Розділ 7

Розрахунок за вживання Христових талантів

1. Який уряд не має економічних проблем, і хто сьогодні мусить розрахуватись з тим урядом?

КРІМ одного винятку, немає уряду без грошових проблем. Більшість урядів дуже заборгувались. Єдиний уряд, що є винятком цьому є широко оголошене «Царство Небесне». (Матвія 25:1) На землі ще маємо майбутніх членів того небесного Царства, які служать інтересам того уряду. Протягом цього найбільш критичного часу в історії людства, ці слуги «Царства Небесного» є покликані до розрахунку. Вони мусять розрахуватись з тим урядом за спосіб у який вони вживали дорогоцінні речі доручені їм.

2. Чому ми повинні дуже цікавитись одною притчою розповіджена «Князем миру»?

² Як приклад цього, передовий представник того «Царства Небесного» давно тому розповів притчу, або ілюстрацію. Ця притча повинна цікавити нас сьогодні, тому що «Князь миру» помістив її в Своєму далекосяжному пророцтві про «ознаку» Його «присутності» у Царстві з владою царювати. (Матвія 24:3, НС) Сьогодні ми є нерозв’язно включені в наслідках сповнення тієї пророчої притчи, тому що це включає наше саме життя. Ось як «Князь миру» розказав ту притчу Своїм апостолам кілька днів перед Його жертовною смертю в Череповищі.

Притча про таланти

3. Що раби, які одержали таланти від пана перед його відходом, робили з ними під час його відсутності?

³ «Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський! Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. І одному він дав п’ять талантів,a а другому два, а тому один,— кожному за спроможністю його. І відійшов. А той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними,— і набув він п’ять інших талантів. Так само ж і той, що взяв два — і він ще два інших набув. А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю,— і сховав срібло пана свого.

4. Що пан сказав тим рабам, які здобули йому більше талантів?

⁴ «По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. І прийшов той, що взяв п’ять талантів,— приніс іще п’ять талантів і сказав: Пане мій, п’ять талантів мені передав ти,— ось я здобув інші п’ять талантів. Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе,— увійди до радощів пана свого! Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти,— ось іще два таланти здобув я. Сказав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе,— увійди до радощів пана свого!

5, 6. Як третій раб виправдувався за те, що сховав талант, і що пан зробив з ним?

⁵ «Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина,— ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. І я побоявся,— і пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє... І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.

⁶ «Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має,— забереться від нього й те, що він має. А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви,— буде плач там і скрегіт зубів».— Матвія 25:13-30.

7. Що представляють таланти?

⁷ На що таланти є прообразом у цій притчі? Щось дуже дорогоцінного, не в грошовому, але духовному значенні. Таланти це доручення робити учнів Христа. Разом з цим дорученням є чудесна привілейована нагода служити як амбасадори Христа, Царя, бути представниками Царства всім народам світу.— Ефесян 6:​19, 20; 2 Коринтян 5:20.

8. (а) В яку темряву вкинено «лінивого» раба-класу протягом «закінчення системи»? (б) Чому людство не має світла Божої ласки і благословення?

⁸ Немає жодного сумніву, ми сьогодні живемо в сповненні тієї пророчої притчи! Над цим поколінням нависає щонайтемніший час в історії людства! Справді, поза видимою частиною організації Єгови є темрява в яку, за наказом Пана, буде вкинений «лінивий» і «лукавий» раб-клас. «Темрява» представляє похмурі обставини світу людства, а головно в релігійному значенні. Людство не втішається світлом Божої ласки й благословення. Вони не мають світла знання Божого Царства. Світ знаходиться під владою «бога цього віку», який «засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії [славетної доброї новини, НС] слави Христа, а Він — образ Божий».— 2 Коринтян 4:4.

9. (а) На сповнення притчи, кого представляє «чоловік», і як далеко він подорожував? (б) Який є доказ на те, що він уже вернувся?

