Як ми можемо „повністю догоджати” Єгові?
ДУЖЕ мало людей сьогодні турбуються чи їхні думки, слова, і вчинки догоджають Богові! Навіть заявляючі турбуватись цією справою визнають Його тільки на словах. Можна сказати про більшість людей, що вони: „Богові не догоджають”.— 1 Солунян 2:15.
Декотрі так звані християни думають, що коли вони не порушують Десятьох Заповідей, то цим догоджають Богові. Але це не правда! Наш Приклад, Ісус Христос, сказав про Бога: „Я завжди чиню, що Йому до вподоби”. (Івана 8:29) Так, Він догоджав Своєму Отцеві виконуванням певних учинків. Потрібно позитивного вчинку, так як можна бачити з молитви апостола Павла заради своїх співвіруючих у Колосії. Він молився, щоб вони „поводилися належно щодо Господа [Єгови, НС] в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід.— Колосян 1:9, 10.
Однак, чи це дійсно можливо „зовсім догодити” Єгові? Бувши недосконалими, християни тепер не можуть досконало догоджати Богові. Проте, вони можуть серйозно старатись робити це, з наміром, щоб „зовсім догоджати” Йому. Тому що Павло згадав „приношення плоду у всякому доброму ділі”, то тут включаються позитивні вчинки. Звичайно, неможливо згадати всіх таких вчинків. Тут поміщаємо трохи поживи для міркування. Якщо з цієї дискусії вам стане ясно в чому ви самі мусите змінитись, то будьте певні, що Єгова поблагословить ваші зусилля догоджати Йому. Факт у тім, що коли хочемо „зовсім догоджати” Єгові, то мусимо берегти наші думки, слова, та вчинки.
Що сказати про наші думки?
Боже Слово каже, що „нема створіння, скритого від Нього; все оголене й явне перед очима Того, Кому ми маємо звіт дати”. (Євреїв 4:13, Переклад Хоменка) Ні демони, ні люди не можуть знати наших думок, але Бог знає. Якщо це так, то ми хочемо догоджати Йому нашими думками. Тому то було б добре запитати: Про що я люблю думати, коли не приділяю уваги до того над чим працюю? До котрого полюса, так би мовити, стрілка мого розумового компаса показує за природою?
Ми теж можемо запитати себе: Чи я люблю будувати повітряні замки й мрію про багатство, славу або хвалу через свої подвиги? Чи я негативно думаю, наприклад, про образи, повторюючи їх знову й знову? Чи я дозволяю своїм думкам майже постійно звертатись до розкошів статі? Або чи я завжди думаю й планую, як заробляти більше грошей?
Подумайте: Чи ми можемо „зовсім догоджати” Єгові, коли наповнюємо розум такими думками? Певно що ні! Отже, ревною молитвою, і з Божою допомогою, витісняймо такі думки й наповнюймо розум добром,— позитивними, здоровими, чистими, люблячими думками. (Филип’ян 4:8) Як же краще для нас дисциплінувати себе й думати про те що стосується до нашого поклоніння Єгові! Думайте про Боже Царство, яке вже дуже близько. Пригадуйте собі те, що ви недавно навчились з Божого Слова. Передумуйте інформацію, яка буде обговорюватись на наступному зібранні в зборі, а головно про ваші номери на програмі. Думайте як вам поліпшити вашу службу. Пам’ятайте, що понад усе, ви є християнським вісником.
Декотрі брати й сестри підкріпляються думанням напам’ять про заучені вірші, або потиху співають пісні Царства. Для нагадування, один християнський вісник любить складати й думати про цей римований вірш:
„Допоможи мені Боже покоритись,
Волі Твоїй й любові понизитись.
Нехай ніколи не збунтуюсь,
Виконувати Твою волю все готуюсь”.
Моліться так як молився цар Давид у давнину: „Нехай... думки серця Мого будуть приємні” — тобто, догоджали — „Тобі, О Єгово”.— Псалом 19:14, НС.
Що ж сказати про наші слова?
Давид також молився: „Нехай слова уст моїх... будуть приємні перед лицем Твоїм Господи [Єгово, НС]”. (Псалом 19:14, НС) Так як ми вже довідались з Якова 3:2-12, тільки досконала людина може повністю вгамувати свій язик. Але ми мусимо старатись контролювати його якщо хочемо „зовсім догоджати” Єгові.
Кожного дня ми багато говоримо й не можемо сподіватись, що будемо завжди говорити тільки на біблійні теми. Але, незважаючи на те про що ми говоримо, то таки повинні пам’ятати догоджати Єгові. Наприклад, ми знаємо, що богохульство, непристойна або груба мова ніяк не можуть догоджати нашому небесному Отцю. Тому, ми повинні уникати такої мови.— Ефесян 5:3, 4.
