Бог мав на меті, щоб людина втішалась життям у раю

«І взяв Бог Єгова людину, і оселив її в раю Едемському, щоб порати й доглядати його» (1 МОЙСЕЄВА 2:15, «Переклад Нового Світу»).

1. Що Творець оригінально мав на меті відносно слухняних людей?

ОРИГІНАЛЬНО Бог мав на меті, і це ще є Його намір, щоб слухняні люди насолоджувались життям, ніколи не старілись, завжди палали енергією молодості без нудьги, сповнювали гідний намір, щоб любили інших, а інші їх любили несамолюбною, досконалою любов’ю — в раю! (1 Мойсеєва 2:8; порівняйте Луки 23:42, 43).

2. (а) Що мабуть сталось, коли перша людина прийшла до пам’яті? (б) Коли першу людину створено, де, і в яку пору року?

² Щоб здійснити цей намір, подумайте про новоствореного Адама коли він прийшов до пам’яті й переглядав своє власне тіло. Подумайте про все те що він бачив і чув, коли раптом усвідомив, що був живий! Це сталось близько 6000 років тому, у 4026 р. до н. е., так як довідуємось із Святої Біблії. Місцевість: сьогоднішня Туреччина, або південно-західна Азія, близько рік Євфрат і Тигр, у північній половині нашої Землі. Час: близько 1 жовтня, оскільки найдавніші календарі починають лічити час приблизно того дня.

3. (а) В якому стані перша людина ожила? (б) Яке було ім’я першої людини, і що воно значить?

³ Перша людина стала живою повнорослою, досконало сформованою, досконалого здоров’я й моралі. У Біблії ім’я першої людини звертає нам увагу на матеріал з якого її створено. Її Ім’я ’А·дамʹa. Земля, з якої людину сформовано називається ’а·да·маʹ. Тому то це правильно казати, що перша людина була людина із «землі». Адам було особисте ім’я цієї першої людини. Яке ж вражаюче почуття для Адама ожити, прийти до свідомості, як інтелігентна особа!

4. До якого дивного становища людина не ожила, і чиїм сином вона не була?

⁴ Коли ця перша людина, Адам, ожила, і розкрила очі, то не знайшлась при волохатих грудях, у обіймах якогось мавпоподібного створіння, пригортаючись до нього й вдивляючись у його очі й ніжно називаючи його Мати. Перша людина, Адам, не пробудилась до такого дивного життя. Він не відчував жодного тілесного споріднення з мавпою, а навіть пізніше, коли побачив першу. У дні його створення, нічого не вказувало на те, що він був потомком, далеким сином, мавпи або якогось подібного створіння. Чи це значить, що перша людина, Адам, не знатиме свого походження? Ні.

5. Що Адам знав про його паркоподібний рай й про себе?

⁵ Зрозуміло, Адама правдоподібно оточувала таємниця щодо походження всіх тих гарних речей, яких він тепер бачив. Він знайшов себе в гарному паркоподібному раю, якого ні планував, ні обробляв. Як усе це здійснилось? Будучи досконалою, інтелігентною людиною, він бажав знати все це. У нього ранішого досвіду не було. Він знав, що не створив самого себе й не був саморозвиненою людиною. Адам не розвинувся до цього стану своїм власним зусиллям. (Порівняйте Псалом 100:3; 139:14).

6. Яка правдоподібно була Адамова реакція до життя в досконалому земному домі?

⁶ Перша людина, Адам, мабуть на початку свого існування занадто захоплювалась своїм радісним досвідом життя в досконалому земному домі, щоб думати про своє походження й ціль його життя. Нестримно він вигукував з радості. З його уст походили слова. Він чув себе промовляючого мовою людини, висловлюючись про всі ті гарні речі, яких бачив і чув. Як Адам радів життям у цьому Раю! Тоді як Адам радісно сприймав інформацію про всі ті види, звуки, пахощі й почуття, то теж став спонуканий вдумуватись. Коли б нас поставити в таке становище, то це була б нам таємниця, таємниця яку ми не могли б самі розв’язати.

Немає таємниці щодо тілесного існування

7. Чому Адам не був оточений таємницею, коли знайшовся живим у райському домі?

⁷ Перша людина, Адам, недовго бентежилась ситуацією в якій вона знаходила себе живою й самою. У Раю не було іншої людини такої як Адам. Почувся голос. Хтось промовив. Людина розуміла його. Але де ж промовець? Адам не бачив промовця. Голос походив з невидимого. Це голос Творця людини! І людина могла відповідати Йому такою самою мовою. Адам розмовляв з Богом, Творцем. Людині не потрібно радіоприймача сучасного типу, щоб сприймати Божий голос. Бог прямо розмовляв з Адамом як з Своїм створінням.

8, 9. (а) На які запитання Адам міг одержати відповіді, і як Бог піклувався ним по-отцівськи? (б) Яку відповідь Адам одержав від Свого небесного Отця на його запитання?

