Чи ми справді живемо в останні дні?

УЯВІТЬ себе в носовій частині човна, який випливає у бурхливу ділянку ріки. Попереду крізь піну й бризки води маячать здоровенні валуни. Ви намагаєтеся відштовхуватися від них веслом. Напарник, що сидить позаду, повинен допомагати вам вести човен, але він недосвідчений. До того ж у вас немає карти і ви не знаєте, чи після цих порогів буде спокійна вода, чи, може, водоспад.

Не дуже приємний розвиток подій, чи ж не так? Тому уявімо собі інший. Уявіть, що з вами досвідчений провідник, який знає на ріці кожний камінчик. Він знав наперед, що тут ріка буде бурхливою, він знає, що́ буде після цих порогів, і він також знає, як переплисти цю небезпечну ділянку. Чи ж ви не почувалися б із ним набагато безпечніше?

По суті, усі ми перебуваємо у подібній скруті. Ми живемо у важкий період людської історії, і в цьому немає нашої вини. Більшість людей не знають, скільки ще часу ситуація буде такою, як зараз, чи обставини взагалі коли-небудь покращаться і як найліпше пережити цей час. Але ми не мусимо почуватися безнадійними чи безпорадними. Наш Творець дав нам провідника, який передбачив цей гнітючий період історії, знає, чим він закінчиться, і дає керівництво, необхідне, щоб пережити цей час. Цим провідником є одна книга, а саме Біблія. Її Автор, Бог Єгова, називає себе Величним Учителем, і він запевняє через Ісаю: «Коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: «Це та дорога,— простуйте ви нею!» (Ісаї 30:20, 21). Чи ви прийняли б таке керівництво? Тоді розгляньмо, чи справді Біблія передбачала, яким буде наш час.

Ісусові послідовники ставлять глибоке питання

Ісусові послідовники, мабуть, були дуже здивовані. Щойно Ісус недвозначно сказав їм, що величний Єрусалимський храм буде повністю зруйнований! Це провіщення справило на них глибоке враження. Незабаром, коли вони сиділи на Оливній горі, четверо учнів запитали Ісуса: «Скажи нам, коли станеться це і який буде знак твоєї присутності і закінчення системи речей?» (Матвія 24:3, НС; Марка 13:1—4). Усвідомлювали вони це чи ні, Ісусова відповідь мала кілька застосувань.

Зруйнування Єрусалимського храму та кінець єврейської системи речей — це не те саме, що час присутності Христа і завершення всієї світової системи речей. Однак у своїй довгій відповіді Ісус уміло висвітлив усі аспекти того питання. Він сказав апостолам, що́ відбуватиметься перед зруйнуванням Єрусалима, а також яким буде світ протягом його присутності, коли він царюватиме з неба перед тим, як почне нищити світову систему речей.

Кінець Єрусалима

Розгляньмо спершу, що Ісус говорив про Єрусалим та його храм. Більше як тридцять років наперед він передбачив час жахливих труднощів для одного з найвеличніших міст у світі. Зверніть увагу на його слова в Луки 21:20, 21: «Коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях,— хай не вертаються в нього!» Якщо Єрусалим мав бути оточений військом, то як, за словами Ісуса, ті, що «у середині міста», змогли б «вийти»? Ясно, Ісус натякав, що така можливість з’явиться. Чи так сталося?

У 66 році н. е. римська армія під командуванням Цестія Галла перемогла єврейських повстанців, змусила їх відійти в Єрусалим і оточила їх у місті. Римляни проникли навіть у саме місто і дійшли аж до храмової стіни. Але тоді Галл видав своїй армії справді загадковий наказ. Він наказав їм відступити! Втішені єврейські солдати почали переслідувати римлян і завдали їм відчутних утрат. Таким чином з’явилася передбачена Ісусом можливість. Правдиві християни послухалися його попередження і вийшли з Єрусалима. І вчинили мудро, тому що лише через чотири роки римська армія повернулася під проводом генерала Тіта. На цей раз втекти вже було неможливо.

Римські війська знову оточили Єрусалим, побудували навколо нього укріплення у вигляді частоколу. Ісус пророкував стосовно Єрусалима: «Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом [«окопом із частоколом», Герасимчук] оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди»a (Луки 19:43). Невдовзі Єрусалим упав; його славний храм обернувся на руїни, з яких здіймався дим. Ісусові слова сповнилися до найменших подробиць!

Ісус говорив про щось значно більше, ніж тільки про знищення Єрусалима. Його учні питали також про знак його присутності. Хоча тоді вони ще не усвідомлювали цього, питання стосувалося часу, коли він почне царювати з неба. Що ж він передрік?

