Ходіть з Богом у ці буремні часи

«Ходив із Богом Енох, і не стало його,— бо забрав його Бог» (БУТТЯ 5:24).

1. Що робить наші часи буремними?

БУРЕМНІ часи! Ці слова влучно описують період неспокою і насилля, що настав після того, як 1914 року з’явилося Месіанське Царство. Відтоді людство живе в час, який названо «останніми днями». У небачених раніше масштабах люди страждають від таких бід, як голод, хвороби, землетруси і війни (2 Тимофія 3:1; Об’явлення 6:1—8). Ці біди не минають і поклонників Єгови. Усі ми так чи інакше мусимо долати труднощі і стикатися з непевністю теперішнього часу. Наше життя дуже утруднюють економічні проблеми, політичні заворушення, злочинність, хвороби тощо.

2. З якими труднощами стикаються служителі Єгови?

² Крім того, багато служителів Єгови знову й знову зазнають запеклої протидії, оскільки Сатана воює проти людей, які «бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове» (Об’явлення 12:17). Хоча не всі ми зазнаємо прямого переслідування, усі правдиві християни мусять протистояти Сатані Дияволу і духу, який він поширює в цьому світі (Ефесян 2:2; 6:12). Щоб не заразитися цим духом, потрібно постійно пильнувати. Адже ми стикаємося з духом світу на роботі, у школі і в інших місцях, де нам доводиться мати справу з людьми, які байдужі до чистого поклоніння.

Ходіть з Богом, а не зі світом

3, 4. У чому християни відрізняються від цього світу?

³ У І столітті християни так само опирались духу цього світу. Тому вони разюче відрізнялися від людей, які не належали до християнського збору. Згадуючи про цю відмінність, Павло сказав: «Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,— вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець, вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю» (Ефесян 4:17—19).

⁴ Наскільки ж промовисто ці слова свідчать про жахливий духовний та моральний занепад світу і в дні Павла, і в наш час! Як і в І столітті, сьогодні християни не ‘поводяться, як погани’. Натомість Божі служителі вважають за честь ходити з Богом. Щоправда, дехто може сумніватися, що незначні недосконалі люди можуть ходити з Єговою. Однак у Біблії сказано, що можуть. Більш того, Єгова очікує цього від людей. У VIII сторіччі до н. е. пророк Михей написав під натхненням такі слова: «Чого пожадає від тебе Господь,— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Михея 6:8, курсив наш).

Як і чому треба ходити з Богом?

5. Як недосконала людина може ходити з Богом?

⁵ Як ми можемо ходити з усемогутнім і невидимим Богом? Звісно, що не так, як ми ходимо з людьми. Вжите в Біблії слово «ходити» може означати «дотримуватися певного способу дій»a. З огляду на це ми розуміємо, що той, хто ходить з Богом, дотримується способу життя, який він вказав і схвалює. Ведучи таке життя, ми відрізняємось від більшості людей довкола нас. Проте це єдиний правильний шлях для християнина. Чому? Існує багато причин.

6, 7. Чому ті, хто ходить з Богом, обрали найкращий шлях?

⁶ Насамперед Єгова — наш Творець, Джерело життя і той, хто дає нам усе необхідне для життя (Об’явлення 4:11). Тому лише він має право вказувати, як нам ходити. До того ж ніщо інше не приносить стільки користі, як те, що людина ходить з Богом. Єгова подбав, щоб люди, які ходять з ним, могли отримати прощення гріхів, і він дає їм обґрунтовану надію на вічне життя. Також наш сповнений любові небесний Батько дає мудрі поради. Вони допомагають тим, хто ходить з Богом, вже тепер вести успішне життя попри те, що ці люди недосконалі і живуть у світі, який лежить у владі Сатани (Івана 3:16; 2 Тимофія 3:15, 16; 1 Івана 1:8; 2:25; 5:19). Ходити з Богом варто й тому, що наше бажання робити це сприяє миру і єдності в зборі (Колосян 3:15, 16).