⁸ Людина вже знала, що не була сама, і мабуть краще почувалася. У неї було багато запитань. Адам міг питати Невидимого, Який промовляв з ним. Хто створив його, а також цей розкішний Рай? Чому його поставлено в ньому, і яка ж була ціль його життя? Чи був якийсь намір для життя? Бог по-отцівськи піклувався цією першою людиною, Адамом, відповідаючи на всі його запитання, щоб задовольнити допитливий розум людини. Як це мабуть задовольняло Творця, Життєдавателя, небесного Отця, коли людина промовила свої перші слова! Яка ж радість небесному Отцю, коли Він слухав, як син розмовляв з Ним! Звичайно, перше питання таке: «Як я появився?» Небесний Отець радо відповів на те запитання визнаючи, що ця перша людина була Його сином. Він був «сином Божим» (Луки 3:38). Єгова виявив Себе Отцем цієї першої людини, Адама. Ось суть відповіді, яку Адам одержав від небесного Отця на своє запитання й якого передав своїм нащадкам:

⁹ «І створив Господь Бог [Єгова, НС] людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її,— і стала людина живою душею. І насадив Господь Бог [Єгова, НС] рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. І зростив Господь Бог [Єгова, НС] із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла. І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками» (1 Мойсеєва 2:7-10)b.

10, 11. (а) Яких фактів Адам навчився, і на які інші запитання він потребував відповідей? (б) Які відповіді Адам одержав від небесного Отця?

¹⁰ Адамів тямущий новостворений розум жадібно вбирав цю задовольняючу інформацію. Він знав, що його походження не було з невидимих небес з яких його Творець промовляв з ним. Краще, його створено із землі на якій він живе. Отже, був земний. Це Бог Єгова, Отець його, дав йому життя. Одержавши життя від Бога Єгови, він був «Божим сином». Адам був «живою душею». Дерева в Раю Едемському родили фрукти добрі на їжу, щоб він споживав їх і живив себе будучи живою душею. Однак, навіщо ж йому жити, і з якої причини його поставлено на землі, у цьому Раю Едемському? Адама створено інтелігентним, обдарованим фізичними здібностями, і йому належалось знати відповіді на ті запитання. Інакше, як же йому сповнити ціль свого життя й задовольнити свого Творця-Отця виконуванням Його волі? Відповіді на ті правильні запитання поміщаються в наступній інформації:

¹¹ «І взяв Господь Бог [Єгова, НС] людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. І наказав Господь Бог [Єгова, НС] Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (1 Мойсеєва 2:15-17).

12. За що Адам правдоподібно був вдячний Творцю, і як людина могла прославляти Бога?

¹² Адам мабуть був вдячний Творцю за те, що Він дав йому працю виконувати в цьому прекрасному Раю Едемському. Адам знав волю свого Творця, і тепер міг служити Йому на землі. Він був відповідальний за порання Едемського Раю й доглядання за ним,— приємне завдання. Добрим доглядом Едемського Раю, Адам приноситиме славу й хвалу його Творцю, Богові Єгові. Коли Адам зголодніє від праці, то їстиме до задоволення з дерев у Раю. Таким чином він відновлюватиме свою силу й житиме щасливо на віки вічні. (Порівняйте Екклезіястова 3:10-13).

Можливість на вічне життя

13. Яка можливість знаходилась перед першою людиною, і чому?

¹³ Жити вічне? Досконалій людині правдоподібно було трудно повірити цьому! Але чому ж ні? Творець не мав на меті знищити цей майстерностворений Рай Едемський. Навіщо ж Йому нищити своє творення, коли воно було добре й виражало Його майстерну творчість? Логічно, Він не мав цього на меті (Ісаї 45:18). І тому що Бог мав на меті, щоб цей незрівнянний Рай оброблявся, то потрібно когось культивувати й доглядати його — досконалої людини, Адама. І якщо людина яка доглядає за ним не їстиме фрукт забороненого «дерева знання добра й зла», то ніколи не помре. Досконала людина могла жити вічно!

14. Як Адам міг жити вічно в Раю?

¹⁴ Адам мав нагоду жити вічно в Раю Едемському! Він міг вічно милуватись цим раєм, з умовою, що буде досконало слухняний своєму Творцю, і ніколи не з’їсть фрукту забороненого людині Творцем. Творець бажав, щоб досконала людина була вірна й жила вічно. Заборона не їсти фрукта з «дерева знання добра й зла» не заподіє людині смерть. Бог тільки випробовував слухняність досконалої людини. Це дало людині нагоду доказати свою любов до Бога, Творця свого.

15. Чому Адам міг чекати яскравої майбутності, сподіваючись добра з рук Творця свого?