Якщо хочемо „зовсім догоджати” нашому Творцеві Своєю мовою, то теж мусимо старатись не зводити наклеп на когось, і не говорити принизливо про інших людей. Про нас повинні казати: „Не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає”. Навіть коли б ми несправедливо страждали, то таки повинні вважати, щоб „не зневажали нікого”.— Псалом 15:3; Тита 3:2.
Які ж гарні нагоди ми маємо „зовсім догоджати” Єгові нашою бесідою при обідах! Звичайно, це не час на гнівливі слова або розстроюючу бесіду. Є дуже багато гарних речей про яких говорити! Головно коли ми є гостями, або коли пригощаємо когось, то повинні використовувати такі нагоди для приємних розмов. Дуже часто балакливі, а не дозрілі християни запановують над розмовою. Чи ви будете пригощати когось, який вже багато років служить повночасно? Чи він добре знає Боже Слово? Тоді, вміло втягайте таких у розмову. „Рада в серці людини — глибока вода, і розумна людина її повичерпує”, на користь усім присутнім.— Приповістей 20:5.
Крім того, щоб „зовсім догоджати” Єгові нашою мовою, то необхідно використовувати нагоди й неформально свідчити людям про Боже Ім’я й Царство. В дійсності, деколи християнський вісник може мати великі успіхи з такого свідчення. Проте, найкращий спосіб, яким можна догоджати Єгові нашою мовою, а також бгалословляти, є ходити від дому до дому й проповідувати людям звістку Царства.— Дії 20:20.
Щоб словами „зовсім догоджати” Єгові, коли беремо участь у християнській службі, то ми повинні старатись поліпшувати наше проповідування звістки Царства. Тому що нам довірено „добру новину”, то так як апостол Павло, ми хочемо „говорити так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця”. Ми теж повинні сповняти свій обов’язок уживати наші уста, щоб публічно визнавати свою віру по християнських зібраннях, на яких можемо спонукувати присутніх до любові й гарних вчинків.— 1 Солунян 2:4; Євреїв 10:23-25.
„Зовсім догоджаймо” Єгові нашою поведінкою й вчинками
Щоб „зовсім догоджати” Єгові, ми теж мусимо турбуватись нашою щоденною поведінкою, включаючи розвагу. Так, навіть коли шукаємо розваги, то не слід забувати про Бога. Чи ж це для вас здається крайність? Зовсім ні, бо Павло сказав: „Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите — усе на Божу славу робіть”. Не забуваймо перестороги; що „ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові”. Тому то, ми завжди повинні вибирати здорову розвагу.— 1 Коринтян 10:31; Римлян 8:8.
Також необхідно звернути увагу на поміркованість і на час. Щоб „зовсім догоджати” Єгові, то необхідно тримати розвагу на її місці, як щось другорядне а не найважливіше. Ми ніколи не повинні так розважатись, будь то дивитись на якусь спеціальну програму на телебаченні, або ходити на спортивні ігри, щоб вони загарбували нам час від християнських зібрань або від регулярної участі в проповідуванні.— Матвія 6:33.
„Зовсім догоджати” Єгові теж значить чинити добро нашим християнським братам, так як трапляється нам нагода, і так як є потрібно. У цьому відношенні читаємо так: „Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові”. Апостол Павло сказав, що добрість, яку филип’янські брати показували йому, була „жертва приємна, Богові вгодна”.— Євреїв 13:16; Филип’ян 4:18.
Як же дітям „зовсім догоджати” Єгові своєю поведінкою? Павло показує, що це можна зробити в значний спосіб, коли діти слухаються своїх батьків у „єдності з Господом”. Він також каже: „Діти, — будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне”.— Ефесян 6:1-3; Колосян 3:20.
Усі присвячені слуги Бога Єгови вже зазнали велику добрість від Нього й від Його земної організації, і це спонукує нас завжди „зовсім догоджати” Йому з щирої любові й вдячності. Певно, що вдячність вимагає, щоб ми „Божої благодаті не брали надармо”. (2 Коринтян 6:1) Турбуватись, щоб зовсім догоджати Єгові є справедливе й правильне, тому що Він є Всесвітнім Сувереном. Крім того, старатись „зовсім догоджати” Єгові є розумно бо з цього скористаємо тепер і маємо обіцянку на прийдешнє життя. — 1 Тимофія 4:8.
Так, ми хочемо берегти наші думки, наші слова, нашу поведінку й вчинки. З допомогою Єгови, ми будемо робити це, щоб більше задовольняти Йому. І не покидаймо робити все це. Завжди слухаймось поради апостола Павла до християн у солунському зборі: „А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові — як ви й поводитесь,— щоб у тому ще більше зростали”. — 1 Солунян 4:1.
[Ілюстрація на сторінці 21]
Не дозвольте розвазі загарбувати вам час від християнських діяльностей.