Хваліть Царя вічності!

«Господь — Цар на вічні віки» (ПСАЛОМ 10:16).

1. Яке питання виникає стосовно вічності?

ВІЧНІСТЬ. Що це таке, на вашу думку? Чи вважаєте, що час справді може йти вічно? Поза всяким сумнівом, час завжди йшов у минулому. Отже, чому б йому не йти безконечно і в майбутньому? По суті, у «Перекладі нового світу» (англ.) говориться, що Богові лунає хвала «від часу невизначеного до часу невизначеного» (Псалом 41:13, НС). Що означає цей вираз? Зрозуміти його нам допоможе пов’язана із ним тема: космос.

2, 3. а) Які запитання щодо космосу допомагають нам зрозуміти вічність? б) Чому ми прагнемо поклонятися Царю вічності?

² Наскільки великим є космос? Чи він має межі? Ще 400 років тому наша Земля вважалася центром Усесвіту. Відтак Галілео Галілей сконструював телескоп, завдяки якому глибше прозирнув у зоряне небо. Тепер Галілей бачив набагато більше зірок і зумів показати, що Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. Молочний Шлях уже не виглядав молочним. Він виявився галактикою, яка складається з близько ста мільярдів зірок. Цілого людського життя не вистачить, щоб перерахувати таку велику кількість зірок. Згодом астрономи визначили місцеположення у космосі мільярдів галактик. А ці галактики нескінченно тягнуться в космічний простір так далеко, що туди не сягнуть навіть найпотужніші телескопи. Здається, що космос не має меж. Те саме можна сказати й про вічність — вона безмежна.

³ Складається враження, що поняття вічності неможливо осягнути нашим обмеженим людським мозком. А втім, є Той, хто розуміє її вповні. Він може перерахувати, авжеж, навіть назвати на ймення незліченні квадрильйони зірок у мільярдах галактик! Він говорить: «Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім’ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його. Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний — Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його» (Ісаї 40:26, 28). Який чудовий Бог! Безсумнівно, це той Бог, якому ми прагнемо поклонятися!

«Цар на вічні віки»

4. а) Як Давид висловив своє захоплення Царем вічності? б) Якого висновку дійшов один із найвідоміших учених щодо походження Всесвіту?

⁴ У Псалмі 10:16 Давид говорить про Творця, Бога: «Господь — Цар на вічні віки». А в Псалмі 29:10 він повторює: «Буде Господь пробувати повік-віки Царем». Справді, Єгова — Цар вічності! Далі Давид засвідчує, що цей звеличений Цар є Конструктором і Сотворителем усього в космічному просторі, кажучи в Псалмі 19:2: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розповідає небозвід». Приблизно 2700 років після цього відомий учений Ісаак Ньютон погодився з Давидом, написавши: «Ця найвитонченіша система зірок, планет і комет могла повстати тільки в результаті наміру й верховної влади мудрої та могутньої особи».

5. Що написали про Джерело мудрості Ісая та Павло?

⁵ Як же впокорює нас те, що Суверенний Господь Єгова, котрого навіть просто́рі «небо і небо небес не можуть... вмістити», живе вічно! (1 Царів 8:27, Хом.). Єгова, описаний в Ісаї 45:18 як «Творець неба... той Бог, що землю вформував та її вчинив», є Джерелом набагато глибшої мудрості, ніж та, котру можуть осягнути смертні люди. Єгова сказав, як зазначається в 1 Коринтян 1:19: «Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину». До цього апостол Павло додав у 20-му вірші: «Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?» Так, у 19-му вірші 3-го розділу Павло говорить: «Цьогосвітня... мудрість — у Бога глупота».

6. Що говориться про «вічність» в Екклезіяста 3:11?

⁶ Небесні тіла є частиною творіння, про яке говорив цар Соломон: «Усе Він [Бог] прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця» (Екклезіяста 3:11). Дійсно, у серце людини закладене прагнення зрозуміти, що таке «вічність». Але чи людина зможе колись осягнути таке знання?

Дивовижна перспектива

7, 8. а) Яка дивовижна перспектива чекає людство і як можна здобути це життя? б) Чому ми повинні радіти тому, що божественна освіта триватиме вічно?