¹⁵ Будучи переконаний, що вона не була тільки якимсь неумисним випадком але сином небесного Отця, розуміючи цілі свого життя, і маючи на увазі жити вічно в Раю, досконала людина надіялась на яскраву майбутність. Вона споживала з дерев добрих на їжу, і уникала «дерева знання добра і зла». Адам бажав добра з рук свого Творця. Доглядати за Раєм Едемським була, не руїнницька але добра задача, і досконала людина добре працювала.

Не мав обов’язку пояснювати

16-18. Які так звані таємниці Адам не відчував обов’язку розв’язувати, і чому?

¹⁶ Стало смеркати, як велике денне світило рухалось небесним шляхом, а тоді зайшло. Стала темрява, ніч, і людина побачила місяць. Вона не сповнювалась страхом; це менше світло панувало над ніччю (1 Мойсеєва 1:14-18). Правдоподібно, в Раю Едемському літали світлячки (невеликий жук, який світиться в темряві) блимаючи холодним світлом неначе маленькі світила.

¹⁷ Настала ніч. Темрява обгорнула людину, і вона відчувала потребу спати, так як тварини. Прокинувшись, людина була голодна, і споживала з дозволених їй фруктових дерев,— сніданок.

¹⁸ З відновленою силою, і відсвіжена сном, людина звернула увагу на денну працю. Дивлячись на навколишню зеленину, людина не відчувала потреби розшукувати таємницю того що люди тисячі років називають фотосинтез, тобто процес утворення зеленими рослинами органічних речовин з вуглекислого газу й води за допомогою світлової енергії, що поглинається хлорофілом, щоб постачати їжу для людини й тварин. Рослини вбирають вуглекислий газ, якого людина й тварини видихають, і виділяє кисень, якого вони вдихають. Для людини це таємниця, але в Адама не було потреби розв’язувати її. Це чудо Творця людини. Він розумів, як воно діє на користь створінь на землі. Досконала людина була задоволена знанням, що Бог, Творець, зростив усе, і що Богодана праця людині була доглядати за рослиною в Раю Едемському (1 Мойсеєва 1:12).

Сам один — але радісний

19. Усвідомлюючи, що він був сам один у Раю, без людини подібної до нього на землі, то що Адам не робив?

¹⁹ Небесний Отець ще не закінчив навчати людину. Людина доглядала Рай Едемський сама й на землі не було їй помочі. Адам був сам один з цього роду. Він не шукав когось подібного до себе,— компанії. Він не просив Бога, його небесного Отця, дати йому брата або сестру. Самітність не зводила людину з розуму, щоб утрачати радість у житті й з праці. Адам утішався дружбою з Богом. (Порівняйте Псалом 27:4).

20. (а) Що був найвищий ступінь Адамової радості й задоволення? (б) Чому продовжувати таким способом життя не було трудно для Адама? (в) Що буде обговорюватись у наступній статті?

²⁰ Адам знав, що небесний Отець наглядав над ним і його працею. Найвищий ступінь його радості був задовольняти свого Бога й Творця, якого чудесність виявлялась довколишніми творами. (Порівняйте Об’явлення 15:3). Продовжувати таким побутом не було б трудно або нудно цій досконалій людині яка розмовляла із своїм Богом. Бог дав Адамові цікаву, втішну й чарівну роботу виконувати. У наступній статті більше довідаємось про благословення життя в Раю й його можливості, якими Адам втішався від його люблячого Творця.

[Примітки]

«Імення одному Пішон,— оточує він усю землю Хавіла, де є золото. А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. Ім’я ж другої річки Гіхон,— вона оточує ввесь край Етіопії. А ім’я річки третьої — Тигр,— вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат» (1 Мойсеєва 2:11-14).

Чудові надії людини в раю приємностей

«І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі» (1 МОЙСЕЄВА 1:28).

1, 2. Яку мету Єгова старається люблячо довершити відносно людей, і яку працю Він дав Адамові виконувати?

«БОГ є любов», каже Свята Біблія. Він люблячо й несамолюбно цікавиться людством і безперервно працює, щоб вони втішались здоров’ям, спокійним життям у земному раю приємностей. (1 Івана 4:16; порівняйте Псалом 16:11). Перша людина, досконалий Адам, мала спокійне життя й цікаву, потішаючу роботу виконувати. Творець людини призначив його обробляти приємний Едемський Рай. Творець людини тепер дав йому ще одну задачу, спеціальну, визивну, так як читаємо:

² «І вчинив Господь Бог [Єгова, НС] із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому. І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині» (1 Мойсеєва 2:19, 20).

3. Чому Адам не боявся тварин?

³ Адам назвав коня сус, бика шовр, вівцю се, козла ʽез, птаху ʽовф, голуба йов·наʹ, павича туккіʹ, лева ’ар·йеʹ або ’аріʹ, ведмедя дов, мавпу ковф, собаку кеʹлев, а змія на·хашʹ, тощоa. У ріці витікаючій з Раю Едемського Адам бачив рибу. Рибу він назвав да·гаʹ. Неозброєна людина не боялась тих тварин, свійських чи диких, або птахів, а вони її не боялись, підсвідомо визнаючи людину бути вищою від них, вищого роду. Вони були Божі створіння, обдаровані життям від Нього, і в людини не було бажання ні напряму шкодити їм або вбивати їх.