⁹ Сьогодні маємо дуже багато доказу на те, що Той, якого представляв «чоловік», з принаймні вісьмома срібними талантами, уже вернувся з своєї далекої подорожі. Той «чоловік» — це Ісус Христос. Він подорожував до присутності Творця сонця, місяця, і зір нашого всесвіту. На ознаку Його повороту, то в наш час закривавили землю дві світові війни, і багато менших війн. Так як було передсказано, цих супроводять голод, пошесті, і землетруси, а також збільшаюче беззаконня і проповідування «цієї доброї новини» по цілому залюдненому світі. Ці обставини є доказом на те, що Ісус сказав буде «ознакою [Його] присутності і закінчення системи».— Матвія 24:3-15, НС.

10. (а) Чому Чоловік подорожував у далеку країну? (б) Чому людство не бачило Його повернення?

¹⁰ Хоч у Ісусовій притчі про це нічого не згадує, то Чоловік, Який далеко подорожував, дійсно подорожував, щоб здобути «Царство Небесне», про якого згадувалось у Матвія 25:1. Незважаючи на вибух першої світової війни, то Бог Єгова, Якого Царство над Ізраїлем було перекинене в 607 р. до н.е., підвищив на царя законного Спадкоємця того Царства в 1914 р. н.е., коли закінчився час для поган топтати його. Ні, язичеські народи не бачили коронування Того, Якого цар Давид назвав «мій Господь». (Псалом 110:1) Вони не могли бачити Його, тому що Чоловік у притчі, Ісус Христос, сказав учням Своїм, перед Його подорожею: «Ще недовго, і вже світ Мене не побачить».— Івана 14:19.

11. (а) Що буде частиною ознаки Його повернення й присутності? (б) Коли це станеться?

¹¹ Тому що прихід Ісуса до влади в небесному Царстві був невидимий для людей, то Він мусив виявити Свою присутність у небесному Царстві ознакою, якої апостоли просили в Нього три дні перед Його смертю. Частиною тієї переконливої ознаки мало бути повернення Чоловіка від Його далекої подорожі, щоб розрахуватись з Своїми рабами, яким Він дав дорогоцінні таланти. Якщо це так, то розрахунок з тими, які одержали таланти, відбувався після 1914 р.

12. (а) На кому спочиває обов’язок давати керівництво в проповідуванні Царства? (б) Від чого залежить їхнє спасіння?

¹² Це значить розрахунок з спадкоємцями «Царства Небесного». Дійсно, це розрахунок з останком того християнського тіла, породженого Божим духом з дня П’ятидесятниці 33 р. н.е. (Дії, 2 розділ) Протягом «закінчення системи» від 1914 р. далі, на землі мав бути останок. Це будуть ті, що мають обов’язок брати керівництво в сповненні Ісусового пророцтва на той час: «І проповідувана буде ця добра новина Царства по цілому населеному світі, на свідчення народам усім. І тоді прийде кінець». (Матвія 24:14, НС; Марка 13:​10, НС) Вони мають відповідальність бути вірними до самого кінця, для того, щоб спастись до Царства небесного. (Матвія 24:13) Маючи на увазі їхнє остаточне спасіння, Всемогутній Бог підкріпив їх видержати аж до цих пір, незважаючи на те, що їх переслідують по цілому світі. Цей факт робить очевидним Його схвалення їх!

Фальшиві претенденти до талантів

13. (а) Хто заявляє мати таланти? (б) Який висновок ми робимо про його суд?

¹³ Так зване Християнство заявляє, що йому були доручені таланти заможного чоловіка Ісусової притчи. Але, коли візьмемо до уваги його діла після 1914 р., то до якого висновку нам доходити? Цього: Так зване Християнство не сповнило своєї претензії. Не бувши вірне Чоловікові в притчі, воно з’єдналось з царствами світу цього, політичними діячами тих світових урядів, які стали його коханцями. Воно до цих пір підтримує Організацію Об’єднаних Націй, наступника неіснуючої Ліги Націй.

14. Де ми знаходимо так зване Християнство сьогодні?

¹⁴ Так зване Християнство навіть не відповідає рабові з одним талантом, лінивим, який не збільшив майна свого пана. Тому то в цей день, немає сумніву, що після закінчення першої світової війни в 1918 р., так зване Християнство завжди борсалось у темряві поза освітленим домом Пана. Серед темної ночі у світі цьому, у переносному значенні, уже почався його плач і скрегіт зубів. Воно ще буде більше скреготати зубами й плакати, коли його політичні коханці накинуться і оголять його, як найбільш осудливу частину Вавілона Великого, світової імперії фальшивої релігії.

