ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • Від сідару до спасіння
    Вартова башта — 1990 | 15 лютого
    • Бог вимагав, щоб вони закололи ягня, покропили його кров’ю бокові й верхні одвірки, і тієї ночі їли м’ясо того ягняти, з опрісноками, і гіркою травою. Протягом того сідару, Бог «обмине» й не стратить їхніх первороджених (2 Мойсеєва 12:1-13).

  • Від сідару до спасіння
    Вартова башта — 1990 | 15 лютого
    • 10 Пасхальний агнець був єдиний в своєму роді. Наприклад, за вимогою Мойсеєвого Закону одна особа могла жертвувати багато тварин, щоб покутувати особисті гріхи, і частини тих тварин спалювали на вівтарі (3 Мойсеєва 4:22-35). Трохи того м’яса мирної жертви давали служачому священикові або іншим свяшеникам (3 Мойсеєва 7:11-38). Проте, пасхального агнця не жертвували на вівтарі. Його жертвувала група людей, звичайно сім’я, яка тоді з’їдала його (2 Мойсеєва 12:4, 8-11).

      11. Яке значення мав агнець у Єгови, і на що він указував? (4 Мойсеєва 9:13).

      11 Єгова дуже цінив пасхального агнця назвавши його «Моя жертва» (2 Мойсеєва 23:18; 34:25). Учені кажуть, що «пасхальна жетрва в Єгови була жертвою пар екселянс (фран. особлива)». Безперечно цей агнець символізував Ісусову жертву. Це стає відоме з того, що Павло назвав Ісуса «наша пасха, Христос, за нас у жертву принесений» (1 Коринтян 5:7). Ісуса теж названо «Агнець Божий» й «Агнець, що заколений» (Івана 1:29; Об’явлення 5:12; Дії 8:32).

Публікації українською (1950—2025)
Вийти
Увійти
  • Українська
  • Поділитись
  • Налаштування
  • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
  • Умови використання
  • Політика конфіденційності
  • Параметри конфіденційності
  • JW.ORG
  • Увійти
Поділитись