⁷ Зрештою, найважливіша причина полягає в тому, що, ходячи з Богом, ми показуємо, яку сторону займаємо у великому спірному питанні. Це питання постало ще в Едемському саду. Мова йде про право Єгови на верховну владу (Буття 3:1—6). Наш життєвий шлях показує, що ми твердо стоїмо на боці Єгови. Ми безстрашно проголошуємо, що тільки він законний Владика (Псалом 83:19). Таким чином ми діємо відповідно до наших молитов про те, щоб святилось ім’я Бога і виконувалась його воля (Матвія 6:9, 10). Наскільки ж мудрі ті люди, які постановили ходити з Богом! Вони можуть бути впевнені, що йдуть правильною дорогою, оскільки Єгова «єдиний мудрий». Він ніколи не допускається помилок (Римлян 16:27).

8. У чому дні Еноха і Ноя були подібні до наших?

⁸ Але сьогодні дуже неспокійні часи і люди здебільшого байдужі до служіння Єгові. Як за таких обставин вести християнський спосіб життя? Відповідь ми знайдемо, коли розглянемо приклади вірних людей давнини, які зберігали непорочність за дуже важких часів. Двоє з тих людей — Енох і Ной. Обидва жили у дні, доволі подібні на наші. Скрізь процвітало зло. За Ноєвих днів земля була наповнена насиллям і неморальністю. Але Енох і Ной противились духу світу і ходили з Єговою. Як їм це вдавалося? Щоб відповісти на запитання, ми розглянемо приклад Еноха. А в наступній статті поговоримо про Ноя.

Енох ходив з Богом у буремні часи

9. Що нам відомо про Еноха?

⁹ Енох був першим, про кого у Святому Письмі сказано, що він ходив з Богом. У Біблії говориться: «Ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха» (Буття 5:22). Після того в біблійному повідомленні згадано, скільки жив Енох. І хоча він жив довше, ніж ми, тривалість його життя була короткою на той час. Далі в Біблії сказано: «Ходив із Богом Енох, і не стало його,— бо забрав його Бог» (Буття 5:24). Очевидно, Єгова забрав Еноха з краю живих і переніс його у стан смертного сну, щоб Енох не потрапив до рук своїх ворогів (Євреїв 11:5, 13). Крім цих коротких уривків, у Біблії мало згадується про Еноха. Однак з того, що написано в цих, а також в інших віршах, ми можемо зробити висновок, що Енох жив у неспокійні часи.

10, 11. а) Наскільки розповсюдилось зіпсуття після бунту Адама і Єви? б) Яку пророчу звістку проголошував Енох і з якою реакцією він, безумовно, зіткнувся?

¹⁰ Подумаймо, наприклад, про те, як швидко людство зіпсувалось після гріхопадіння Адама. У Біблії сказано, що первородний син Адама, Каїн, став першим убивцею з людей, убивши свого брата Авеля (Буття 4:8—10). Після того як Авель загинув насильною смертю, в Адама і Єви народився ще один син. Вони назвали його Сифом. Про нього розповідається: «Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє» (Буття 4:25, 26). Прикро, але люди ‘призивали Ймення’ Єгови відступницьким способомb. Через багато років після народження Еноша нащадок Каїна на ім’я Ламех склав для своїх двох дружин пісню. У ній він оспівав, як убив молодого чоловіка за те, що той поранив його. Ламех також проголосив попередження: «Як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех — у сімдесятеро й семеро» (Буття 4:10, 19, 23, 24).

¹¹ Наведені вище факти показують, що зіпсуття, яке Сатана почав впроваджувати в Едемі, стрімко поширилося серед Адамових нащадків. Саме за таких умов Енох був пророком Єгови. Його натхнене пророцтво не втратило свого значення і сьогодні. Юда так передає сказане Енохом: «Ось іде Господь зі Своїми десятками тисяч святих, щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники» (Юди 14, 15). Остаточно ці слова сповняться під час Армагеддону (Об’явлення 16:14, 16). Безперечно, за днів Еноха багатьох «безбожних грішників» дратувало його пророцтво. Яким же виявом любові було те, що Єгова забрав цього пророка з ворожого оточення!

