Будьте мудрі — бійтесь Бога!

«Страх Господній — початок премудрости» (ПРИПОВІСТЕЙ 9:10).

1. З якої причини багатьом людям важко збагнути, чому треба боятися Бога?

РАНІШЕ вважалося за честь, коли людину називали богобоязливою. Нині ж багатьом це здається чимось застарілим, і людям важко збагнути, чому треба боятися Бога. Вони, можливо, міркують: «Якщо Бог є любов, то чому я маю боятися його?» На їхню думку, страх — це негативне і навіть шкідливе почуття. Але справжній страх перед Богом має набагато ширше значення, ніж звичайний страх, і, як ми побачимо далі, він не є лише якимось виявом почуттів або емоцій.

2, 3. Що включає в себе справжній страх перед Богом?

² З Біблії видно, що страх перед Богом — позитивна риса (Ісаї 11:3). Це благоговіння перед Богом і глибока повага до нього, палке бажання не розчарувати його (Псалом 115:11). Мати побожний страх означає визнавати Божі норми моралі і сумлінно дотримуватись їх, а також прагнути жити згідно з тим, що Бог вважає правильним чи неправильним. В одній праці говориться, що такий благотворний страх є «важливим чинником у стосунках з Богом; він допомагає поводитися мудро й уникати всілякого зла». Тож Боже Слово слушно каже: «Страх Господній — початок премудрости» (Приповістей 9:10).

³ Дійсно, страх перед Богом впливає на багато сфер людського життя. Побожний страх сприяє не лише мудрості, а й радості, миру, процвітанню і довголіттю; він вселяє в людей надію, довіру та впевненість (Псалом 2:11; Приповістей 1:7; 10:27; 14:26; 22:4; 23:17, 18; Дії 9:31). Він тісно пов’язаний з вірою і любов’ю. По суті, від побожного страху залежить те, якими будуть наші взаємини з Богом і людьми (Повторення Закону 10:12; Йова 6:14; Євреїв 11:7). Страх перед Богом включає в себе глибоке переконання, що наш небесний Батько особисто дбає про нас і охоче прощає нам провини (Псалом 130:4). Тільки нерозкаяні і злісні грішники мають підстави панічно боятися Богаa (Євреїв 10:26—31).

Як навчитися боятись Єгову

4. Що допоможе нам навчитися боятись Єгову?

⁴ Щоб приймати мудрі рішення і мати благословення Бога, нам конче потрібно виявляти перед ним страх. А як ‘учитись боятися Господа’? (Повторення Закону 17:19). У Святому Письмі «нам для науки» подаються приклади багатьох богобоязливих чоловіків і жінок (Римлян 15:4). Для того щоб ми зрозуміли, що́ дійсно означає побожний страх, поміркуймо про життя одного з біблійних персонажів — царя стародавнього Ізраїлю, Давида.

5. Як юний пастух Давид розвинув страх перед Єговою?

⁵ Перший цар Ізраїлю, Саул, виявляв страх не перед Богом, а перед людьми. Тому Бог Єгова відкинув його (1 Самуїла 15:24—26). Що ж до Давида, то з його способу життя і близьких стосунків з Єговою видно, що він по-справжньому боявся Бога. З раннього віку Давид часто пас овець свого батька (1 Самуїла 16:11). Ночами він споглядав на зоряне небо, і це, мабуть, допомогло йому розвинути страх перед Єговою. Хоча Давид міг лише частково збагнути велич усесвіту, він дійшов правильного висновку — Бог гідний нашої поваги і поклоніння. Згодом цей чоловік написав: «Коли бачу Твої небеса — діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,— то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?» (Псалом 8:4, 5).

6. Що відчував Давид, коли зрозумів велич Єгови?

⁶ Не дивно, що Давид пройнявся благоговінням, коли порівняв свою мізерність з безкраїм зоряним небом. Але таке порівняння не злякало його, а, навпаки, спонукало прославити Єгову і сказати: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід» (Псалом 19:2). Завдяки такому шанобливому ставленню до Єгови Давид ще більше наблизився до нього, і це спонукало його пізнавати Божі досконалі дороги та ходити ними. Уявіть собі, що відчував Давид, коли співав Єгові: «Великий-бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти — Бог єдиний! Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого» (Псалом 86:10, 11).

