ЄГОВА часто порівнює себе з дбайливим пастухом. У своєму Слові Бог запевняє нас: «Я сам буду шукати своїх овець, сам буду дбати про них» (Єзекіїля 34:11, 12).

«Вівці, про яких я дбаю»

Хто є вівцями Єгови? Люди, які люблять Бога і поклоняються йому. Біблія каже: «Поклонімось Богу, вклонімось йому, схилімо коліна перед Єговою, нашим Творцем. Бо він наш Бог, а ми народ, який він пасе, вівці, про яких він дбає» (Псалом 95:6, 7). Подібно до буквальних овець, які йдуть за пастухом, поклонники Єгови охоче йдуть за своїм Пастирем. Але служителі Єгови не є непомильні. Деколи вони нагадують «розпорошених овець», вони стають мов «загублені» і «заблукані вівці» (Єзекіїля 34:12; Матвія 15:24; 1 Петра 2:25). Проте навіть якщо людина віддаляється від Єгови, він не втрачає надії, що вона повернеться.

Чи ти вважаєш Єгову своїм Пастирем? З чого видно, що Єгова і в наші дні пасе свій народ? Розгляньмо три докази.

Бог дає нам духовну поживу. Єгова каже: «На доброму пасовищі я годуватиму їх... Там вони будуть лежати на добрих пасовищах і скубти траву на соковитих пасовищах» (Єзекіїля 34:14). Єгова завжди дає нам своєчасну духовну поживу, вона різноманітна і відсвіжна. Можливо, в тебе бувало, що ти молився до Єгови про допомогу, а згодом знаходив відповідь у статті, промові чи відеофільмі нашої організації. Хіба це не свідчить, що Єгова дбає про тебе особисто?

Бог захищає і підтримує нас. Єгова обіцяє: «Поверну заблукану, перев’яжу поранену, зміцню ослаблу» (Єзекіїля 34:16). Бог зміцняє тих, хто ослабнув і кого гнітять тривоги. Він, так би мовити, перев’язує рани своїх овець, допомагає їм одужати, якщо їх хтось образив, навіть хтось з одновірців. Єгова повертає тих, хто заблукав і бореться з негативними почуттями.

Бог взяв на себе обов’язок дбати про нас. Єгова сказав: «Я зберу їх з усіх місць, по яких вони були розпорошені... Я відшукаю загублену» (Єзекіїля 34:12, 16). В очах Єгови загублена вівця не є безнадійною. Бог знає, коли якась овечка губиться, він шукає її і, знайшовши, дуже радіє (Матвія 18:12—14). Ось як Єгова називає своїх служителів: «Вівці мої, вівці, про яких я дбаю» (Єзекіїля 34:31). Ти є однією з таких овечок.

«Нехай усе буде так, як колись»

Єгова шукає тебе і запрошує повернутись до нього, бо хоче, аби ти був щасливий. Він обіцяє, що на його овець «благословення зливатимуться, наче дощі» (Єзекіїля 34:26). І це не порожні слова, адже ти раніше відчував на собі його благословення.

Пригадай, як ти починав пізнавати Єгову. Що ти відчував, коли вперше почув ім’я Бога і довідався про його чудовий намір щодо людства? Пригадуєш, як приємно тобі було спілкуватися з одновірцями на конгресах і як ти радів, коли в служінні хтось уважно слухав добру новину?

Ти можеш знову відчувати таку радість. «Поверни нас, Єгово, до себе,— молились Божі служителі в давнину,— і ми відразу прийдемо. Нехай усе буде так, як колись» (Плач Єремії 5:21). Єгова відповів на цю молитву. Його народ повернувся до нього і знову з радістю йому служив (Неемії 8:17). Єгова так само допоможе і тобі.

Але повернутись до Єгови не завжди так легко, як може здаватися. Розгляньмо, які бувають перешкоди і як їх подолати.