4. Яке припущення ми можемо робити відносно того, що Адам давав назви всім тваринам і птахам, і який досвід це правдоподібно був?

⁴ Як довго Бог показував людині свійські та дикі тварини й літаючі створіння небесні, Біблія не говорить. Усе це відбувалось під Божим керівництвом і Його розпорядженням. Правдоподібно Адам досліджував різні тварини і спостерігав їхні звички та будову; а тоді вибирав відповідну назву їм. Це мабуть взяло багато часу. Ознайомлюватись з тваринним життям на цій землі й його різними видами, був Адамовий цікавий досвід вимагаючий великої розумової здібності й сили мови, щоб розрізняти різні тварини відповідною назвою.

5-7. (а) Які питання правдопобіно виникатимуть? (б) Які були відповіді на ті питання, так як читаємо в 1 Мойсеєвій 1:1-25?

⁵ За яким порядком Бог створив усі ці живі створіння? Чи земні тварини були створені першими від птахів, в який час, і за яким порядком появилась людина? Як Бог приготував поверхню землі для такої різноманітності життя і постачив повітря, щоб птахи носилися в ньому, постачив воду для пиття й рослину на їжу, велике світило освітлювати день, щоб людина бачила, а менше світило прикрашати ніч? Чому погода була така тепла, що людина могла рухатись, працювати й спати голою та незахищеною?

⁶ Людину не залишилось вгадувати відповіді на такі запитання. Її допитливий розум належно заслуговував задовольнити інтелігентними відповідями від авторитетного джерела точного знання. Бог не покинув людину неначе неуцького сина Божого, але звеличить його високу інтелігентність чудесною історією творення, так як вона записується в 1 Мойсеєвій 1:1-25.

⁷ Адам був дуже вдячний за той захоплюючий звіт створювання. Він зрозумів багато речей з нього, як наприклад, що перед четвертою ерою творення в якій Бог створив двоє великих світил на небі, щоб відраховувати коротший день 24 години довжини, було три довгих ер, яких Бог назвав дні за Його рахуванням часу. Цей коротший земний день це проміжок час від сходу до заходу більшого світила. Адам також усвідомив, що час буде лічитись на роки й правдоподібно відразу почав рахувати роки свого життя. Цей час рахується за ходом більшого світила на небі. Відносно Божих довших днів творення, перша людина усвідомила, що вона жила в шостий день Божого земного творення. Бог не говорив про закінчення шостого дня в який створив усі ті земні тварини, а тоді людину окремо. Людина зрозуміла порядок творення рослинного життя, морського, пташачого, і земних тварин. Але, будучи сам один у раю Едемському Адам ще не був довершеним виразом Божого люблячого наміру для людини в її земному Раю.

Створювання першої жінки

8, 9. (а) Що досконала людина спостерігала про тварини, але до якого висновку Адам дійшов відносно себе самого? (б) Чому це належно, щоб досконала людина не просила в Бога подружжя? (в) Що Біблія говорить про створення першої тілесної дружини?

⁸ Перша людина, з досконалим розумом і силами спостерігати, усвідомлювала, що між птахами й тваринами були самці і самиці й що вони розмножували свій власний рід. Але Адамові не було самиці. Якщо з цього спостереження він бажав партнера, то між тваринами для нього не було відповідного подружжя, а навіть між мавпами. Адам дійшов до висновку, що Бог ще не створив Йому подружжя, бо чи ж не привів би його до нього? Людину створено зовсім інакшою від усіх видів тварин, і так то мало бути! Адам не буде ставати зухвалим, вирішувати справу, і просити в Бога Творця, щоб Він створив йому подружжя. Досконала людина залишала справу з Богом. Незабаром Адам усвідомив, що Бог Сам дійшов до цього висновку. Про це, і те що сталось, у Біблії читаємо так:

⁹ «Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. І вчинив Господь Бог [Єгова, НС], що на Адама спав міцний сон,— і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог [Єгова, НС] те ребро, що взяв із Адама, на жінку і привів її до Адама. І промовив Адам: Оце тепер вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились» (1 Мойсеєва 2:20-25).

10. Яка була реакція досконалої людини, коли Бог привів Адамові досконалу жінку, і на що його слова могли вказувати?