7. Як побожний страх допоміг Давидові у двобої з Ґоліятом?

⁷ Під час навали філістимлян на Ізраїль триметровий філістимський воїн, на ім’я Ґоліят, насміхався з ізраїльтян. Він сказав: «Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене. Якщо він зможе воювати зо мною, і вб’є мене, то ми станемо вам за рабів» (1 Самуїла 17:4—10). Саул і все його військо були перелякані, але страх не пройняв Давида. Він знав, що треба боятися лише Єгову, а не людину, хоч би якою сильною вона була. Давид промовив до Ґоліята: «Я йду на тебе в Ім’я Господа Саваота. (...) І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом,— бо це війна Господа». За допомогою пращі та лише одного камінця і, звичайно ж, з підтримкою Єгови Давид переміг цього велетня (1 Самуїла 17:45—47).

8. Чого ми вчимося із записаних у Біблії прикладів богобоязливих людей?

⁸ Іноді ми стикаємося з труднощами чи ворогами не менш страшними, ніж ті, з якими стикався Давид. Що нам тоді робити? Ми можемо протистояти їм так само, як Давид та інші вірні служителі в давнину, виявляючи страх перед Богом. Побожний страх допомагатиме нам боротися зі страхом перед людьми. Вірний служитель Бога, Неемія, підбадьорював ізраїльтян, які зазнавали тиску з боку противників. Він настійно заохочував їх: «Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізного» (Неемії 4:8). Маючи підтримку Єгови, Давид, Неемія та інші вірні служителі змогли виконати доручені Богом завдання. Якщо ми виявлятимемо побожний страх, нам теж це вдасться.

Долаймо проблеми, виявляючи побожний страх

9. За яких обставин Давид виявляв страх перед Богом?

⁹ Після того як Давид здолав Ґоліята, Єгова ще не раз давав йому перемоги. Однак заздрісний Саул намагався вбити Давида. Спочатку Саул діяв у пориві емоцій, потім він хотів упіймати Давида хитрістю і зрештою погнався за ним на чолі цілого війська. Єгова запевнив Давида, що зробить його царем. Але протягом багатьох років Давид був змушений утікати, захищатись і чекати, аж поки Єгова посадить його на престол. І в усіх цих випробуваннях Давид засвідчував, що боїться правдивого Бога (1 Самуїла 18:9, 11, 17; 24:3).

10. Як Давид виявив страх перед Богом у небезпечній ситуації?

¹⁰ Одного разу Давид шукав сховку в царя Ахіша, який правив у філістимлянському місті Ґат — рідному місті Ґоліята (1 Самуїла 21:11—16). Слуги царя вказали на Давида як на ворога їхнього народу. Що зробив Давид у тій небезпечній ситуації? Він вилив своє серце в молитві до Єгови (Псалом 56:2—5, 12—14). Хоча для порятунку Давиду довелося вдати з себе безумного, він знав, що саме Єгова поблагословив його зусилля і визволив зі скрути. Давид цілим серцем покладався на Єгову і був упевнений у його підтримці. Це показує, що Давид справді боявся Бога (Псалом 34:5—7, 10—12).

11. Як ми, подібно до Давида, можемо виявляти побожний страх під час випробувань?

¹¹ Ми, як і Давид, можемо виявляти страх перед Богом, довіряючи його обіцянці допомагати нам долати труднощі. «На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить»,— сказав Давид (Псалом 37:5). Це не означає, що ми просто перекладемо свої проблеми на Єгову і будемо пасивно чекати, поки він вирішить їх за нас. Давид не лише просив Бога про допомогу. Для подолання труднощів він використовував фізичні й розумові здібності, якими його наділив Єгова. Проте Давид знав, що досягнути успіху лише завдяки власним зусиллям неможливо. Нам теж слід мати такий склад розуму. Зробивши все, що в наших силах, ми повинні віддати справу в руки Єгови. Часто нам нічого не залишається робити, як цілком покластися на Єгову. Власне за таких обставин ми виявимо страх перед Богом. Ми можемо черпати потіху в сердечних словах Давида: «Приязнь Господня [«близькі стосунки з Єговою», НС] до тих, хто боїться Його» (Псалом 25:14).

12. Чому нам треба серйозно ставитися до наших молитов і якого мислення нам слід остерігатись?

