По-справжньому змістовне життя

«Все, що дихає,— хай Господа хвалить» (ПСАЛОМ 150:6).

1. Як один чоловік з Кореї шукав зміст у житті?

«Я ПОЧАВ вивчати медицину, бо хотів допомагати людям. Мені здавалось, що, здобувши престижну і добре оплачувану роботу лікаря, я почуватимусь щасливим,— розповідає Сенґ Джін з Кореїa.— Я дуже розчарувався, коли побачив, як мало лікарі можуть зробити для людей. Тож я вирішив присвятитись мистецтву, але й далі не був щасливим, адже моя праця приносила користь і задоволення тільки мені. Я став учителем, та невдовзі зрозумів, що можу лише передавати учням певну інформацію і мені не під силу дати їм надійне керівництво у житті». Сенґ Джін, як і багато інших людей, прагнув, аби його життя було змістовним.

2. а) Що значить розуміти, в чому зміст життя? б) Звідки відомо, що ми створені з конкретною метою?

² Той, хто знає, в чому зміст життя, розуміє, заради чого живе. Він має мету, якої прагне досягти. Чи люди можуть зрозуміти, для чого вони живуть? Так. Бог дав людині розум, сумління і здатність мислити. Отже, вона була створена з конкретною метою. Тому, тільки слухаючись Творця, ми знайдемо справжню мету в житті.

3. Що необхідно для того, аби жити в згоді з Божим наміром?

³ З Біблії видно, що Божий намір стосовно людей включає багато чого. Те, як ми створені, свідчить про Божу безкорисливу любов (Псалом 40:6; 139:14). Тому, щоб жити в згоді з Божим наміром, потрібно безкорисливо любити інших, наслідуючи в цьому нашого Творця (1 Івана 4:7—11). Крім того, необхідно дотримуватись у житті Божих законів (Екклезіяста 12:13; 1 Івана 5:3).

4. а) Як знайти справжню мету в житті? б) Яка найвища мета людини?

⁴ Бог теж мав намір, щоб люди жили щасливо й мирно одні з одними та з іншими творивами (Буття 1:26; 2:15). А що необхідно людям, щоб бути щасливими й мати внутрішній мир? Дитина є щасливою і відчуває безпеку, коли поряд батьки. Подібно й ми, наблизившись до небесного Батька, будемо щасливими і почуватимемось безпечно, а також знайдемо справжню мету в житті (Євреїв 12:9). Бог хоче, щоб ми мали близькі стосунки з ним, тому заохочує нас наближатись до нього і вислуховує наші молитви (Якова 4:8; 1 Івана 5:14, 15). Ми прославляємо нашого Батька і приносимо йому радість, коли ходимо з Ним у вірі та стаємо Його друзями (Буття 6:9; Приповістей 23:15, 16; Якова 2:23). А це — найвища мета людини. Псалмописьменник сказав: «Все, що дихає,— хай Господа хвалить!» (Псалом 150:6).

Яка ваша мета в житті?

5. Чому матеріальними речами неможливо задовольнити всі свої потреби?

⁵ Божий намір полягає ще й у тому, щоб ми піклувалися про себе і свої сім’ї. Нам необхідно дбати як про фізичні потреби, так і про духовні. Але потрібна поміркованість, щоб особисті буденні справи не стали важливішими за духовні (Матвія 4:4; 6:33). На жаль, багато людей присвячує все своє життя накопиченню матеріальних речей. Проте матеріальними благами неможливо задовольнити всі свої потреби. Недавнє опитування, проведене серед мільйонерів Азії, виявило, що чимало з них «відчувають тривогу та непевність попри високий соціальний статус та успіхи, які вони досягнули завдяки багатству» (Екклезіяста 5:10).

6. Що Ісус сказав стосовно накопичення матеріальних скарбів?

