«Чорна смерть» не стала кінцем світу

У ЖОВТНІ 1347 року торгові кораблі зі Сходу ввійшли у порт Мессіни (Сицилія). Веслували хворі та вмираючі люди. На тілі в них були темні ґулі завбільшки з яйце, з яких сочилися кров та гній. Моряки страждали від сильного болю і помирали через декілька днів після появи перших симптомів.

Щури з кораблів швидко приєдналися до місцевої популяції гризунів. Вони мали на собі бліх, заражених смертельним для людей вірусом. Так почалася епідемія чуми, або «чорної смерті»,— найстрашніша з пошестей в історії Європи, що спалахували до того часу.

Чума проявилася у двох формах. Одна з них передавалася через укус зараженої блохи — у цьому випадку вірус потрапляв у кров і спричиняв опухи та внутрішню кровотечу. Інша поширювалася через повітря — коли хтось кашляв або чхав — і вражала легені. Оскільки серед людей лютували обидві форми чуми, то хвороба поширювалася дуже швидко і була надзвичайно жорстокою. Усього за три роки чума вигубила четверту частину населення Європи; припускають, що від неї померло 25 мільйонів чоловік.

Тоді ніхто ще не знав, як чума передається від одної людини до іншої. Деякі гадали, що повітря заражене — можливо, через землетрус або через незвичайне розташування планет. Інші думали, що одного погляду на хвору людину було достатньо, аби захворіти самому. Погляди різнилися, але хвороба була явно надзвичайно заразлива. Як зауважив один французький лікар, здавалося, що один хворий «міг заразити цілий світ».

Люди не знали, як лікувати чуму та як запобігати їй. Багато згадували такі біблійні місця, як Луки 21:11 (Хоменко) — пророцтво, котре передрікає появу пошестей у час кінця. До церков потоками стікалися гроші, але чума лютувала й далі. Один італієць, очевидець тодішніх подій, написав: «Мовчали дзвони, і ніхто не плакав, хоч би якою великою була його втрата, бо майже кожен очікував смерті... люди казали і вірили, що «це кінець світу».

Проте чума не була провісником кінця світу. Наприкінці XIV століття пошесть зупинилася. Світ продовжував існувати.

Епідемії у XX столітті

ЧОРНА смерть, що лютувала в Європі у XIV столітті, не була провісником кінця світу, як багато хто вважав. Але що сказати про наш час? Чи сьогоднішні епідемії та хвороби не навівають думки, що ми живемо, як каже Біблія, в «останні дні»? (2 Тимофія 3:1).

«Певне, що ні»,— можете подумати ви. Досягнення науки та медицини сьогодні допомогають нам виявляти хвороби та боротися з ними краще, ніж будь-коли протягом історії людства. Вчені-медики винайшли багато антибіотиків та вакцин — могутню зброю проти хвороб та мікробів, котрі їх спричиняють. Удосконалення лікарського догляду, поліпшення якості питної води, санітарних умов та умов приготування їжі також допомагають боротися з інфекційними хворобами.

Декілька десятиліть тому багато хто гадав, що хвороби вже майже переможені. Віспу вдалося викоренити повністю, а інші захворювання були на черзі до знищення. Численні недуги повністю підкорилися медикаментам. Фахівці з охорони здоров’я дивилися в майбутнє з оптимізмом. Інфекційні хвороби вдасться подолати; одна перемога йтиме слідом за іншою. Люди побачать торжество медицини.

Але торжество медицини не настало. Сьогодні інфекційні хвороби залишаються головною причиною смерті у світі — лише 1996 року від них загинуло понад 50 мільйонів чоловік. На місце колишнього оптимізму прийшла дедалі більша тривога за майбутнє. «Повідомлення про стан здоров’я у світі на 1996 рік» (англ.), яке було опубліковане Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), попереджає: «Багато прогресивних досягнень у галузі охорони здоров’я, зроблених протягом останніх десятиліть, тепер опинилися під загрозою. Ми стоїмо перед всесвітньою кризою інфекційних захворювань. Жодна країна не убезпечена від цього».

Одвічні хвороби стають небезпечнішими

Одною з причин для тривоги є те, що добре відомі хвороби, котрі колись вважались переможеними, повертаються у більш небезпечних формах і важче піддаються лікуванню. Як приклад можна навести туберкульоз. Був час, коли вважали, що у розвинених країнах цю хворобу майже цілком тримають під контролем. Але туберкульоз не зник, і у наш час він щорічно вбиває біля трьох мільйонів людей. Якщо заходи по лікуванню і запобіганню цій хворобі не будуть вдосконалені, то очікують, що протягом 1990-х років на туберкульоз захворіють приблизно 90 мільйонів чоловік. У багатьох країнах поширюється форма туберкульозу, яка не піддається лікуванню медикаментами.

