Причини палкого гніву Єгови

4. Якими словами Єгова виявив свій гнів на Юдею та Єрусалим?

⁴ Єгова мав поважну причину розпалитися гнівом на провідників і мешканців Юдеї, а також на її столицю Єрусалим. Через свого пророка Софонію він сказав: «І руку свою я простягну на Юду і на всіх мешканців Єрусалиму,— і вигублю з місця оцього останок Ваала, імення жерців зо священиками, і тих, хто вклоняється на дахах світилам небесним, і тих, хто вклоняється, хто присягає Господом, і хто присягає царем своїм [«Малкомом», Хом.]» (Софонії 1:4, 5).

5, 6. а) Яка релігійна ситуація панувала в Юдеї за часів Софонії? б) Яким був стан державних провідників Юдеї та їхніх підлеглих?

⁵ Юдея була заплямована принизливими обрядами родючості в культі Ваала, демонічною астрологією та поклонінням язичницькому богові Малкому. Коли Малком це те саме, що Молох, як декотрі вважають, тоді фальшиве поклоніння в Юдеї включало огидне жертвування дітей. Такі релігійні ритуали були мерзенними в очах Єгови (1 Царів 11:5, 7; 14:23, 24; 2 Царів 17:16, 17). Через них дедалі сильніше розпалювався гнів Єгови, бо ідолопоклонники як і колись присягалися іменем Єгови. Він більше не хотів зносити таку релігійну нечистоту й бажав покласти край як язичницьким, так і відступницьким священикам.

⁶ Крім того, державні провідники Юдеї були вкрай зіпсутими. Її князі були немов хижі «леви ревучі», а судді скидалися на лютих «вовків» (Софонії 3:3). Їхніх підлеглих обвинувачувалося в ‘наповненні дому свого пана насиллям й оманою’ (Софонії 1:9). Надзвичайно поширювався матеріалізм. Багато хто використовував цю ситуацію, щоб нагромаджувати багатство (Софонії 1:13).

Сумніви щодо приходу дня Єгови

7. Скільки років до «великого дня Єгови» пророкував Софонія і яким був духовний стан багатьох євреїв?

⁷ Як ми побачили, згубна релігійна ситуація за днів Софонії вказує на те, що він служив свідком і пророком, перш ніж цар Йосія почав свою кампанію проти ідолопоклонства близько 648 року до н. е. (2 Хронік 34:4, 5). Тому Софонія, мабуть, пророкував щонайменше 40 років, перш ніж на Юдейське царство прийшов «великий день Єгови». Саме тоді багатьох євреїв точили сумніви і вони ‘відступали’ від служіння Єгові, стаючи байдужими. Софонія говорить про тих, хто «не шукає Господа, і не звертається до Нього» (Софонії 1:6). Очевидно, люди в Юдеї були апатичними й не звертали уваги на Бога.

8, 9. а) Чому Єгова мав перевірити «тих, що задубіли на своїм виннім осадку»? б) Яким чином Єгова мав скерувати свою увагу на мешканців Юдеї та їхніх державних і релігійних провідників?

⁸ Єгова повідомив про свій намір перевірити тих, хто говорить, що є його людьми. Серед цих людей, що вважали себе його поклонниками, він мав розшукувати тих, які мали сумніви щодо його спроможності або прагнення втрутитися в людські справи. Він сказав: «Того часу буде: я обшукаю Єрусалим зо світлом і покараю тих, що задубіли на своїм виннім осадку, і що говорять у своїм серці: «Господь ані добра, ні зла не чинить!» (Софонії 1:12, Хом.). Вислів «тих, що задубіли на своїм виннім осадку» стосується людей, які осіли, немов осад на дні діжки, й не хотіли, аби їх турбували якимось проголошенням того, що незабаром Бог втрутиться в справи людства.

⁹ Єгова мав скерувати свою увагу на мешканців Юдеї та Єрусалима, а також на їхніх священиків, які змішали його поклоніння з поганством. Якби вони відчували себе за мурами Єрусалима в безпеці, ніби під покровом ночі, він шукав би їх, немов із світильником, яскраве світло якого розганяло б духовну темряву в їхньому сховку. Він пробудив би їх з релігійної апатії спочатку вражаючими звістками засуду, а потім виконанням своїх вироків.

«Великий день Єгови близько»

10. Як Софонія описав «великий день Єгови»?

¹⁰ Єгова натхнув Софонію проголосити: «Великий день Єгови близько. Він близько й дуже сильний його поспіх. Звук дня Єгови гіркий» (Софонії 1:14, НС). Перед священиками, князями та людьми, які не звертали уваги на попередження й не хотіли повернутися до чистого поклоніння, були насправді гіркі дні. Це пророцтво продовжує описувати день виконання вироку такими словами: «День гніву цей день, день смутку й насилля, день збурення та зруйнування, день темноти та темряви, день хмари й імли, день сурмлення й окрику проти твердинних міст та проти високих міських заборолів» (Софонії 1:15, 16).

11, 12. а) Яку звістку засуду було виголошено проти Єрусалима? б) Чи міг урятувати євреїв матеріальний достаток?

¹¹ Не минуло й декількох десятиріч, як вавилонське військо вдерлося в Юдею. Єрусалиму не було порятунку. Його житлові та ділові райони були розорені. «Буде в дні тому»,— говорить Господь,— «голос крику із Рибної брами, і завивання із Міста Нового, і велика руїна із пагірків. Ридайте, мешканці Махтешу [район Єрусалима], бо понищений буде ввесь купецький народ, будуть вигублені всі, хто важить срібло». (Софонії 1:10, 11; дивіться примітку під текстом у НС).

¹² Не бажаючи вірити в те, що день Єгови близько, багато євреїв втягувалися в дохідні фінансові справи. Але через свого вірного пророка Софонію Єгова передрік, що «здобиччю стане все їхнє багатство, а їхні доми — за спустошення». Вони не питимуть свого вина, й «спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє» (Софонії 1:13, 18).

18. а) Як виконався божественний вирок на Єрусалимі й чому? б) Як сповнилося пророцтво Софонії про Моав та Аммон?

¹⁸ Багато євреїв, які чекали Єгову, також дожили до часу, коли його вироки сповнилися на Юдеї та Єрусалимі. Софонія пророкував про Єрусалим: «Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту — насильникові! Не слухається воно голосу, не приймає картання, не складає надії на Господа, до Бога свого не зближається» (Софонії 3:1, 2). Через невірність Єрусалима було дозволено, щоб його двічі оточили вавилоняни й зрештою здобули та знищили 607 року до н. е. (2 Хронік 36:5, 6, 11—21).