⁶ Ісус говорив, що «багатство... може ввести в оману» (Марка 4:19). Це стається з тими, хто думає, ніби матеріальний достаток зробить їх щасливими. Мудрий цар Соломон сказав: «Хто срібло кохає, той не насититься сріблом» (Екклезіяста 5:9). Чи людина, поглинута гонитвою за матеріальним, може щиросердо служити Богові? Ісус пояснив: «Ніхто не може бути рабом двох панів, бо якщо одного з них він буде любити й горнутися до нього, то іншого він обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і Багатства». Ісус не заохочував своїх послідовників накопичувати матеріальні скарби. Він радив складати «скарби на небі», тобто здобувати добре ім’я у Бога, який «знає, що́ вам потрібно, ще до того, як ви попросите в нього» (Матвія 6:8, 19—25).

7. Що означає «міцно вхопитися за справжнє життя»?

⁷ Апостол Павло радив своєму співпрацівникові Тимофію: «Наказуй тим, хто багатий... щоб покладали надію не на багатство непевне, а на Бога, який рясно дає нам усе для задоволення... були щедрі й готові ділитися, зберігаючи собі, немов скарб, добру основу на майбутнє, щоб завдяки цьому міцно вхопитися за справжнє життя» (1 Тимофія 6:17—19).

Що таке «справжнє життя»?

8. а) Чому для більшості людей багатство та видатне становище стали змістом життя? б) Що важко збагнути таким людям?

⁸ Більшість людей пов’язує «справжнє життя» з розкошами й задоволеннями. В одному азійському часописі зазначалося: «Багато хто мріє про те, що бачить у телепередачах чи кінофільмах». Заради матеріального добробуту люди готові пожертвувати молодістю, здоров’ям, родинним щастям та духовними справами. Але подумайте, чи життя, показане на телеекрані, не відображає «духу світу» — способу мислення, який впливає на мільярди людей і спонукує їх діяти всупереч Божому наміру? (1 Коринфян 2:12; Ефесян 2:2). Тож не дивно, чому в наш час стільки людей почуваються нещасливими (Приповістей 18:11; 23:4, 5).

9. Чого люди самі ніколи не досягнуть і чому?

⁹ А що сказати про тих, хто заради інших самовіддано бореться з голодом, хворобами та несправедливістю? Їхня жертовність та зусилля справді приносять користь багатьом людям. Та попри всі свої старання їм ніколи не вдасться змінити цю зіпсовану систему. Чому? Тому що «весь світ лежить у владі Злого» — Сатани, який не хоче таких змін (1 Івана 5:19).

10. Коли віддані Богові служителі втішатимуться «справжнім життям»?

¹⁰ Як же шкода тих людей, котрі плекають надію на щасливе життя лише в цій системі. Апостол Павло писав: «Якщо ми надіємось на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей». «Їжмо та пиймо, бо завтра і так помремо»,— так думають ті, хто вважає, що життя дається тільки раз (1 Коринфян 15:19, 32). Але насправді за Божою обітницею християни чекають «нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність» (2 Петра 3:13). Тоді вони втішатимуться «справжнім життя», тобто досконалим «вічним життям», або в небі, або на землі під правлінням найліпшого уряду — Божого Царства (1 Тимофія 6:12).

11. Чому ті, хто підтримує справи Божого Царства, веде найзмістовніше життя?

¹¹ Тільки Боже Царство розв’яже всі проблеми людства. Якщо ми підтримуємо справи Царства і чинимо Божу волю, то справді ведемо найзмістовніше життя (Івана 4:34). Служіння Єгові зміцняє наші взаємини з ним. До того ж дуже приємно співпрацювати разом з мільйонами братів і сестер, які мають таку ж мету в житті, як і ми.

Правильний вибір

12. Чим відрізняється «справжнє життя» від життя в цьому світі?

¹² У Біблії сказано, що світ «минається, і його прагнення». Світ Сатани, у тому числі ті, хто має в ньому славу та успіх, будуть знищені, а «хто виконує Божу волю, той залишається навіки» (1 Івана 2:15—17). На відміну від оманливого багатства, скороминущої слави та пустих задоволень цього світу, «справжнє життя», тобто вічне життя під правлінням Божого Царства,​— це чудова мета, і заради неї варто йти на будь-які жертви.

13. Як одна подружня пара зробила правильний вибір у житті?