¹² Отже, нам треба серйозно ставитися до наших молитов і взаємин з Богом. Звертаючись до Єгови в молитві, ми повинні «вірити, що він існує, а також винагороджує тих, хто його наполегливо шукає» (Євреїв 11:6; Якова 1:5—8). І коли Бог дає допомогу, нам треба, як радив апостол Павло, ‘виявляти вдячність’ (Колосян 3:15, 17). Ніколи не уподібнюймось до тих, про кого один досвідчений помазаний християнин сказав: «Вони ставляться до Бога як до такого собі офіціанта в небі. Ці люди хочуть, щоб він з’являвся, як тільки вони його покличуть. А коли отримують те, чого бажали, він їм більше не потрібний». Таке мислення свідчить про брак побожного страху.

Брак страху перед Богом

13. В якій ситуації Давид не виявив поваги до Божого закону?

¹³ У час скрути Давид відчував підтримку Єгови, і завдяки цьому посилювався його страх перед Богом та поглиблювалась довіра до нього (Псалом 31:23—25). Однак тричі Давид не виявив побожного страху, і в кожному випадку це мало гіркі наслідки. У першому випадку цар розпорядився, щоб Божий ковчег угоди перевезли до Єрусалима на возі. Проте, згідно з вказівками Божого закону, його мали переносити на плечах левити. Коли Узза, який керував возом, схопився за ковчег, щоб втримати його, то відразу ж помер за свій «нешанобливий учинок». Безумовно, Узза вчинив тяжкий гріх, але відповідальність за те, що трапилося, ніс Давид, оскільки саме він не виявив належної поваги до Божого закону. Боятися Бога — значить робити все за його волею (2 Самуїла 6:2—9; 6:7, НС; Числа 4:15; 7:9).

14. Які були наслідки того, що Давид перелічив Ізраїля?

¹⁴ Пізніше Давид під впливом Сатани взявся перелічити в Ізраїлі всіх здатних до війни чоловіків (1 Хронік 21:1). Цим вчинком Давид виявив, що йому бракувало побожного страху. У результаті померло 70 000 ізраїльтян. Хоча Давид і покаявся перед Єговою, він сам та багато інших людей сильно постраждали (2 Самуїла 24:1—16).

15. Що спонукало Давида втягнутися в статеву неморальність?

¹⁵ Іншого разу, забувши про страх перед Богом, Давид учинив перелюб з Вірсавією, дружиною Урії. Давид знав, що було неправильно чинити перелюб чи навіть жадати дружину іншого чоловіка (Вихід 20:14, 17). Усе почалося з того, що він побачив Вірсавію, яка купалась. Належний страх перед Богом мав би спонукати Давида відразу відвести погляд в інший бік і змінити хід думок. Натомість Давид, очевидно, ‘не припинив дивитись’ на неї, аж поки пристрасть не стала сильнішою від страху перед Богом (Матвія 5:28; 2 Самуїла 11:1—4). Давид забув, що Єгова бачить усе, що відбувається в його житті (Псалом 139:1—7).

16. Які гіркі плоди пожав Давид за скоєний гріх?

¹⁶ Унаслідок перелюбу Давида і Вірсавії народився син. Невдовзі після цього Єгова послав пророка Натана, щоб той викрив Давидів гріх. Отямившись, Давид знову почав виявляти побожний страх і покаявся. Він благав Єгову не відкидати його і не забирати від нього Свого святого духу (Псалом 51:9, 13). Єгова простив Давида і зм’якшив покарання, але не охоронив царя від усіх гірких наслідків його дій. Новонароджений син помер, і відтоді життя Давидової сім’ї було сповнене душевного болю і трагедій. Яку ж високу ціну довелося заплатити Давиду за те, що він не виявив страху перед Богом! (2 Самуїла 12:10—14; 13:10—14; 15:14).

17. Наведіть приклад, якого душевного болю завдає гріх.

¹⁷ У наш час брак побожного страху в дотриманні моральних норм може так само мати серйозні і тривалі наслідки. Уявіть собі, якого емоційного болю зазнала одна молода сестра, коли дізналася, що її чоловік-християнин вчинив перелюб, будучи на заробітках закордоном. Зіщулившись від потрясіння й горя, вона затулила обличчя руками і залилася гіркими слізьми. Скільки часу знадобиться чоловікові цієї жінки, щоб знову завоювати її довіру і повагу? Таких трагічних наслідків можна уникнути, якщо дійсно боятися Бога (1 Коринфян 6:18).

