Наш Величний Творець та його діла

ЯКА ВЕЛИЧ! Могутні каньйони Арізони та каньйони Гавайських островів, оглушливий водоспад Ігуасу та Ніагарський водоспад, розкішні фіорди Норвегії та Нової Зеландії — які ж вигуки захоплення викликають ці чудеса природи! Але чи вони є лише випадковими витворами так званої Матері-природи? Ні, вони є чимсь більшим від цього! Це — грандіозні діла Величного Творця, ласкавого небесного Отця, про котрого мудрий цар Соломон написав: «Усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця» (Екклезіястова 3:11). Справді, треба було б дати людям цілу вічність, щоб вони досліджували всі славетні діла, якими наш Творець наповнив усесвіт.

Якого ж Величного Творця маємо ми! І як же втішає нас те, що цей всесильний Бог «в останні ці дні промовляв... до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив» (Євреїв 1:2). Цей Син, Ісус Христос, цінував чудові творива свого Отця. Часто він говорив про них, щоб проілюструвати наміри свого Отця і підбадьорити своїх слухачів (Матвія 6:28—​30; Івана 4:35, 36). «Вірою» багато хто збагнув, що чудесні творива були «Словом Божим збудовані» (Євреїв 11:3). Наше щоденне життя повинно віддзеркалювати таку віру (Якова 2:14, 26).

Так, творива нашого Бога є надзвичайними. Вони чудово відображають його мудрість, силу, справедливість та любов. Наприклад, він нахилив нашу Землю і привів її в оберт довкола Сонця для того, щоб його майбутнє творіння, людина, могла тішитися чарівною процесією пір року. Бог заявив: «По всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!» (Буття 8:22). До того ж Бог щедро наповнив нашу землю цінними мінералами. Зокрема, він рясно забезпечив землю водою, яка пізніше стала важливою складовою частиною усього життя на землі та важливим елементом для його підтримки.

В методичній послідовності шести «творчих днів», кожен з котрих тривав тисячі років, «Божа активна сила» продовжувала підготовляти землю для заселення людьми. Світло, завдяки якому ми бачимо, повітря, яким ми дихаємо, суша, на котрій ми живемо, рослинність, зміна дня та ночі, риби, птахи, тварини — все це було послідовно створено нашим Величним Творцем для служіння людині та для її втіхи (Буття 1:2—​25, НС). Безсумнівно, ми можемо вигукнути разом з псалмоспівцем: «Які то численні діла Твої Господи,— Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!» (Псалом 104:24).

Божий шедевр творення

Наприкінці шостого творчого «дня» Бог зробив чоловіка, а потім помічника для нього — жінку. Яке ж майстерне завершення процесу земного творення, що набагато дивовижніше, ніж усі фізичні творива, що були створені перед тим! Псалом 115:16 повідомляє: «Небо,— небо для Господа, а землю віддав синам людським!» Таким чином, Єгова запроектував нас, людських душ, так, щоб ми могли захоплюватися його ранішими творивами на землі і користуватися ними. Якими ж вдячними повинні бути ми за наші очі, складніші за найкращий фотоапарат, що можуть сприймати оточуючий барвистий світ! Ми маємо вуха, кращі ніж будь-яка сконструйована людиною звукова система, які допомагають нам насолоджуватися розмовою, музикою та переливом пісень птахів. Ми маємо вбудований мовний механізм, у тому числі гнучкий язик. Рецептори смаку язика, що пов’язані з нашим чуттям запаху, також дозволяють відчувати задоволення від смаку нескінченних різновидів їжі. А як же цінуємо ми ласкавий дотик руки! Безсумнівно, ми можемо дякувати нашому Творцю так само, як псалмоспівець, котрий сказав: «Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!» (Псалом 139:14).

Сердечна доброзичливість нашого Творця

Псалмоспівець написав: «Дякуйте Господу,— добрий бо Він, ...хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя [сердечна доброзичливість, НС]!» (Псалом 136:1—​4). У наш час ця сердечна доброзичливість спонукує його до дивовижних справ, що є значно величнішими, ніж усі творіння, про які ми щойно говорили. Так, хоча тепер він не творить матеріальних речей, однак творить у духовному плані. Він здійснює це у відповідь на злісний виклик, який був кинутий йому в лице. Яким чином?

