Як ми виражаємо любов до Бога

РОЗВИВАТИ любов до Бога — це не те саме, що просто накопичувати знання про нього. Божі служителі по всьому світі можуть засвідчити, що справжня любов до Бога росте, коли людина пізнає його особистість. Любов зміцняється, коли людина дізнається про те, що Бог любить і що ненавидить, що він схвалює і чого очікує від людей.

Єгова з любов’ю дав нам своє Слово, Біблію, в якій розповідає про себе. З неї ми довідуємось, які рішення Єгова приймав у тій чи іншій ситуації. Як лист від близької людини приносить нам велику втіху, так і Біблія приносить нам задоволення, адже вона розкриває нові для нас грані особистості Єгови.

Однак, як ми знаємо з нашого публічного служіння, знання про Бога не всіх спонукує любити його. Ісус, звертаючись до певних невдячних євреїв, сказав: «Дослідіть-но [«ви вивчаєте», СМ] Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя... але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте» (Івана 5:39, 42). Дехто роками вивчає сповнені любові діла Єгови і все ж не любить його. Чому? Ці люди не розмірковують над глибоким змістом того, про що дізнаються. І в той же час мільйони щирих людей, з якими ми вивчаємо Біблію, люблять Бога дедалі більше. Чому? Тому що, як і ми, вони наслідують приклад Асафа. У чому саме?

Розмірковуй з вдячністю

Асаф постановив розвивати у своєму серці любов до Єгови: «Роздумую вночі у моїм серці... Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні. Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми» (Псалом 77:7, 12, 13, Хом.). Любов до Бога росте в серці того, хто, як псалмоспівець, розмірковує над ділами Єгови.

А ще стосунки з Єговою зміцняються, коли ми пригадуємо все те добре, що відбулося з нами за час нашого служіння. Апостол Павло сказав, що ми «співробітники» Бога, а між співробітниками можуть розвинутися особливі стосунки (1 Коринтян 3:9). Коли виражаємо Єгові свою любов, йому це подобається, це тішить його серце (Приповістей 27:11). А коли просимо допомоги в Єгови і він підтримує нас у тяжку годину, ми відчуваємо, що він поряд, і любов до нього зростає ще більше.

Друзі стають ближчими, розповідаючи одне одному про свої почуття. Наша любов до Бога поглиблюється, коли розповідаємо Єгові, що́ нас спонукує бути відданими йому. А для цього потрібно роздумувати над словами Ісуса: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї» (Марка 12:30).

Любов буде зростати, якщо докладати цілеспрямованих зусиль. Тому ми продовжуємо виділяти час на роздуми. Ми не забуваємо, що́ Єгова зробив для нас і чому він достойний нашої відданості. Ми, недосконалі нащадки Адама, аж ніяк не гідні того, що «Бог приготував був тим, хто любить Його», але можемо виражати свою любов до Єгови усім своїм єством. Отже, робімо це й далі! (1 Коринтян 2:9).