⁷ У молитві до Єгови Ісус Христос сказав: «Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3). Як ми можемо здобути таке знання? Нам потрібно вивчати Боже Слово, Святу Біблію. Таким чином ми зможемо здобути точне знання про величні наміри Бога, в тому числі про перспективу жити вічно на райській землі, яку ми маємо завдяки його Сину. Це й буде те «справжнє життя», про яке говориться в 1 Тимофія 6:19 (НС). Воно прийде за згаданим в Ефесян 3:11 (Хом.) «відвічним рішенням, що його Бог ухвалив у Христі Ісусі, Господі нашім».

⁸ Авжеж, ми, грішні люди, можемо здобути вічне життя через божественну освіту й віру в Ісусову викупну жертву. Скільки буде тривати ця освіта? Людство поступово й вічно навчатиметься мудрості нашого Творця. Мудрість Єгови не має меж. Усвідомлюючи це, апостол Павло вигукнув: «О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!» (Римлян 11:33). Тому в 1 Тимофія 1:17 Єгову доречно названо «Царем віків»!

Творча мудрість Єгови

9, 10. а) Яку величну працю виконав Єгова, підготовляючи землю як дар для людства? б) Як творіння Єгови виявляє його неперевершену мудрість? (Дивіться інформацію в рамці).

⁹ Подумайте про розкішний спадок, який Цар вічності дав нам, людям. У Псалмі 115:16 говориться: «Небо,— небо для Господа, а землю віддав синам людським». Чи ж це не дивовижний вияв довір’я? Певно, що так! І як же ми цінуємо виняткову завбачливість нашого Творця, котрий підготував землю, щоб зробити її нашим земним домом! (Псалом 107:8).

¹⁰ Згідно з 1-м розділом Буття, упродовж шести творчих «днів», кожен з яких тривав тисячі років, на землі відбувалися дивовижні події. Кінцевим результатом творчої праці Бога була земля, покрита зеленим трав’яним килимом, величними лісами й усіяна барвистими квітами. Вона була наповнена силою-силенною екзотичних морських істот, зграями гарних птахів і безліччю домашніх та диких тварин, які розмножувалися ‘за своїм родом’. Після опису створення чоловіка й жінки Буття 1:31 повідомляє: «Побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно». В якому ж чудовому середовищі жили перші люди! Хіба ми не бачимо в усьому цьому творінні мудрості, завбачливості й турботи велелюбного Творця? (Ісаї 45:11, 12, 18).

11. Як Соломон звеличував творчу мудрість Єгови?

¹¹ Соломон був одним з тих, хто зачудовувався мудрістю Царя вічності. Він неодноразово звертав увагу на мудрість Творця (Приповістей 1:1, 2; 2:1, 6; 3:13—18). Соломон запевняє нас, що «земля віковічно стоїть». Він розумів багато чудес творіння, а також те, яку роль відіграють дощові хмари у відсвіженні нашої землі. Тому він написав: «Всі потоки до моря пливуть, але море — воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти» (Екклезіяста 1:4, 7). Отже, після того як дощі й річки відсвіжать землю, їхні води в процесі кругообігу повертаються з океанів у хмари. Якою була б наша земля і що б сталося з нами, якби не було самоочищення й кругообігу води в природі?

12, 13. Як ми можемо виявляти свою вдячність за Боже творіння?

¹² Наша вдячність за баланс у природі повинна підкріплятися діями, як про це написав цар Соломон у заключних словах книги Екклезіяста: «Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне,— чи добре воно, чи лихе» (Екклезіяста 12:13, 14). Ми повинні боятися зробити щось неприємне Богові. Натомість ми повинні намагатися слухатись його з благоговійним страхом.

¹³ Безперечно, нам слід нести хвалу Царю вічності за його чудові творчі діла! Псалом 104:24 проголошує: «Які то численні діла Твої Господи,— Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!» З радістю приєднаймося до слів з останнього вірша цього псалма, кажучи собі та іншим: «Благослови, душе моя, Господа! Алілуя [«Хваліть Яг», НС]!»

Вінець земного творіння

14. Чим створена Богом людина переважає тварин?

