Хто такий Єгова?

«ХТО такий Єгова?» Це запитання поставив 3500 років тому зухвалий фараон, цар Єгипту. Відверта зневага, очевидно, спонукала його додати: «Не знаю ніякого Єгови». Двоє чоловіків, що стояли перед фараоном, знали, хто такий Єгова. Це були рідні брати — Мойсей і Аарон — з ізраїльського племені Левія. Єгова послав їх, щоб примусити цього єгипетського правителя відпустити ізраїльтян у пустиню, щоб відзначити релігійне свято (Вихід 5:1, 2, НС).

Фараон не чекав відповіді на своє запитання. У часі його правління священики сприяли поклонінню сотням фальшивих божеств. Адже сам фараон вважався богом! Згідно з єгипетською міфологією, він був сином бога сонця Ра та втіленням сокологолового божества Гора. До фараона зверталися такими титулами, як «могутній бог» і «вічний». Отже, не дивним є те, що він міг зневажливо запитати: «Хто такий Єгова, що я повинен слухати голосу його?»

Мойсею та Аарону не потрібно було відповідати на це запитання. Фараон знав, що Єгова є Богом, якому поклонялися ізраїльтяни, що зазнавали страждань в єгипетському рабстві. Але фараон і цілий Єгипет з ним незабаром пересвідчилися у тому, що Єгова є правдивим Богом. Сьогодні також усій землі Єгова виявить своє ім’я та Божество (Єзекіїля 36:23). Отже, нам було б корисно розглянути, як Бог Єгова звеличив своє ім’я у стародавньому Єгипті.

Вищий за єгипетських божків

Коли фараон зневажливо запитав, хто такий Єгова, він далеко не сподівався того, чого згодом зазнав. Єгова сам відповів, спровадивши на Єгипет десять кар. Ці кари не вразили лише народ. Вони вразили єгипетських божків.

Кари виявили вищість Єгови над єгипетськими божками (Вихід 12:12; Числа 33:4). Уявіть собі галас, коли Єгова перетворив ріку Ніл та всі води Єгипту в кров! Завдяки цьому чуду фараон зі своїми людьми пересвідчилися, що Єгова є вищий за Ніла-бога Хапі. Факт загибелі риби в Нілі також був поразкою єгипетської релігії, бо певні види риб обожнювалися людьми (Вихід 7:19—21).

Невдовзі Єгова зіслав на Єгипет кару, спровадивши жаб. Це дискредитувало єгипетську богиню-жабу Гект (Вихід 8:1—10). Третя кара уразила жерців-​чаклунів, які не змогли повторити виконаного Єговою чуда перетворення пороху на мошкару. «Це перст Божий!» — кричали вони (Вихід 8:12—15). Єгипетський бог Тот, якому приписували винахідливість у чаклунстві, не зміг допомогти тим шарлатанам.

Фараон дедалі більше пересвідчувався, хто такий Єгова. Єгова є Богом, який зміг проголосити свій намір через Мойсея і невдовзі виконати його, спроваджуючи надприродні кари на єгиптян. Згідно зі своєю волею Єгова міг також посилати ураження та зупиняти їх. Проте знання цього не спонукало фараона підкоритися Єгові. Натомість єгипетський зарозумілий правитель продовжував противитись Єгові.

Четвертою карою був напад на країну сліпнів, котрі налітали в доми і, мабуть, роїлися в повітрі, яке становило собою об’єкт поклоніння, бувши уособлене в бозі Шу або богині Ісіді, цариці неба. Єврейська назва цих комах перекладена такими словами, як: «сліпень», «песі мухи» або «жуки» («Переклад Нового Світу Святого Письма», англ.; переклад Хоменка; переклад Янґа, англ.). Якщо йшлося про жука скарабея, то єгиптян турбували комахи, яких вони вважали святими, і люди не могли пересуватися, не розчавлюючи їх. У всякому разі ця кара навчила фараона дечого нового про Єгову. У той час як єгипетські божества не змогли захистити своїх поклонників від сліпнів, Єгова був у силі захистити свій народ. Ця та всі наступні кари завдавали болю єгиптянам, але не ізраїльтянам (Вихід 8:16—20).