Що допомагало Еноху ходити з Богом?

12. Чим Енох відрізнявся від своїх сучасників?

¹² В Едемському саду Адам з Євою послухалися Сатани, і Адам повстав проти Єгови (Буття 3:1—6). Їхній син Авель пішов іншим шляхом і отримав схвалення Єгови (Буття 4:3, 4). На жаль, більшість Адамових нащадків відрізнялися від Авеля. Проте Енох, який народився сотні років по тому, був до нього подібний. Чим Енох відрізнявся від багатьох нащадків Адама? Апостол Павло відповів на це запитання, написавши: «Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові» (Євреїв 11:5, Хом.). Енох належав до великої «хмари свідків» дохристиянської епохи, які подали бездоганний приклад віри (Євреїв 12:1). Власне завдяки вірі Енох виявляв стійкість і поводився правильно понад 300 років свого життя. А це більш як утричі перевищує тривалість життя більшості з нас!

13. Яку віру мав Енох?

¹³ Павло описав віру Еноха й інших свідків, коли сказав: «Віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються, чіткий вияв речей реальних, хоча й невидимих» (Євреїв 11:1, НС). Отже віра є обґрунтованим сподіванням того, що наші надії сповняться. При цьому сподівання настільки сильне, що воно впливає на пріоритети в нашому житті. Саме завдяки такій вірі Енох ходив з Богом, хоча люди, серед яких він жив, цього не робили.

14. Яке точне знання, ймовірно, лежало в основі Енохової віри?

¹⁴ Справжня віра ґрунтується на точному знанні. Яке знання мав Енох? (Римлян 10:14, 17; 1 Тимофія 2:4). Безсумнівно, він знав, що́ трапилося в Едемі. Напевно, він також чув про те, яким було життя в Едемському саду. Цей сад, можливо, все ще існував у дні Еноха, хоч люди й не могли туди потрапити (Буття 3:23, 24). Енох знав теж про Божий намір наповнити землю нащадками Адама і перетворити всю планету на Рай (Буття 1:28). До того ж Енох, безумовно, дорожив обіцянкою Єгови, що прийде Насіння, яке розчавить Сатані голову і виправить гіркі наслідки обману Сатани (Буття 3:15). Пророцтво, яке Енох висловив під натхненням і яке збереглося в книзі Юди, стосується знищення насіння Сатани. Ми знаємо, що, оскільки Енох мав віру, він поклонявся Єгові як Богу, який «тим, хто шукає Його... дає нагороду» (Євреїв 11:6). Отже, хоча в Еноха не було такого знання, як у нас, але того, що він знав, йому було достатньо, аби мати підставу для міцної віри. З такою вірою він зберігав непорочність у буремні часи.

Наслідуйте приклад Еноха

15, 16. Як ми можемо наслідувати Еноха?

¹⁵ Ми, подібно до Еноха, хочемо догоджати Єгові в ці буремні часи. Тому нам варто наслідувати Енохів приклад. Ми маємо набувати і зберігати точне знання про Єгову і його намір. Але нам потрібно ще щось робити. Слід дозволити точному знанню бути нашим дороговказом (Псалом 119:101; 2 Петра 1:19). Ми повинні керуватися мисленням Бога, завжди намагаючись робити так, щоб усі наші думки і діла подобались йому.