¹⁴ Усе творіння Єгови є шедевром. Але найвизначніше земне творіння — це ми, люди. Адам, а потім і Єва стали вінцем шостого творчого дня Єгови — творивом, набагато вищим від риб, птахів і тварин! Тимчасом як багато тварин мають інстинктивну мудрість, люди посідають розум, а також наділені сумлінням, котре може розрізняти поміж добром і злом, умінням планувати на майбутнє й природженим бажанням поклонятися. Як усе це виникло? Людина не еволюціонувала від якихось диких тварин, а була створена на образ Божий. Через це тільки людина може віддзеркалювати риси нашого Творця, котрий сказав, що він «Господь, Господь,— Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий» (Вихід 34:6).

15. Чому ми повинні впокорено вихваляти Єгову?

¹⁵ Тож хвалімо Єгову й дякуймо йому за наше дивовижне тіло. У процесі кровообігу, необхідного для життя, кров проходить через усе тіло за кожних 60 секунд. У Повторення Закону 12:23 говориться, що «кров — вона душа», тобто наше життя, цінна в Божих очах. Міцні кістки, гнучкі м’язи й чутлива нервова система увінчуються мозком, який перевершує мозок тварин і має більші можливості, ніж комп’ютер завбільшки з хмарочос. Чи ж це не впокорює? Безумовно (Приповістей 22:4). Подумайте ще ось про що: наші легені, гортань, язик, зуби й ротова порожнина, взаємодіючи, забезпечують людське мовлення будь-якою з тисяч мов. Давид відповідно оспівував Єгову словами: «Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!» (Псалом 139:14). Тож приєднаймося до Давида, несучи вдячну хвалу Єгові, нашому дивовижному Конструктору й Богові!

16. Який твір на хвалу Єгові написав відомий композитор і на який переконливий заклик нам слід відгукнутися?

¹⁶ У лібретто з ораторії XVIII сторіччя Йозефа Гайдна говориться на хвалу Єгові: «Віддайте дяку ви Йому, усі діла Його величні! Оспівуйте разом ви честь Його, і заспівайте славу ви Йому, благословляйте та звеличуйте Ім’я Його усі! Хвала Єгові линутиме вічно. Амінь, Амінь!» І ще чудовішим є заклик, котрий чотири рази повторюється у 107-му псалмі: «Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським». Чи ви приєднуєтеся до цієї хвали? Вам неодмінно треба це робити, бо все, що справді чудове, походить від Єгови, Царя вічності.

Ще потужніші діла

17. Як у ‘пісні Мойсея та Агнця’ лине хвала Єгові?

¹⁷ Протягом останніх шести тисяч років Цар вічності виконував ще потужніші діла. В останній книзі Біблії, в Об’явлення 15:3, 4, ми читаємо про тих, хто на небі переміг демонських ворогів: «Співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: «Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих [«вічності», НС]! Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий, бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з’явилися суди Твої!» Чому та пісня називається ‘піснею Мойсея та Агнця’? Подивімося.

18. Який могутній вчинок увічнено піснею у 15-му розділі книги Вихід?

¹⁸ Близько 3500 років тому, коли могутнє фараонове військо загинуло в Червоному морі, ізраїльтяни із вдячністю заспівали хвалу Єгові. У Вихід 15:1, 18 ми читаємо: «Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: «Я буду співати Господеві, бо дійсно звеличився Він — коня й верхівця його кинув до моря! І Господь зацарює навіки віків!» Праведні постанови Царя вічності виявилися в тому, що він судив та стратив ворогів, котрі зневажали його верховну владу.

19, 20. а) Чому Єгова сформував ізраїльський народ? б) Як Агнець та інші люди відповіли на закид Сатани?

¹⁹ Чому це було необхідно? В Едемському саду підступний Змій довів наших прабатьків до гріха. Це призвело до гріховної недосконалості, яка передалась усьому людству. А втім, відповідно до свого початкового наміру Цар вічності негайно вжив заходів, завдяки чому усі його вороги будуть викоренені із землі й на нашій планеті відновляться райські умови. Цар вічності сформував ізраїльський народ і дав Закон на прообраз того, як це буде виконано (Галатів 3:24).

