Як ‘шанувати Єгову із маєтку свого’?

«ШАНУЙ Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх». У цих натхнених словах мудрості, які були записані коло 2600 років тому, міститься ключ до рясних благословень Єгови, бо письменник далі вказує: «І будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим» (Приповістей 3:9, 10).

Але що означає шанувати Бога? Чим є маєток, або коштовності, якими ми повинні шанувати Єгову? І як це робити?

«Шануй Господа»

У Святому Письмі слову шанувати відповідає в основному єврейське слово ка·во́д, що буквально означає «тяжкість». Тому шанувати особу означає вважати її вагомою, величною або вартою чогось. Інше єврейське слово єка́р, що є відповідником до слова шанувати, перекладається також як «дорогоцінний» або «дорогоцінності». Так само грецьке слово ті·ме́, яке в Біблії відповідає слову «шанувати», передає думку про оцінку, цінність і коштовність. Отже людина шанує іншу тим, що виявляє їй глибоку повагу й пошану.

Вияв пошани має ще й іншу грань. Розгляньте оповідь про вірного єврея Мордехая, який одного разу розкрив змову на життя давньоперсидського царя Ахашвероша. Пізніше, коли цар дізнався, що Мордехая ніяк не вшанували за такий високий вчинок, він запитав свого головного міністра Гамана, як найліпше вшанувати людину, котру вподобав цар. Гаман думав, що така пошана випаде йому, але він дуже помилявся! Хоч би як там було, Гаман сказав, що таку людину належить вдягнути в «царську одежу» і посадити на «коня, що на ньому їздить цар». Він закінчив словами: «Нехай вивезуть його на коні на міський майдан і нехай перед ним викликують: Так робиться тому чоловікові, якого цар хоче вшанувати!» (Естер 6:1—9, Хом.). У цьому випадку, вшанувати людину значило прилюдно вихваляти її, щоб звеличити в очах інших.

Так само шанувати Єгову можна двома способами: особисто виявляти йому свою глибоку пошану та прилюдно звеличувати Бога участю в праці публічного проголошення його імені й підтримувати цю працю.

Що є ‘вашими коштовностями’?

У наші коштовності неодмінно входить наше життя, час, здібності й наша сила. А що сказати про маєток? Візьміть до уваги, що сказав Ісус, коли побачив бідну вдову, яка вкинула в храмову скарбницю дві монетки дуже малої вартості. Ось його слова: «Ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх! Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала» (Луки 21:1—4). Ісус похвалив цю вдову за використання матеріальних речей у сприянні поклонінню Єгові.

Отже зрозуміло, що згадані Соломоном коштовності — це також і будь-яке наше майно. А вислів ‘початок всіх плодів своїх’ передає думку про те, що ми повинні давати Єгові найліпше із своїх коштовностей.

Як ми можемо шанувати Єгову, даючи матеріальні речі? Чи ж йому вже не належить усе? (Псалом 50:10; 95:3—5). «Все це — від Тебе»,— визнав цар Давид у палкій молитві до Єгови. Стосовно великих пожертв, які Давид дав зі своїм народом на будівництво храму, він сказав: «З Твоєї руки дали ми Тобі» (1 Хронік 29:14). Тому, даючи дари Єгові, ми просто повертаємо йому те, що він дав нам з доброти свого серця (1 Коринтян 4:7). Але, як згадувалося раніше, шанувати Єгову — це також звеличувати його в очах інших. І матеріальні дари, які використовуються в сприянні правдивому поклонінню, приносять Богові пошану. У Біблії є чудові приклади шанування Єгови таким способом.

Приклади з минулого

Коло 3500 років тому Єгова вирішив встановити в пустелі скинію, яка мала бути місцем поклоніння ізраїльтян. Щоб реалізувати даний Богом проект, треба було різних дорогоцінних речей. Єгова наказав Мойсеєві, щоб ‘кожен за щедрим серцем своїм приніс своє приношення Господеві’ (Вихід 35:5). Далі повідомляється: «Приходили кожен чоловік, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і приносили приношення Господеві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на священні шати» (Вихід 35:21). Вони фактично принесли значно більше добровільних пожертв, ніж було необхідно для роботи, і через це «був стриманий народ від приносів»! (Вихід 36:5, 6).