УСІ люди мають труднощі, і Божі служителі не виняток. «Тривоги переповнювали мене»,— писав псалмоспівець (Псалом 94:19). Ісус передрік, що в час кінця декому через «життєві тривоги» буде важко служити Єгові (Луки 21:34). Чи це можна сказати і про тебе? Чи тебе гнітять хвороби, фінансові труднощі або сімейні негаразди? Єгова може тобі допомогти.

«Сила, яка перевершує людську»

Нам не завжди під силу самотужки долати тривоги. Апостол Павло визнав: «В усьому нас утискають... ми розгублені... ми повалені». Все ж він сказав, що «ми не загнані в кут», «не залишені у безвиході» і «не знищені». Що допомагає нам вистояти? «Сила, яка перевершує людську» — сила від всемогутнього Бога, Єгови (2 Коринфян 4:7—9).

Згадай, як раніше ти отримував таку силу. Можливо, почувши підбадьорливу промову, ти глибше зрозумів, яку любов і відданість Єгова виявляє до своїх служителів. А коли ти розповідав людям про Рай на землі, твоя віра в обіцянки Єгови зростала. Завдяки нашим зібранням і проповідницькому служінню ми маємо сили долати життєві труднощі та відчуваємо душевний спокій. Це допомагає нам служити Єгові з радістю.

«Скуштуйте і подивіться, який добрий Єгова»

Мабуть, тобі доводиться розриватися між багатьма обов’язками. Наприклад, Єгова заохочує шукати найперше Царства і брати участь у духовній діяльності (Матвія 6:33; Луки 13:24). Можливо, ти хотів би це робити, але світська робота забирає увесь час і сили. Або ж тебе виснажує протидія, погане здоров’я чи сімейні негаразди. Коли так багато проблем, а часу і сил так мало, це завдає сильного стресу. Тобі навіть може здаватися, що Єгова вимагає забагато.

Проте Єгова розуміє нас. Він ніколи не очікує від нас більше, ніж ми можемо дати. Єгова знає: щоб оговтатись від фізичної перевтоми чи емоційного стресу, людині потрібен час (Псалом 103:13, 14).

Згадаймо, наприклад, як Єгова піклувався про свого пророка Іллю. Якось, сильно налякавшись і знеохотившись, Ілля втік у пустелю. Однак Єгова не докорив йому і не наказав негайно повертатися до своїх обов’язків. Він двічі посилав до нього ангела, який обережно розбудив його і дав поїсти. Минуло 40 днів, але Ілля й далі відчував страх і тривогу. Як ще допоміг йому Єгова? Бог показав, що має силу захистити його. Крім того, він підбадьорив свого пророка «спокійним, тихим голосом». Після цього Єгова повідомив Іллі, що в нього є тисячі одновірців — тих, хто віддано поклоняється Богові. Невдовзі Ілля знову активно виконував своє служіння (1 Царів 19:1—19). Про що це свідчить? Коли Іллю переповнювали тривоги, Єгова виявив до нього співчуття і терпеливість. Єгова не змінився, він так само дбає про нас і сьогодні.

Реалістично дивись на те, що ти можеш робити у служінні Єгові. Не порівнюй того, що робив колись, з тим, що тобі під силу тепер. Бігун, який перестає тренуватися на кілька місяців або років, не в стані швидко повернутися до колишньої форми. Йому потрібно ставити перед собою невеликі цілі, щоб зміцнитися і стати витривалішим. Християни чимось подібні до бігунів. Вони тренуються, маючи перед собою чітку мету (1 Коринфян 9:24—27). Тож спробуй поставити мету, яка тобі під силу в даний час, наприклад відвідувати зібрання. Молись до Єгови, щоб він допоміг тобі досягнути цієї мети. Відновивши духовні сили, ти скуштуєш і побачиш, «який добрий Єгова» (Псалом 34:8). І пам’ятай: Бог цінує все, що ти робиш з любові до нього, хоч би якими незначними були ці вчинки (Луки 21:1—4).

