Єгова дбає про бідних. (Дивіться додаткову інформацію під заголовком «Як Бог ставиться до бідних?»). Бог з любов’ю попіклувався про те, щоб інші, так само як Тукісо і Масейсо, могли більше про нього дізнатися. У своєму Слові він помістив практичні поради для щоденного життя.

Чудова допомога

Свідки Єгови завжди намагаються наслідувати Боже ставлення до незаможних людей (Галатів 2:10). Коли в якійсь країні стається лихо і страждають правдиві християни, вони отримують необхідну допомогу. А головне, Свідки дбають про духовні потреби всіх людей, у тому числі бідних (Матвія 9:36—38). Протягом останніх 60 років тисячі служителів, які отримали відповідне навчання, поїхали в інші країни служити місіонерами. Приміром, місіонерська пара з Фінляндії вивчила мову сесуто і допомогла Тукісо та Масейсо стати Ісусовими учнями (Матвія 28:19, 20). Місіонерська діяльність часто пов’язана з відмовою від комфортного життя в багатій країні та переїздом у бідну.

Правдиві християни не крадуть. Вони вірять у те, що Бог Єгова може забезпечити їх усім необхідним (Євреїв 13:5, 6). Єгова допомагає своєму народу через усесвітню організацію людей, які йому поклоняються і підтримують одні одних.

Крім того, Єгова допомагає бідним практичними порадами щодо повсякденного життя. Наприклад, Біблія наказує: «Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному» (Ефесян 4:28). Чимало безробітних почали утримувати себе такою нелегкою роботою, як городництво. Біблія також допомагає бідним людям заощаджувати гроші, оскільки застерігає проти шкідливих звичок, як-от зловживання алкоголем (Ефесян 5:18).

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 6, 7]

ЯК БОГ СТАВИТЬСЯ ДО БІДНИХ?

Біблія говорить, що Творець людства «хліба голодним дає» (Псалом 146:7). У Божому Слові понад сто віршів стосуються того, як Бог дбає про бідних.

Наприклад, у Законі для стародавніх ізраїльтян Єгова наказав, щоб вони не збирали повністю врожаю по краях своїх полів. Їм також було наказано не визбирувати залишків урожаю оливкового дерева й винограду. Ці закони були написані заради чужоземців, сиріт, вдів та інших, кого торкнулося лихо (Левит 19:9, 10; Повторення Закону 24:19—21).

А ще Бог наказав ізраїльтянам: «Жодної вдови та сироти не будеш гнобити; якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк, і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами» (Вихід 22:21—23). На жаль, чимало заможних ізраїльтян нехтували Божим наказом. У зв’язку з цим та іншими злочинами Бог Єгова неодноразово перестерігав їх через своїх пророків (Ісаї 10:1, 2; Єремії 5:28; Амоса 4:1—3). Урешті-решт Бог спонукав ассирійців, а пізніше вавилонян завоювати Ізраїльську землю. Багато ізраїльтян загинуло, а ті, хто вижив, потрапили в полон.

Божий улюблений Син, Ісус Христос, як і його Батько, сердечно турбувався про бідних. Пояснюючи мету свого служіння, Ісус сказав: «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим» (Луки 4:18). Це не означає, що Ісус зосереджував свою діяльність лише на бідних людях. Він сердечно допомагав і багатим. Однак, допомагаючи їм, він часто виражав свою турботу про бідних. Наприклад, заможному начальнику він дав таку пораду: «Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай,— і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною» (Луки 14:1, 12—14; 18:18, 22; 19:1—10).

Бог Єгова і його Син дуже уважно ставляться до бідних (Марка 12:41—44; Якова 2:1—6). Оскільки Єгова дбає про бідних, він пам’ятає мільйони тих бідних людей, які вже померли. Усі вони воскреснуть у новому світі, де бідність не загрожуватиме більше нікому (Дії 24:15).