Війна в останні дні

Якщо ви прочитаєте 24-й і 25-й розділи Матвія, 13-й розділ Марка і 21-й розділ Луки, то побачите безпомилкові докази того, що Ісус говорив саме про наші дні. Він попереджував про час війн, причому не тільки про «війни... і про воєнні чутки», які завжди затьмарювали людську історію, але й про війни, в яких «повстане народ на народ, і царство на царство»,— великі війни міжнародного масштабу (Матвія 24:6—8).

Подумайте хвильку про те, наскільки війни змінились у нашому столітті. У минулому під час війни два ворогуючі народи виставляли свої армії, котрі в бою використовували шаблі чи рушниці. Звичайно, це було жахливо. Але у 1914 році вибухнула Велика війна. Як у ланцюговій реакції народи один за одним втягувалися у першу глобальну війну. Була створена автоматична зброя, щоб убивати більше людей і з більшої відстані. Кулемети стріляли з безжалісною ефективністю; гірчичний газ палив, мучив, калічив і вбивав солдатів тисячами; танки немилосердно сунули по ворожих лініях оборони, ведучи вогонь зі своїх великих гармат. На арену вийшли також літаки й підводні човни — скромні прототипи воєнних машин, які з’явились пізніше.

Друга світова війна, у якій загинули десятки мільйонів людей, не мала собі рівних, її попередниця блідне поряд з нею. Велетенські авіаносці, справжні міста на воді, борознили моря і висилали літаки, що сіяли смерть серед ворогів. Підводні човни торпедували й топили ворожі кораблі. Були також використані атомні бомби, кожна з яких забрала життя тисяч людей! Як і пророкував Ісус, цю войовничу епоху справді відзначають «жахливі явища» (Луки 21:11, Дерк.).

Чи після другої світової війни люди стали менше воювати? Зовсім ні. Деколи протягом одного року шаленіють десятки війн, забираючи життя мільйонів людей,— так було навіть у цих 90-х роках. Відбулася також принципова зміна стосовно жертв війни. Серед загиблих більшість становлять вже не солдати. Сьогодні більшість жертв війни — понад 90 відсотків — цивільні.

Інші складові частини знака

Війна — це тільки один аспект знака, про який говорив Ісус. Він також попереджував, що буде «голод» (Матвія 24:7). Так і сталося, незважаючи на те що земля родить більше харчів, ніж потрібно було б, аби нагодувати людство, що сільськогосподарська наука сьогодні розвинена краще, ніж будь-коли в історії, і що існують швидкі та ефективні способи транспортування харчів у будь-яку точку планети. І все-таки кожного дня приблизно п’ята частина населення світу голодує.

Ісус також передрік, що «по різних місцях» будуть «пошесті» (Луки 21:11, Хом.). Знову-таки наш вік став свідком незвичайного парадоксу: незважаючи на кращий, ніж будь-коли раніше, медичний догляд, технічні досягнення й вакцини для запобігання багатьом поширеним хворобам, смертоносні пошесті все-таки прогресують безпрецедентними темпами. Відразу ж після першої світової війни «іспанка», тяжка форма грипу, погубила більше людей, ніж сама війна. Хвороба була настільки заразною, що в таких містах, як Нью-Йорк, людину могли оштрафувати чи навіть арештувати тільки за те, що вона чхнула! Сьогодні через рак і серцеві захворювання — справжні пошесті — кожного року помирають мільйони людей. Також СНІД, що практично неконтрольований медициною, продовжує забирати життя.

Тоді як Ісус обговорював тему останніх днів з погляду глобальних історичних та політичних подій, апостол Павло зосередився більше на соціальних проблемах і поширеному серед людей умонастрої. Він зокрема писав: «Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні... непобожні, нелюбовні, запеклі... нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога» (2 Тимофія 3:1—5).

Чи ці слова вам щось нагадують? Розгляньмо лише один аспект соціального занепаду у сучасному світі — розпад сім’ї. Маса розбитих родин, поширене знущання над подружніми партнерами, дітьми, а також літніми батьками — хіба це не свідчить, що люди «нелюбовні» і «жорстокі», що вони «зрадники» і «ненависники добра»? Так, сьогодні ці риси поширюються, як епідемія.

Чи передречення стосуються нашого покоління?

Але ви, можливо, запитуєте: «Хіба не завжди людство мало такі проблеми? Звідки ми знаємо, що саме сьогоднішнє покоління мається на увазі у тих стародавніх пророцтвах?» Розгляньмо три групи доказів того, що Ісус говорив саме про наш час.