«Поштовх, якого я дуже потребувала»

Як Єгова дав сил Джун повернутися до нього? Вона розповіла: «Я молилася до Єгови, благала його допомогти мені. Моя невістка сказала, що в нашому місті буде проходити конгрес, і я вирішила прийти на один день. Так приємно знову бути разом з народом Єгови! Той конгрес став для мене поштовхом, якого я дуже потребувала. Тепер я знову з радістю служу Єгові, і моє життя знову є змістовним. Як ніколи раніше, я розумію, що не можна віддалятися від одновірців чи відкидати їхню допомогу. Так добре, що в мене ще був час, аби повернутися».

МОЖЛИВО, ти відчуваєш те саме, що і Лінда, яку образили в зборі. На жаль, дехто так розстроюється через поведінку одновірців, що перестає займатися духовними справами. Чи таке сталося з тобою?

Образи «не зможуть відділити нас від любові Бога»

Інколи дуже важко простити образу з боку брата чи сестри. Особливо коли згадати, що християни мають любити одні одних (Івана 13:34, 35). Тому ми зазнаємо́ сильного болю і знеохочуємось, якщо одновірець поводиться з нами несправедливо (Псалом 55:12).

Біблія визнає, що в християнському зборі деколи є «підстави на когось поскаржитись» (Колоссян 3:13). Але коли ображають нас особисто, буває нелегко простити і забути. Що може нам допомогти? Три біблійні принципи.

Наш небесний Батько все бачить. Єгова знає про все, що відбувається, в тому числі про будь-яку несправедливість, яка завдає нам болю (Євреїв 4:13). Крім того, він співчуває нам, коли ми страждаємо (Ісаї 63:9). Він не допустить, щоб «лихо, чи страждання», чи жодні інші труднощі — навіть спричинені його служителем — відділили нас від його любові (Римлян 8:35, 38, 39). Тож нам зі свого боку не можна дозволяти нікому і нічому стати між нами і Єговою.

Простити — не означає закрити очі. Коли ми прощаємо неправильні вчинки, це не означає, що ми применшуємо і виправдовуємо їх або закриваємо на них очі. Пам’ятай, Єгова ніколи не схвалює гріхів, але він прощає, якщо для цього є підстава (Псалом 103:12, 13; Авакума 1:13). Бог заохочує нас наслідувати його. Він не гнівається вічно (Псалом 103:9; Матвія 6:14).

Коли ми позбуваємось образи, це йде нам на добро. Чому? Уявіть, що ви підняли камінь, який важить кілограм, і тримаєте його у витягнутій руці. Зовсім нескладно потримати його кілька секунд. Але з часом тримати його стає щораз важче. Як довго ви зможете його тримати: кілька хвилин, годину чи довше? Рука дуже стомиться, хоча вага каменя не змінилась. Однак чим довше його тримати, тим важчим він здаватиметься. Те саме можна сказати про почуття образи: чим довше ми затаюємо образу (навіть незначну), тим більше завдаємо собі шкоди. Ось чому Єгова радить нам позбуватися образ. Це йде нам тільки на добро (Прислів’я 11:17).

«Здавалося, ніби сам Єгова звертається до мене»

Що допомогло Лінді не тримати образи на сестру, яка погано з нею повелася? Зокрема те, що вона роздумувала, чому Біблія радить прощати (Псалом 130:3, 4). Особливо її зворушило усвідомлення того, що, коли ми прощаємо, Єгова прощатиме нам (Ефесян 4:32—5:2). Вона пригадує, як на неї вплинула ця думка: «Здавалося, ніби сам Єгова звертається до мене».

З часом Лінда позбулась почуття образи. Вона охоче простила сестрі, і тепер вони є близькими подругами. Лінда продовжила служити Єгові. Будь певний: Єгова хоче допомогти і тобі чинити так само.

ПОЧУТТЯ вини може бути непосильним тягарем. Цар Давид писав: «Провини мої накотилися на мою голову, вони як важкий тягар, який я не в силі нести» (Псалом 38:4). Деяких християн так гнітить надмірний смуток, що вони думають, ніби Єгова ніколи їм не простить (2 Коринфян 2:7). Але чи так думати правильно? Чи правда, що Єгова нізащо не простить тобі, якщо ти вчинив серйозні гріхи?