Перші чоловік та жінка були поселені у славетний рай Едем. Проте відступницький ангел, Сатана, встановив самого себе за бога та схилив людську пару до бунту проти Єгови. Бог законно засудив їх на смерть, унаслідок чого їхні діти — весь рід людський — народилися грішними і смертними (Псалом 51:7). Біблійна оповідь про Йова виявляє, що Сатана кинув Богові виклик, заявляючи, що ні одна людина не може залишитися вірною Йому в часі випробування. Але Йов довів, що Сатана є великим обманщиком, це довело також багато інших вірних служителів Бога в біблійні часи, а також у наші дні (Йова 1:7—​12; 2:2—​5, 9, 10; 27:5). Досконалий чоловік Ісус був незрівнянним прикладом стійкості (1 Петра 2:21—​23).

Таким чином, Ісус міг сказати: «Князь світу цього [Сатана], а в Мені він нічого не має» (Івана 14:30). Навіть до цього дня «весь світ лежить під владою злого» (1 Івана 5:19). Сатані, який заперечував законність суверенітету Єгови, було дано близько 6000 років, щоб виявити, чи може його власне керівництво людством бути успішним. Якої жалюгідної невдачі зазнав він, що постійно засвідчують все гірші світові умови! Наш ласкавий Бог, Єгова, незабаром усуне це зіпсуте світове суспільство, утверджуючи свій законний суверенітет над землею. Яке ж щасливе визволення це принесе тим людям, котрі прагнуть мирного, справедливого правління! (Псалом 37:9—​11; 83:17, 18).

Проте це не все! Виявлення сердечної доброзичливості Єгови продовжуватиметься на основі Ісусових слів, записаних в Івана 3:16: «Так бо Бог полюбив світ [людство], що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне». Це відновлення перспективи вічного життя на землі для людства включає створення нових речей. Яких? Яка з них користь для стогнучого людства? Про це розповість наша наступна стаття.

Створено нові творіння!

МУДРИЙ цар Соломон сказав: «Немає нічого нового під сонцем!» (Екклезіястова 1:9). Це правильно, якщо говорити про фізичний світ, у якому ми живемо, але що сказати про безкрайню сферу духовного творіння Єгови? У цій сфері особа, що є більшою за Соломона і яка, по суті, була найбільшою зі всіх людей, стала видатним новим творінням. Як це сталося?

Досконалий чоловік Ісус представив себе Іванові, щоб охреститися у річці Йордан 29 року нашої ери. «Охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матвія 3:16, 17). Таким чином, чоловік Ісус Христос став першим новим творінням, помазаним для виконування Божої волі. Потім на основі жертовної смерті Ісус став Посередником нової угоди поміж Богом і вибраною групою людей. Кожен з них став «новим творінням», котре породжене Божим духом для небесної надії з перспективою царювати разом з Христом у його небесному Царстві (2 Коринтян 5:17, Деркач; 1 Тимофія 2:5, 6; Євреїв 9:15).

Впродовж століть ці помазані, породжені духом християни складали в єдності з Христом правдивий християнський збір, що становить нове творіння. Бог закликав його із цього світу для певного наміру, про який заявив апостол Петро: «Ви — вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1 Петра 2:9). Це наступне нове творіння, так само як Боже початкове нове творіння, Ісус Христос, має основний обов’язок — проповідувати добру новину (Луки 4:18, 19). Зі свого боку його члени, яких нараховується 144 000 осіб, повинні «зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди» (Ефесян 4:24; Об’явлення 14:1, 3). Згідно з цим, їм потрібно розвивати «плід духа», про який записано в Галатів 5:22, 23, та вірно зважати на свої обов’язки слуги (1 Коринтян 4:2; 9:16).

Що є цим новим творінням у сучасні часи? Біблійна хронологія виявляє, що 1914 року сповнилися слова з книги Об’явлення 11:15: «Перейшло панування над світом до Господа нашого [Єгови] та до Христа Його,— і Він зацарює на вічні віки!» Першим вчинком Христа в ролі новопризначеного Царя було скинення Сатани та його демонів з неба до околиць землі. Це принесло «горе землі» у вигляді першої світової війни та страждань, які супроводили її (Об’явлення 12:9, 12, 17).

Це також послужило сповіщенням для тих, які залишилися з нового творіння на землі, що потрібно брати участь у сповненні Ісусового пророцтва: «Проповідана буде ця Євангелія [встановленого] Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» Що це за «кінець»? Ісус далі пояснює: «Скорбота велика настане тоді, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде. І коли б не вкоротилися ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться» (Матвія 24:3—​14, 21, 22).

Дух Єгови спонукує помазаних осіб з його нового творіння брати участь у найграндіознішій за всю історію землі проповідницькій кампанії. Із декількох тисяч цих ревних проповідників Царства у 1919 році їхня кількість зросла до близько 50 000 у середині 30-х років. Як говориться у пророцтві, «по всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу!» (Римлян 10:18).