¹⁰ Цими словами Адам висловив цілковите задоволення, коли Бог привів до нього досконалу жінку, його помічницю: «Оце тепер вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого». Беручи цей вислів до уваги, коли Адам побачив свою новостворену дружину, то здається, він уже якийсь час чекав своєї подоби. Адам назвав свою дружину «жінка» (’іш·шаʹ або, буквально, «чоловік жіночої статті»), «бо взята вона з чоловіка». (1 Мойсеєва 2:23, Довідковий переклад Біблії Нового Світу [англ.], примітка під текстом). Адам не відчував тілесної спорідненості між собою а літаючими створіннями й земними тваринами, яких Бог приводив до Нього, щоб давати їм ім’я. Його тіло було інакше від їхніх. Але ця жінка була його тілесного роду. Ребро, якого Бог вибрав з нього, виробляло таку саму кров як у його тілі. (Дивіться Матвія 19:4-6). Адам уже мав подружжя, якому буде служити Божим пророком і розказувати йому чудесну історію створювання.

11-13. (а) Які питання можуть виникати з того, що Адам одержав дружину? (б) Що Бог мав на меті для першої людської пари? (в) Що буде досконалому людству на їжу?

¹¹ Але з якої ж цілі Творець людини дав йому дружину? Чи це тільки, щоб вона була помічницею йому, доповнювала його, була йому другом, щоб він не почував себе самотнім? Біблія пояснює Божий намір, коли говорить про Боже благословення їхнього шлюбу:

¹² «І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!

¹³ І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння,— нехай буде на їжу це вам! І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива,— уся зелень ярина на їжу для них. І сталося так» (1 Мойсеєва 1:26-30).

Майбутні надії для першої людської пари

14. З Божим благословенням, яка майбутність знаходилась перед досконалим чоловіком і жінкою, і що вони могли правильно передбачати?

¹⁴ Як чудесно для досконалого чоловіка й його досконалої дружини почути Божий голос, розказуючи їм, що вони мали робити й слухати Його благословення! З Божим благословенням, життя не буде даремне, і вони матимуть змогу виконати все те що Бог наказав їм. Яка ж чудесна майбутність! Та щасливо одружена пара в їхньому домі, Едемському раю, правдоподібно міркували про майбутнє, як виконуватимуть Божу волю для них. Дивлячись далеко в майбутнє, вони передбачали, не тільки «рай ув Едені на сході», але цілу землю наповнену радіючими чоловіками й жінками (1 Мойсеєва 2:8). Серця чоловіка й жінки заколотились з думки, що всі ці люди були їхні діти, їхні потомки. Усі, будучі досконалі тілесно будуть утішатися вічною молодістю й добрим здоров’ям. Вони радітимуть життям, виражати досконалу любов одні до одних, і з’єднано поклонятись їхньому величному Творцю, небесному Отцю, разом з їхніми першими тілесними батьками. Перший чоловік і жінка сповнювались почуттів думкою про таку родину!

15, 16. (а) Чому людська родина матиме вдосталь харчів? (б) З зростанням щасливої родини, то яку працю вони матимуть поза раєм Едемським?

¹⁵ Людська родина наповнююча землю матиме вдосталь харчів. Саме в раю Едемському було вдосталь харчів. Бог постачив для них, давши їм ярину, що розсіває насіння на їжу, щоб вони були здорові й жили, разом із плодом деревним. (Порівняйте Псалом 104:24).

¹⁶ Розмноженням їхньої щасливої родини вони поширюватимуть кордони Едемського раю, бо Боже Слово каже, що поза раєм Едемським земля була в пустинному стані. Принаймні, її не доглядалось, і вона не була такого високого ступеня як рай Едемський. Тому то Творець наказав їм «оволодівати» землею й наповнювати її (1 Мойсеєва 1:28).

17. Чому зростаюче населення матиме вдосталь харчів, і зрештою що буде поширюватись разом з раєм?

¹⁷ Як ті досконалі доглядачі й охоронці раю будуть поширювати його, то земля видаватиме вдосталь харчів для зростаючого населення. Зрештою, рай пошириться по цілій землі, і всесвітній рай, процвітатиме як вічний дім людства. Справді, це буде живописна місцевість на яку дивитись з неба, і небесний Творець заявить її бути дуже доброю. (Порівняйте Йова 38:7).

18. Чому у всесвітньому Едемському раю не буде тривоги, і який спокій переважатиме?

¹⁸ Ціла земля буде мирна і безтурботна так як рай Едемський в якому новоодружений чоловік з жінкою знаходили себе. Вони не будуть боятися тих тварин і літаючих створінь, яких перша людина, Адам, оглядала й давала їм назви. Так як їхні перші тілесні батьки, ті досконалі мешканці у всесвітньому Раю пануватимуть над морськими рибами, над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі, а навіть дикою польовою звіриною. З підсвідомим почуттям підкорення людині, створена «на Божий образ», ці нижчі створіння будуть жити в мирі з нею. Ніжні, досконалі господарі люблячо пануватимуть над цими нижчими створіннями, і сприятимуть мирові між ним. Мирний вплив цих богоподібних господарів захищатиме ці задоволені нижчі створіння. Передусім, досконале людство житиме в мирі з Богом, Який на віки буде благословити їх. (Порівняйте Ісаї 11:9).