По-перше, хоча й було часткове, раннє сповнення тих пророцтв у час зруйнування Єрусалима та його храму, Ісусові слова, безумовно, вказували на пізніший час. Близько 30 років після знищення Єрусалима Ісус дав літньому апостолу Івану видіння, яке свідчить, що пророковані події — війни, голод, пошесті й смерть — мали прийти на цілий світ у майбутньому. Так, ті лиха мали охопити не лише якусь одну місцевість, а «землю» в цілому (Об’явлення 6:2—8).

По-друге, у нашому столітті деякі складові частини Ісусового знака сповняються найбільшою мірою. Наприклад, чи можуть війни бути набагато гіршими від того, якими вони стали, починаючи з 1914 року? Якщо б почалася третя світова війна, в якій ядерні держави застосували б свою зброю, то після неї Земля залишилася б обвугленою пусткою, а людство зникло б узагалі. Подібно до цього, в Об’явленні 11:18 (СМ) передречено, що у ці дні, коли народи «лютують», людство буде ‘губити землю’. Вперше в історії забруднення і деградація навколишнього середовища загрожує зробити цю планету непридатною для життя! Отже, ця частина знака також сповнюється найбільшою або майже найбільшою мірою. Чи можуть війни й забруднення продовжуватися, аж поки люди знищать себе і цю планету? Ні. Біблія проголошує, що земля існуватиме вічно і що на ній житимуть праведні люди (Псалом 37:29; Матвія 5:5).

По-третє, знак останніх днів особливо переконливий, коли його розглянути в цілому. Беручи загалом, якщо врахувати складові знака, згадані Ісусом у трьох євангеліях, записані Павлом у його посланнях, а також наведені Іваном в Об’явленні, цей знак має десятки аспектів. Можна сперечатися про кожну частину знака зокрема, кажучи, що інші епохи мали подібні проблеми, але коли ми розглядаємо їх усіх разом, вони недвозначно вказують тільки на один час — час, у якому живемо ми.

Однак що все це означає? Чи те, що Біблія лише стверджує, наскільки безнадійний наш час? Зовсім ні!

Добра новина

Одна з найвизначніших складових частин знака останніх днів записана в Матвія 24:14: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» У цьому столітті Свідки Єгови виконують працю, унікальну в людській історії. Вони взяли біблійну звістку про Царство Бога Єгови — що собою являє те Царство, як воно править і чого досягне — і поширюють її по цілій землі. Вони видають літературу на цю тему понад 300 мовами, а також приносять її людям просто додому, пропонують на вулиці або на робочих місцях фактично у кожній країні світу.

Роблячи це, вони сповнюють вищезгадане пророцтво. Але вони поширюють також надію. Зауважте, що Ісус назвав це «Євангелією», тобто «доброю новиною», а не поганою. Як це можливо у наші тяжкі часи? Справа в тому, що головна звістка Біблії не про те, наскільки поганими будуть обставини при кінці цього старого світу. Головна звістка Біблії — це Боже Царство, а те Царство обіцяє щось дуже цінне для миролюбних людей — визволення.

Яке саме визволення і як вам його отримати? Будь ласка, прочитайте наступні статті на цю тему.

«Тяжкі часи»

3, 4. Чому сьогодні існує більша потреба у порятунку?

³ Оскільки у нашому XX столітті люди страждають більше, ніж будь-коли раніше, потреба порятунку сьогодні як ніколи велика. У наш час понад мільярд людей живе у страшенній бідності і те число щороку збільшується на приблизно 25 мільйонів. Кожного року близько 13 мільйонів дітей вмирає через недоїдання чи інші причини, пов’язані з бідністю,— це понад 35 000 щоденно! Від різних хвороб передчасно помирають також мільйони літніх людей (Луки 21:11; Об’явлення 6:8).

⁴ Війни та громадянські заворушення принесли несказанні страждання. У книжці «Смерть від уряду» (англ.) говориться, що у війнах, етнічних та релігійних сутичках і масовому знищенні урядами своїх громадян «у нашому столітті загинуло понад 203 мільйони чоловік». У ній далі говориться: «Цілком можливо навіть, що загиблих було близько 360 мільйонів. Складається враження, що людство винищується сучасною «чорною чумою». Але цю чуму поширюють не мікроби, а влада». Письменник Річард Гарвуд каже: «Варварські війни минулих століть на фоні сучасних видаються вуличними бійками» (Матвія 24:6, 7; Об’явлення 6:4).

5, 6. Що робить наш час таким тяжким?