¹⁶ Нам невідомо, чи служив Єгові ще хтось у дні Еноха. Але очевидно, що Енох був або єдиним слугою Бога, або належав до нечисленної групи Божих служителів. Нас теж небагато в цьому світі, однак це нас не лякає. Хоч би хто нам протистояв, Єгова нас підтримає (Римлян 8:31). Енох сміливо попереджав людей про прийдешнє знищення безбожних. Ми ж сміливо проповідуємо «Євангелію Царства», незважаючи на насмішки, протидію і гоніння (Матвія 24:14). Енох не прожив стільки, скільки жило багато його сучасників. Однак свої надії він не пов’язував зі світом, в якому жив. Його погляд був зосереджений на чомусь значно величнішому (Євреїв 11:10, 35). Наш погляд теж зосереджений на сповненні наміру Єгови. Тому ми не користуємось сповна тим, що пропонує цей світ (1 Коринтян 7:31). Натомість ми використовуємо свої сили і можливості у першу чергу в служінні Єгові.

17. Що ми знаємо, чого не знав Енох, і що з огляду на це нам треба робити?

¹⁷ Енох вірив, що Насіння, обіцяне Богом, з’явиться у визначений Єговою час. Відтоді як з’явилось Насіння, Ісус Христос, минуло майже дві тисячі років. Тоді Христос дав викуп і відкрив для нас та для таких вірних свідків давнини, як Енох, шлях до вічного життя. Ісус, який нині посідає престол як Цар Божого Царства, вже скинув Сатану з неба на землю. Ми бачимо, до яких повсюдних страждань це призвело (Об’явлення 12:12). Отже, ми знаємо набагато більше, ніж знав Енох. Нехай у нас, подібно до Еноха, буде міцна віра. Нехай наша впевненість у сповненні Божих обіцянок впливає на все, що ми робимо. Подібно до Еноха, ходімо з Богом, незважаючи на буремні часи.

[Примітки]

Ми будемо ходити ім’ям Єгови, нашого Бога

«Ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків» (МИХЕЯ 4:5).

1. Яка моральна атмосфера панувала в дні Ноя і в чому Ной відрізнявся від інших?

ПЕРШОЮ людиною, про яку Біблія каже, що вона ходила з Богом, був Енох. Наступним був Ной. У Біблії говориться: «Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив» (Буття 6:9). На той час людство в цілому відійшло від чистого поклоніння. Ситуація ще більше погіршувалась тим, що віроломні ангели вступали в неприродні зв’язки з жінками і в них народжувалися діти, яких називали нефілім, «силачами» або «славними» людьми того часу. Тож не дивно, що земля наповнилась насильством! (Буття 6:2, 4, 11). Однак Ной був непорочним чоловіком, «проповідником праведности» (2 Петра 2:5). Коли Бог наказав Ноєві побудувати ковчег для порятунку, цей чоловік слухняно «зробив... усе,— як звелів йому Бог, так зробив він» (Буття 6:22). Дійсно, Ной ходив з Богом.

2, 3. Який гарний приклад подав нам Ной?

² Павло навів імена багатьох вірних свідків і згадав також про Ноя: «Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона» (Євреїв 11:7). Який же чудовий приклад! Ной, будучи впевненим у тому, що слова Єгови сповняться, присвячував час, сили і матеріальні засоби виконанню Божих вказівок. Подібно й сьогодні багато хто відхиляє пропозиції цього світу і присвячує час, зусилля і матеріальні засоби виконанню наказів Єгови. Ці люди виявляють визначну віру, що приведе до спасіння як їх самих, так і інших (Луки 16:9; 1 Тимофія 4:16).

³ Ноєві та його родині було, мабуть, так само важко виявляти віру, як Еноху, Ноєвому прадіду, про якого говорилося в попередній статті. За днів Ноя, як і за днів Еноха, на землі була лише невеличка група правдивих поклонників Бога. Лише вісім осіб виявилися вірними і пережили Потоп. У тому жорстокому і розбещеному світі Ной проповідував праведність. Більш того, він разом із сім’єю будував велетенський дерев’яний ковчег. Так вони готувалися до всесвітнього потопу, хоча жодна людина перед тим ще не бачила такого потопу. Це було, напевно, чимось дуже дивним в очах інших людей.

4. На яку помилку Ноєвих сучасників звернув увагу Ісус?