Чи будуть ті, хто залишився з нового творіння, єдиними зібраними для спасіння? Ні, оскільки в пророцтві сказано, що Божі ангели стримуватимуть вітри великої скорботи аж до часу, коли буде закінчено збирання не тільки духовного Ізраїлю, який має небесне покликання, але й інших — «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків». Якою буде їхня доля? Вони ж непошкодженими «прий[дуть] від великого горя», щоб вічно жити на райській землі! (Об’явлення 7:1—​4, 9, 14).

Як чудово, що цей великий натовп, який зібрано з 229 країн, дуже швидко зріс у майже 4 500 000 активних Свідків. Але приходить ще більше, що виявляє кількість 11 431 171 присутніх на Спомині Ісусової смерті 17 квітня минулого року. З усіх цих мільйонів лише 8683 особи заявили про свою належність до тих, хто залишився з нового творіння, приймаючи символи на Спомині. Ця маленька група ніколи не змогла б власними зусиллями виконати сьогоднішню величезну працю проповідування. Мільйони, які тепер складають великий натовп, пліч-о-пліч співпрацюють з ними у виконанні цієї праці (Софонії 3:9). Крім того, висококваліфіковані члени великого натовпу виконують тепер адміністративну та іншу відповідальну роботу поруч помазаного Керівного органу духовного Ізраїлю, так само як неізраїльські нетінеї працювали зі священиками, ремонтуючи Єрусалимські стіни (Неемії 3:22—26).

Створення «нового неба і нової землі»

Якою ж радістю супроводиться це збирання! Воно власне є тим, про що говорив Єгова: «Ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце! Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його — на веселість! І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм,— і не почується в ньому вже голос плачу й голос зойку!» (Ісаї 65:17—​19). Нове небо, тобто творіння Єгови, зрештою складатиметься з Ісуса Христа та 144 000 воскреслих членів нового творіння, яких викуплялося з-поміж людства впродовж 19 століть. Це значно більша слава від тої, яку мав будь-який земний уряд, що керував у буквальному Єрусалимі, навіть за днів Соломона. Воно включає Новий Єрусалим — небесне місто, про яке описано в усій його яскравій красі у 21-му розділі книги Об’явлення.

Новий Єрусалим є духовною нареченою Христа, його 144 000 помазаних послідовників, які об’єднуються зі своїм нареченим у небі після своєї смерті та духовного воскресіння. Вони зображені в книзі Об’явлення 21:1—​4 як Новий Єрусалим, що «сходив із неба від Бога», яким Бог користується для прямого благословення людства на землі. У цей спосіб виконується пророцтво: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними», «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!»

Якими вдячними можемо бути ми за те, що Бог створив це нове небо! На відміну від короткочасних, зіпсованих урядів, які так довго знущалися над людством, ця урядова структура Бога буде довгочасною. Нове творіння та їхні духовні нащадки — великий натовп — радіють з Божої наступної обіцянки: «Бо як небо нове та нова земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім’я!» (Ісаї 66:22).

Основою «нової землі» є нащадки помазанців з нового творіння. Це — нове, богобоязливе людське суспільство на землі. Ненависть, злочин, насильство, зіпсуття та неморальність, які існують сьогодні, підкреслюють крайню потребу цілковитої заміни всього цього на нове земне суспільство, що діє під керівництвом милосердного нового неба. Це власне є тим, що має на меті зробити Єгова. Як він створив нове небо, так само він створює нову землю, збираючи великий натовп в ролі ядра мирного суспільства нового світу. Лише це суспільство вийде живим з «великого горя» (Об’явлення 7:14).

Що можна очікувати після великого горя? Звертаючись до своїх апостолів — початкових осіб, з яких складається нове небо і які правитимуть новою землею, Ісус пообіцяв: «Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих» (Матвія 19:28). Усі 144 000 з Нового Єрусалима допомагатимуть Ісусу судити людство. У той час любов замінить егоїзм та ненависть, на котрих засноване людське суспільство. Буде викоренено племінні, расові та національні проблеми. Поступово шляхом воскресіння повернуться улюблені. Вірне Богові людство, яке складатиметься з мільярдів осіб, стане однією великою, дружною родиною, відновленою до вічного життя на переміненій у рай землі.

Це буде чимсь значно більшим, ніж казкова країна або райський закуток. «Ми, згідно з Його обітницею, чекаємо нового неба і нової землі, де перебуває правда», які будуть Божим незмінним творінням! (2 Петра 3:13, Деркач). Безсумнівно, це дивовижна перспектива та чудова обіцянка того, хто сказав: «Ось нове все творю!» і додав твердження, що надихає віру: «Слова ці правдиві та вірні!» (Об’явлення 21:5).