¹³ Подружжя Генрі та Сузан вірили, що Бог завжди допомагає тим, для кого справи Царства найважливіші в житті (Матвія 6:33). Вони вирішили жити в недорогому будинку, щоб більше часу приділяти духовним справам і вихованню двох доньок (Євреїв 13:15, 16). Але один їхній приятель, не маючи поганих намірів, якось сказав: «Сузан, якщо ваша сім’я хоче жити в ліпшому домі, то ви мусите чимось жертвувати». Проте Генрі та Сузан знали, що відданість Богові «має обітницю життя теперішнього і майбутнього» (1 Тимофія 4:8; Тита 2:12). Їхні доньки виросли і віддано служать Єгові. Нині ця сім’я може з упевненістю сказати, що нічого не втратила, а, навпаки, багато набула, зробивши «справжнє життя» своєю основною метою (Филип’ян 3:8; 1 Тимофія 6:6—8).

Не користуйтесь сповна «тим, що пропонує світ»

14. Що стається з тими, хто перестає триматись за «справжнє життя»?

¹⁴ Вкрай небезпечно втратити правдиву мету та перестати триматися за «справжнє життя». Адже тоді нас поглинуть «тривоги, багатство та втіхи цього життя» (Луки 8:14). У цій системі дуже легко піддатися непогамовним бажанням і життєвим тривогам (Луки 21:34). На жаль, деякі християни потрапили в пастку матеріалізму, який відвів «їх від віри». Цим вони «завдали собі величезних страждань», а навіть втратили дорогоцінну дружбу з Єговою. Яку ж велику ціну заплатили вони за те, що не вхопилися міцно за вічне життя! (1 Тимофія 6:9, 10, 12; Приповістей 28:20).

15. Як одна сім’я відчула благословення, застосувавши пораду з 1 Коринфян 7:31?

¹⁵ Павло радив усім, «хто користується тим, що пропонує світ», бути як «ті, хто не користується цим сповна» (1 Коринфян 7:31). Кейт і Бонні взяли цю пораду до серця. Кейт розповідає: «Я вчився на стоматолога і відразу після закінчення навчання став Свідком Єгови. Переді мною постав вибір: заробляти великі гроші чи приділяти більше часу духовному. Я вирішив менше працювати, щоб належно дбати про духовні та емоційні потреби дружини та п’ятьох доньок. Ми заробляли небагато, але навчились економити і завжди мали все необхідне. Наша сім’я була дружньою, а в домі панувала чудова і радісна атмосфера. Зрештою всі ми розпочали повночасне служіння. Сьогодні наші доньки одружені, і троє з них виховують своїх дітей. Їхні родини дуже щасливі й теж ставлять служіння Єгові на перше місце».

Нехай Божий намір буде завжди найголовнішим

16, 17. Які приклади талановитих людей згадано в Біблії і чим ці люди відомі?

¹⁶ У Божому Слові є чимало прикладів тих людей, які жили в гармонії з Божим наміром, і тих, які не хотіли підкорятись волі Бога (Римлян 15:4; 1 Коринфян 10:6, 11). Приміром, Німрод будував великі міста і діяв усупереч намірам Єгови (Буття 10:8, 9). Але зосередьмо увагу на позитивних прикладах, з яких можуть багато чого навчитися люди різного віку та походження. Мойсей міг поставити собі за мету досягти високого становища в Єгипті, проте не захотів цього. Для Мойсея духовні справи були «більшим багатством, ніж скарби Єгипту» (Євреїв 11:26). Лікар Лука, мабуть, лікував Павла й інших, все ж для багатьох він знаний як проповідник і один з письменників Біблії. Апостол Павло не став відомим юристом, а присвятив своє життя місіонерській діяльності та був «апостолом для інших народів» (Римлян 11:13).