⁴ Цікаво, що, коли Ісус говорив про Ноєві дні, він не згадав про насильство, фальшиве поклоніння і неморальність, хоча все це й було дуже ганебним. Помилка, за словами Ісуса, полягала у відмові людей прислухатися до перестороги, яку вони отримували. Ісус сказав, що вони «їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, «коли Ной увійшов до ковчегу». Чи було щось неправильне в тому, щоб їсти, пити, женитися і виходити заміж? Люди жили, так би мовити, нормальним життям. Але річ у тім, що незабаром мав статися потоп, і Ной проповідував праведність. Його слова і поведінка мали б служити попередженням для людей. Однак вони «не знали [«не звертали уваги», НС], аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав» (Матвія 24:38, 39).

5. Які риси треба було мати Ною і його родині?

⁵ Коли ми роздумуємо про ті часи, то бачимо, що Ной діяв мудро. Проте у дні перед Потопом потрібна була мужність, щоб відрізнятися від решти людей. Ною і його сім’ї треба було мати сильне переконання, аби побудувати гігантський ковчег і ввести туди різних тварин. Чи виникало інколи в когось з тих вірних осіб бажання поменше вирізнятися з-поміж інших людей і вести «нормальне» життя? Якщо таке й спадало їм на думку, їхня непорочність все одно не ослабла. Ной терпів протягом дуже довгого періоду — довше, ніж це доведеться робити будь-кому з нас у теперішній системі. І зрештою віра Ноя винагородилась — він пережив Потоп. Єгова ж виконав суд над усіма людьми, які вели «нормальне» життя і не звертали уваги на те, в який час вони живуть.

Насильство знову поширюється по землі

6. Які умови й далі існували на землі після Потопу?

⁶ Після того як води Потопу спали, перед людством відкрилася можливість почати нове життя. Однак люди все ще були недосконалі, і «нахил людського серця» далі був «лихий від віку його молодого» (Буття 8:21). Крім того, хоча демони більше не могли брати собі людські тіла, вони продовжували сильно впливати на людей. Тож невдовзі світ безбожного людства показав, що «лежить у владі Злого», і так само, як тепер, правдиві поклонники Бога змушені були протистояти «хитрощам диявольським» (1 Івана 5:19, НС; Ефесян 6:11, 12).

7. Як насильство поширилося у світі після Потопу?

⁷ Після Потопу, починаючи принаймні з днів Німрода, земля знову наповнилась насильством. З плином часу збільшення населення планети і науково-технічний прогрес посприяли тому, що насильство розрослося. У давні часи використовувались мечі, списи, луки, стріли і колісниці. Ближче до наших днів на зміну їм прийшли мушкети і гармати, потім гвинтівки, а на початку XX сторіччя вдосконалена артилерія. Перша світова війна породила ще страхітливіші засоби знищення, як-от військові аероплани, танки, підводні човни й отруйні гази. Під час війни ця зброя забрала життя мільйонів людей. Чи було все це чимось несподіваним? Ні.

8. Як сповнюється записане в Об’явлення 6:1—4?

⁸ У 1914 році Ісус був зведений на престол як Цар Божого небесного Царства. Тоді почався «Господній день» (Об’явлення 1:10). У видінні, описаному в книзі Об’явлення, Ісуса зображено як Царя, що переможно їде верхи на білому коні. За ним їдуть інші вершники. Вони символізують різні лиха, яких зазнає людство. Один з верхівців їде на вогняно-червоному коні. Вершникові було дозволено «взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому» (Об’явлення 6:1—4). Цей кінь і його верхівець символізують війну, а великий меч — безпрецедентні руйнівні наслідки сучасних воєн, в яких застосовується потужна зброя. До такої зброї належать ядерні боєголовки, кожна з яких здатна знищити десятки тисяч людей, ракети, що можуть доставити ці боєголовки до цілі за тисячі кілометрів, а також найсучасніша хімічна і біологічна зброя масового знищення.

