У чому сенс вашого життя?

«Задумав я... провадити мудрістю серце своє... аж поки побачу, що ж добре для людських синів... за короткого часу їхнього життя» (ЕККЛЕЗІЯСТА 2:3).

1, 2. Чому немає нічого поганого в тому, щоб цікавитися собою в розумній мірі?

ПРАВДА ж, ви цікавитеся собою? Це нормальна річ для всіх нас. З цієї причини ми щодня їмо, спимо, коли втомлюємося, а також любимо проводити час з друзями та родичами. Деколи ми граємо в ігри, плаваємо або віддаємося іншим заняттям, які нам подобаються. Все це свідчить про врівноважений інтерес до себе.

² Таке зацікавлення собою відповідає тому, що Соломон написав під Божим натхненням: «Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого». Соломон додав з власного досвіду: «Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога! Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе [«ліпше, ніж я», НС]?» (Екклезіяста 2:24, 25).

3. На які складні запитання більшість людей не може знайти відповіді?

³ Однак ви знаєте, що жити — це не тільки їсти, пити, спати і робити деякі добрі діла. Ми відчуваємо біль, розчарування і неспокій. І часто ми занадто зайняті, щоб поміркувати над сенсом свого життя. Чи це стосується й вас? Вермонт Ройстер, колишній редактор видання «Уолл-стрит джорнел», згадуючи про великі знання і вміння людства, писав: «Але цікава річ. У роздумах про людину, її дилеми, її місце у всесвіті ми зайшли не набагато далі, ніж це було колись. Ми все ще не відповіли на питання про те, хто ми такі, навіщо ми живемо і що на нас чекає у майбутньому».

4. Чому кожному з нас слід знати відповіді на запитання про нас самих?

⁴ Як би ви відповіли на запитання: хто ми такі, навіщо ми живемо і що нас чекає у майбутньому? У липні минулого року пан Ройстер помер. Чи ви думаєте, що він знайшов задовільні відповіді? І чи можливо для вас знайти їх? Як це допоможе вам вести щасливіше і змістовніше життя? Зараз побачимо.

Головне джерело проникливості

5. Чому нам слід звертатися до Бога за проникливістю стосовно сенсу життя?

⁵ Коли б ми самостійно шукали сенс нашого життя, великого успіху ми б не досягли, подібно як більшість навіть дуже освічених і досвідчених людей. Але ми не залишені напризволяще. Наш Творець дає допомогу. Якщо подумати, хіба він, існуючи «від віку й до віку» і маючи вичерпні знання про наш усесвіт й історію, не є найвищим Джерелом проникливості і мудрості? (Псалом 90:1, 2). Він створив людей і спостерігав за всіма їхніми справами, отже слід звертатися за проникливістю до нього, а не до недосконалих людей з їхнім обмеженим знанням та розумінням (Псалом 14:1—3; Римлян 3:10—12).

6. а) Як Творець забезпечив нас необхідною проникливістю? б) Яку роль у цьому відіграв Соломон?

⁶ Хоча ми не можемо сподіватися, що Творець шепне нам на вухо, який сенс життя, він дав джерело проникливості — своє натхнене Слово (Псалом 32:8; 111:10). Книга Екклезіяста особливо цінна для нас із цього погляду. Бог надихнув її письменника, так що «збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу» (1 Царів 3:6—12; 5:10—14). Одна цариця, на яку «Соломонова мудрість» справила сильне враження, сказала, що їй не була представлена й половина його мудрості і що щасливі ті, які слухають його мудрістьa (1 Царів 10:4—8). Ми теж можемо отримати проникливість і щастя від божественної мудрості нашого Творця, переданої нам через Соломона.

7. а) Який висновок зробив Соломон стосовно більшості занять під небом? б) Що ілюструє Соломонову реалістичну оцінку?

⁷ Книга Екклезіяста віддзеркалює дану Богом мудрість, яка вплинула на серце й розум Соломона. Маючи час, засоби та проникливість, Соломон дослідив «все, що робилось під небом». Він бачив, що більшість усього цього «марнота та ловлення вітру». Це — натхнена оцінка, яку слід мати на увазі, роздумуючи над сенсом життя (Екклезіяста 1:13, 14, 16). Соломон писав відверто й реалістично. Наприклад, задумайтеся над його словами в Екклезіяста 1:15, 18. Ви знаєте, що протягом століть люди випробовували різні форми правління, деколи щиро намагаючись вирішити проблеми і поліпшити становище людей. Але чи хоч якесь із них направило «покривлене» цієї недосконалої системи? Ви, мабуть, бачите, що, чим більше знання має людина, тим глибше вона усвідомлює, що протягом короткого життя неможливо повністю виправити неправильне. Усвідомлення цього приносить розчарування багатьом людям, але так не мусить бути з нами.

8. Які цикли вже давно існують?