¹⁷ Давид відомий передусім не як військовий командувач, музикант і чудовий композитор, а як «муж за серцем» Бога (1 Самуїла 13:14). Даниїла ми знаємо не тому, що він служив при вавилонському дворі, а тому, що він був відданим пророком Єгови. Естер мало кому відома як цариця Персії, та для багатьох вона є прикладом мужності й віри. Або ж пригадаймо Петра, Андрія, Якова та Івана. Хоча вони були досвідченими рибалками, їх знають як учнів Ісуса. І зрештою приклад самого Ісуса. Він був теслею, але донині відомий як Христос (Марка 6:3; Матвія 16:16). Тож незалежно від того, які в нас таланти, матеріальні статки чи суспільне становище, зосереджуймо своє життя не на кар’єрі, а на служінні Богові. Адже найпочесніша мета в житті людини — бути служителем Бога, і саме це приносить справжні благословення.

18. Якій справі присвятив своє життя один молодий християнин і що він зрозумів?

¹⁸ Сенґ Джін, про якого згадувалося на початку статті, зрозумів, у чому мета життя. Він каже: «Замість того щоб присвятитись медицині, мистецтву або вчителюванню, я вирішив жити згідно з наміром Бога. Сьогодні я служу там, де є більша потреба, і допомагаю людям ставати на дорогу, що веде до вічного життя. Я думав, що повночасні служителі не мають великих труднощів. Але їхнє життя доволі нелегке, адже доводиться постійно працювати над собою та вживатися з людьми різних культур. Усе ж по-справжньому змістовне життя мають лише ті, хто живе в згоді з волею Єгови».

19. Що необхідно, аби наше життя було по-справжньому змістовним?

¹⁹ Ми отримали чудові благословення — життєдайні знання і надію на спасіння (Івана 17:3). Тому уважаймо, щоб ми «не випустили з уваги мети, з якою Бог виявив до вас незаслужену доброту» (2 Коринфян 6:1). Натомість кожного дня прославляймо Єгову своїм життям. Ділімося з іншими знаннями, які роблять нас по-справжньому щасливими і дають надію на вічне життя. Так ми ще раз переконаємось у правдивості Ісусових слів: «Більше щастя — давати, а не брати» (Дії 20:35). Ви обов’язково втішатиметеся дійсно змістовним життям.

[Примітка]

Живімо згідно з Божим наміром

«Помер він [Христос] за всіх, аби всі, хто живе, жили вже не для себе» (2 КОРИНФЯН 5:15).

1. Що пригадує один місіонер про своє служіння?

«ПІСЛЯ закінчення громадянської війни наше авто було першим цивільним транспортом у віддаленому африканському селі,— пригадує місіонер, на ім’я Еронa.— Довгий час ми не мали контактів з місцевими братами, але нам треба було подбати про потреби невеличкого збору. Ми привезли харчі, одяг, біблійну літературу, а також відеофільм «Свідки Єгови. Організація, що стоїть за цією назвою»b. У покритій травою хаті ми поставили телевізор та відеомагнітофон. До нашого «кінотеатру» прийшло стільки зацікавлених, що треба було показувати фільм двічі. Після показу багато людей захотіло вивчати Біблію. Як же приємно, що наші старання були рясно винагороджені».

2. а) Чому християни присвячують своє життя служінню Богові? б) Які питання обговорюватимуться в статті?

² Чому Ерон та інші брати беруться за такі нелегкі завдання? До цього їх спонукує вдячність за викупну жертву Ісуса Христа. Вони присвятили своє життя Богові, тож прагнуть жити згідно з його наміром. Подібно до них, усі присвячені християни постановили жити не для себе, а робити все, що в їхніх силах, «задля доброї новини» (2 Коринфян 5:15; 1 Коринфян 9:23). Вони знають, що коли цій системі прийде кінець, ні матеріальні статки, ні їхнє становище не матимуть жодної вартості. Тож вони хочуть використовувати своє життя і сили заради Божого наміру (Екклезіяста 12:1). А що це означає? Звідки черпати відвагу та силу, аби жити в гармонії з наміром Бога? І який вид служіння можна обрати?

Як робити духовний поступ

3. Які перші кроки робить той, хто хоче служити Богові?