Візьміть до уваги ще один приклад. Коли скинія послужила своєму призначенню та вже йшла підготовка для будівництва храму, Давид особисто вніс велику пожертву на храм, який мав побудувати його син Соломон. Він також закликав інших підтримати це, і люди у відповідь принесли коштовні дари для Єгови. За сьогоднішніми цінами тільки срібла й золота було приблизно на 50 мільярдів доларів. «І радів народ за їхню [«добровільну», НС] жертву» (1 Хронік 29:3—9; 2 Хронік 5:1).

‘Добровільні жертви’ в наш час

Як ми у наш час можемо поділяти радість, яка приходить від давання добровільних пожертв? Найважливіша праця, яка проводиться тепер у світі — проповідування про Царство і роблення учнів (Матвія 24:14; 28:19, 20; Дії 1:8). І Єгова вважав відповідним довірити земні справи Царства своїм Свідкам (Ісаї 43:10).

Очевидним є те, що сьогодні потрібно грошей, аби фінансувати працю Свідків Єгови. Будівництво й утримання Залів Царства, Залів конгресів, філіалів, друкарень і домів Бетелю вимагає грошей. Видавання й розповсюдження Біблій та біблійних публікацій багатьма мовами також включає в себе видатки. Як сплачуються такі організаційні видатки? Завдяки пожертвам, які є виключно добровільними!

Більшість пожертв надходять від людей, що, немов та вдова, за якою спостерігав Ісус, мають лише скромні засоби для існування. Не бажаючи втрачати нагоду шанувати таким способом Єгову, вони жертвують скромні суми — ‘скільки можуть’, а часами навіть «більше того» (2 Коринтян 8:3, 4, СМ).

«Нехай кожен дає, як серце йому призволяє,— не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!» — сказав апостол Павло християнам у Коринті (2 Коринтян 9:7). Радісне давання вимагає доброго планування. Павло сказав коринтянам: «Першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду» (1 Коринтян 16:2). Так само й ті, хто хоче давати пожертви, щоб сприяти нинішній праці Царства, можуть особисто та добровільно відкладати для цього дещо зі своїх прибутків.

Єгова благословляє тих, хто шанує його

Хоча матеріальний добробут сам по собі не веде до духовного процвітання, щедре використання наших коштовностей — часу, сили й матеріальних ресурсів,— аби шанувати Єгову, приносить рясні благословення. Це тому, що Бог, якому все належить, запевняє нас: «Добродійна душа буде насичена; хто щедро наділяє, й сам наділен буде» (Приповістей 11:25, Кул.).

Після смерті царя Давида його син Соломон використав добровільні пожертви, які колись зібрав його батько за вказівкою Єгови, щоб побудувати величний храм. Доки Соломон був вірний у поклонінні Богові, «безпечно сидів Юда та Ізраїль... від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона» (1 Царів 5:5). Поки ізраїльтяни ‘шанували Єгову із маєтку свого’, їхні комори були повні, а винні діжки переливались вином.

Пізніше Єгова сказав через пророка Малахію: «Тим Мене випробуйте,— промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?» (Малахії 3:10). Духовне процвітання слуг Єгови сьогодні є доказом того, що він дотримує свою обіцянку.

Єгову напевно тішить те, що ми у міру можливості сприяємо справам Царства (Євреїв 13:15, 16). І він обіцяє підтримувати нас, якщо ми ‘шукаємо найперш Царства Божого й праведности Його’ (Матвія 6:33, Ог., 1988). Тому, із серцем переповненим радістю, ‘шануймо Єгову із маєтку свого’.

[Рамка на сторінці 29]

Способи, в які дехто вирішує давати пожертви на всесвітню працю

Багато людей відкладають або відраховують певну кількість грошей для того, щоб вкинути їх до скриньки для пожертв на працю Царства. Щомісяця збори надсилають ці пожертви до місцевого філіалу Товариства.

Дарунки

Можна посилати добровільні грошові пожертви. Можна також дарувати ділянки землі, ювелірні вироби та інші цінності. Слід написати короткий лист, в якому говорилося б, що цей дарунок є пожертвою.

Умовні пожертви

Гроші можна надавати Товариству з умовою, що вони повернуться власнику, коли він матиме в них потребуa.

Страхування

Товариство може виступати в ролі бенефіціарія особистого страхування. Про будь-який із таких заходів слід повідомити Товариству.

Заповіти

Майно й гроші можна заповісти Товариству через офіційно оформлений заповіт. Копію заповіту слід відіслати Товариству.

Щоб отримати більше інформації про це, пишіть до відповідного філіалу Товариства.

[Примітка]