Ми звертаємо увагу на перестороги Єгови

9. Чим теперішній світ схожий на той, що існував перед Потопом?

⁹ У дні Ноя Єгова вигубив людство через те, що злі люди і велетні нефілім чинили надзвичайне насильство. А що сказати про наш час? Чи на землі нині менше насильства, ніж було тоді? Аж ніяк! Окрім того, тепер, як і в дні Ноя, люди займаються своїми щоденними справами, намагаючись вести «нормальне» життя і відмовляючись слухатися пересторог (Луки 17:26, 27). Чи є підстави сумніватися в тому, що Єгова знову наведе знищення на людство? Ні.

10. а) Яка пересторога неодноразово з’являється в біблійних пророцтвах? б) Що мудро сьогодні робити?

¹⁰ За сотні років до Потопу Енох пророкував про знищення, яке має відбутися за наших днів (Юди 14, 15). Також Ісус говорив про прийдешню «скорботу велику» (Матвія 24:21). Цей час передрікали й інші пророки (Єзекіїля 38:18—23; Даниїла 12:1; Йоіла 3:4, 5). А в книзі Об’явлення подається яскравий опис цього остаточного знищення (Об’явлення 19:11—21). Кожен з нас старається брати приклад з Ноя і бути діяльним проповідником праведності. Ми звертаємо увагу на перестороги Єгови і з любов’ю допомагаємо ближнім робити те саме. Тому, подібно до Ноя, ми ходимо з Богом. Безсумнівно, той, хто бажає жити, має й далі ходити з Богом. Як ми можемо робити це з огляду на тиск, з яким ми стикаємось щодня? Нам треба розвивати міцну віру в те, що Божий намір сповниться (Євреїв 11:6).

Продовжуй ходити з Богом у неспокійні часи

11. Яким чином ми наслідуємо християн І століття?

¹¹ У І столітті про помазаних християн говорили, що вони належать до «тієї дороги» (Дії 9:2). Ціле їхнє життя зосереджувалося на вірі в Єгову й Ісуса Христа. Вони йшли стежкою, яку проклав їхній Господь. Сьогодні вірні християни роблять те саме.

12. Що сталося після того, як Ісус чудесним способом нагодував натовп?

¹² Важливість віри видно з випадку, який стався під час Ісусового служіння. Якось Ісус чудесним способом нагодував близько 5000 чоловіків. Люди дивувались і були в захваті. Але зверніть увагу, що відбулося далі. Ми читаємо: «Люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: «Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!» Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам-один» (Івана 6:10—15). Тієї ж ночі він пішов в іншу місцевість. Багато хто, ймовірно, розчарувався через те, що Ісус відмовився від царювання. Адже Ісус показав, що він був би мудрим царем і що він має силу задовольняти фізичні потреби людей. Однак тоді ще не настав час, який Єгова визначив для того, щоб Ісус правив як Цар. До того ж Царство Ісуса мало бути небесним, а не земним.

13, 14. Яке мислення виявили багато людей і як була випробувана їхня віра?

¹³ Проте натовп невідступно йшов за Ісусом і знайшов його, як каже Іван, «на тім боці моря». Чому люди пішли за Ісусом після того, як він не піддався їхнім намаганням зробити його царем? Чимало осіб виявило плотське мислення. Вони наголосили, що за днів Мойсея Єгова давав народові їжу в пустелі. Вони натякали, щоб Ісус продовжив забезпечувати їх їжею. Ісус же, побачивши їхні неправильні спонуки, почав учити їх духовних істин, які могли допомогти їм мислити інакше (Івана 6:17, 24, 25, 30, 31, 35—40). У відповідь деякі люди почали ремствувати на Ісуса, особливо коли він навів такий приклад: «Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той має вічне життя,— і того воскрешу Я останнього дня» (Івана 6:53, 54).