«Я допоможу вам примиритися зі мною»

Єгова не відвертається від грішників, які розкаюються. Навпаки, він простягає їм руку допомоги. У своїй притчі про блудного сина Ісус порівняв Єгову до люблячого батька, син якого пішов з дому і почав вести розгульне життя. Згодом син вирішив повернутися додому. «Батько ще здалека побачив його і, пройнявшись жалем, побіг йому назустріч, обійняв його і поцілував» (Луки 15:11—20). Мабуть, ти теж хочеш наблизитись до Єгови, але відчуваєш, що занадто віддалився від нього. Подібно до батька з Ісусової притчі, Єгова ніжно співчуває тобі та охоче прийме тебе.

Але що, як ти вважаєш свої гріхи настільки серйозними і численними, що Єгова ніколи їх не простить? Тоді зверни увагу на запрошення Єгови, записане в Ісаї 1:18: «Прийдіть, обговорімо вашу справу, і я допоможу вам примиритися зі мною,— говорить Єгова.— Навіть якщо гріхи ваші будуть мов багряна тканина, то стануть білими, наче сніг». Єгова прощає навіть такі гріхи, які є немов багряна фарба на білому одязі.

Єгова не хоче, щоб тебе постійно мучило заплямоване сумління. Як же здобути Боже прощення, очистити своє сумління і завдяки цьому відчути полегшення? Розгляньмо, які два кроки зробив цар Давид. По-перше, він сказав: «Ви́знаю перед Єговою свої переступи» (Псалом 32:5). Єгова запрошує тебе звертатися до нього в молитві. Він заохочує: «Обговорімо вашу справу, і я допоможу вам примиритися зі мною». Відгукнись на це запрошення. Визнай свої гріхи перед Єговою і вилий йому свої почуття. Давид теж серйозно згрішив, але з упевненістю молився: «Обмий мене... та очисть від гріха... Серце пригнічене і розбите ти, Боже, не відкинеш» (Псалом 51:2, 17).

По-друге, Давид прийняв допомогу від того, ким послуговувався Бог,— від пророка Натана (2 Самуїла 12:13). Сьогодні Єгова послуговується старійшинами збору. Вони навчені допомагати розкаяним грішникам відновити свою дружбу з Богом. Коли ти звернешся до старійшин, вони поділяться з тобою думками з Біблії і помоляться разом з тобою. Це принесе полегшення твоєму серцю, допоможе позбутися негативних почуттів та одужати духовно (Якова 5:14—16).

«Щаслива людина, якій прощено переступ»

Але тобі, можливо, нелегко зізнатися Єгові у своїх гріхах і звернутися до старійшин. Давид, очевидно, мав подібні почуття. Впродовж певного часу він мовчав, не розповідав про свої гріхи (Псалом 32:3). Проте згодом він на власному досвіді переконався, наскільки мудро визнавати свої гріхи і змінюватися.

Після цього Давид знову відчув радість, і це було одним з найбільших благословень. Він написав: «Щаслива людина, якій прощено переступ і вибачено гріх» (Псалом 32:1). Він також молився: «Єгово, відкрий уста мої, щоб я міг звіщати про твою славу» (Псалом 51:15). Давид позбувся почуття вини і був вдячний Богові за прощення. Це спонукало його розповідати іншим про Єгову.

Єгова хоче, щоб ти теж очистив своє сумління і відчув полегшення. Він хоче, щоб тебе більше не гнітило почуття вини, щоб ти розповідав про Нього і його наміри зі щирістю та великою радістю (Псалом 65:1—4). Пам’ятай: він бажає, щоб твої «гріхи були стерті і щоб від самого Єгови прийшли часи відсвіження» (Дії 3:19).

Власне так було з Мартою. Вона пригадує: «Мій син постійно висилав мені журнали “Вартова башта” і “Пробудись!”. Поступово я стала відновлювати стосунки з Єговою. Я хотіла повернутися до Бога, але було дуже важко попросити в нього прощення за всі гріхи, які я накоїла. Зрештою я помолилася до Єгови і попросила його простити мене. Важко повірити, що минуло 40 років, перш ніж я повернулась до Єгови. Я є прикладом того, що навіть через багато років людина може відновити своє служіння Богу і знову відчути його любов».