²⁰ Однак з часом сам Ізраїль став невірним, і ця невірність сягнула апогею, коли ізраїльські провідники видали римлянам на жорстокі тортури й смерть Божого єдинородного Сина (Дії 10:39; Филип’ян 2:8). Але те, що Ісус залишився бездоганним до самої смерті в ролі жертовного «Агнця Божого», повністю спростувало закид Божого прадавнього Супротивника, Сатани, що ніхто на землі не залишиться вірним Богові під суворими випробовуваннями (Івана 1:29, 36; Йова 1:9—12; 27:5). Хоча й через гріх Адама мільйони богобійних людей успадкували недосконалість, вони таки пішли слідами Ісуса, залишаючись бездоганними, всупереч сатанинським нападкам (1 Петра 1:18, 19; 2:19, 21).

21. Що обговорюватиметься далі, згідно зі словами в Дії 17:29—31?

²¹ Тепер прийшов день, щоб Єгова винагородив тих вірних осіб і засудив усіх ворогів правди й праведності (Дії 17:29—31). Як він здійснить це? Про це розповість наступна стаття.

Неперевершена мудрість Єгови

У земних творіннях дуже часто відображається мудрість Царя вічності. Зверніть увагу на слова Агура: «Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має» (Приповістей 30:5). Відтак Агур згадує про багатьох живих створінь Бога — від великих до крихітних. Наприклад, у віршах з 24 до 28 він описує «чотири малі [істоти] на землі, та вони вельми мудрі [«інстинктивно мудрі», НС]». Це мурашка, борсук, сарана й павук.

«Вони інстинктивно мудрі». Авжеж, тварини й комахи були так створені. Вони не розмірковують, як люди, а покладаються на закладену в них мудрість. Чи вас колись вражала думка про це? Наскільки організовані ці творіння! Приміром, мурашки живуть колоніями, де є цариця, робочі мурашки й самці. Деякі види робочих мурашок навіть пасуть попелиці на фермі, котру будують неподалік. Там вони доять попелиці, тимчасом як мурашки-солдати відганяють усіх зазіхачів-ворогів. У Приповістей 6:6 дається вказівка: «Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її — й помудрій». Чи не повинні такі приклади спонукувати людей мати «багато роботи у ділі Господньому»? (1 Коринтян 15:58, НС).

Людина побудувала величезні літаки. Але наскільки спритнішими є птахи, як, скажімо, колібрі, котрий важить усього кілька грамів! Боїнг-747 мусить брати на борт 180 000 літрів пального, керуватися вишколеним екіпажем і застосовувати складну навігаційну систему, аби здійснити трансокеанський переліт. Однак крихітка-колібрі розраховує тільки на один грам жирового палива, щоб перелетіти через цілу Мексиканську затоку з Північної Америки до Південної. Він робить це без обтяжливого запасу палива, без навігаційної підготовки, без складних карт і комп’ютерів! Чи ця здатність є наслідком випадкового процесу еволюції? Аж ніяк! Ця малесенька пташка має інстинктивну мудрість, бо вона так запрограмована своїм Творцем, Богом Єговою.

«Хваліть Яг!»

«Все, що дихає,— хай Господа хвалить [«хвалить Яг!», НС]» (ПСАЛОМ 150:6).

1, 2. а) Як правдиве християнство процвітало в першому сторіччі? б) Яке попередження дали апостоли? в) Як розвинулось відступництво?

ІСУС організував своїх учнів у християнський збір, котрий процвітав у першому сторіччі. Попри люте релігійне переслідування, ‘Євангелія була проповідана всьому створінню під небом’ (Колосян 1:23). Та після смерті апостолів Ісуса Христа Сатана нишком впровадив відступництво.

² Апостоли заздалегідь попереджали про це. Наприклад, Павло сказав старійшинам Ефесу: «Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров’ю [«кров’ю свого власного Сина», НС] набув Він. Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть... Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою». (Дії 20:28—30; також дивіться 2 Петра 2:1—3; 1 Івана 2:18, 19). Отже, в четвертому сторіччі відступницьке християнство почало об’єднувати свої сили з Римською імперією. Кілька сторіч по тому «Священна Римська імперія» разом з папою римським на чолі стала правити над великою частиною людства. Згодом проти шкідливих крайнощів католицької церкви повстала протестантська реформація, але їй не вдалося відновити правдиве християнство.