Страх перед Богом оберігає нас від гріха

18. Яка мета Сатани і які методи він використовує?

¹⁸ По всьому світі через вплив Сатани дуже швидко занепадають норми моралі. У першу чергу Сатана хоче звести правдивих християн. Для цього він намагається впливати на серце і розум через чуття, особливо через наш зір і слух (Ефесян 4:17—19). Що ви робитимете, якщо несподівано побачите аморальні зображення, почуєте непристойну мову або зіткнетеся з розпусними людьми?

19. Як побожний страх допоміг одному християнину встояти перед спокусою?

¹⁹ Розгляньмо приклад Андріяb, що живе в одній з європейських країн. Він є християнським старійшиною, батьком і працює лікарем. Коли Андрій мав нічні чергування в лікарні, співробітниці не раз прикріпляли до його подушки записки з намальованими сердечками. Таким чином ці жінки пропонували йому статеві стосунки. Андрій рішуче відкидав їхні пропозиції. Більш того, щоб уникнути неморального оточення, він перейшов на іншу роботу. Андрій вчинив дуже мудро, виявивши страх перед Богом, і це принесло йому благословення. Тепер він щотижня допомагає в місцевому філіалі Свідків Єгови.

20, 21. а) Як страх перед Богом допоможе нам уникати грішної поведінки? б) Що буде обговорюватися в наступній статті?

²⁰ Плекання неправильних думок може призвести до мислення, яке спонукуватиме людину відмовитися від дорогоцінних стосунків з Єговою заради чогось, на що вона не має права (Якова 1:14, 15). Але якщо ми боїмось Єгову, то будемо уникати людей, місць, учинків і розваг, які можуть послабити нашу пильність у моральному плані (Приповістей 22:3). Хоч би як нам було ніяково і хоч би на які жертви нам довелося піти, це ніщо в порівнянні з втратою Божого схвалення (Матвія 5:29, 30). Боятися Бога, безсумнівно, означає ніколи свідомо не вплутуватися в щось неморальне, включаючи перегляд будь-якої порнографії. Радше побожний страх спонукує нас відвертати свої «очі, щоб марноти не бачили». Тоді ми можемо надіятися, що Єгова збереже нам життя і дасть усе необхідне (Псалом 84:12; 119:37).

²¹ Дійсно, виявляти справжній страх перед Богом завжди мудро. Крім того, богобоязливі люди почуваються справді щасливими (Псалом 34:10). Про це детальніше розповідатиметься в наступній статті.

[Примітки]

Бійтеся Єгову і будьте щасливі

«Щасливий чоловік, що Господа боїться» (ПСАЛОМ 112:1, Хом.).

1, 2. Чому страх перед Єговою корисний?

ДОСЯГТИ щастя досить нелегко. Справжнє щастя залежить від правильних рішень і вчинків людини та її намагань уникати всякого зла. Через своє Слово, Біблію, наш Творець Єгова навчає, як нам найліпше використовувати своє життя. Щоб бути по-справжньому щасливими та задоволеними життям, нам необхідно виявляти побожний страх, тобто шукати керівництва Єгови і слухатись його настанов (Псалом 23:1; Приповістей 14:26).

² У цій статті ми розглянемо, як у біблійні часи та в наші дні справжній страх перед Богом допомагав людям уникати неправильних рішень і додавав мужності чинити правильне. На прикладі царя Давида ми побачимо, як побожний страх може спонукати людину виправити помилки і відновити радість. Ми також побачимо, що страх перед Єговою є дорогоцінною спадщиною, яку батьки можуть передати своїм дітям. Недаремно Боже Слово говорить: «Щасливий чоловік, що Господа боїться» (Псалом 112:1, Хом.).

Як відновити почуття щастя

3. Що допомогло Давиду відновити духовну рівновагу?

³ У попередній статті обговорювалось, як Давид тричі забув про страх перед Богом і згрішив. Однак, смиренно приймаючи покарання від Єгови, Давид показав, що в цілому він богобоязливий чоловік. Шанобливе благоговіння перед Богом спонукало його визнати провину, змінитися і відновити добрі взаємини з Єговою. Звичайно, гріхи Давида принесли страждання йому та іншим. Але коли він щиро розкаявся, Єгова знову продовжував допомагати йому і благословляв його. Безсумнівно, приклад Давида може додати мужності християнам, які вчинили серйозний гріх.

