою незаслуженою добротою?

¹⁶ Хоча незаслужена доброта Єгови приносить нам чимало благословень, не слід бути самовпевненими і думати, що він дивиться крізь пальці на будь-яку поведінку. Дехто з перших християн використовував «незаслужену доброту... Бога для виправдання розгнузданості» (Юди 4). Ці невірні християни, очевидно, вважали, що можуть грішити і при цьому розраховувати на прощення від Єгови. Більш того, вони підштовхували своїх братів поводитися зухвало разом з ними. Навіть сьогодні дехто «зухвало зневаж[ає] дух незаслуженої доброти» (Євр. 10:29).

17. Яку настійну пораду дав Петро?

¹⁷ У наш час Сатана обманув деяких християн, і вони думають, що можуть безкарно грішити, оскільки Бог все одно виявить до них милосердя. Єгова дійсно охоче прощає розкаяних грішників, але він очікує, що ми будемо наполегливо боротися зі своїми грішними схильностями. Він надихнув Петра написати: «Любі, оскільки ви знаєте про все це наперед, стережіться, щоб ці беззаконники не звели вас своїм обманом і щоб ви не втратили стійкості. Натомість продовжуйте зростати в незаслуженій доброті нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа, і в знанні про нього» (2 Пет. 3:17, 18).

НЕЗАСЛУЖЕНА ДОБРОТА НАКЛАДАЄ ОБОВ’ЯЗКИ

18. Які обов’язки ми маємо з огляду на незаслужену доброту Єгови?

¹⁸ Ми з вдячністю приймаємо доброту Єгови. У свою чергу в нас є обов’язок перед Богом і нашими ближніми — використовувати наші дари на славу Богові і на благо людям. Як це робити? Павло відповідає: «Завдяки незаслуженій доброті ми отримали різні дари. Отже, якщо хтось з нас має дар... служити, хай служить, якщо дар навчати, хай навчає, якщо підбадьорювати, хай підбадьорює... якщо виявляти милосердя, хай робить це з радістю» (Рим. 12:6—8). Незаслужена доброта Єгови зобов’язує нас бути ревними в християнському служінні, навчати людей Біблії, підбадьорювати одновірців і прощати тих, хто нас ображає.

19. Про який наш обов’язок ми поговоримо в наступній статті?

¹⁹ Коли ми з вдячністю приймаємо щиру любов Бога, то це має спонукувати нас з ревністю давати «ґрунтовне свідчення, звіщаючи добру новину про Божу незаслужену доброту» (Дії 20:24). Про цей обов’язок ми детально поговоримо в наступній статті.

1, 2. Як апостол Павло показав, що був вдячним за Божу незаслужену доброту?

АПОСТОЛ Павло міг щиро сказати: «[Бог] виявив мені незаслужену доброту не даремно». (Прочитайте 1 Коринфян 15:9, 10.) Павло, який раніше переслідував християн, добре усвідомлював, що Бог виявив до нього велике милосердя не за його працю чи заслуги.

² Наприкінці життя Павло написав своєму співпрацівнику Тимофію: «Я вдячний Христу Ісусу, нашому Господу, який наділив мене силою. Дякую, що він визнав мене вірним, доручивши виконувати служіння» (1 Тим. 1:12—14). Яке саме служіння? Павло пояснив це, звертаючись до старійшин збору в Ефесі: «Я зовсім не вважаю своє життя важливим для себе. Найголовніше — завершити свій шлях і виконати служіння, яке я отримав від Господа Ісуса, тобто дати ґрунтовне свідчення, звіщаючи добру новину про Божу незаслужену доброту» (Дії 20:24).

