6. а) Як Г. Дж. Уеллс описав нову й знаменну добу? б) Що написав про добу після 1914 року один філософ і політичний діяч?

⁶ Історики, філософи і політичні провідники звертають увагу на те, що в 1914 році почалася нова й знаменна доба. Сімнадцять років після початку тієї доби історик Г. Дж. Уеллс сказав: «Пророк радо пророкував би приємні події. Але він зобов’язаний говорити те, що бачить. Він бачить, що світ продовжує контролюватись солдатами, патріотами, лихварями і бізнесменами-авантюристами — світ, де панує підозра і ненависть, світ, що швидко втрачає свободу людини, світ, у якому бушують люті класові конфлікти і який готується до нових війн». Філософ Бертран Рассел написав у 1953 році: «Ще з 1914 року кожен, хто усвідомлює тенденцію світу, дуже стурбований тим, що здається долею, тобто приреченням, маршем до все більшого й більшого нещастя. ...В їхніх очах людство, неначе той герой грецької трагедії, який, гнаний розгніваними богами, вже не є господарем своєї долі». У 1980 році державний діяч Гарольд Макміллан, пригадуючи мирний початок XX століття, сказав: «Обставини поліпшувалися. Це світ, у якому я народився. ...Раптом, несподівано одного ранку 1914 року все закінчилось».

[Рамка на сторінці 106]

1914 рік — поворотний пункт

Твір «Світова історія. Сила й значення історії» (дат.), виданий у видавництві «Політікен» 1987 року в Копенгагені, на 40-й сторінці робить наступне зауваження:

«Віра XIX століття в прогрес зазнала краху у 1914 році. За рік перед спалахом війни датський історик і політичний діяч Пітер Манч оптимістично написав: «Всі докази свідчать проти можливості війни між великими європейськими силами. У майбутньому теж зникне «небезпека війни», як це і відбувається ще з 1871 року».

На противагу цьому читаємо в його пізніших мемуарах: «Спалах війни 1914 року є великим поворотним пунктом в історії людства. З життєрадісної ери прогресу, в якій відносно безпечно можна було займатися своїми справами, ми вступили в непевну еру нещастя, жаху і ненависті. Ніхто не міг сказати, і навіть нині ніхто не може сказати, чи темрява, яка у той час огорнула нас, не значитиме вічну загибель усього культурного набуття людини, здобутого протягом тисячоліть».