³ Для правдивих християн виконання Божої волі — це справа всього життя. Першими кроками в служінні Богові є участь у Школі теократичного служіння, щоденне читання Біблії, проповідування і хрещення. Але на цьому поступ не припиняється. Апостол Павло заохочував: «Розмірковуй над цим, будь весь у цьому, щоб твій поступ був явний для всіх» (1 Тимофія 4:15). Такий поступ не свідчить, що ми прагнемо самозвеличення. Навпаки, він відображає наше несамолюбне прагнення виконувати Божу волю. Той, хто робить такий поступ, дозволяє Богові керувати своїми кроками в усіх галузях життя, а це значно ліпше, ніж покладатися тільки на себе (Псалом 32:8).

4. Як подолати безпідставні побоювання?

⁴ Але наш поступ може сповільнюватись через нерішучість або надмірну турботу про себе (Екклезіяста 11:4). Тому, щоб відчути справжню радість у служінні Богу та ближнім, треба передусім подолати власні побоювання. Наприклад, Ерік мріяв служити в іншомовному зборі. Проте він непокоївся: «Як до мене ставитимуться тамтешні брати? Чи вони мені сподобаються і чи я сподобаюсь їм?» Ерік пригадує: «Зрештою я зрозумів, що мушу більше перейматися потребами братів, а не собою. Я вирішив перестати хвилюватись і безкорисливо робити все, що в моїх силах. Я молився про допомогу і рішуче діяв. Яку ж радість мені приносить служіння в тому зборі!» (Римлян 4:20). Тож чим охочіше будемо служити Єгові та ближнім, тим більшу радість і задоволення матимемо.

5. Чому необхідне ретельне планування? Наведіть приклад.

⁵ Щоб жити згідно з Божим наміром, необхідне добре планування. Стараймось не влазити в борги, щоб не стати рабами цієї системи і не сповільнитись у виконанні Божої волі. У Біблії сказано: «Боржник — раб позичальника» (Приповістей 22:7). Якщо будемо покладатися на Єгову і завжди ставити духовні справи на перше місце, то уникнемо багатьох проблем. Ґвомінґ, його дві сестри і мама жили в місцевості, де було важко знайти роботу, а житло коштувало дуже дорого. Їм доводилось економно витрачати гроші і разом покривати витрати. Навіть тоді, коли не всі мали роботу, у них було все необхідне. Ґвомінґ розповідає: «Бувало, що не всі ми отримували гроші. Але я з сестрами продовжував піонерське служіння і належно піклувався про маму. Ми дуже вдячні мамі, яка ніколи не заохочувала нас жертвувати духовними справами заради матеріальних статків» (2 Коринфян 12:14; Євреїв 13:5).

6. Який приклад показує, що нам під силу зробити докорінні зміни в житті?

⁶ Якщо ви багато часу присвячуєте різним справам, скажімо накопиченню матеріальних речей, тоді доведеться зробити великі зміни, щоб узгодити своє життя з Божим наміром. Такі зміни ніхто не робить за один день. Крім того, якщо вам не відразу все вдається, не розчаровуйтесь. Ось приклад Коічі, який багато часу витрачав на розваги. Ще в підлітковому віці Коічі вивчав Біблію, але відеоігри, яким він присвячував більшість свого часу, витіснили з його життя духовні справи. Якось Коічі запитав себе: «Що я роблю? Мені вже за тридцять, а я й далі витрачаю свої роки намарно». Коічі відновив біблійне вивчення та прийняв допомогу від збору. Хоча йому не відразу все вдавалось, він не знеохочувався. Завдяки молитвам та підтримці співхристиян він зміг полишити своє нездорове захоплення (Луки 11:9). Нині Коічі є служителем збору.

Вчіться поміркованості

7. Чому в служінні Богові необхідна поміркованість?

⁷ Щоб жити згідно з Божим наміром, треба докладати великих зусиль. Не можна бути лінивим або занадто поблажливим до себе (Євреїв 6:11, 12). А втім, Єгова не хоче, аби ми виснажувались фізично, розумово чи емоційно. Треба скромно визнавати, що ми не в стані виконувати Божу волю власними силами. Це свідчитиме про нашу поміркованість і бажання прославляти Бога (1 Петра 4:11). Єгова пообіцяв підтримувати нас у служінні, тому не слід виснажувати себе і робити те, чого Він не вимагає (2 Коринфян 4:7). Щоб не виснажитись у служінні Єгові, мусимо мудро використовувати свої сили.

