31. Які суперечливі погляди на самозародження має один науковець?

³¹ З іншого боку, існує достатньо доказів на користь висновку, що самозародження життя з неживої матерії неможливе. «Варто лише задуматись над обсягом цього завдання,— визнає професор Уолд з Гарвардського університету,— аби погодитися, що самозародження живого організму неможливе». Але у що вірить цей прихильник еволюції? Він відповідає: «Однак ми існуємо, і, гадаю, саме в результаті самозародження»²⁷. Чи можна це назвати об’єктивним науковим доводом?

32. Як навіть еволюціоністи визнають, що такі міркування є ненауковими?

³² Англійський біолог Джозеф Генрі Вудґер охарактеризував такі міркування як «просто догматизм — стверджування, ніби те, у що ми хочемо вірити, насправді відбулось»²⁸. Як же науковці допустили, щоб у їхньому середовищі науковий метод був так явно знехтуваний? Відомий еволюціоніст Лорен Айселі визнав: «Виганивши богослова за його віру в міфи й чудеса, наука сама опинилася в незавидному становищі, оскільки змушена була створити власну міфологію, тобто зробити припущення, що процес, проходження якого у наш час не вдалось довести, незважаючи на величезні зусилля, насправді відбувся у первісну епоху»²⁹.

33. До якого неминучого висновку стосовно самозародження життя і застосування наукового методу доходимо на підставі вищенаведених доказів?

³³ Виходячи з наявних доказів, можна сказати, що теорія про самозародження життя швидше належить до сфери наукової фантастики, ніж є науковим фактом. Багато її прихильників відкинули науковий метод, очевидно, для того, щоб вірити в те, у що їм хочеться вірити. Незважаючи на незчисленні докази того, що життя не могло зародитись випадково, замість обачності, котра, як правило, відзначає тих, хто керується науковим методом, тріумфує непорушний догматизм.

Не всі вчені погоджуються з цим

34. а) Як один фізик виявив наукову неупередженість? б) Як він описав еволюційну теорію і що сказав про багатьох науковців?

³⁴ А втім, не всі вчені виключають альтернативу. Наприклад, фізик Г. С. Ліпсон, усвідомлюючи, наскільки мала ймовірність самозародження життя, сказав: «Єдино прийнятним поясненням є творення. Я знаю, що для фізиків, у тому числі й для мене, це означає анафему, але ми не повинні відкидати теорію, котра нам не подобається, якщо експериментальні дані підтверджують її». Далі він зазначає, що після виходу у світ Дарвінової праці «Походження видів» «еволюційна теорія стала в певному розумінні науковою релігією; майже всі науковці прийняли її, і багато хто з них готовий «підганяти» під неї результати своїх спостережень»³⁰. Сумний, але правдивий коментар.

35. а) З яким уявленням було болісно розлучатися професору одного університету? б) Як він ілюструє ймовірність випадкового виникнення життя?

³⁵ Чандра Вікрамасінгхе, професор Університетського коледжу в Кардіффі, сказав: «Коли я здобував свою початкову наукову освіту, мені вбивали в голову, що наука не сумісна ні з якою ідеєю умисного творення. Розлучатися з цим уявленням було дуже болісно. Я почуваюся досить незручно у цій ситуації, тобто з моїм теперішнім умонастроєм. Але логічного виходу зі становища не існує. (...) Бо виникнення життя на Землі в результаті якогось випадку хімічної природи — це майже те саме, що шукати певну піщинку на всіх пляжах усіх планет Усесвіту й знайти її». Інакше кажучи, виникнення життя просто не може бути результатом якогось випадку хімічної природи. Тож Вікрамасінгхе робить такий висновок: «Не існує іншого способу збагнути високу впорядкованість хімічних елементів життя, як тільки звернутися до створення у космічному масштабі»³¹.

36. Як висловився Роберт Ястров?

³⁶ Астроном Роберт Ястров сказав: «Учені не мають доказів того, що життя не було результатом акту творення»³².

[Рамка на сторінці 52]

На тему походження життя висловлюються еволюціоністи минувшини й сучасності

«Гіпотеза, що життя розвинулося з неорганічної матерії, і в наш час усе ще є справою віри» (математик Дж. В. Н. Саллівен^г).

«Імовірність випадкового виникнення життя можна порівняти до ймовірності того, що внаслідок вибуху в друкарні складеться енциклопедичний словник» (біолог Едвін Конклін^д).

«Варто лише задуматись над обсягом цього завдання, аби погодитися, що самозародження живого організму неможливе» (біохімік Джордж Уолд^е).

«Чесна людина, озброєна всіма доступними нам тепер знаннями, може сказати лиш те, що сьогодні виникнення життя здається у певному розумінні майже чудом» (біолог Френсіс Крік^є).

«Якщо людина не перебуває у полоні упередженого погляду, що життя зародилося на Землі [спонтанно],— погляду, який склався на підставі громадської думки чи здобутої освіти,— то вона ви́знає, що ці прості підрахунки [математична ймовірність] повністю відмітають таку ідею» (астрономи Фред Хойл і Н. Ч. Вікрамасінгхе^ж).