П’ятою карою була пошесть на худобу єгиптян. Це ураження зганьбило Хатхор, Апіса та представлену коровою богиню неба Нут (Вихід 9:1—7). У шостій карі на людей і тварин було спроваджено фурункули, що принизило такі божества, як Тот, Ісіда і Пта, яким помилково приписували силу лікувати (Вихід 9:8—11).

Сьомою карою був важкий град з вогнем поміж градинами. Це ураження зганьбило бога Решпю, що вважався володарем блискавки, і Тота, якому приписувався контроль над дощем та громом (Вихід 9:22—26). Восьма кара — нашестя сарани — виявила вищість Єгови над божеством плодючості Міном, уявним захисником урожаїв (Вихід 10:12—15). Дев’ята кара — триденна темрява над Єгиптом — вилила зневагу на такі єгипетські божества, як боги сонця Ра та Гор (Вихід 10:21—23).

Незважаючи на дев’ять спустошливих кар, фараон все-таки не хотів відпустити ізраїльтян. Єгипет дорого заплатив за його жорстокосердість, коли Бог спровадив десяту й останню кару — смерть первонароджених з людей та тварин. Загинув навіть фараонів первонароджений син, хоча він вважався богом. Отже, Єгова вчинив «над усіма єгипетськими богами... суд» (Вихід 12:12, 29).

Тепер фараон покликав Мойсея з Аароном та й сказав: «Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого,— і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали! І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!» (Вихід 12:31, 32).

Охоронець своїх людей

Ізраїльтяни відправились, але невдовзі фараонові здалося, що вони безцільно блукають по пустині. Тепер разом зі своїми слугами він запитав: «Що це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?» (Вихід 14:3—5). Втрата цілого народу-раба була б страшенним ударом по економіці Єгипту.

Фараон зібрав своє військо та гнався за Ізраїлем аж до Пі-Гахірота (Вихід 14:6—9). У стратегічному плані ситуація виглядала сприятливою для єгиптян, бо ізраїльтяни опинилися в пастці поміж морем та горами. Але тут втрутився Єгова і захистив ізраїльтян, помістивши між ними та єгиптянами хмару. З єгипетського боку «була та хмара й темрява», яка унеможливлювала напад. З іншого боку хмара була світлою і нею «ніч розсвітлив він [Бог] для Ізраїля» (Вихід 14:10—20).

Єгиптяни були сповнені рішучості грабувати та нищити, але на перешкоді стояла хмара (Вихід 15:9). Коли ж вона піднялася, о диво, води Червоного моря розділилися, а ізраїльтяни переходять сухим ґрунтом на інший бік! Фараон зі своїми вояками понісся дном моря, вирішивши поневолити та розграбувати своїх колишніх рабів. Проте єгипетський зухвалий правитель не взяв до уваги Бога євреїв. Єгова привів єгиптян у замішання, скидаючи колеса з колесниць (Вихід 14:21—25а).

«Утікаймо від ізраїльтян,— закричали єгипетські вояки,— бо Господь воює за них з Єгиптом!» Занадто пізно фараон зі своїми людьми усвідомили це. Перебуваючи в безпечному місці на іншому березі, Мойсей простягнув свою руку в бік моря — і води повернулися на своє місце, знищуючи фараона та його армію (Вихід 14:25б—28).

Уроки з досвіду

Отже, хто такий Єгова? Гордовитий фараон отримав відповідь на це запитання. Події в Єгипті виявили, що Єгова — це єдиний правдивий Бог, абсолютно інший, ніж «божки» народів (Псалом 96:4, 5). Він також є Величним Визволителем, Тим, хто «вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим» (Єремії 32:17—21). Як же це чітко доводить, що Єгова може захистити свій народ!

Фараон навчився на гіркому досвіді. По суті, остаточний урок коштував йому власного життя (Псалом 136:1, 15). Набагато мудрішим для нього було б виявити покору, запитавши: «Хто такий Єгова?» А тоді цей правитель міг діяти згідно з відповіддю, яку він отримав. На щастя, чимало покірних людей сьогодні навчаються про те, хто такий Єгова. Яка ж його особистість? Чого він вимагає від нас? Нехай наступна стаття збільшить ваше цінування Того, чиє ім’я — Єгова (Вихід 15:3).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.