«Лукавий раб» клас викинений

15. Хто сповнив притчу про лінивого раба, і де вони тепер знаходять себе?

¹⁵ Ті, що колись дійсно були частиною духом-помазаного останка, і яким були доручені Царські дорогоцінності, але які не збільшували інтересів поверненого Пана, були відкинені від Його царської служби. (Матвія 24:48-51) Той лінивий «лукавий раб» клас уже не проповідує «доброї новини Царства». Краще, вони спеціалізуються в своєму особистому спасінні, замість служити інтересам Божого Царства. Тепер вони знаходяться «на зовнішній темряві», у світі людства. Їхній символічний талант уже відібраний від них і даний класові, який охоче вживає свої таланти протягом решти «закінчення системи».

16. (а) Це є дуже сприятливий час на яке вживання символічних талантів? (б) Який обов’язок тепер спочиває на «великому натовпі» «інших овець»?

¹⁶ Ще ніколи не було такого сприятливого часу проповідувати «добру новину Царства», вживати «таланти», тобто, мати незвичайний привілей, нагоду, служити як «посли замість Христа», царюючого Царя, і робити Йому учнів. (2 Коринтян 5:20) І як кінець наступає все ближче й ближче, то «великому натовпові» «інших овець» слід допомагати останкові духом-породжених послів, як вони запопадливо повністю вживають доручений їм дорогоцінний «талант».

[Примітка]

Розділ 8

«Радіючи» з «Князем миру»

1. (а) Чому один чоловік подорожував за кордон? (б) На що Ісусова притча натякає, про якого нічого не згадується в ній?

В ІСУСОВІЙ притчі про таланти, чоловік з вісьмома срібними талантами не подорожував тільки, щоб розважатись або оглядати якісь місцевості. Він узяв подорож заради серйозної причини; одержати щось дуже дорогоцінного. Він подорожував за кордон, так як читаємо в притчі, щоб набути «радість», а також «велике майно». (Матвія 25:21, НС) Тому то він мусив далеко подорожувати довгий час, щоб звернутись до Того, Хто може дати йому цю особливу радість.

2. (а) Відносно Ісуса, що символізувало подорожування заможного чоловіка за кордон, і до кого він подорожував? (б) З чим Пан повернувся?

² Тому, що заможний чоловік у притчі представляє Ісуса Христа, то чоловік, який подорожував за кордон представляє Ісуса, коли Він вернувся до єдиного Джерела тієї спеціальної радості. До кого ж Він подорожував? В посланні до Євреїв 12:2 каже: «Дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста [дерево тортур, НС], не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого». Так, Бог Єгова є Джерелом тієї радості. Це до Нього Ісус подорожував, залишивши на землі Своїх вірних учнів, яким доручив Свої таланти. Пан вернувся з «великим майном», якого Він ще не мав, коли доручив Своїм трьом учням вісім «талантів». У ранішій з Ісусових притч про «десять мін» каже, що Він вернувся як «Царство прийняв».— Луки 19:12-15.

3. Який час настав, коли пророцтво Захарія 9:9 почало сповнятись у першому столітті н.е.?

³ Бувши новокоронованим Царем, Він мав причину радіти, як також Його вірні піддані. Ми пригадуємо собі ту оказію, коли Син Божий в’їхав в Єрусалим на сповнення пророцтва Захарія 9:9. Про сповнення того пророцтва, є написано так: «І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє [Єгови, НС] Ім’я! Осанна на висоті! А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?» — Матвія 21:4-10; також дивіться Єв. Луки 19:36-38.

4. Бувши коронований на Царя, чому Ісус Христос мав спеціальну основу запрошувати Своїх вірних «рабів» до радісного становища?