3. а) Коли і як Євангеліє проповідувалося всьому створінню? б) Які біблійні сподівання справдилися в 1914 році?

³ А втім, наприкінці XIX сторіччя певна група щирих дослідників Біблії знову була зайнята проповідуванням і поширенням надії «Євангелії... всьому творінню під небом». На основі особистого дослідження біблійних пророцтв ця група більш ніж за 30 років наперед вказала на те, що 1914 року закінчаться «призначені часи народів» — період із «семи часів», або 2520 років, який почався із знищення Єрусалима 607 року до н. е. (Луки 21:24, НС; Даниїла 4:13). Їхні сподівання справдилися, і 1914 рік став поворотним пунктом у справах людства на землі. На небі теж відбулися історичні події. Тоді, перед тим як знищити все зло з лиця землі та відновити Рай, Цар вічності посадив свого Співцаря, Ісуса Христа, на небесний престол (Псалом 2:6, 8, 9; 110:1, 2, 5).

Споглядайте на Месіанського Царя

4. Як Ісус підтвердив значення свого імені Михаїл?

⁴ У 1914 році Ісус почав діяти як Месіанський Цар. Біблія також називає його Михаїлом, що означає «хто є, як Бог?», бо він має виправдати суверенітет Єгови. В Об’явлення 12:7—12 апостол Іван описав у видінні те, що мало відбутися: «Сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи, та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені». Яке ж велике падіння!

5, 6. а) Яке захопливе проголошення пролунало з неба після 1914 року? б) Як пов’язуються з цим слова в Матвія 24:3—13?

⁵ По тому громовий голос оповістив на небі: «Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч! І вони [вірні християни] його перемогли кров’ю Агнця [Христа Ісуса] та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!» Для бездоганних людей, які вірять у дорогоцінну викупну жертву Ісуса, це означає визволення (Приповістей 10:2; 2 Петра 2:9).

⁶ Гучний голос на небі проголосив далі: «Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» Пророковане «горе» для землі виявилося у світових війнах, голоді, епідеміях, землетрусах і беззаконні, які непокоять землю у цьому сторіччі. Як розповідається в Матвія 24:3—13 (НС), Ісус передбачив, що це буде частиною «знака закінчення системи речей». На сповнення цього пророцтва з 1914 року людство зазнає́ горя, небаченого за всю історію людства.

7. Чому Свідки Єгови наполегливо проповідують?

⁷ Чи людство може знайти надію на майбутнє в цю добу горя, яке походить від Сатани? Авжеж, бо в Матвія 12:21 говориться про Ісуса: «Погани надіятись будуть на Ймення Його»! Нездорова атмосфера між народами є не тільки «знаком закінчення системи речей», але й «знаком присутності Ісуса» як небесного Царя в Месіанському Царстві. Стосовно цього Царства Ісус каже далі: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14). Який єдиний народ на землі проповідує сьогодні про величну надію на правління Божого Царства? Свідки Єгови! Вони з наполегливістю звіщають прилюдно та від дому до дому, що Боже Царство праведності й миру незабаром перейме контроль над земними справами. Чи ви берете участь у цьому служінні? Більшого привілею для нас немає! (2 Тимофія 4:2, 5).

Як прийде «кінець»?

8, 9. а) Яким чином суд почався «від Божого дому»? б) Як загальновизнане християнство порушує Боже Слово?

⁸ Людство ввійшло в період суду. У 1 Петра 4:17 нам повідомляється, що суд почався «від Божого дому» — суд над тими, що вважають себе християнськими організаціями, і він помітний ще відтоді, як кровопролиття першої світової війни 1914—1918 років дало початок «останнім дням». Який вирок було винесено під час цього суду загальновизнаному християнству? Що ж, візьміть до уваги те, як церкви підтримують війни з 1914 року. Чи ж представники духівництва не заплямовані «кров’ю душ убогих невинних», яких своїм проповідуванням змушували ставати гарматним м’ясом? (Єремії 2:34).