3. Яке особливе служіння було доручене Павлові? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

³ Як «добра новина», яку проповідував Павло, свідчить про Божу незаслужену доброту? Він сказав християнам в Ефесі: «Ви чули про доручені мені обов’язки управителя Божої незаслуженої доброти, котрі я отримав задля вас» (Еф. 3:1, 2). Павлу було доручено поширювати добру новину серед неєвреїв, щоб вони теж могли долучитися до тих, кого було покликано правити з Христом в Месіанському Царстві. (Прочитайте Ефесян 3:5—8.) Своєю ревністю в служінні Павло подав чудовий приклад християнам у наші дні і довів, що Божа незаслужена доброта була виявлена до нього «не даремно».

ДО ЧОГО ВАС СПОНУКУЄ БОЖА НЕЗАСЛУЖЕНА ДОБРОТА?

4, 5. Чому можна сказати, що «добра новина про Царство» — це те саме, що «добра новина про Божу незаслужену доброту»?

⁴ У цей час кінця народу Єгови доручено проповідувати «добру новину про Царство... по цілій населеній землі на свідчення всім народам» (Матв. 24:14). Ця звістка є також «доброю новиною про Божу незаслужену доброту», адже всі благословення, які ми сподіваємося отримати під правлінням Царства, можливі завдяки доброті Єгови, виявленій через Христа (Еф. 1:3). Чи ми особисто наслідуємо Павла, виявляючи вдячність за незаслужену доброту Єгови своєю ревною участю в служінні? (Прочитайте Римлян 1:14—16.)

⁵ З попередньої статті ми дізналися, що ми, будучи грішними, отримуємо користь з різних виявів незаслуженої доброти Єгови. Тому наш обов’язок перед усіма людьми — з ревністю звіщати їм про те, як Єгова виявляє свою любов і як вони можуть відчути її на собі. Про які грані Божої незаслуженої доброти ми маємо розповідати іншим?

ПОШИРЮЙТЕ ДОБРУ НОВИНУ ПРО ВИКУПНУ ЖЕРТВУ

6, 7. Як, пояснюючи людям, що таке викуп, ми поширюємо добру новину про Божу незаслужену доброту?

⁶ У цьому світі вседозволеності гріх більше не вважають чимось ганебним. Тож багато хто не усвідомлює потреби у викупі. Водночас чимраз більше людей бачать, що вседозволеність не приносить справжнього щастя. Чимало людей, поки не порозмовляють зі Свідками Єгови, не розуміють, що таке гріх, як він впливає на нас і що нам треба робити, аби звільнитися з рабства гріха. Ті, хто має щире серце, відчувають потіху, коли дізнаю́ться, що Єгова з великої любові і незаслуженої доброти послав свого Сина на землю, щоб викупити нас від гріха і від смерті, яка є його наслідком (1 Ів. 4:9, 10).

⁷ Про Божого улюбленого Сина Павло написав: «Завдяки йому [Ісусу] ми отримуємо через його кров визволення на основі викупу — прощення наших проступків згідно з багатством Божої незаслуженої доброти» (Еф. 1:7). Викупна жертва Христа — це найбільший доказ Божої любові до нас, який свідчить про багатство незаслуженої доброти Бога. Яку ж потіху ми відчуваємо, дізнавшись, що можемо мати прощення гріхів і чисте сумління, коли виявлятимемо віру в пролиту кров Ісуса! (Євр. 9:14). Безперечно, це добра новина, якою потрібно ділитися з іншими!

ДОПОМАГАЙТЕ ЛЮДЯМ РОЗВИВАТИ ДРУЖБУ З БОГОМ

8. Чому грішні люди потребують примирення з Богом?

⁸ На нас лежить обов’язок розповідати ближнім про те, що вони можуть мати дружні стосунки з Творцем. Поки люди не вірять в Ісусову жертву, Бог вважає їх своїми ворогами. Апостол Іван написав: «Хто виявляє, що вірить у Сина, той має вічне життя. Хто ж Сина не слухається, той життя не побачить, і на ньому перебуває гнів Божий» (Ів. 3:36). На щастя, викупна жертва Христа дає можливість примиритися з Богом. Павло зазначив: «Саме вас, тих, що колись були ворогами Бога, відчуженими від нього, бо ваші думки зосереджувались на лихих вчинках, тепер він примирив із собою завдяки смерті того, хто пожертвував своїм людським тілом» (Кол. 1:21, 22).

