Проникливість у суть новин

Мати Біблію не є все що потрібне

У недавньому дослідженні відкрилось, що половина людей в яких є Біблія, ніколи не читають її. Між цими є багато зновународжених християн. Близько 30 процентів анкетованих так званих християн не знали, що Ісус народився в Віфлеємі. Так як було сказано в газеті Детройт ньюс (англ.), «вісімнадцять процентів відповіли Єрусалим, тоді як вісім процентів казали Назарет». Джордж Барна, який провів це дослідження, каже: «Якщо люди не є поінформовані про такі елементарні справи, то як же їм інтелігентно обговорювати Святе Письмо з невіруючими, або жити згідно з біблійними принципами?»

Апостол Павло спостеріг подібну ситуацію між декотрими, які «мали ревність про Бога, але не за розумом». Він теж говорив про людей, які мали «самонав’язаний вид поклоніння й удавану покірність» і передсказав, що в «останні дні» будуть присутні ті люди, які «матимуть вигляд благочестя, але сили його відречуться» (Римлян 10:2; Колосян 2:23, НС; 2 Тимофія 3:1-5). Правдиві християни вельми шанують Боже Слово. Вони знають, що тільки мати Біблію не є все що потрібне. Вони з цілого серця погоджуються з її напучуванням, щоб «жадати щирого духовного молока» (1 Петра 2:2).

Віддаються беззаконню

Одна риса Ісусової «ознаки» останніх днів цієї системи є «розріст беззаконства» (Матвія 24:3, 12). Зловживання наркотиком дуже вплинуло на розростання беззаконства сьогодні. Наприклад, в австралійській газеті Сідней морнінг гералд (англ.) каже, що сім з кожних десятьох злочинних випадків у Новому Південному Уельсі є пов’язані з наркотиком, і близько 85 процентів грабіжів з насильством вчиняють наркомани героїну. Проблема із зловживання наркотиком зростає.

У Юнайтед Стейтс ньюс енд уорлд ріпорт каже, що «жодна місцевість у Європі не є несприятлива до цієї зарази». У Радянському Союзі, підраховують мільйон наркоманів. Щоб припинити хвилю зловживання наркотиком, Радянський уряд розкрив переговори з агентурами для запобігання зловживання наркотиками в 25 країнах. Проте, надіятись, що уряди досягнуть їхніх мет нереалістично, беручи до уваги рапорти, що продажні поліцаї, прокурори а навіть судді беруть хабар від продавців наркотику. Один збентежений урядовий діяч сказав: «Немає поліції в світі, щоб бодай трохи припинила постачання [наркотиків] наркоманам по вулицях». Він додав: «Це бентежить, тому що не пропонують жодного розв’язання цієї проблеми».

Такі вислови пригадують нам Ісусове пророцтво про останні дні. Він передсказав, що в цей час «люди будуть мертвіти від страху, не знаючи виходу» (Луки 21:25, 26).

Ісус і політика

Заголовок у газеті Стар (англ.) з Йоганнесбурга, Південної Африки, каже: «Католицька церква розкриває пасторальний План для Південної Африки». План такий: «Щоб здійснити царство Боже» в Південній Африці з допомогою «рішучих запропонувань Церквою, щоб викоренити расову дискримінацію». Щоб здійснити цю мету, Джуд П’єтерсе, загальний секретар Конференції католицьких єпископів Південної Африки, каже, що церква шукає підтримки від інших церков, як також «усіх громад суспільства Південної Африки». Проте, декотрі католики вірять, що цей план є тільки «інтригою єпископів, щоб католики ставали політичними активістами», пояснює єпископ Йоганнесбурга, Реджіналд Орсмонд. Тоді як П’єтерсе признає, що цей план був причетним до політики, то Орсмонд сказав, що це не було «нічого нового», але таке «давнє як сам Ісус».

В дійсності, Ісус Христос ніколи не спрямовував би Своїх учнів ставати політичними активістами. На допиті перед Понтієм Пилатом, Ісус рішуче відповів: «Моє Царство не є частиною цього світу» (Івана 18:36, НС). Між понад трьома мільйонами Свідків Єгови є расова єдність тому, що вони живуть згідно з Ісусовою «новою заповіддю, щоб любити одні одних; так як Ісус їх любив» — не тільки в Південній Африці, але по цілому світі! (Івана 13:34).