4. Як страх перед Богом може допомогти людині знову почуватися щасливою?

⁴ Розгляньмо приклад Соніa. Хоча Соня була повночасним служителем, вона потрапила в погану компанію, порушила біблійні норми і внаслідок цього була виключена з християнського збору. Коли Соня отямилася, то зробила все, щоб відновити свої взаємини з Єговою. З часом її поновили в зборі. За всіх цих обставин вона не втратила бажання служити Єгові. Через деякий час Соня знову розпочала повночасне піонерське служіння. Згодом вона одружилася з чудовим християнським старійшиною, і тепер вони разом радісно служать у зборі. Соня шкодує, що порушила християнські норми, проте вона знову почувається щасливою, адже страх перед Богом допоміг їй повернутись на правильну дорогу.

Ліпше постраждати, ніж вчинити гріх

5, 6. Як і чому Давид двічі зберіг життя Саулу?

⁵ Звичайно, найліпше, коли страх перед Богом допомагає людині уникати грішної поведінки. Це можна побачити на прикладі Давида. Одного разу Саул з трьома тисячами воїнів переслідував Давида. В якийсь момент Саул ввійшов у печеру, де ховався Давид зі своїми людьми. Чоловіки спонукували Давида вбити Саула, мовляв, Єгова віддає запеклого ворога йому в руки. Давид тихо підкрався до Саула і відрізав полу його плаща. Оскільки Давид боявся Бога, то навіть через такий відносно невинний учинок його мучило сумління. Давид стримав своїх чоловіків словами: «Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві»b (1 Самуїла 24:2—8).

⁶ Якось Саул і його люди отаборилися для ночівлі. На них зійшов «глибокий сон від Господа». Давид разом зі своїм сміливим племінником Авішаєм прокрався в табір і став у приголів’ї Саула. Авішай прагнув покінчити з Саулом, однак Давид застеріг племінника, сказавши: «Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього помазанця, і був невинний?» (1 Самуїла 26:9; 26:12, Хом.).

7. Що стримувало Давида від гріха?

⁷ Чому Давид двічі відмовився вбити Саула, коли випадала така нагода? Тому що він боявся Єгову більше, ніж Саула. Керуючись побожним страхом, Давид був готовий ліпше постраждати, ніж вчинити гріх (Євреїв 11:25). Він був абсолютно впевнений, що Єгова дбає про свій народ, у тому числі і про нього. Давид розумів, що слухняність Богу і довіра до нього можуть зробити людину щасливою і принести багато благословень. Натомість, коли людина не зважає на Бога, то стягує на себе його несхвалення (Псалом 65:5). Давид також знав, що Бог виконає свою обіцянку настановити його царем і усуне Саула, коли на це прийде відповідний час (1 Самуїла 26:10).

Страх перед Богом приносить щастя

8. Як ми можемо наслідувати Давида, коли потрапляємо в складні ситуації?

⁸ Нам, як християнам, слід сподіватися насмішок, переслідувань та інших випробувань (Матвія 24:9; 2 Петра 3:3). Іноді в нас виникають непорозуміння у стосунках один з одним. Але ми знаємо, що Єгова все бачить. Він вислуховує наші молитви і в належний час вирішить усі наші проблеми згідно з власною волею (Римлян 12:17—21; Євреїв 4:16). Отже замість того, щоб боятись наших противників, ми боїмося Бога і шукаємо в нього порятунку. Подібно до Давида, ми не мстимося за себе і не порушуємо Божих принципів, щоб уникнути страждань. Це зрештою принесе нам щастя. Але як?

9. Розкажіть, як, попри переслідування, страх перед Богом може принести щастя.

⁹ Ось що розповідає один місіонер, який уже багато років служить в Африці: «Пригадую, як одна мати та її дочка-підліток через свою нейтральну християнську позицію відмовились купити партійні квитки. На сестер накинулася юрба чоловіків, які їх жорстоко побили і наказали їм іти додому. По дорозі мати старалася заспокоїти дочку, яка весь час плакала і не могла зрозуміти, чому так сталося. У той момент вони навряд чи відчували радість, проте мали чисте сумління. Пізніше вони почувалися щасливими від того, що залишились слухняними Богу. Якби вони купили партійні квитки, то натовп тішився б несамовито. Їм би подарували напої і проводжали б з танцями до самого дому. Але тоді мати з дочкою, усвідомлюючи, що вони порушили біблійні принципи, були б найнещаснішими людьми у світі». Виявивши страх перед Богом, вони уникнули розчарування.