⁴ Подумайте, якщо народ радів, коли Він тільки представив Себе мешканцям Єрусалима як Той, Хто був помазаний на Царя духом Єгови, то яка ж більша є причина на радіння, коли Він дійсно був коронований на Царя при закінченні Часів Поган у 1914 р.? Для Нього це була дуже радісна оказія. Він ще ніколи так не радів. Розрахувавшись, Він тоді міг сказати тим «добрим і вірним» учням: «Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе,— увійди до радощів пана свого». (Матвія 25:21) Це була нова радість, якою Його схвалені «раби» тепер могли радіти. Яка ж нагорода!

5. (а) Під якими обставинами апостол Павло був «послом» для Христа? (б) Сьогодні останок помазаних християн є «послами» для Христа, після якої події?

⁵ У 1919 р., помазані учні царюючого Ісуса Христа були схвалені Ним, і через це вони дуже раділи. Дев’ятнадцять століть тому апостол Павло написав своїм співвіруючим, щоб повідомити їх про цю повищену посаду: «Оце ми як посли замість Христа». (2 Коринтян 5:20) Апостол написав ці слова тоді, коли Ісус був тільки Спадкоємцем, маючи надію одержати «Царство Небесне». (Матвія 25:1) Тому то Він мусив сидіти по правиці в Бога і чекати того дня Його коронування на Царя. Але тепер, після 1919 р., ухвалений останок став «послами», послані Тим, Який вже дійсно зацарював. (Євреїв 10:​12, 13) На це особливо звернулось увагу на конвенції Міжнародних Дослідників Біблії в Сідер Пойнт, Огайо, в 1922 р.

6. На яку працю спрямовували свої зусилля ті, що одержали «таланти»?

⁶ У 1919 році вони одержали те що дорівнювало «талантам» царюючого Царя, Ісуса Христа. Їхня відповідальність Цареві вже збільшилась. На початку того післявоєнного року їхні зусилля спрямовувались на «жниво», на збирання «пшениці»-класу. (Матвія 13:24-30) Тому що, так як Ісус Сам сказав, жнива були «закінчення системи», то в післявоєнному 1919 р. настав час збирати до-пшениці-подібних «синів Царства», вірного останка помазаних християн.— Матвія 13:37-39, НС.

7. (а) Який час настав для жниварів, а також їхньому Панові? (б) До якого стану Єгова привів Своїх жниварів, і які пророчі слова вони взяли на себе?

⁷ Жнива це радісний час для тих, які збирають врожай, тому що Пан жнив радіє разом з ними. (Псалом 126:6) Цей час жнив дуже збагачує збільшуючий доказ на те, що Боже Царство, під владою Ісуса Христа, було засноване на небі в 1914 р., і що Єгова відновив праведне становище Своїм присвяченим слугам на землі. Як клас, вони застосували до себе сказане в пророцтві Ісаї 61:10: «Я радісно буду втішатися Господом [Єговою, НС], нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння».

Збирання «великого натовпу» і співучасників «радості»

8. Якої радості останок помазаних християн не сподівався при кінці збирання спадкоємців Царства?

⁸ Останок помазаних християн навіть не подумав, що коли ввійде в «радість» Пана свого при закінченні збирання останніх спадкоємців небесного Царства, що матиме ще іншу причину на радість. Це мало бути збирання земного класу до життя на Райській землі під тисячолітнім Царюванням Ісуса Христа. Коли вперше виявиться цю інформацію про них, то кого іншого, крім осіб цього земного класу, буде правильно запрошувати?

9. Особливо кого запросилось на конвенцію в Вашінгтоні, О.К., у 1935 р., і яку вчасну інформацію їм там виявилось?

⁹ Сталось, що на запрошення в Вартовій Башті,a відповіло сотні людей бажаючі розвинути споріднення з Єговою, разом з народом на якому спочивало Його Ім’я, і зібрались на загальну конвенцію Свідків Єгови в Вашінгтоні, О.К., від 30 травня до 2 червня 1935 р. На тій конвенції вони стали зворушені до глибин їхніх сердець, коли довідались, що «великий натовп» передречений в Об’явленні 7:9-17 мав бути земний клас.

10, 11. Для кого на небі це повинен бути час спеціальної радості?

¹⁰ Як Всемогутній Бог Єгова радів тією конвенцією в Вашінгтоні, О.К.! Яка ж радість Його Синові, Доброму Пастиреві, Який тепер збиратиме тих «інших овець» у «одну отару»! — Івана 10:16.