БУДЬ ПЕВНИЙ: коли ти робитимеш кроки, щоб повернутися до Єгови, він обов’язково тебе підтримає. Він допоможе тобі подолати тривоги, позбутися почуття образи і відновити чисте сумління, а разом з цим — душевний мир. Тоді ти знову відчуєш бажання служити Єгові зі своїми одновірцями. Про тебе можна буде сказати те саме, що Петро сказав про християн у першому столітті: «Ви були як заблукані вівці, а тепер повернулися до пастиря і наглядача ваших душ» (1 Петра 2:25).

Якщо ти вирішиш повернутися до Єгови, то це буде наймудріше рішення. Адже так ти принесеш радість Богові (Прислів’я 27:11). Він має почуття, тож наші вчинки впливають на нього. Звичайно, Єгова нікого не змушує любити його і служити йому (Повторення Закону 30:19, 20). Ось що сказав про це один біблеїст: «Двері людського серця не мають ззовні дверної ручки. Ці двері можна відчинити лише зсередини». Ми відчиняємо ці двері, коли служимо Богу з любові. Так ми підносимо йому цінний дар — свою непорочність, і це тішить його серце. Ніщо не приносить нам стільки задоволення, як служіння Єгові. Він достойний нашого поклоніння (Дії 20:35; Об’явлення 4:11).

Більш того, відновивши християнське служіння, ти задовольнятимеш свої духовні потреби (Матвія 5:3). Чому так можна сказати? Люди по цілому світі задумуються: «У чому сенс життя?» Вони прагнуть знати, для чого живуть. У людей виникають такі питання, оскільки Єгова створив нас з духовними потребами. Ми створені так, що служіння Богові приносить нам глибоке задоволення. Немає більшої радості, ніж від щирого серця йому служити (Псалом 63:1—5).

Пам’ятай: Єгова хоче, аби ти повернувся до нього. Одним з доказів цього є брошура, яку ти тримаєш у руках. Готуючи її, брати багато молилися. Християнський старійшина або хтось з одновірців приніс її тобі. Ти був спонуканий її прочитати і задуматись над викладеними у ній думками. Усе це свідчить, що Єгова тебе не забув. Він турботливо веде тебе до себе (Івана 6:44).

Дуже потішає те, що Єгова ніколи не забуває своїх служителів, які віддалились від нього. Це зрозуміла сестра, на ім’я Донна. Вона розповідає: «Я поступово відійшла від правди, але часто згадувала слова з Псалма 139:23, 24: “Боже, досліди мене і пізнай моє серце, випробуй мене і дізнайся про мої тривожні думки. Подивися, чи я не схиляюсь до згубного шляху, і веди мене дорогою вічною”. Я усвідомлювала, що не належу цьому світові, бо завжди почувалася в ньому чужою. Мені було зрозуміло, що треба повернутися в організацію Єгови. Я побачила, що Єгова мене ніколи не покидав. Тож мені треба було докласти зусиль, щоб повернутися до нього. Яка ж я щаслива, що зробила це!»

Ми щиро молимося, щоб ти знову мав «радість, яку дає Єгова» (Неемії 8:10). Якщо ти повернешся до Єгови, то ніколи про це не пошкодуєш.

Чи пригадуєш час, який ти проводив з народом Єгови: підбадьорливі зібрання, чудові конгреси, цікаві випадки у служінні або просто теплі розмови з одновірцями? Немає сумніву, ти не забув Єгову, і він теж не забуває про тебе. Він з приємністю згадує твоє віддане служіння і дуже хоче допомогти тобі повернутися до нього.

«Я сам буду шукати своїх овець,— каже Єгова,— сам буду дбати про них. Я дбатиму про своїх овець, як пастух, який знайшов своїх розпорошених овець і пасе їх. Я зберу їх з усіх місць, по яких вони були розпорошені» (Єзекіїля 34:11, 12).