Іншим прикладом хвороби, котра повернулася, є малярія. Сорок років тому лікарі плекали надію швидко викоренити цю хворобу. Сьогодні вона вбиває кожного року біля двох мільйонів людей. У понад 90 країнах малярія вважається ендемічним захворюванням (тобто трапляється там постійно), і вона загрожує 40 відсоткам населення світу. Малярійні комарі призвичаїлися до пестицидів, а сам збудник малярії розвинув таку опірність до ліків, що лікарі побоюються, аби деякі форми малярії не стали незабаром взагалі невиліковними.

Хвороби і бідність

Деякі хвороби безжалісно вбивають людей, незважаючи на те що від них винайдено ефективні ліки. Візьмімо, наприклад, цереброспинальний менінгіт. Існують вакцини для запобігання цій хворобі та медикаменти, щоб лікувати її. Втім, на початку 1996 року в субсахарській Африці спалахнула епідемія цереброспинального менінгіту. Про неї ви навряд чи взагалі чули, але та епідемія позбавила життя більше 15 000 чоловік — переважно бідних та дітей.

Інфекційні захворювання нижніх дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, кожного року вбивають чотири мільйони чоловік, здебільшого дітей. Від кору щорічно гине мільйон дітей, а коклюш забирає життя ще в 355 000. У багатьох випадках цим смертям можна було б запобігти за допомогою дешевих вакцин.

Приблизно вісім тисяч дітей щодня вмирають від обезводнення, спричиненого діареєю. Майже усі ті смерті можна було б відвернути, якби люди мали добрі санітарні умови, користувалися чистою питтєвою водою або давали хворим оральний водний розчин.

Більшість таких смертей стається у країнах, що розвиваються,— там, де життя найбільш злиденне. Біля 800 мільйонів людей, тобто велика частина населення світу, не мають доступу до медичного обслуговування. У «Повідомленні про стан здоров’я у світі на 1995 рік» (англ.) говорилося: «Найжорстокіший вбивця та найголовніший чинник, що спричиняє хвороби та страждання людей по цілій земній кулі, стоїть майже наприкінці переліку в Міжнародній класифікації захворювань. Він зареєстрований під кодом Z59,5, цей вбивця — крайня бідність».

Невідомі досі хвороби

Крім того, є ще й нові захворювання, які були виявлені лише нещодавно. ВООЗ стверджує: «Протягом останніх 20 років виникло принаймні 30 хвороб, які загрожують здоров’ю сотень мільйонів людей. Багато з цих хвороб невиліковні, проти них немає ані медикаментів, ані вакцин, а можливість запобігати їм або тримати їхнє поширення під контролем обмежена».

Розгляньмо, наприклад, ВІЛ і СНІД. Приблизно 15 років тому ці хвороби були невідомі, а сьогодні вони завдають страждань людям на всіх континентах. Тепер вірусом імунодефіциту людини заражено біля 20 мільйонів дорослих, а в понад 4,5 мільйона чоловік розвинувся СНІД. Згідно зі «Звітом про розвиток людства за 1996 рік» (англ.), в Європі та Північній Америці СНІД сьогодні є головною причиною смерті серед дорослих віком до 45 років. По цілому світі цією хворобою щодня заражається приблизно 6000 чоловік — кожних 15 секунд нова людина. Прогнози виявляють, що кількість випадків СНІДу продовжуватиме стрімко зростати. За даними одного американського агентства, до 2010 року тривалість життя у тих країнах Африки та Азії, де найбільше лютує СНІД, скоротиться до 25 років.

Чи СНІД є унікальною хворобою, єдиною у своєму роді, чи можуть виникнути епідемії інших захворювань, які спричинять подібне або ще й більше спустошення? ВООЗ відповідає: «Безсумнівно, що на нас чигають невідомі досі хвороби, котрі можуть стати СНІДом завтрашнього дня».

Чинники, що сприяють поширенню захворювань

Чому можливість виникнення епідемій тривожить фахівців з охорони здоров’я? Одною з причин є ріст міст. Сто років тому в містах жило лише близько 15 відсотків населення Землі. Проте передбачають, що до 2010 року в містах житиме більш ніж половина світового населення, причому значна його частина — в містах-велетнях найменш розвинених країн.

