Останні дні — ,царства проти царств’

„Конфлікт між націями від 1914 до 1918 рр., не був тільки ,нецікава чутка якоїсь там війни’. Ця війна впровадила нові можливості воювання, це була перша цілковита війна в історії людства. Ніколи ще не було, і ніколи не сподівались такої тривалої, інтенсивної війни такого великого масштабу. Уже настав час масового воювання”.— Світ під час тяжкого випробовування (англ.), автори Бернадетта Е. Шмітт і Гарольд С. Веделер.

ВІЙНА яка воювалась від 1914​—18 рр., була дуже руїнницька в якій загинуло так багато людей, і в Франції до цих пір можна бачити пам’ятники присвячені тим, які загинули в Ла гранде гуерр, Великій війні. Пізніше американський письменник Ернест Хемінгуей сказав, що війна була „найбільш душогубне, неправильно скероване кровопролиття, в історії світу”. Велику війну назвали Першу світову війну коли Друга світова війна розгромила надії світу від 1939—45 рр.

Перша світова війна була інакшою від усіх попередніх війн у багато різні способи. Величезні армії, складаючись з мільйонів вояків, проливали кров одні одних на полях і в лісах Західної Європи. Ручними кулеметами скошували великі загони маршируючої піхоти. Так як Гвенн Дайр сказав у своїй книжці Війна (англ.): „До двох місяців [від початку війни], згинуло більше як мільйон вояків... Машинна зброя — швидкопальна артилерія і кулемети, які вистрілювали шістсот куль на мінуту — наповнювали повітря смертельною сталевою сльотою”. Танк, підводний човен, і літак змінили воєнне мислення й тактику. Смерть падала з небес і піднімалась з вод.

Траншейна війна, з отруйними газами у додатку, заганяли вояків до найвищого ступеня витривалості, страждання, а також зіпсованості. Велика війна була відмінною в ще інший спосіб: „Це була перша війна в якій тримали мільйони військовополонених (усього 8 400 000 осіб), яких тримали довгий час під вартою”. (Світ під час тяжкого випробовування) Це теж була перша війна, яка фактично втягнула в себе майже ціле цивільне населення: люди або працювали в заводах виробляли зброю на захист або стали жертви атак і війн.

Свідки Єгови ще в 1914 р. бачили в цій жахливій війні початок сповнення Ісусових важливих пророцтв. Ще мало настати щось гіршого.

Друга світова війна — виняткова руїнницька сила

Ще один доказ, навіть з точки зору людини, на те, що ці можуть бути останні дні є можливість людини зовсім знищити себе. Доктор Бернард Лоун сказав у своїй промові, коли йому присудили Нобельську премію: „Друга світова війна впровадила цілковиту війну — безпринципних методів, безмежного насильства, і неперебірливого убивання. Печі Ашвіцу і спалення Хіросіми та Нагасакі атомною бомбою написали ще темніший розділ у літописах брутальності людини”.

Чи ж людство навчилось співчувати й милості з цього жахливого досвіду? Лоун продовжує й каже: „Затяжні муки які залишили 50 мільйонів убитих [що майже дорівнює населення Великобританії, Франції, або Італії] не заложили тривалих основ на перемир’я й припинення варварських дій. Навпаки, арсенали почали розпукуватися зброєю геноциду, даючи рівнозначну спроможність багато тисячам Других світових війн руйнувати”.— Курсив наш.

Немає жодного сумніву, ми вже бачили як ,народ повставав проти народу, а царство проти царства’, і як вершник на червоному коні поширював вбивство по цілому світі. (Матвія 24:7; Об’явлення 6:4)

Останні дні — виняткова риса

„Оппенгеймер, [один з винахідників атомної бомби] правильно висловив своє відчування, що хід історії змінився в 1945 р. Інша велика війна, схожа на Другу світову війну, вже ніколи більше не може воюватись”.— Зброя й надія (англ.), автор Фріман Дайсон.

СКИНЕННЯ атомної бомби в 1945 р. змінило світ. Це була ще одна поворотна точка в історії війни. Так то на цю ситуацію дивився один з винахідників атомної бомби, Роберт Оппенгеймер. Коли випробовували бомбу в штаті Нью-Мексіко, то Оппенгеймер цитував індуського Багавад Гіта, і сказав, „Я став смерть, руйнівником світів”. Оппенгеймер також сказав, „Люди світу цього мусять з’єднатись, а коли ні, то погинуть”.

