Рятуйте життя своєї дитини!

МАЙКЛ та Альфіна живуть у селі, яке розкинулось у долині серед зелених пагорбів Квазулу-Натала, що у Південно-Африканській Республіці. Вони мали багато труднощів, виховуючи своїх сімох дітей. З цілковитою підтримкою своєї дружини Майкл як міг старався слухатися біблійного наказу батькам: «Виховуйте їх [ваших дітей] у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.). Але деколи з’являються труднощі.

Наприклад, в Африці хлопці часто разом пасуть худобу своїх батьків, щоб мати більше часу бавитися. Деколи вони починають неправильно себе вести і розмовляють про що не слід. Коли Майклові сини йшли пасти худобу, він суворо забороняв їм спілкуватися з деякими дітьми (Якова 4:4). Однак, повертаючись додому з роботи, він деколи бачив, що діти порушували його заборону. Тому він призначав їм покарання (Приповістей 23:13, 14).

Чи ви думаєте, що Майкл був занадто суворим зі своїми дітьми? Дехто, може, так вважає, але Ісус Христос говорив, що «мудрість [виправдується] своїми ділами» (Матвія 11:19). У домі Майкла та Альфіни панувала атмосфера любові, вони проводили багато часу з дітьми, розповідали їм історії з Біблії та навчали їх біблійних істин.

Майкл та Альфіна мають чотирьох дочок — Тембекіле, Сіфіве, Толакеле і Тембекані. Усі вони служать повночасними проповідниками доброї новини про Боже Царство. Два сини служать головуючими наглядачами у зборах Свідків Єгови. А третій син, дружина якого також є повночасною проповідницею, служить службовим помічником.

Чимало християнських батьків, які мають багато дітей, зазнали благословення й успіху, виховуючи їх. Однак деякі діти, що отримують добре батьківське виховання, залишають правду. Без сумніву, їхні батьки пам’ятають Ісусову притчу про блудного сина і живуть з надією, що їхні сини чи дочки покаються і зрештою досягнуть спасіння (Луки 15:21—24).

Але, на жаль, у деяких християнських сім’ях усі діти йдуть у світ. Ця проблема особливо актуальна в тих частинах Африки, де діти на перший погляд добре себе поводять до підліткового віку. Але у розквіті молодості їх приваблюють неморальні справи Сатанинського світу (1 Івана 5:19). Через це багато батьків не можуть більше служити старійшинами збору (1 Тимофія 3:1, 4, 5). Ясно, що християнський батько повинен вважати спасіння своєї сім’ї справою першорядної ваги. Що ж батьки можуть робити для врятування життя своїх дітей?

Будьте близьким другом

Ісус не тільки був досконалою людиною, але й перевищував знаннями й досвідом усіх інших людей. Проте він ставився до своїх недосконалих учнів як до близьких друзів (Івана 15:15). Ось чому вони хотіли бути з ним і добре почувалися в його присутності (Івана 1:14, 16, 39—42; 21:7, 15—17). Батьки можуть взяти з цього урок. Подібно до рослинок, які тягнуться листочками до сонця, діти розцвітають у домі, де панує атмосфера любові й дружби.

Батьки, чи ваші діти вільно звертаються до вас зі всіма своїми турботами? Чи ви слухаєте їх? Перш ніж зробити висновки, чи ви заохочуєте їх вільно висловлювати свої думки й почуття, щоб вам краще розуміти цілу картину? Чи ви терпеливо допомагаєте їм знаходити відповіді на певні питання, досліджуючи з ними біблійні публікації?