Єгова — правдивий та живий Бог

ЄГИПЕТСЬКИЙ фараон говорив з одвертою зневагою та презирством, запитавши: «Хто такий Єгова?» (Вихід 5:2, НС). З попередньої статті ми дізналися, що такий дух спровадив кару та смерть на єгиптян, у тому числі потоплення фараона та його війська.

Єгова довів свою зверхність над фальшивими богами у стародавньому Єгипті. Але існує значно більше речей, через які ми можемо дізнаватися про нього. Якими є декотрі грані його особистості? І чого він вимагає від нас?

Його ім’я та слава

Коли Мойсей ставив вимоги єгипетському фараону, він не говорив: «Господь говорить так і так». Фараон і всі єгиптяни вважали го́сподами своїх численних фальшивих богів. Ні, Мойсей вживав божественне ім’я — Єгова. Він колись сам чув, як вимовляється це ім’я, коли був біля полум’яного куща в мідіянському краї. У натхненому записі говориться:

«Говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: «Я — [Єгова, НС]! ...Почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами,— і згадав заповіта Свого. Тому скажи синам Ізраїлевим: «Я — [Єгова, НС]! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню вас витягненим раменом та великими присудами. І візьму вас собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я — Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту! І введу вас до того Краю [ханаанського], що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його [вашим праотцям] Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спадщину. Я — [Єгова, НС]!» (Вихід 6:1—8).

Єгова власне це й зробив. Він визволив ізраїльтян з єгипетського рабства та дозволив їм поселитися в землі Ханаан. Бог зробив усе це згідно зі своєю обіцянкою. Як же це відповідно! Його ім’я — Єгова — означає «він спричиняє ставати». У Біблії Єгові надаються такі титули, як «Бог», «Владика Господь», «Творець», «Отець», «Всемогутній» та «Всевишній». Але його ім’я — Єгова — визначає його як правдивого Бога, який поступово здійснює свій великий намір (Вихід 15:3).

Коли б ми мали можливість читати Біблію в оригінальній мові, то зустріли б Боже ім’я тисячі разів. Єврейською мовою воно представляється чотирма приголосними: йот, хе, вав, хе (יהוה), що називається тетраграматом, який слід читати справа наліво. Ті, що розмовляли єврейською мовою, додавали голосні звуки, але люди сьогодні точно не знають цих звуків. Тоді як декотрі дають перевагу вимові Ягве, форма Єгова є загальною і відповідно визначає нашого Творця.

Вживання імені Єгови також відрізняє Бога від того, до кого звертається висловом «Господеві моєму» у Псалмі 110:1, де переклад Огієнка подає: «Промовив Господь [єврейське יהוה] Господеві моєму: «Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм». Підтверджуючи те, що Боже ім’я знаходиться тут в єврейському тексті, «Переклад Нового Світу Святого Письма» (англ.) подає: «Ось проголошення Єгови до мого Господа: «Сиди праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх за підніжжя ніг твоїх». Ці слова Бога Єгови пророчо стосуються Ісуса Христа, до якого письменник звертається як до «мого Господа».

Єгова звеличив своє ім’я за часів фараона. Через Мойсея Бог сказав цьому жорстокосердому правителю: «Цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я! Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі. Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі» (Вихід 9:14—16).

У зв’язку з виходом Ізраїлю з Єгипту та поваленням деяких ханаанських царів єрихонка Рахав сказала двом єврейським розвідникам: «Я знаю, що Господь дав вам [ізраїльтянам] цей Край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі мешканці цього Краю умлівають зо страху перед вами. Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закляттям. І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зо страху перед вами, бо Господь, Бог ваш,— Він Бог на небесах угорі й на землі долі!» (Ісуса Навина 2:9—11). Так, слава Єгови вже поширилась.

Єгова та його риси

Псалмоспівець висловив своє щиросерде бажання: «Нехай вони знають, що Ти,— Твоє Ймення Господь [Єгова, НС], Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!» (Псалом 83:19). Оскільки суверенітет Єгови є всесвітнім, Ісусові переслідувані послідовники могли молитися: «Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!» (Дії 4:24). І яке ж заспокоєння приносить знання того, що Єгова «молитви вислухує»! (Псалом 65:3).