9, 10. а) Яке доручення дав Христос своїм помазаним братам? б) Як «інші вівці» допомагають своїм помазаним братам?

⁹ Христос доручив своїм помазаним братам на землі «служіння, пов’язане з примиренням». Про це служіння Павло написав помазаним християнам першого століття: «Все це від Бога, який через Христа примирив нас із собою та доручив нам служіння, пов’язане з примиренням. Іншими словами, Бог через Христа примиряє із собою світ і не залічує людям їхніх проступків. І цю звістку примирення Бог доручив нам. Отже, ми — посли замість Христа, так, ніби Бог через нас звертається до людей із закликом. І замість Христа ми благаємо: “Примиріться з Богом”» (2 Кор. 5:18—20).

¹⁰ «Інші вівці» вважають за честь допомагати своїм помазаним братам виконувати це служіння (Ів. 10:16). Образно кажучи, «інші вівці» служать Христовими посланцями. Вони беруть найбільшу участь у навчанні людей духовної правди і допомагають їм розвивати особисті стосунки з Єговою. Це важлива частина праці, яка полягає в тому, щоб давати ґрунтовне свідчення, звіщаючи добру новину про Божу незаслужену доброту.

НЕСІТЬ ДОБРУ НОВИНУ ПРО ТЕ, ЩО БОГ ВИСЛУХОВУЄ МОЛИТВИ

11, 12. Чому те, що люди можуть молитися до Єгови, є доброю новиною?

¹¹ Багато людей молиться, оскільки це покращує їхнє самопочуття, але вони насправді не вірять, що Бог чує їх. Їм потрібно знати, що Єгова вислуховує молитви. Псалмоспівець Давид написав: «Ти молитви вислуховуєш, до тебе приходять всілякі люди. Провини мої взяли верх наді мною, але ти прощаєш наші переступи» (Пс. 65:2, 3).

¹² Ісус сказав своїм учням: «Коли попросите щось в моє ім’я, я зроблю це» (Ів. 14:14). Безумовно, слово «щось» означає те, що узгоджується з волею Єгови. Іван запевняє: «Коли ми звертаємось до Бога, то маємо впевненість: хоч би що ми просили згідно з його волею, він слухає нас» (1 Ів. 5:14). Як же добре навчати інших, що молитва не просто має психотерапевтичний ефект, а дає чудову можливість наближатися до «престолу незаслуженої доброти» Єгови! (Євр. 4:16). Якщо ми навчаємо людей, як правильно молитися, до кого звертатися і про що було б правильно просити, то допомагаємо їм наближатися до Єгови і знаходити потіху у важкий час (Пс. 4:1; 145:18).

НЕЗАСЛУЖЕНА ДОБРОТА В НОВОМУ СВІТІ

13, 14. а) Якої надзвичайної честі будуть удостоєні помазанці в майбутньому? б) Яку чудову працю помазанці виконуватимуть на благо людства?

¹³ Єгова буде виявляти незаслужену доброту навіть після того, як настане кінець цього злого світу. Ось що написав Павло про надзвичайну честь, якої Бог удостоїв 144 000 помазанців, покликаних правити з Христом в його небесному Царстві: «Бог, щедрий на милосердя, через свою велику любов до нас оживив нас разом з Христом, коли ми були мертвими через проступки,— а врятовані ви завдяки незаслуженій доброті. Крім того, нас, учнів Христа Ісуса, він воскресив разом з ним і посадив з ним у небесах, аби у прийдешніх віках показати неперевершене багатство своєї незаслуженої доброти, виявивши ласку до нас — тих, хто перебуває в єдності з Христом Ісусом» (Еф. 2:4—7).