Збудники інфекційних хвороб процвітають у щільно заселених місцевостях. Якщо в місті добрі житлові умови, відповідні системи каналізації та водопостачання, а також непогане медичне обслуговування, то ризик епідемій зменшується. Але найшвидше ростуть міста у бідних країнах. У деяких з цих міст на 750, а то й більше чоловік є лише один туалет. У багатьох містах також не вистачає доброго житла, якісної питтєвої води та медичних закладів. Там, де сотні тисяч людей живуть у тісняві та злиднях, значно зростає ймовірність поширення хвороб.

Чи це означає, що епідемії майбутнього обмежуватимуться переповненими, злиденними містами-велетнями? Журнал «Терапевтичні архіви» (англ.) відповідає: «Ми повинні добре усвідомлювати, що сховища жалюгідного убозтва, економічної безнадії та їхні наслідки створюють найплідніші поля для росту інфекційних хвороб та зводять нанівець технологічні досягнення решти людства».

Обмежити поширення хвороби якимось одним регіоном — нелегке завдання. Величезна кількість людей подорожує. Кожного дня приблизно мільйон чоловік перетинає кордони. Кожного тижня мільйон чоловік подорожує між бідними та багатими країнами. Коли люди переїжджають, смертоносні мікроби подорожують з ними. У «Журналі Американської медичної асоціації» (англ.) зауважується: «Спалах хвороби в будь-якому місці сьогодні треба розглядати як загрозу для більшості країн, і особливо для тих, котрі лежать на перехресті шляхів міжнародних подорожей».

Отже, незважаючи на досягнення в галузі медицини, зроблені у XX столітті, епідемії продовжують збирати свій страхітливий врожай, гублячи людське життя, і багато хто побоюється, що найстрашніше ще попереду. Але що Біблія говорить про наше майбутнє?

[Вставка на сторінці 4]

Інфекційні хвороби залишаються головною причиною смерті у світі — лише 1996 року від них загинуло понад 50 мільйонів чоловік.

[Рамка на сторінці 6]

Опірність антибіотикам

Багато інфекційних захворювань все гірше піддаються лікуванню, тому що вони починають чинити опір антибіотикам. Ось як це відбувається: потрапляючи в організм людини, бактерії постійно розмножуються і передають свої генетичні характеристики наступному поколінню. Поява кожної нової бактерії пов’язана з можливістю мутації — невеличкої помилки в копіюванні генетичного коду, яка надає новій бактерії нову генетичну характеристику. Ймовірність, що бактерія змінюватиметься у бік опірності антибіотикам, надзвичайно мала. Але бактерії розмножуються у мільярдній кількості, деколи протягом години даючи три покоління нащадків. Отже, стається те, чого ніхто не сподівався,— час від часу з’являється бактерія, яку важко вбити антибіотиком.

Коли інфікована людина приймає антибіотик, звичайні бактерії гинуть і хворий, напевно, почувається краще. Але стійкі бактерії виживають. І тепер їм не треба більше боротися з іншими мікробами за поживні речовини та територію. Вони вільно і безконтрольно розмножуються. А оскільки одна бактерія може протягом дня дати більш ніж 16 мільйонів нових особин, то не проходить багато часу — і людина знову починає хворіти. Проте тепер наш хворий заражений таким штамом бактерії, котрий чинить опір медикаментам, що повинні його вбити. Ці бактерії можуть також спричинити хворобу в інших людей та з часом знову змінитися так, що набудуть опірності до інших антибіотиків. Редакційна стаття у журналі «Терапевтичні архіви» говорить: «Через швидкий зріст опірності бактерій, вірусів, грибків та паразитів до сучасних методів лікування постає запитання не про те, чи ми програємо цю війну людини зі світом мікробів, а про те, коли саме це станеться» (курсив наш).

[Рамка на сторінці 7]

Деякі нові інфекційні хвороби, виявлені за період з 1976 року

Де трапилися

Рік або були виявлені

виявлення Назва хвороби перші випадки

1976 Хвороба легіонерів Сполучені Штати Америки

1976 Криптоспоридоз Сполучені Штати Америки

1976 Гемораґічна гарячка Ебола Заїр

1980 Гепатит D (Дельта) Італія

1981 СНІД Сполучені Штати Америки

1982 Кишкова паличка 0157:H7 Сполучені Штати Америки

1986 Хвороба скажених корів* Великобританія

1988 Сальмонельоз PT4 Великобританія

1989 Гепатит С Сполучені Штати Америки

1992 Холерний вібріон 0139 Індія

* Було виявлено тільки у тварин.

[Відомості про джерело]

Джерело: ВООЗ.