Одна мати з Південно-Африканської Республіки каже: «Як тільки наша дочка почала ходити до школи, ми постійно заохочували її розповідати про події дня. Наприклад, я питала її: «З ким ти провела перерву на обід? Розкажи про свою нову вчительку. Як вона виглядає? Які заходи плануються на цей тиждень?» Одного разу дочка прийшла додому і сказала, що вчителька англійської мови поведе цілий клас у кіно, і пізніше всі учні писатимуть твір про побачений фільм. Назва фільму була підозрілою. Дослідивши справу, ми зрозуміли, що він не підходить християнам, і тоді обговорили це цілою сім’єю. Наступного дня дочка підійшла до вчительки і пояснила, що не хоче йти в кіно, тому що рівень моралі у фільмі не відповідає її християнським поглядам. Вчителька обдумала справу і пізніше подякувала нашій дочці. Вона сказала, що не хоче показувати класу щось таке, про що пізніше пожаліла б». Ці батьки з любов’ю та увагою піклувалися спасінням своєї дочки, і їхні зусилля принесли добрі плоди. Вона має добру вдачу і сьогодні служить добровольцем у південноафриканському філіалі Товариства Вартової башти.

Ісус подав чудовий приклад, проводячи час із чужими дітьми. Йому подобалося їхнє товариство (Марка 10:13—16). Як же приємно має бути батькам проводити час із власними дітьми! У деяких частинах Африки батько може соромитися відкрито грати в м’яча чи в інші ігри зі своїми синами. Але християнський батько не повинен думати, що він занадто поважний, щоб на очах інших проводити час зі своїми дітьми. Дітям потрібно, щоб батькам подобалося бути з ними. Тоді дітям легше говорити про свої турботи. Коли такі емоційні потреби занехаяні, діти можуть стати дратівливими й замкнутими, особливо якщо їм безперестанку робити зауваження.

Пишучи до колосян про сімейні взаємини, Павло сказав: «Батьки,— не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!» (Колосян 3:21). Ці слова показують, що деколи може бути порушена рівновага у вихованні дітей, якщо є надмір дисциплінарних заходів і брак дружніх стосунків. Діти, у тому числі підлітки, краще сприйматимуть необхідні виховні заходи, якщо почуваються любимими й потрібними.

Любов до Бога

Найцінніший спадок, який батьки можуть передати дітям,— це власний приклад у виявленні любові. Дітям треба бачити й чути, як їхні батьки висловлюють і виявляють щиру любов до Бога. Один молодий чоловік, який служить у південноафриканському філіалі Товариства Вартової башти, пояснює: «У дитинстві я допомагав батькові в роботі по дому. Я любив допомагати йому, тому що тато справді цінував ту невелику роботу, яку я виконував. Він використовував той час, щоб розповідати мені про Єгову. Пам’ятаю, як одної суботи ми косили траву на лужку. Було дуже жарко. Тато спотів, тому я побіг і приніс дві склянки води з кусочками льоду. Тато сказав: «Сину, ти бачиш, який мудрий Єгова? Лід плаває у воді. Якщо б він тонув, загинуло б усе життя на дні озер і ставків. А лід навпаки служить теплоізоляційним покривалом! Чи ж це не допомагає нам більше дізнатися про Єгову?»a Пізніше, коли я сидів у в’язниці за нейтралітет, я мав час роздумувати. Одного вечора я був пригнічений і пригадав собі в тюремній камері татові слова. Які ж значущі вони були! Я б служив Єгові вічно, якщо б міг».

Так, дітям потрібно бачити відображення любові до Бога у всьому, що роблять їхні батьки. Любов до Бога і добровільна слухняність йому повинні бути перш за все силою, яка спонукує нас приходити на християнські зібрання, брати участь у проповідницькому служінні, а також сімейному читанні й вивченні Біблії (1 Коринтян 13:3). Дуже важливо, щоб любов до Бога відображалась у щирих сімейних молитвах. Це найцінніший спадок, який батьки можуть передати своїм дітям. Ось чому ізраїльтянам було наказано: «Люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю! І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш». (Повторення Закону 6:5—7; порівняйте Матвія 22:37—40).

Дуже заважає любити і слухатися Бога наша природжена гріховність (Римлян 5:12). Тому Біблія також наказує: «Хто Господа любить,— ненавидьте зло!» (Псалом 97:10). Погані думки часто ведуть до поганих дій. Щоб уникнути їх, дитина мусить розвивати ще одну важливу рису.