⁵ Велетенський ріст злочинності, неморальності, а також розпад сімей погіршують невтішні обставини останніх років. Колишній міністр освіти США Вільям Беннетт зауважив, що за 30 років населення США зросло на 41 процент, а кількість злочинів із застосуванням насилля — на 560 процентів, кількість незаконнонароджених дітей — на 400, розлучень — на 300 і процент самогубств серед підлітків — на 200 відсотків. Джон Діюльо Молодший, професор Прінстонського університету, попереджує про збільшення кількості молодих «суперхижаків», які «нападають, убивають, ґвалтують, грабують, вламуються в доми і сильно порушують громадський порядок. Вони не бояться ні ганьби арешту, ні мук ув’язнення, ні докорів сумління». У тій країні душогубство сьогодні стоїть на другому місці серед причин смертності підлітків віком 15—19 років. До того ж діти віком до чотирьох років частіше помирають від насилля, ніж від хвороб.

⁶ Такі злочини і насилля не є характерними лише для одної країни. Про такі тенденції повідомляє більшість країн. Цьому сприяє ріст незаконного вживання наркотиків, що псують мільйони людей. Австралійська газета «Сідней морнінґ гералд» повідомляє: «Міжнародна торгівля наркотиками як світовий бізнес стоїть за прибутками на другому місці після торгівлі зброєю». Ще одним фактором є насилля та неморальність, які сьогодні заполонили телеекран. У багатьох країнах діти, поки доростуть до 18-річного віку, побачать по телебаченню десятки тисяч актів насилля чи неморальності. Це досить відчутний негативний вплив, оскільки наша особистість формується на основі того, чим ми регулярно заповнюємо свій розум (Римлян 12:2; Ефесян 5:3, 4).

7. Як біблійні пророцтва передбачали сучасні погані обставини?

⁷ Біблійні пророцтва точно передбачали цей страшний розвиток подій у нашому столітті. Вони говорили про глобальні війни, епідемії хвороб, голод та ріст беззаконня (Матвія 24:7—12; Луки 21:10, 11). А розглядати пророцтво, записане в 2 Тимофія 3:1—5,— це ніби слухати випуск новин. У тому пророцтві наша епоха названа «останніми днями» і говориться, що люди будуть «самолюбні, грошолюбні... батькам неслухняні... непобожні, нелюбовні... нестримливі, жорстокі... бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога». Саме таким є сьогодні світ. Як визнав Вільям Беннетт, «аж забагато ознак вказують на те, що... цивілізація прогнила». Хтось навіть сказав, що цивілізація закінчилася разом з першою світовою війною.

8. Чому Бог навів Потоп у дні Ноя і яке відношення це має до нашого часу?

⁸ Ситуація сьогодні ще гірша, ніж перед Потопом Ноєвих днів, коли «наповнилась земля насильством». У той час люди в цілому не хотіли покаятися у своїх поганих вчинках. Тому Бог сказав: «Наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх». Тому насильницькому світу прийшов кінець у Потопі (Буття 6:11, 13; 7:17—24).

Порятунок не прийде від людей

9, 10. Чому нам не слід сподіватися, що порятунок прийде від людей?

⁹ Чи можуть люди врятувати нас із цього тяжкого стану? Боже Слово відповідає: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема». «Не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Псалом 146:3; Єремії 10:23). Тисячі років людської історії підтверджують ці факти. Люди випробували кожну можливу політичну, економічну та соціальну систему, але стан далі погіршується. Якщо б люди мали якесь розв’язання, про це давно було б відомо. Але реальність свідчить, що «запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9; Приповістей 29:2; Єремії 17:5, 6).

¹⁰ Кілька років тому колишній радник з питань національної безпеки США Збіґнєв Бжезінський сказав: «Будь-який незалежний аналіз глобальних тенденцій неминуче веде до висновку, що соціальні та політичні заворушення, економічна криза й тертя в міжнародних відносинах, очевидно, будуть поширюватися». Він додав: «Людству загрожує глобальна анархія». Сьогодні така оцінка обставин у світі ще актуальніша, ніж у той час. Говорячи про епоху росту насилля, редакційна стаття в газеті «Нью-Хейвен реджістер» (штат Коннектікут, США) заявила: «Здається, час, коли насилля ще можна було зупинити, минув». Так, зупинити псування цього світу не вдасться, тому що пророцтво про «останні дні» каже: «Лихі люди й дурисвіти будуть чим далі, тим до гіршого посуватися, зводячи інших, і самі зведені» (2 Тимофія 3:13, Хом.).

11. Чому люди не зупинять погіршення стану справ у світі?

¹¹ Люди не можуть зупинити цю тенденцію, тому що «бог цього віку» — Сатана (2 Коринтян 4:4). Так, «ввесь світ лежить у владі лукавого». (1 Івана 5:19, УКУ; дивіться також Івана 14:30). Біблія слушно каже про наш час: «Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має» (Об’явлення 12:12). Сатана знає, що його правлінню і його світу невдовзі прийде кінець, тому він, немов «лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти» (1 Петра 5:8, Кул.).