[Рамка на сторінці 8]

Одвічні хвороби повертаються

Туберкульоз. За передбаченнями, цього десятиліття від туберкульозу помре понад 30 мільйонів чоловік. Через неефективне лікування в минулому опірна до медикаментів форма туберкульозу сьогодні становить глобальну небезпеку. Деякі штами бактерій тепер мають імунітет до тих медикаментів, котрі колись легко нищили збудника хвороби.

Малярія. Від цієї хвороби щорічно страждає до 500 мільйонів чоловік і вмирає 2 мільйони. Стримувати поширення захворювання важко через брак медикаментів або неправильне їх вживання. Внаслідок цього збудники малярії стали опірними до медикаментів, які колись їх вбивали. Проблема ускладнюється тим, що малярійні комарі звикли до інсектицидів.

Холера. Холера кожного року вбиває 120 000 чоловік, здебільшого в Африці, де епідемії дуже поширені й спалахують частіше. У Південній Америці про холеру не було чути протягом десятиліть, аж поки у 1991 році вона вразила Перу і з того часу поширилась по континенту.

Гарячка денґе. Цей вірус, який переноситься комарами, щороку спричиняє захворювання приблизно у 20 мільйонів чоловік. Протягом 1995 року найжахливіша за 15 років епідемія денґе в Латинській Америці та на Карибських островах лютувала принаймні в 14 країнах. Епідемії гарячки денґе частішають через зріст населення міст, поширення комарів-переносників вірусу та масове переміщення інфікованих людей.

Дифтерія. Масові щеплення, які почали робити 50 років тому, зробили цю хворобу дуже рідкою в індустріалізованих країнах. Проте від 1990 року епідемії дифтерії спалахували у 15 країнах Східної Європи та колишнього Радянського Союзу. З тих, хто заразився хворобою, помер приблизно кожен четвертий. Протягом першої половини 1995 року було повідомлено приблизно про 25 000 випадків цього захворювання.

Бубонна чума. Протягом 1995 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) отримала повідомлення принаймні про 1400 випадків людської чуми. У Сполучених Штатах Америки та в інших місцях чума поширилася по регіонах, у яких вже десятиліттями не було зареєстровано жодного випадку цієї хвороби.

Епідемії. Чи вони є ознакою кінця?

ЧИ СЬОГОДНІШНІ епідемії вказують на те, що надходить кінець світу? Перед тим як відповісти на це запитання, розгляньмо, що означає вислів «кінець світу».

Як гадає багато людей, кінець світу означає, що Бог знищить Землю та життя на ній. Проте Боже Слово говорить, що він «землю вформував... на проживання на ній» (Ісаї 45:18). Бог має намір наповнити нашу планету здоровими щасливими людьми, які б щиро бажали жити за його праведними нормами. Тож кінець світу не означає знищення Землі та всіх її мешканців. Радше це буде кінець для теперішньої системи й для тих, хто відмовляється чинити Божу волю.

Це видно зі слів апостола Петра, який написав: «Тодішній світ [світ за Ноєвих днів], водою потоплений згинув». Коли за днів Ноя світ був знищений, це принесло загибель нечестивим людям. Земля зосталася, і на ній залишився праведний Ной зі своєю родиною. Як Петро говорить далі, у майбутньому Бог знову втрутиться і призведе до «загибелі безбожних людей» (2 Петра 3:6, 7).

Інші біблійні вірші послідовно підтримують цей погляд. Наприклад, у Приповістей 2:21, 22 говориться: «Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні». (Дивіться також Псалом 37:9—11).

Епідемії та кінець світу

Але коли ж це станеться? Чотири Ісусових учні поставили йому це запитання. Вони запитали: «Яким буде знамення Твого повернення й кінця світу?» Ісус відповів: «Повстане один народ проти іншого, а царство — проти царства. І будуть повсюди голод і землетруси» (Матвія 24:3, 7, «Новий заповіт сучасною мовою»). У паралельній розповіді в Луки 21:10, 11 (СМ) Ісус додав: ‘Буде чума в різних місцях. Стануться жахливі події, будуть великі знамення на небі’.

Зауважте, Ісус не сказав, що самі лише пошесті провіщатимуть близький кінець. Натомість він перелічив також великі війни, землетруси й голод. У своєму детальному пророцтві, яке міститься в 24-му і 25-му розділах Матвія, 13-му розділі Марка та 21-му розділі Луки, Ісус передрік появу багатьох інших ознак. Усі ті ознаки разом взяті повинні були з’явитися перед тим, як Бог почне діяти та покладе кінець усьому злому на Землі. Існують незаперечні докази, що ми живемо саме у цей період часу.