10, 11. Як одна жінка виявила страх перед Богом і які добрі наслідки це їй принесло?

¹⁰ Виявляючи побожний страх, ми можемо почуватися щасливими, навіть коли нас змушують зневажити святість життя. Одна жінка на ім’я Марія була вагітна третьою дитиною. Її лікар наполягав, щоб вона зробила аборт. Він казав: «Ваш стан дуже небезпечний. У будь-який момент можуть виникнути ускладнення, і ви помрете протягом доби. Загине також ваша дитина. Та й взагалі, немає жодних гарантій, що дитина народиться здоровою». На той час Марія вивчала Біблію зі Свідками Єгови, але ще не була охрещена. «Однак,— каже Марія,— я вже вирішила служити Єгові і постановила залишатись йому слухняною» (Вихід 21:22, 23).

¹¹ Будучи вагітною, Марія продовжувала вивчати Біблію і піклуватися про свою сім’ю. Зрештою настав час пологів і вона народила хлопчика. Марія розповідає: «Ці пологи були дещо важчі, ніж попередні, проте великих ускладнень не було». Завдяки страху перед Богом Марія зберегла чисте сумління. Невдовзі вона охрестилась. Коли дитина підросла, то теж навчилася боятись Єгову. Сьогодні син Марії служить в одному з філіалів Свідків Єгови.

Зміцніться Єговою

12. Як страх перед Богом додавав сил Давидові?

¹² Страх перед Єговою не лише оберігав Давида від нерозсудливих учинків, а й додавав йому сил, щоб діяти рішуче і мудро в складних ситуаціях. Протягом року і чотирьох місяців Давид зі своїми людьми переховувався від Саула в Ціклаґу, що у філістимській землі (1 Самуїла 27:5—7). Якось, коли Давида і чоловіків не було в місті, амаликитяни увірвалися в нього і спалили його. Вони забрали з собою всіх жінок, дітей і худобу. Повернувшись додому і побачивши, що сталось, Давид і чоловіки сильно плакали. Але сум швидко обернувся на гнів, і люди Давида захотіли побити його камінням. Хоча Давид сам страждав, він не впав у відчай (Приповістей 24:10). Побожний страх спонукав його звернутись до Єгови, і він «зміцнився Господом». З Божою допомогою Давид зі своїми чоловіками наздогнав амаликитян і повернув усе, що вони позабирали (1 Самуїла 30:1—20).

13, 14. Як страх перед Богом допоміг одній християнці прийняти правильні рішення?

¹³ Сучасні Божі служителі також потрапляють у ситуації, коли їм потрібно довіряти Єгові та виявляти мужність для прийняття правильних рішень. Ось приклад Крістіни. Ще в юному віці дівчина почала вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Проте Крістіна прагнула стати піаністкою. Вона працювала над досягненням своєї мети і зробила значні успіхи в музиці. У той же час Крістіна зрозуміла, наскільки важливо проповідувати, і тому боялася відповідальності, яку несе з собою хрещення. Але, продовжуючи вивчати Боже Слово, дівчина відчула його силу. Поступово вона розвинула страх перед Єговою і зрозуміла, що Бог очікує від своїх служителів, аби вони любили його всім серцем, всією душею, всім розумом та всією силою (Марка 12:30). Це спонукало Крістіну присвятитись Єгові й охреститись.

¹⁴ Дівчина просила Єгову, щоб він допоміг їй зробити духовний поступ. Вона розповідає: «Я знала, що професія піаністки вимагає постійних роз’їздів. Згідно з контрактами, доводилося б давати близько 400 концертів на рік. Тож я вирішила стати звичайною вчителькою музики, щоб забезпечувати себе матеріально і служити повночасно». На той час у Крістіни вже був запланований дебют у найвідомішому концертному залі країни. Крістіна пригадує: «Мій перший концерт був водночас і останнім». Згодом Крістіна вийшла заміж за християнського старійшину. Сьогодні вони разом служать у філіалі Свідків Єгови. Вона дуже щаслива, що Єгова допоміг їй прийняти правильні рішення і що тепер вона присвячує свій час і сили для служіння йому.