Бог відпочиває від Його творчих діл

19. (а) Що перший чоловік і жінка усвідомлювали відносно Божого наміру? (б) Що Бог вказував відносно часу?

¹⁹ Як досконала людська пара вдумувалась у довершений земний рай згідно з Божим наміром, то усвідомлювала щось. Щоб довершити цю чудесну задачу від Бога вимагатиме багато часу. Скільки ж часу? Їхній Творець і небесний Отець знав скільки. Він показав їм, що ще один день великої серії творчих днів вже закінчувався, і що вони стояли при «вечорі», початку нового дня, так як Бог відмічає творчі дні. Це мав бути блаженний день присвячений Божому власному чистому, та праведному намірові. Досконала людина, Божий пророк, помітив це. У натхненному Слові читаємо так:

20. Що Біблія говорить про «сьомий день»?

²⁰ «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно! І був вечір, і був ранок,— день шостий. І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог [Єгова, НС] создав небо та землю» (1 Мойсеєва 1:31—2:4).

21. (а) Чи Біблія каже, що Бог уже закінчив Його день відпочинку й оголосив його бути дуже добрим? Поясніть. (б) Які запитання ще виникають?

²¹ Біблія не каже, що Бог закінчив Свій день відпочинку, побачив що той день був дуже добрий, що настав вечір та ранок, сьомий день. Щоб відповідати попереднім шістьом дням творення, то оголошення сьомого дня дуже добрим ще в майбутньому, бо він ще не закінчився. Чи Бог Єгова може оголосити цей день дуже добрим з того що тепер діється в світі? Чи це був день спокійного відпочинку для Бога? Що ж сказати про ту захоплюючу надію, яку перша людина й жінка передбачали в день їхнього шлюбу в Раю? Давайте побачимо розвиток подій у наступній статті.

[Примітка]

Надія на рай дійсна всупереч неслухняності людини

1. Згодом, де знаходяться перший чоловік і жінка, і в якому оточенні?

ЧАС минав. Перший чоловік з дружиною вже не знаходяться голі. Вони одягнені — у шкіряній одежі. Вони знаходяться біля входу до досконалого Едемського раю, але назовні. Спиною вони обернені до раю. Перед ними знаходиться тільки необроблена земля. Ясно Бог не поблагословив її. Вони бачать тільки колючки й будяки. Чи ж це не земля, яку Бог наказав їм оволодівати нею? Так, але перший чоловік з жінкою не знаходяться поза раєм Едемським, щоб поширювати його.

2. Чому чоловік і жінка не вертаються назад у рай?

² Чому ж вони не вертаються назад у рай? Це легко сказати, але дивіться що стоїть у вході до того раю. Створіння, яких вони ще ніколи не бачили, стоять при вході до раю, херувими, з обертаючимся мечем полум’яним. Чоловік з жінкою не могли повернутись у рай живими! (1 Мойсеєва 3:24).

3. Чому обставини цієї першої пари так дуже змінились?

³ Що сталось? Це не є таємниця, така складна, щоб тисячу років бентежити науковців. Пояснення просте. Перший чоловік з жінкою здійснять надії, яких Бог поставив перед ними в день шлюбу, коли будуть слухняні їхньому небесному Отцеві в щонайменшому. Бог випробує їхню слухняність накладенням заборони на один харч: Вони не мали їсти з «дерева знання добра й зла» (1 Мойсеєва 2:16, 17). Якщо не послухаються Бога, то напевно помруть. Це наказ якого Адам, Божий пророк, передав своїй дружині, молодшому створінню. Але той на·хашʹ, змій, заперечував Божу пересторогу Адамові, щоб не їсти плоду забороненого «дерева знання добра й зла». Змій обманив жінку повірити, що коли порушить Божий закон і з’їсть заборонений фрукт, вона стане незалежною від Бога й вирішуватиме сама для себе, що буде добре а що зле (1 Мойсеєва 3:1-5).

Не є міфічне оповідання

4, 5. Як апостол Павло доводить, що зведення першої жінки змієм не є міф?

⁴ Чи це неймовірне? Чи це звучить як міф, легенда необгрунтована фактами, в яку сучасна освідчена людина не може повірити? Ні, по думці широкочитаного письменника, достовірного, спеціально вибраного апостола, який розумів правду того що писав. До дорослих християн збору в досвідченому Коринті, цей апостол Павло написав: «Та боюсь я,— як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі» (2 Коринтян 11:3).

⁵ Павло не буде говорити про міф, уявну річ, щоб довести нею свій пункт коринтянам, ознайомленим з міфами поганської грецької релігії. Цитуючи з натхненного Святого єврейського Письма, яке він казав було «слово Боже», апостол Павло підтвердив, що «змій звів був Єву лукавством своїм» (1 Солунян 2:13). Крім того, пишучи до християнського наглядача, зобов’язаного навчати «взір здорових слів», апостол Павло сказав: «Адам бо був створений перше, а Єва потому. І Адам не був зведений, але, зведена бувши, жінка попала в переступ» (2 Тимофія 1:13; 1 Тимофія 2:13, 14).

