В обов’язки левітів входило ставити, розбирати і переносити святий намет. Коли наставав час рушати, Аарон і його сини знімали завісу, яка відділяла Святе від Найсвятішого, і накривали ковчег Свідчення, жертовники, інші священні речі та приладдя. Все це переносили кегатівці. Гершонівці переносили полотнища намету, накриття, заслони, завіси, якими було обгороджене подвір’я довкола намету, і мотузки для намету, а мерарівці носили рами, стовпи, підставки з заглибинами, кілки і мотузки (мотузки для подвір’я довкола намету) (Чс 1:50, 51; 3:25, 26, 30, 31, 36, 37; 4:4—33; 7:5—9).

Щоб ставити, розбирати і переносити намет зборів, потрібно було чимало фізичних сил. Кожна з 96 срібних підставок для рам важила один талант (бл. 34 кг); імовірно, стільки ж важила кожна з чотирьох підставок для стовпів, що стояли між Святим і Найсвятішим відділеннями; крім того, було п’ять мідних підставок для стовпів біля входу (Вх 26:19, 21, 25, 32, 37; 38:27). У наметі було 48 рам (кожна 4,5 м завдовжки і 67 см завширшки), які виготовляли з акації — важкої дрібношарової деревини — і покривали золотом (Вх 26:15—25, 29). По обох боках намету (по всій довжині) і на тильному боці були покриті золотом поперечки (Вх 26:26—29). Усі ці предмети були важкими. Неабияку вагу мали також накриття з тюленячих та баранячих шкур, полотнища з козячої вовни, лляні полотнища, завіси, які висіли довкола подвір’я, його стовпи, підставки із заглибинами, кілки тощо. Тож робота, пов’язана зі святим наметом, була нелегкою (Вх 26:1—14; 27:9—19). Для перевезення цих предметів левіти отримали шість возів, але стіл для хлібів представлення, золотий світильник і покритий міддю жертовник вони переносили на плечах (ковчег угоди могли переносити тільки левіти зі священицького роду) (Чс 7:7—9; Вх 25:10—40; 27:1—8; Чс 4:9, 10; ІсН 3:15).