Дорогоцінна спадщина

15. Що Давид прагнув передати своїм дітям і як він це робив?

¹⁵ Давид писав: «Ходіть, діти, послухайте мене,— страху Господнього я вас навчу» (Псалом 34:12). Будучи батьком, Давид прагнув передати своїм дітям цінну спадщину — справжній, здоровий страх перед Єговою. Своїми словами і вчинками Давид показував, що Єгова не є суворим і грізним Богом, який карає за найменше порушення його законів, а, навпаки, люблячий, сердечний і вибачливий Батько для своїх земних дітей. Давид запитував: «Провини — хто їх вбачає?» Далі він показав свою впевненість у тому, що Єгова не зосереджується на наших помилках, додавши: «Від гріхів тайних очисти мене». Давид був переконаний, що коли він докладатиме зусиль, то його слова і думки будуть подобатись Єгові (Псалом 19:13, 15; 19:12, Кул.).

16, 17. Як батьки можуть навчити дітей боятись Єгову?

¹⁶ Давид є добрим прикладом для батьків. Ральф, який разом зі своїм братом служить в одному з філіалів Свідків Єгови, говорить: «Наші батьки виховували нас так, щоб правда приносила нам радість. Коли ми були ще малі, вони залучали нас у свої розмови, які торкалися діяльності збору. Завдяки цьому ми полюбили правду, як і наші батьки. Вони розвинули в нас упевненість в тому, що ми можемо робити багато корисного у служінні Єгові. Протягом кількох років ми цілою сім’єю навіть служили в країні, де була більша потреба у вісниках Царства, допомагаючи заснувати новий збір.

¹⁷ Триматися правильної дороги нам допомагали не якісь жорсткі правила, а приклад батьків. Для них Єгова був реальною і надзвичайно доброю та ніжною особою. Вони прагнули ближче пізнавати Єгову і догоджати йому. А ми наслідували їхній справжній страх перед Богом і любов до нього. Навіть коли ми робили помилки, батьки не говорили, що Єгова нас більше не любить, вони також не накладали на нас суворих обмежень. Найчастіше вони сідали і просто розмовляли з нами. Інколи в мами на очах виступали сльози. Батьки намагались досягти наших сердець, і це впливало на нас. Завдяки словам та вчинкам наших батьків ми зрозуміли, наскільки добре мати страх перед Єговою. Ми побачили, що бути його Свідками зовсім не обтяжливо, а, навпаки, це приносить радість і задоволення» (1 Івана 5:3).

18. Яку користь приносить страх перед правдивим Богом?

¹⁸ Серед «останніх Давидових слів» були такі: «Пануючий серед людей,— справедливий панує у Божім страху! І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці» (2 Самуїла 23:1, 3, 4). Очевидно, Давидів син, Соломон, добре зрозумів суть цих слів. Він просив, щоб Єгова дав йому «слухняне серце» і здатність «розрізняти добре від злого» (1 Царів 3:9, НС). Соломон усвідомив, що боятись Єгову мудро, і це приносить щастя. Склавши книгу Екклезіяста, він підсумував її словами: «Бога бійся, і чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне,— чи добре воно, чи лихе» (Екклезіяста 12:13, 14). Дотримуючись цієї поради, ми побачимо, що «заплата покори і страху Господнього» не лише мудрість і щастя, але й «багатство, і слава, й життя» (Приповістей 22:4).

19. Завдяки чому ми можемо зрозуміти «страх Господній»?

¹⁹ З біблійних та сучасних прикладів ми бачимо, що здоровий страх перед Богом позитивно впливає на життя правдивих поклонників Єгови. Такий страх береже нас від поведінки, яка не подобається Богу. Він додає нам мужності, коли ми стикаємося з ворогами, а також сили, щоб витримати випробування і труднощі. Тож усім нам — старі ми чи молоді — потрібно старанно досліджувати Боже Слово, роздумувати над ним і постійно наближатись до Єгови у щирих молитвах. Тоді ми не лише отримаємо знання про Бога, але й зрозуміємо «страх Господній» (Приповістей 2:1—5).

[Примітки]