¹¹ Бувши проведені на пасовисько, так би мовити, збільшаючий «натовп» «інших овець» спокійно й люблячо співдіяв з останком помазаних християн. Насправді «Один Пастир» тепер дуже радіє тому, що вже назбиралось таку велику «отару» при кінці «закінчення системи».

Посланники «Князя миру»

12, 13. (а) Хто були запрошені мати участь у радості останка помазаних християн поверненого Пана, і яка є причина на це? (б) Як «великий натовп» «інших овець» служить інтересам «Князя миру»?

¹² Ті вівцеподібні особи, які складають «великий натовп», тепер дуже радіють разом з Паном, Ісусом Христом. Це головно тому що вони мають дієву участь у збиранні тих, які довершать безчисленний «великий натовп», про якого згадується в Об’явленні 7:9.

¹³ Збирання людей в якому «інші вівці» беруть участь дуже збільшилось по цілому світі, яку то працю без їхньої допомоги зменшуючийся останок помазаних християн не міг би виконати. Тому то зростаючий клас «інших овець» мав брати все більшу й більшу участь у збиранні ще більше «інших овець» маючих надію жити на землі. Таким то чином «інші вівці» служать як вірні посланники «Князя миру». У Приповістей 25:13 додає: «Немов снігова прохолода в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє».

14. (а) Що успадкують символічні вівці Ісусової притчи в Матвія 25:31-46? (б) Як Царство було приготовлене їм від «закладин світу»?

¹⁴ У притчі про вівці й козли, Цар, Ісус Христос, каже тим символічним вівцям: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу». (Матвія 25:31-46) Вони успадкують землю над якою небесне Царство буде правити протягом Христового тисячолітнього Царювання. Ще від часу вірного Авеля, Єгова приготовляв землю для людства, якого Христос відкупив.— Луки 11:​50, 51.

15, 16. (а) Яким «прикрашенням» царя, згадане царем Соломоном, тепер утішається Пан, незважаючи на те, що мусить царювати серед Своїх ворогів? (б) Як царюючий Цар «прикрашається» сьогодні? (в) Що зробили ті, які становлять це «прикрашення»?

¹⁵ Розумний Цар Соломон у стародавньому Ізраїлі написав: «У численності люду величність [прикраса, НС] царя». (Приповістей 14:28) Сьогоднішній Цар-Пан, Ісус Христос, Начальник багато вищої ранги від земного царя Соломона, «прикрашається» «людом». Це прикрашення навіть тепер стає відоме, ще перед Його тисячолітнім Царюванням, так, протягом Його царювання між Своїми земними ворогами, над якими Сатана Диявол є надлюдським невидимим царем.— Матвія 4:​8, 9; Луки 4:5, 6.

¹⁶ Сьогоднішня «прикраса», що личить цареві високої ранги, знаходиться в збільшаючому числі Його «інших овець», становлячі «великий натовп». Радісно вони вигукують одноголосно: «Спасінням ми зобов’язані нашому Богові, Який сидить на престолі, і Агнцеві». (Об’явлення 7:​9, 10, НС) Вони вже спаслись від цієї осудженої системи, над якою Сатана Диявол править як «бог». (2 Коринтян 4:4) Вони вже, зображально, «випрали одіж свою... в крові Агнця», і вибілили її, щоб стати чистими перед Суддею, Богом Єговою.— Об’явлення 7:14.

17. (а) Якого спасіння «великий натовп» чекає? (б) Яким привілеєм вони будуть втішатись протягом тисячолітнього Царювання «Князя миру»?

¹⁷ Однак, вони чекають спасіння від Бога, коли Єгова здобуде величну перемогу в «війні того великого дня Вседержителя Бога» в Армагеддоні. Тією чудесною перемогою Він оправдає Свій всесвітній суверенітет, і вони стануть Його земними свідками, тому що були збережені живими протягом жахливого знищення цього лукавого світу. (Об’явлення 16:14; 2 Петра 3:12) Який же дорогоцінний привілей! Як же «Князь миру» тоді буде радіти разом з спасеним «великим натовпом» Його вірних «інших овець»!