6. (а) Чому Адамів переступ проти Бога був інакший від переступу жінки? (б) Чому ми можемо бути певні, що це не була вигадка жінки про змія?

⁶ Це факт, а не міф, що змій звів жінку, так само як результат її неслухняності через те, що з’їла заборонений фрукт підтверджується фактами історії. Учинивши гріх проти Бога, вона спонукала її чоловіка також з’їсти, але чоловік не був зведжений (1 Мойсеєва 3:6). Пізніше, даючи звіт перед Богом, Біблія каже: «Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева,— і я їв. Тоді Господь Бог [Єгова, НС] промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене,— і я їла» (1 Мойсеєва 3:12, 13). Цей на·хашʹ, змій, не був вигадкою жінки, і Бог Єгова не приймав її пояснення як фальшиве, міф. Він поводився з тим змієм як звідником жінки проти Нього, її Бога й Творця. Це було нижче Божої гідності мати справу з міфічним змієм.

7. (а) Як Біблія описує Божий суд над змієм? (б) Як змій, який звів першу жінку, може й нас звести? (Також примітка під текством).

⁷ Описуючи Божий суд над тим змієм у раю Едемському, Біблія каже: «І до змія сказав Господь Бог [Єгова, НС]: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя. І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (1 Мойсеєва 3:14, 15). Який-небудь суд приймає тільки факти, пересіває дійсний доказ, а не легенди. Бог Єгова не поводився безумно, оголошуючи суд над міфічним змієм. Він судив фактичне, існуюче, відповідальне створіння. Це не було б смішне, краще жалісне, коли б той самий змій звів нас думати, що він ніколи не існував, був тільки міфом, не відповідальним за злочин на земліa.

8. Як Бог засудив жінку, і як це впливатиме на її дочок та внучок?

⁸ Приймаючи те що жінка говорила про змія як факт, Біблія каже про Адамову дружину: «До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє,— а він буде панувати над тобою» (1 Мойсеєва 3:16). Бог нічого не згадував про це, коли благословив її шлюб кажучи: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю» (1 Мойсеєва 1:28). Коли Бог наказав їм плодитися, то жінка мала багато разів вагітніти але без мук важких пологів, і чоловік не мав гнобити її. Цей суд над переступником-жінкою рід за родом впливатиме на її дочок й внучок.

Божий закон утверджений засудом Адама

9, 10. (а) Як Бог прямо перестеріг Адама, і які будуть результати коли б Бог додержався Свого суду? (б) Як Бог засудив Адама?

⁹ Під якими зміненими обставинами жінка тепер буде жити з її чоловіком, якого вона спонукала приєднатись до її переступу? Цьому чоловікові, Бог наказав: «Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (1 Мойсеєва 2:17). Чи Бог, Суддя, каратиме Адама таким остаточним судом тільки за те, що він з’їв якийсь там фрукт? Подумайте про значення такої кари! Це зруйнує захоплюючу надію з якої Адам і Єва раділи в день їхнього одруження, надію наповнити цілу землю нащадками їхніми, досконалими людьми, які житимуть мирно в раю на землі на віки. Вони ніколи не постаріються, але будуть утішатися мирним спорідненням з їхнім Богом і небесним Отцем! Певно, Бог не зруйнує Свого чудесного наміру для людства й земного дому людини точним покаранням перших батьків цього людства смертю! Послухайте цієї божественної постанови записаної в Біблії:

¹⁰ «І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“,— проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до проху вернешся» (1 Мойсеєва 3:17-19).

11. Які факти про слухняність доказують, що Бог належно засудив Адама?

¹¹ Людина буде покарана смертю, незважаючи на наслідки Божому намірові наповнити райську землю досконалими чоловіками й жінками, щоб вони люблячо й спокійно жили разом і навіки порали землю й доглядали всесвітній Рай. Чоловік послухався голосу дружини своєї, замість Божого, Який наказав йому не їсти із забороненого «дерева знання добра й зла». І якщо Адам не послухався Божого голосу, Творця, то чи ж він буде навчати своїх дітей слухатись Бога? Чи своїм власним прикладом він навчатиме їх слухатись Бога Єгови? (Порівняйте 1 Самуїлова 15:22).

12, 13. (а) Як Адамів гріх впливатиме на його нащадків? (б) Чому Адамові не належалось жити вічно в Раю а навіть на землі?

¹² Чи Адамові нащадки будуть досконало додержуватися Божого закону, так як він у своїй досконалості міг робити? Чи через закони спадковості він не передасть його дітям свої власні слабкості й напрям не слухатись Божого а якогось інакшого голосу? У фактах історії знаходяться відповіді на ці запитання (Римлян 5:12).