У 1949 р., дорадчий комітет науковців від США Комісії атомної енергії, включаючи Оппенгеймера, перестерігав проти розроблення більш смертельної водневої бомби. В їхньому рапорті було сказано: „Це бомба неймовірної руїнницької сили; вона зовсім інакшої категорії від атомної бомби”. Це тому що руїнницьку спроможність водневої бомби можна дуже збільшити додатком некоштовного д’ютерію. До чотирьох років, атомна бомба стала неначе та іграшка.

Енріко Фермі й Ізідор Рабі, також члени дорадчого комітету, перестерегли більш переконливо. „Тому що цій зброї руїнницької межі немає, то саме існування цієї бомби і знання як розробляти її наражає на небезпеку ціле людство. Це обов’язково лукава річ, дивіться на неї як хочете”. (Курсив наш.) Вони знали, що людина вже мала спроможність знищити себе. Їхня пересторога, щоб не розвивати водневу бомбу, була ігнорована.

,Пророцтва загибелі на підставі науки’

Неймовірна сила руйнувати, яку людина тепер має, засвідчує факту цитований доктором Лоуном, співпрезидент організації Міжнародних лікарів для запобігання ядерної війни: „Один сучасний підводний човен має приблизно вісім разів більшої сили від всієї вогньової сили Другої світової війни — достатня знищити кожне велике місто Північної Півкулі”. Просимо зауважити — це руїнницька можливість тільки одного човна! Великі сили мають дюжини підводних човнів і звичайних кораблів устатковані ядерною зброєю. Додайте до цього ще земельну й повітряну зброю. Всього нації вже виробили більше як 50 000 ядерних боєголовок!

Чи ж в історії людини вона вже мала таку страшну й жахливу силу в своєму володінні? Доктор Лоун признає, що в кожній історичній ері були пророки яких люди не слухали. Яка ж різниця тепер? Він пояснює: „Наша ера є перша в історії людини, якої пророцтва загибелі походять від об’єктивного наукового аналізу”. Коли б вибухнула ядерна війна, він каже, то „це було б зовсім зарозуміло претендувати на те, що людина якось переживе таку людинотворену катастрофу”.

Збільшені „муки народів”

У 1945 році людина випустила джина (злий дух) ядерного воювання з свого каганця наукового знання, який вже ніяк не може повернутись назад у той каганчик. Людина може знищити ядерну зброю, але як же її знищити знання, через яке людина має спроможність виробляти таку зброю? Тому то, те що дійсно сталось у Хіросімі й Нагасакі, як також розроблення ще більш жахливої ядерної зброї, збільшило можливість ,страшних’ та ,великих ознак’ з неба, для ,тривоги людей на землі... не знаючі виходу’ після 1945 року.— Луки 21:​11, 25, НС.

Тривога народів також збільшується дуже швидкою комунікацією. Тільки в цьому 20 столітті з допомогою сучасної системи комунікації (радіо, телевізія, комп’ютери, супутники) люди негайно чують про війни й нещастя, і таким чином поширюється страх і тривога народів як ніколи в історії. Цими засобами не тільки інформується публіку, але на телебаченні люди можуть дивитись на війну й кровопролиття саме тоді коли вони відбуваються!

Шрами війни

У цьому 1988 році, мільйони родин по цілому світі вже з досвіду зазнали доказ на те, що ми живемо в останніх днях. Як? Вони вже загубили одного або більше улюблених у двох світових війнах або в котромусь з більших конфліктів (у Кореї, В’єтнамі, Ірак–Ірані, Лівані, тощо), які то конфлікти пустошать людство. Можливо ваша родина є одна з тих, яка пам’ятає пропалого батька, дідуся, дядька або брата. Також, мільйони матерей, бабусь, сестер, і тіток умерли в війнах й європейському кровопролитті.

Крім того, у нашому поколінні, війська бушували то сюди то туди по Європі й на Далекому Сході, гвалтували жінок і розграбовували цивільне населення. Тому то, а головно жінки, ще до цих пір носять шрами їхнього зловживання. Чи людина вже колись була така зіпсована й поводилась так безглуздо?

Червоний кінь війни й кровопролиття, а також блідий кінь Смерті апокаліпсиса дійсно вже безприкладною жорстокістю б’ють копитами по цілому світі з 1914 року.— Об’явлення 6:4.

Останні дні — голод, помір, забруднення — і проповідування Царства

„Є різні голодування. Більше як 700 мільйонів людей страждають від щоденного голоду... Кожного року, від цього головно непомітного голодування, вмирає так багато як 18 до 20 мільйонів людей — більше як двічі людей, які гинули кожного року протягом Другої світової війни”.— Світовий голод — дванадцять міфів (англ.), автори Франсес Мур Лаппе і Джозеф Коллінс.