¹⁴ Важко уявити собі чудові благословення, які Єгова зіллє на помазаних християн, коли вони сядуть на престоли, щоб правити з Христом у небі (Луки 22:28—30; Філ. 3:20, 21; 1 Ів. 3:2). Єгова покаже їм «неперевершене багатство своєї незаслуженої доброти». З них буде утворено «Новий Єрусалим», наречену Христа (Об’яв. 3:12; 17:14; 21:2, 9, 10). Вони разом з Ісусом братимуть участь у «зціленні народів» — допомагатимуть слухняним людям звільнитися від тягаря гріха та смерті і будуть приводити їх до досконалості. (Прочитайте Об’явлення 22:1, 2, 17.)

15, 16. Як Єгова виявить у майбутньому свою незаслужену доброту до «інших овець»?

¹⁵ У примітці до Ефесян 2:7 ми читаємо, що свою незаслужену доброту Бог покаже «у прийдешніх системах». Безперечно, у новій системі, яку Єгова встановить на землі, виявиться «неперевершене багатство [його] незаслуженої доброти» (Луки 18:29, 30). Одним з найбільших виявів дивовижної доброти Єгови на землі буде воскресіння людей (Йова 14:13—15; Ів. 5:28, 29). Вірні чоловіки і жінки давнини, котрі померли до того, як Христос віддав своє життя в жертву, а також «інші вівці», котрі помирають протягом останніх днів, залишаючись вірними Єгові, повернуться до життя і далі служитимуть йому.

¹⁶ Крім того, воскреснуть мільйони людей, які померли, не знаючи Бога. Вони отримають можливість підкоритися верховній владі Єгови. Іван написав: «Я побачив мертвих, видатних і простих, які стояли перед престолом, а також розгорнені сувої. Тоді розгорнувся ще один сувій — сувій життя. Мертвих було суджено за їхніми вчинками згідно з тим, що записано в сувоях. Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть та могила віддали мертвих, що в них, і ті були суджені — кожен згідно зі своїми вчинками» (Об’яв. 20:12, 13). Звичайно, воскреслі повинні будуть вчитися застосовувати Божі біблійні принципи. До того ж їм потрібно буде дотримуватися вказівок, що будуть записані у «сувоях». Викладені в них вимоги Єгови стосуватимуться тих, хто житиме у новому світі. Розкриття змісту цих сувоїв стане ще одним виявом незаслуженої доброти Єгови.

І ДАЛІ ПОШИРЮЙТЕ ДОБРУ НОВИНУ

17. Про що потрібно пам’ятати, коли ми виконуємо проповідницьку працю?

¹⁷ Наближається кінець, тож, як ніколи раніше, важливо проповідувати добру новину про Царство (Марка 13:10). Поза всяким сумнівом, добра новина свідчить про незаслужену доброту Єгови. Нам потрібно про це пам’ятати, коли ми виконуємо проповідницьку працю. Наша мета — нести честь Єгові. Ми можемо це робити, показуючи людям, що всі обіцяні благословення нового світу є виявами незрівнянної доброти Єгови.

18, 19. Як ми прославляємо Єгову за його незаслужену доброту?

¹⁸ Коли ми свідчимо іншим, ми можемо пояснювати, що під правлінням Христового Царства людство зможе повною мірою відчути на собі всі благословення, пов’язані з викупною жертвою. У Біблії сказано: «Створіння стане вільним від неволі тління та отримає славну свободу дітей Божих» (Рим. 8:21). Це буде можливим лише завдяки надзвичайній доброті Єгови.

¹⁹ Ми маємо честь ділитися з усіма, хто нас слухає, захопливою обіцянкою з Об’явлення 21:4, 5: «[Бог] витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло». Єгова — той, хто сидить на престолі,— говорить: «Ось я творю все нове». Також він додає: «Напиши, бо ці слова надійні і правдиві». Якщо ми ревно проповідуємо цю добру новину, ми прославляємо Єгову за його незаслужену доброту!