Страх Божий

Любов, поєднана з благоговійним страхом не сподобатися Єгові,— дуже бажана риса. Ісус Христос є досконалим зразком у тому, як знаходити радість «в страху Господньому» (Ісаї 11:1—3). Такий страх необхідний дитині, коли вона досягає розквіту молодості і в неї з’являється сильний статевий потяг. Страх Божий допоможе юній особі протидіяти світському тиску, який може довести її до неморальності (Приповістей 8:13). У деяких суспільствах батьки соромляться казати дітям, як їм справлятися із сексуальними спокусами. По суті, багато вважає, що обговорювати ці справи неправильно. Але які бувають результати, коли батьки нехтують цим своїм обов’язком?

Троє медиків — Буґа, Амоко та Нцаїяна — опитали 1702 дівчат і 903 хлопців із сільської місцевості Транскею (ПАР). «Південно-африканський медичний журнал» повідомив, що «76% опитаних дівчат і 90,1% хлопців уже мали статеві зносини». Середній вік дівчат — 15 років, і багато були силою змушені до статевих зносин. Більше як 250 з них принаймні раз вже були вагітними. Ще одним наслідком такої поведінки було часте зараження хворобами, які передаються статевим шляхом.

Очевидно, багато батьків не бачать потреби вчити своїх дітей уникати дошлюбних статевих зносин. З другого боку, як пояснює вищезгаданий журнал, «дітонародження і материнство високо цінуються серед жінок місцевості Транскей, і дівчата, які лише виходять з перехідного віку, швидко помічають це». Про такі ж проблеми повідомляють і з інших частин світу.

Багато молодих людей в Африці винуватять своїх батьків за те, що вони не пояснюють їм питань статі. Деякі християнські батьки соромляться користуватись книжкою «Використовуй свою молодість якнайкраще»b. На сторінках 20—23 у ній пояснюється почесне призначення статевих органів і обговорюються зміни, які відбуваються у перехідному віці.

Християнські батьки, які стараються обговорювати з дітьми Божий погляд на секс, заслуговують похвали. Це найкраще робити поступово, відповідно до того, що́ дитина здатна зрозуміти. Залежно від віку дитини батькам добре було б конкретно називати члени тіла та їхні функції. У протилежному випадку недосвідчена дитина може не зрозуміти, про що йде мова (1 Коринтян 14:8, 9).

Один чоловік з Південно-Африканської Республіки, батько двох дочок і одного сина, пояснює: «Досить часто випадала нагода говорити про делікатні статеві питання навіть з дочками. Однак їм особливу увагу приділяла моя дружина, вона розмовляла з ними, посилаючись на книжку «Використовуй свою молодість якнайкраще». [Дивіться сторінки 26—31]. Коли синові було 12 років, я взяв його на довгу прогулянку в гори. Там ми детально обговорили фізичний розвиток хлопця й особливу роль, яку він пізніше відіграватиме у подружжі. Я також обговорив з ним потребу уникати принизливої звички мастурбації і ставитися до дівчат з пошаною і повагою, як він ставиться до матері й сестер».

Радісні винагороди

Щойно згадані батьки докладали багато зусиль, і вони щасливі, що зазнали успіху у вихованні своїх трьох дітей. Усі вже дорослі й одружені з вірними християнами. Їхній син і двоє зятів служать старійшинами у християнському зборі, і дві з цих трьох подружніх пар вже багато років повночасно проповідують.

Так, батьки, які докладають зусиль для спасіння своєї сім’ї, можуть сподіватися радісних результатів, коли діти відгукуються на таке біблійне виховання, тому що в Приповістей 23:24, 25 (Дерк.) говориться: «Той, хто родив мудрого — [буде] тішитися ним. Батько твій і матір твоя будуть задоволені». Згадайте велику сім’ю, про яку йшла мова на початку цієї статті. Альфіна каже: «Серце переповнюється радістю, коли я думаю про духовний прогрес, який зробили мої діти». Хай же всі християнські батьки прагнуть до цієї щасливої винагороди.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Батько може використати відповідну ситуацію, щоб пояснити своїй дитині правду життя.