¹⁴ Ісусові приклади часто спонукували людей виявляти, чи дійсно вони хочуть ходити з Богом. Цей приклад не був винятком. Люди гостро зреагували на нього. Ми читаємо: «Багато хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: «Жорстока це мова! Хто слухати може її?» Ісус далі пояснив, що їм треба сприймати його слова з духовного погляду. Він сказав: «То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя». Все ж чимало осіб не захотіло слухати Ісуса, і в біблійному повідомленні сказано: «Із того часу відпали багато хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним» (Івана 6:60, 63, 66).

15. Який правильний погляд мали деякі Ісусові послідовники?

¹⁵ Але так зреагували не всі. Щоправда, віддані Ісусу учні не повністю розуміли сказане ним. Однак вони продовжували повністю йому довіряти. Петро, один з тих вірних учнів, виразив почуття всіх, хто залишився з Ісусом, такими словами: «До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного» (Івана 6:68). Який же чудовий склад розуму і який гарний приклад!

16. Як ми можемо бути випробувані і який склад розуму нам треба розвивати?

¹⁶ Ми теж можемо бути випробувані, як ті перші учні Ісуса. Наприклад, нас могло б розчаровувати те, що обіцянки Єгови не сповнюються так швидко, як нам би цього хотілося. Можливо, ми вважаємо, що наші біблійні публікації містять важкозрозуміле пояснення Святого Письма. Нас могла б засмучувати поведінка когось зі співхристиян. Чи було б правильно з цих або подібних причин перестати ходити з Богом? Звичайно, що ні! Учні, які покинули Ісуса, показали, що мають плотський спосіб мислення. Нам слід діяти інакше.

‘Ми не з тих, що відступають’

17. Що допомагатиме нам ходити з Богом?

¹⁷ Апостол Павло писав: «Усе Писання Богом надхнене» (2 Тимофія 3:16). Зі сторінок Біблії Єгова чітко нам каже: «Це та дорога,— простуйте ви нею» (Ісаї 30:21). Коли ми дотримуємось порад з Божого Слова, це допомагає нам «поводитися обережно» (Ефесян 5:15). Завдяки вивченню Біблії і роздумуванню над прочитаним ми можемо ‘неухильно йти дорогою правди’ (3 Івана 3, СМ). Як сказав Ісус, «дух... оживлює, тіло ж не помагає нічого». Єдине надійне керівництво в нашому житті — це духовне керівництво, яке ми отримуємо через Слово Єгови, його дух і організацію.

18. а) Як немудро чинять деякі люди? б) Яку віру ми розвиваємо?

¹⁸ Нині дехто стає невдоволеним, тому що має плотське мислення або тому що його очікування не сповнились. Такі люди часто намагаються отримати від світу якомога більше. Забувши, що не можна гаяти час, вони не вважають за потрібне ‘пильнувати’. Замість того щоб на перше місце в житті ставити інтереси Царства, ці люди починають жити для себе самих (Матвія 24:42). Було б вкрай немудро йти таким шляхом. Зверніть увагу на слова апостола Павла: «Ми ж не з тих, хто хитається [«що відступають», Хом.] на загибель, але віруємо на спасіння душі» (Євреїв 10:39). Подібно до Еноха і Ноя, ми живемо в буремні часи. Але ми, як і вони, маємо честь ходити з Богом. Коли ми ходимо з Богом, то можемо з упевненістю сподіватися і вірити, що побачимо, як сповняться обіцянки Єгови, зникне зло і настане праведний новий світ. Яка ж це дивовижна перспектива!

19. Що Михей каже про дорогу правдивих Божих поклонників?

¹⁹ Пророк Михей під натхненням сказав про народи світу, що вони «ходитимуть кожен ім’ям свого бога». Далі пророк проголосив про себе і про інших вірних поклонників Єгови: «А ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків» (Михея 4:5). Якщо в тебе такий самий твердий намір, як у Михея, залишайся поряд з Єговою, хоч би якими буремними стали наші часи (Якова 4:8). Нехай кожен з нас від усього серця бажає ходити з Єговою, нашим Богом, тепер і навіки-віків!