Любов є головною характерною рисою Єгови. Справді, «Бог є любов», саме уособлення цієї якості (1 Івана 4:8). Крім того, «мудрість та сила — у Нього». Єгова всезнаючий та всемогутній, але він ніколи не зловживає своєю силою (Йова 12:13; 37:23). Ми також можемо бути впевненими, що Єгова завжди поводитиметься з нами справедливо, бо «справедливість та право — підстава престолу Його» (Псалом 97:2). Якщо ми помиляємось, але розкаюємося, то можемо заспокоїтись від знання того, що Єгова — «Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий» (Вихід 34:6). Не дивно, що ми можемо отримувати радість в служінні Єгові! (Псалом 100:1—5).

Незрівнянний небесний Цар

Син Єгови, Ісус Христос, сказав: «Бог є Дух» (Івана 4:24). Отже, Єгова невидимий для людських очей. Дійсно, Єгова сказав Мойсею: «Ти не зможеш побачити лиця Мого,— бо людина не може побачити Мене — і жити» (Вихід 33:20). Цей небесний цар є настільки славетним, що люди не змогли б знести його видимої присутності.

Хоч Єгова є невидимий для нас, можна навести чимало доказів існування цього Всемогутнього Бога. Справді, «Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме» (Римлян 1:20). Ціла земля, на якій є трава, дерева, фрукти, овочі та квіти, засвідчує про Божественність Єгови. На відміну від марних божків-ідолів, Єгова дає дощ та врожайні часи (Дії 14:16, 17). Вдивіться у нічне зоряне небо. Який же величний доказ Божественності Єгови та його організаційних здібностей!

Єгова також організував на небі своїх святих, розумних створінь. Будучи однією гармонійної організацією, вони виконують Божу волю, як про це говорить псалмоспівець: «Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його! Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!» (Псалом 103:20, 21). Єгова також організував своїх людей на землі. Чудово організованим був ізраїльський народ, були організовані й ранні послідовники Божого Сина. Також сьогодні Єгова має всесвітню організацію завзятих Свідків, які проголошують добру новину, що його Царство вже близько (Матвія 24:14).

Єгова — правдивий та живий Бог

Божественність Єгови виявлялася багатьма способами! Він принизив єгипетських фальшивих богів і безпечно привів ізраїльтян в Обітовану землю. Твориво постачає чимало доказів Божественності Єгови. І Його просто неможливо порівнювати з нікчемними божками-ідолами фальшивої релігії.

Пророк Єремія показав велику протилежність між Єговою — живим Богом — та безжиттєвими, створеними людьми ідолами. Про цю протилежність добре сказано в 10-му розділі книги Єремії. Серед усього іншого Єремія згадав, що «Господь — Бог правдивий, Він — Бог Живий та Цар вічний!» (Єремії 10:10). Усе створене живим та правдивим Богом Єговою. Він визволив ізраїльтян, які знемагали в єгипетському рабстві. Для нього немає нічого неможливого.

Єгова — «Цар віків» — відповість на молитву: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (1 Тимофія 1:17; Матвія 6:9, 10). Небесне Месіанське Царство, яке вже в руках Ісуса Христа, незабаром вживе заходів проти злих та знищить усіх ворогів Єгови (Даниїла 7:13, 14). Те Царство також запровадить новий світ нескінченних благословень для слухняного людства (2 Петра 3:13).

Ми можемо ще багато чого навчитися про Єгову та його наміри. Чому б не поставити собі за мету здобувати таке знання, а потім діяти згідно з ним? Якщо ви робите це, то матимете привілей насолоджуватися вічним життям у земному раю під правлінням Царства. Ви житимете, коли смуток, біль, а навіть смерть минуться і знанням Єгови наповниться земля (Ісаї 11:9; Об’явлення 21:1—4). Таким може бути ваше майбутнє, якщо ви шукаєте біблійну відповідь на запитання: «Хто такий Єгова?», знаходите її та дієте згідно з нею.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 7]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.