⁹ Як записано в Матвія 26:52, Ісус сказав: «Всі, хто візьме меча,— від меча і загинуть». Наскільки ж правдивими виявилися ці слова під час війн цього сторіччя! Духівництво заохочувало юнаків іти й винищувати інших юнаків тої ж самої релігії: католики — католиків, а протестанти — протестантів. Націоналізм піднесли понад Бога й Христа. У деяких африканських країнах сьогодні етнічним зв’язкам надається більшого значення, ніж біблійним принципам. У Руанді, де більшість населення є католицьким, в етнічних сутичках було вирізано принаймні півмільйона чоловік. У ватиканській газеті «Оссерваторе романо» папа визнав: «Це справжній геноцид, за який, на жаль, відповідальні навіть католики». (Порівняйте Ісаї 59:2, 3; Михея 4:3, 5).

10. Який вирок Єгова виконає над фальшивою релігією?

¹⁰ Як Цар вічності ставиться до релігій, котрі заохочують людей вбивати одне одного або ж байдуже спостерігають, як члени їхньої отари нищать інших членів? Про Вавилон Великий, всесвітню систему фальшивої релігії, в Об’явлення 18:21, 24 говориться: «Один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: «З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике,— і вже він не знайдеться! Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі».

11. Які жахливі речі відбуваються в загальновизнаному християнстві?

¹¹ Як і було передбачено у Біблії, в загальновизнаному християнстві відбуваються жахливі речі. (Порівняйте Єремії 5:30, 31; 23:14). Поблажливість представників духівництва великою мірою зумовила те, що їхні отари просякли неморальністю. У Сполучених Штатах Америки, країні, що вважається християнським краєм, близько половини шлюбів закінчується розлученням. Підліткова вагітність і гомосексуалізм серед членів церков дійшли до небувалих масштабів. Нерідкісним явищем є й те, що священики здійснюють сексуальні посягання на дітей. Повідомляється, що визначені судами відшкодування, пов’язані з цими процесами, можуть коштувати католицькій церкві в Сполучених Штатах Америки мільярд доларів за десятиріччя. Загальновизнане християнство знехтувало попередженням апостола Павла в 1 Коринтян 6:9, 10: «Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони!»

12. а) Як Цар вічності розпочне дії проти Вавилона Великого? б) На відміну від загальновизнаного християнства, з приводу чого Божий народ співатиме хором «Алілуя»?

¹² Незабаром Цар вічності, діючи через свого небесного Фельдмаршала, Ісуса Христа, дозволить початися великій скорботі. Загальновизнане християнство та інші відгалуження Вавилона Великого першими відчують на собі виконання судового вироку Єгови (Об’явлення 17:16, 17). Вони виявилися недостойними спасіння, яке Єгова уможливив через Ісусову викупну жертву. Вони зневажали Боже святе ім’я. (Порівняйте Єзекіїля 39:7). Якою ж насмішкою є те, що в їхніх пишних релігійних храмах хори виспівують «Алілуя»! Усуваючи дорогоцінне ім’я Єгови зі своїх перекладів Біблії, вони, здається, забули, що «Алілуя» значить «хваліть Яг», де «Яг» є скороченою формою імені «Єгова». Тому в Об’явлення 19:1—6 слушно записано, що незабаром лунатиме урочистий спів «Алілуя» з приводу виконання Божого судового вироку над Вавилоном Великим.

13, 14. а) Які важливі події відбудуться далі? б) Яку радість отримають богобійні люди?

¹³ Потім «прийде» Ісус, щоб виголосити й виконати вирок над націями та народами. Він сам пророкував: «Коли ж прийде Син Людський [Ісус Христос] у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на [судовому] престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи [на землі] зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята — ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Матвія 25:31—34). У 46-му вірші говориться про клас козлів, що вони «підуть на вічную муку [«вічне відрізання», НС], а праведники — на вічне життя».

¹⁴ У біблійній книзі Об’явлення описується, як «Цар над царями, і Господь над панами», наш небесний Господь Ісус Христос, тоді вирушить на коні у бій в Армагеддоні, знищуючи політичні й комерційні елементи системи Сатани. Таким чином Христос виллє ‘лютий гнів Бога Вседержителя’ на ціле земне володіння Сатани. Коли ‘перше минеться’, богобійні люди ввійдуть у славетний новий світ, де Бог «кожну сльозу з очей їхніх зітре» (Об’явлення 19:11—16; 21:3—5).