8. Що сталося, коли молода християнка намагалася одночасно віддавати найкраще Єгові та світові, і які зміни вона зробила?

⁸ Наприклад, Джі Хе зі Східної Азії протягом двох років служила піонеркою і працювала на роботі, яка забирала в неї багато сил. Вона розповідає: «Я намагалась віддавати найкраще Єгові та світові, тому спала лише по п’ять годин на добу. Зрештою я так виснажилась, що не могла повністю віддаватись духовним справам, і вони вже не приносили мені радості». Щоб служити Єгові «всім серцем, всією душею, всім розумом та всією силою своєю», Джі знайшла іншу роботу (Марка 12:30). «Рідні вимагали, аби я заробляла багато грошей. Усе ж я вирішила ставити Божі справи на перше місце,— продовжує Джі.— Тепер я достатньо заробляю і можу придбати все необхідне, як-от пристойний одяг. Я почуваюсь значно ліпше, адже достатньо висипляюсь. Служіння знову приносить мені велику радість і духовне відсвіження. І все це завдяки тому, що я перестала віддавати надто багато часу світським справам» (Екклезіяста 4:6; Матвія 6:24, 28—30).

9. Як навіть найменші зусилля в служінні можуть вплинути на людей?

⁹ Не кожен може служити Єгові повночасно. Якщо нам дошкуляє погане здоров’я, похилий вік чи інші проблеми, не сумніваймось, що Єгова дуже цінує нашу вірність та служіння Йому (Луки 21:2, 3). Навіть найменші зусилля в служінні Богові можуть сильно вплинути на інших людей. Приміром, ми відвідали кілька квартир і, схоже, ніхто не зацікавився правдою, ніхто навіть не відкрив дверей. Усе ж мешканці можуть кілька годин, а то й днів згадувати про наш візит. Ми не сподіваємось, що на добру новину відгукнуться всі люди. Але дехто обов’язково зацікавиться (Матвія 13:19—23). Інші виявлять зацікавлення пізніше, коли зміняться обставини в світі чи в їхньому житті. Тож, якщо ми робимо все можливе у проповідницькому служінні, то виконуємо Божу працю і є «Божими співпрацівниками» (1 Коринфян 3:9).

10. Як кожен з нас може послужити у зборі?

¹⁰ Кожному з нас під силу допомагати своїм родичам та духовним братам і сестрам (Галатів 6:10). На них може позитивно вплинути наш добрий приклад (Екклезіяста 11:1, 6). Коли старійшини та служителі збору належно виконують свої обов’язки, це сприяє духовному здоров’ю та стабільності у зборі, а отже, і зросту християнської діяльності. Будьмо певні, коли ми залишаємось «завжди зайнятими в Господній праці», то наш «труд у служінні Господу не марний» (1 Коринфян 15:58).

Служіння Богові — найголовніше в житті

11. Де, крім свого збору, можна служити Богові?

¹¹ Усі правдиві християни люблять життя і прагнуть в усьому прославляти Бога (1 Коринфян 10:31). Якщо намагатись активно проповідувати і навчати інших дотримуватися всього, що наказав Ісус, то Єгова відкриє перед нами нові цікаві види служіння (Матвія 24:14; 28:19, 20). Можна переїхати в місцевість чи країну, де є більша потреба у вісниках, або ж перейти в іншомовний збір. Неодружені старійшини та служителі збору, які відповідають певним вимогам, можуть навчатись у Школі удосконалення служіння. Після закінчення школи ці кваліфіковані брати служать у зборах, в яких потрібна допомога — чи то в своїй країні, чи за кордоном. Подружні пари, які служать повночасно, можуть отримати запрошення на школу «Ґілеад». Закінчивши цю школу, вони служитимуть місіонерами. Також існує потреба в добровольцях для служіння в Бетелі, на будівництві та обслуговуванні Залів Царства і філіалів.

12, 13. а) Що допоможе вам визначити, який вид служіння обрати? б) Як досвід, набутий в одному призначенні, допомагає в іншому? Наведіть приклад.