¹³ Чи ж такій людині, яка заради дружини своєї, не послухалась Бога, належалось жити в Раю, а навіть на землі? Чи це навіть буде безпечно дозволити йому жити вічно на землі? Чи дозволити грішній людині жити вічно на землі прославить Божий закон і Його божественне правосуддя? Або чи це навчатиме непошани до Божого закону навіваючи на думку, що Боже слово не заслуговує довір’я?

Вигнаний з раю Едемського

14. Що Біблія говорить про Боже вигнання Адама з його дружиною?

¹⁴ Історія в Біблії каже, як Бог вирішив ці справи: «І зробив Господь Бог [Єгова, НС] Адамові та жінці його одежу шкуряну — і зодягнув їх. І сказав Господь Бог [Єгова, НС]: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з’їв,— і не жив повік віку. І вислав його Господь Бог [Єгова, НС] із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був. І вигнав Господь Бог [Єгова, НС] Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум’яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя» (1 Мойсеєва 3:21-24).

15. (а) Як Бог зважав на сором неодягненого Адама з його дружиною? (б) Як вигналось Адама й Єву з Едемського раю? (в) Під якими зміненими обставинами Адам і Єва тепер знайшлись поза Едемським раєм?

¹⁵ Божественний Суддя зважав на сором неодягненого Адама з його дружиною. Якимсь несказаним чином, Він зробив їм довгий шкіряний одяг замінити фігові листя, яких вони зшили для себе (1 Мойсеєва 3:7). Шкіряна одежа буде довше тривати й охороняти їх від будяків, колючок та інших шкідливих речей поза Едемським раєм. Через те, що вони згрішили, їх сумління мучило, і вони ховались від Бога серед дерев у раю (1 Мойсеєва 3:8). Бог засудив і вигнав їх з раю. Він вигнав їх на схід і незабаром вони знайшлись поза раєм, назавжди вигнані з нього. Вони вже не будуть поширювати той рай й райські обставини до кінців землі. З того часу, вони їстимуть хліб з польової рослини, який не буде живити їх на віки. Вони вже відрізані від «дерева життя». Після якогось часу — як довго? — Вони мусять померти!

Оригінальний намір Єгови непереборний

16. Що Бог не мав не меті робити, і чому?

¹⁶ Чи ж Бог тепер вирішив знищити землю, разом з місяцем і сонцем та зорями, всесвітньою пожежею через те, що цих двоє створінь з пороху земного вчинили гріх проти Нього? Коли б Він знищив землю, то це значило б зруйнування Його славетного наміру, і все через те, що на·хашʹ накоїв? Чи ж змій розладнить те, що Бог оригінально мав на меті? Він виявив Адамові й Єві Свій намір у день їхнього одруження поблагословивши їх і виявивши Його волю для них: наповнити цілу землю досконалим людством, і привести її до досконалості Едемського раю, в якому людство житиме мирно й пануватиме над нижчими створіннями на землі й в її водах. Це було вражаюче видіння Божого завершеного наміру, якого він приготовляв протягом шістьох творчих днів праці, тобто протягом тисячі років часу! Чи ж цей похвальний намір залишиться не здійснений через змія й впертість першої людської пари? Зовсім ні! (Порівняйте Ісаї 46:9-11).

17. Що Бог вирішив зробити відносно сьомого дня, і як закінчиться той день?

¹⁷ Це ще був день відпочинку, сьомий день, Бога Єгови. Він вирішив поблагословити той день і зробити його святим. Він не дозволить нічому зробити його проклятим днем. І коли б хтось придумав проклясти той день відпочинку, то Єгова буде протидіяти й оберне прокляття на благословення. Ціла земля стане святим місцем, і Божу волю виконуватимуть досконалі люди саме тут на землі, так як на небі. (Порівняйте Матвія 6:10).

18, 19. (а) Чому страждаючі нащадки першої грішної пари можуть підбадьорюватися? (б) Що буде обговорюватись у наступних виданнях Вартової Башти?

¹⁸ Бог не розстроювався. Він не покинув Свого наміру. Він вирішив виправдати Себе як той що зовсім є гідний нашого довір’я, Який має намір і повністю сповняє його, роблячи Собі честь (Ісаї 45:18). Недосконалі, страждаючі потомки грішної першої людської пари можуть підбадьорюватися й чекати часу коли Бог вірно виконає Свій оригінальний намір на вічну користь для них. Уже минуло тисячі років Його дня відпочинку, і остаточна частина того дня яку Він спеціально поблагословить уже близька. «Вечір» Його дня відпочинку вже кінчиться, і так як з попередніми шістьома творчими днями, мусить настати «ранок». Коли цей «ранок» удосконалиться й повністю виявить славетне завершення Божого незмінного наміру, тоді можна буде записати: «І був вечір, і був ранок — день сьомий». Справді, це чудова надія!

¹⁹ Тільки подумати про все це викликає дрижання від радості! І в наступних виданнях Вартової Башти, будемо обговорювати чарівні надії на майбутній Рай для слухняних людей, любителів Божого закону.

[Примітка]