Час хвалити Яг

15, 16. а) Чому необхідно зважати на пророче слово Єгови? б) Що, за словами пророків та апостолів, ми повинні робити, аби спастись, і що це може принести великій кількості людей сьогодні?

¹⁵ Цей день виконання вироку вже не за горами! Тому нам необхідно зважати на пророче слово Царя вічності. Тим, хто все ще тримається вчень та звичаїв фальшивої релігії, небесний голос проголошує: «Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його». Але куди податися втікачам? Є тільки одна правда, а отже, тільки одна правдива релігія (Об’явлення 18:4; Івана 8:31, 32; 14:6; 17:3). Вічне життя залежить від того, чи ми знайдемо правду й чи коритимемося Богові цієї правди. Біблія говорить нам про нього в Псалмі 68:4 (Дерк.): «Вихваляйте Того, Хто сидить на хмарах — Його ім’я Єгова».

¹⁶ Однак недостатньо тільки знати ім’я Царя вічності. Нам потрібно вивчати Біблію і навчатися про його величні риси й наміри. Ще нам потрібно виконувати його волю стосовно сьогоднішнього часу, як говориться в Римлян 10:9—13. Апостол Павло процитував тут натхнених пророків і виснував: «Кожен, хто покличе Господнє Ім’я [«ім’я Єгови», НС], буде спасений» (Йоіла 3:5; Софонії 3:9). Спасенний? Так, бо велика кількість людей, котрі вірять у жертву, яку Єгова дав через Христа, переживуть близьку велику скорботу, у котрій виконуватиметься вирок над зіпсованим світом Сатани (Об’явлення 7:9, 10, 14).

17. Яка велична надія повинна спонукувати нас уже тепер приєднати свої голоси у співі пісні Мойсея та Агнця?

¹⁷ У чому полягає Божа воля для тих, хто хоче залишитися живим? Вона полягає в тому, щоб ми вже тепер приєднали свої голоси у співі пісні Мойсея та Агнця й прославляли Царя вічності, чекаючи на його перемогу. Ми робимо це, розповідаючи іншим про його славетні наміри. Поглибивши власне розуміння Біблії, ми присвячуємо своє життя Царю вічності. Це приведе нас до вічного життя, описаного цим могутнім Царем в Ісаї 65:17, 18: «Ось Я створю нове небо [Ісусове Месіанське Царство] та землю нову [нове праведне суспільство людей], і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце! Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я».

18, 19. а) До чого повинні спонукувати нас слова Давида в 145-му псалмі? б) Чого ми можемо з упевненістю сподіватися від Єгови?

¹⁸ Псалмоспівець Давид описав Царя вічності такими словами: «Великий Господь і прославлений вельми і недослідиме величчя Його!» (Псалом 145:3). Його величність незбагненна, як незбагненні розміри космосу й вічність! (Римлян 11:33). Безупинно набуваючи знання про нашого Творця та про даний ним викуп через Сина, Ісуса Христа, нам слід нести чимраз більшу хвалу нашому вічному Царю. Нам слід чинити те, про що говориться в Псалмі 145:11—13: «Про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть, щоб людським синам об’явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його! Царство Твоє — царство всіх віків, а влада Твоя — по всі роди!»

¹⁹ Ми можемо з упевненістю сподіватися, що наш Бог буде вірний проголошенню: «Ти руку Свою відкриваєш,— і все, що живе, Ти зичливо годуєш». Цар вічності ніжно доведе нас до закінчення цих останніх днів, бо Давид запевняє: «Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!» (Псалом 145:16, 20).

20. Як ви реагуєте на заклик Царя вічності, що звучить в останніх п’ятьох псалмах?

²⁰ П’ять останніх псалмів у Біблії починаються й закінчуються закликом «Алілуя». Отже, 146-й псалом закликає нас: «Алілуя! Хвали, душе моя, Господа, хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!» Чи ви відгукнетеся на цей заклик? Безперечно, ви повинні хвалити Єгову! Тож будьте серед описаних у Псалмі 148:12, 13: «Юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,— нехай усі хвалять Господнє Ім’я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!» Тому відгукнімось усім серцем на заклик: «Хваліть Яг!» Співаймо в унісон хвалу Царю вічності!