¹² А про який вид служіння мрієте ви? Як присвячені слуги Єгови, завжди шукайте керівництва в Нього і Його організації. Добрий дух Бога допоможе вам приймати мудрі рішення (Неемії 9:20). Одне призначення відкриває двері до іншого, а досвід, набутий в одному виді служіння, зазвичай стає в пригоді і в інших видах.

¹³ Наприклад, Денніс з дружиною Дженні регулярно брали участь у будівництві Залів Царства. Коли на півдні США пронісся ураган Катріна, це подружжя зголосилось допомагати жертвам стихії. Денніс каже: «Ми могли допомогти братам і сестрам завдяки навичкам, які набули під час будівництва залів. Скільки ж це нам принесло радості і які вдячні були нам брати! Доброчинні групи, що допомагали постраждалим, не могли так швидко та якісно відбудовувати доми. Свідки Єгови відремонтували та реконструювали понад 5300 помешкань та багато Залів Царства. Люди спостерігали за нашою працею і сьогодні значно більше цікавляться правдою».

14. Що робити, коли ви маєте бажання служити повночасно?

¹⁴ Чи ви живете згідно з Божим наміром, зробивши повночасне служіння головною справою в житті? Якщо так, то, безсумнівно, отримаєте багато благословень. Можливо, теперішні обставини не дозволяють вам служити повночасно. Подумайте, чи вам під силу щось змінити. Моліться, як Неемія, який прагнув отримати важливе призначення: «Молю Тебе, Господи... дай же сьогодні успіху Своєму рабові» (Неемії 1:11). Покладайтесь на Єгову, адже він вислуховує молитви, та дійте у згоді з тим, чого просите (Псалом 65:3). Щоб Єгова благословив ваші намагання повніше служити Йому, мусите докладати зусиль. Вирішивши служити повночасно, тримайтеся свого рішення. З плином часу ви станете досвідченішими та відчуватимете більшу радість.

Справді змістовне життя

15. а) Як нас підбадьорюють розповіді братів і сестер, котрі вже довгий час служать Єгові? б) Чий життєпис вас особливо підбадьорив?

¹⁵ Які благословення мають ті, хто живе у згоді з Божим наміром? Аби довідатись про це, поговоріть з досвідченими служителями Єгови, особливо з тими, які вже десятиліттями служать повночасно. Яке ж у них багате й змістовне життя! (Приповістей 10:22). Вони розкажуть, як Єгова завжди допомагав їм, як навіть у найважчих ситуаціях вони мали значно більше, ніж потрібно (Филип’ян 4:11—13). Протягом останніх десятиліть у «Вартовій башті» публікувалися життєписи сотень вірних Божих служителів. У кожному з цих життєписів розповідається, з яким запалом і радістю служили Єгові брати і сестри. Читаючи їх, на думку приходять історії з книги Дії. Ці розповіді спонукують нас сказати: «Я також хочу провадити таке життя».

16. Завдяки чому життя християнина цікаве та змістовне?

¹⁶ Ерон, про якого згадувалося на початку статті, пригадує: «В Африці я часто зустрічав молодих людей, які багато подорожували в пошуках змістовного життя. І більшість так його ніколи й не знаходила. А ми, узгодивши своє життя з Божим наміром, проповідували добру новину про Царство та втішалися змістовним, цікавим життям. На власному досвіді ми переконались, що більше щастя давати, аніж брати» (Дії 20:35).

17. Чому мудро вже тепер жити в згоді з Божим наміром?

¹⁷ А що сказати про вас? Яка ваша мета в житті? Якщо не постановити собі за мету жити в згоді з Божим наміром, то обов’язково з’являться інші цілі. Навіщо ж витрачати своє дорогоцінне життя на примари світу Сатани? Невдовзі, коли настане «велике лихо», матеріальні багатства і становище у світі стануть нічого не вартими. Тоді матимуть справжню цінність лише ваші стосунки з Єговою. У майбутньому ви будете безмежно вдячні Богові, що служили Йому та іншим і жили у згоді з Його наміром (Матвія 24:21; Об’явлення 7:14, 15).

[Примітки]