ТАК як Ісус передсказав, у нашому поколінні люди страждають від голоду й браку харчів, які то обставини тепер можна менш оправдувати ніж у попередніх поколіннях. Чому? Тому що сучасна технологія й такі способи сполучення і транспорту повинні полегшувати голод. Однак, землевласники й політичні діячі зробили людей цілком залежними від їхньої волі, незважаючи на страждання, якого вони нав’язали на вбогих і безземельних.

Голод продовжує мучити Африку. Так недавно як у вересні 1987 р. перестерегли що в Ефіопії „голод знову швидко поширювався в тій збіднілій африканській країні”, було сказано в часописі Нью-Йорк таймс. Колишній керівник харчової допомоги в Ефіопії сказав: „Здається тепер голодує близько п’ять мільйонів людей, і ми не знаємо до якого ступеня це становище ще може погіршитись”.

У той же самий час, рапорти з величезної Індії малюють ще іншу похмуру ситуацію спричинену посухою. Державний міністр господарства сказав: „Близько 60 процентів нашого населення постраждає від цієї посухи”. Він додав, що „це число було багато більше від раніших підрахунків, а це, що постраждало близько 470 мільйонів людей з 780 мільйонів населення”. Чи дійсно можливо уявити собі вплив цього становища на людську родину?

Додайте до цих постійних циклів голодування, потопів, і посух страшне страждання від голоду протягом двох світових війн з їхніми наслідками. Один письменник описав ситуацію від 1945—46 року так: „Через наслідки війни виник всесвітній голод і ситуація в Європі... була тяжка. Незабаром мав виникнути серйозний голод по частинах Росії й Румунії, і тисячі вмруть з голоду в Греції. Навіть у Великобританії будуть роздавати хліб на пайок,— перший раз у історії тієї країни”.

Так, чорний кінь представляючий голод, з його вершником вимахуючи вагою, кидався по всіх країнах світу і ще до цих пір женеться щодуху над людством.— Об’явлення 6:5, 6.

Пошесть і помір

Ісус передсказав, що „помір” (численне вмирання внаслідок епідемії) буде частиною ознаки останніх днів. (Луки 21:11) Чи ж наше 20 століття вже мучили такі пошесті й численне вимирання внаслідок епідемій? Починаючи з іспанкою (дуже важка форма грипу), яка охопила світ при кінці Першої світової війни, від 1918—19 р., і в якій згинуло близько 20 мільйонів людей, людство, так як у попередніх поколіннях, дуже постраждало від хвороб. Незважаючи на прогрес науки й медицини в цих останніх днях, то кожного року хворіє й вмирає мільйони людей.

У заможних країнах Західного світу, завжди прохають грошової допомоги, щоб віднайти зцілення на рак, серцеві хвороби, і на хворобу ЕЙДС. Правда, кожного року сотні тисяч людей вмирають від цих а також інших хвороб. Однак, декотрі зарази зводять мільйони людей в могилу кожного року в Африці, Азії, і Латинській Америці.

В своїй книжці Привид здоров’я (англ.), Рене Дубо пише: „Малярія, як також інші протозойні хвороби і паразитування глистом, стали джерелом фізіологічної й економічної нужди по більшості убогих місцевостях”. Як наслідок цього, „мільйони мільйонів людей в Азії, Африці, і Латинській Америці кожного року страждають і вмирають на нематоду (ниткоподібний черв’як), африканську сонну хворобу, або малярію”. Нужду спричинену цими хворобами не вимірюється тільки числом людей, які вмирають на них. Дубо каже: „Мікробні хвороби ще непереборні”.

Дубо продовжує й каже: „В протилежності цьому, самолюбність [білої людини] спонукує її обдаровувати науковим очаруванням які-небудь відкриття, які впливають на її власний добробут”. Тому то в країнах Західного Світу ставлять великий наголос на хвороби серця й рак — не забуваючи статевопередані хвороби. В одному медичному журналі було сказано, що тільки в Сполучених Штатах Америки, виникає близько три мільйони нових заражень гонорею щороку.

Байдуже чи ми розглядаємо розвинені країни чи ті країни, що розвиваються, то таки бачимо доказ ,блідого коня Смерті й смертельного поміру, чуми’, четвертого коня Апокаліпсиса.— Об’явлення 6:8.