⁸ До уваги також слід взяти постійні цикли, які впливають на нас, наприклад, схід і захід сонця, рух повітря і води. Вони існували у дні Мойсея, Соломона, Наполеона і наших прадідів. І вони далі існують. Про подібний цикл говорить Біблія: «Покоління відходить, й покоління приходить» (Екклезіяста 1:4—7). З людського погляду небагато змінилося. Люди в давнину і сьогодні мали подібні заняття, надії, прагнення та досягнення. Навіть якщо хтось прославив своє ім’я з людського погляду або був надзвичайно красивий чи здібний, то де ця людина зараз? Мертва і, мабуть, забута. Це не песимізм. Більшість людей не можуть навіть назвати на ім’я їхніх прадідів або сказати, де вони народилися і де поховані. Зрозуміло, чому Соломон реалістично бачив марноту у людських починаннях та зусиллях (Екклезіяста 1:9—11).

9. В чому нам може допомогти реалістична проникливість щодо становища людства?

⁹ Замість розстроювати нас, ця божественна проникливість щодо становища людства може позитивно впливати на нас, стримуючи від того, щоб ми не надавали значення помилковим цілям і справам, які швидко минуться і будуть забуті. Вона повинна допомогти нам визначити, що ми отримуємо від життя і чого ми намагаємося досягнути. Наприклад, замість бути аскетами, ми можемо знаходити радість, коли в міру їмо і п’ємо (Екклезіяста 2:24). І, як ми ще побачимо, Соломон робить дуже позитивний та оптимістичний висновок. Двома словами його можна виразити так: нам слід глибоко цінувати свої взаємини з Творцем, який може допомогти нам отримати вічно щасливе, змістовне майбутнє. Соломон наголошував: «Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!» (Екклезіяста 12:13).

Сенс життя з погляду життєвих циклів

10. Як Соломон порівнював тварин і людей?

¹⁰ Божественна мудрість, відображена в книзі Екклезіяста, може ще більше допомогти нам у визначенні сенсу життя. Як? У ній Соломон реалістично зосереджувався на інших істинах, про які ми, можливо, рідко думаємо. Одна із них — це подібність між людьми й тваринами. Ісус порівнював своїх послідовників з вівцями, проте більшості людей не подобається, коли їх порівнюють з тваринами (Івана 10:11—16). Однак Соломон навів деякі незаперечні факти: «Бог випробовував їх [людських синів], і щоб бачити їм, що вони як ті звірі, бо доля для людських синів і доля звірини — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті... нема над твариною вищости людям,— марнота бо все! ...Все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху» (Екклезіяста 3:18—20).

11. а) Як можна описати типовий життєвий цикл тварин? б) Що ви думаєте про такий аналіз?

¹¹ Подумайте про тваринку, за якою ви любите спостерігати, наприклад про дамана чи кролика (Повторення Закону 14:7, НС; Псалом 104:18, НС; Приповістей 30:26, НС). Або уявіть собі білку; по цілому світі їх є понад 300 видів. Який їхній життєвий цикл? Коли білка народжується, мати годує її кілька тижнів. Невдовзі вона обростає шерстю і може наважитися вийти з гнізда. Можна побачити, як вона охоче вчиться шукати їжу. Але часто білочка просто грається, тішиться своєї молодістю. Близько одного року вона росте, далі шукає собі пару. Тоді мусить побудувати гніздо і піклуватися про своїх малят. Якщо біляча сім’я запасе досить ягід, горіхів та насіння, вона може дуже розростися і знайти час, щоб розширити свій дім. Але всього за кілька років білка старіє і стає більш уразливою до нещасних випадків та хвороб. У віці близько десяти років вона помирає. І хоча можуть бути невеликі відмінності між різними видами білок, такий загалом їхній життєвий цикл.

12. а) Якщо говорити реалістично, то чим життєвий цикл багатьох людей подібний до життєвого циклу пересічної тварини? б) Про що можна згадати наступного разу, коли ми побачимо тваринку, про яку роздумували?

¹² Більшість людей не будуть протестувати проти такого циклу для тварин, і вони навряд чи сподіваються, що білка має осмислений сенс життя. Однак життя багатьох людей не є дуже інакшим, чи ж не так? Вони народжуються, і в ранньому віці ними піклуються. Вони їдять, ростуть і граються, поки малі. Невдовзі вони стають дорослими, знаходять партнера, шукають житло і засоби забезпечувати себе харчами. Якщо вони мають успіх, сім’я може розростися і вони розширюють свій дім (гніздо), щоб у ньому виховувати дітей. Але десятиліття швидко минають, і люди старіють. Після 70 чи 80 років, якщо не раніше, вони помирають і їхнє життя, наповнене «стражданням і марнотою», кінчається (Псалом 90:9, 10, 12). Наступного разу, коли ви побачите білку (чи іншу тваринку, про яку роздумували), можете згадати ці тверезі факти.

13. Який кінець тварин і людей?

¹³ Ясно, чому Соломон порівняв життя людей з життям тварин. Він писав: «Для всього свій час... час родитись і час помирати». А смерть подібна у людей і тварин, «як оці помирають, так само вмирають і ті». Соломон додав: «Все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху» (Екклезіяста 3:1, 2, 19, 20).

14. Як декотрі люди намагаються змінити звичайний життєвий цикл, але які результати цього?

¹⁴ Нам не слід вважати цю реалістичну оцінку негативним міркуванням. Звичайно, деякі люди намагаються змінити ситуацію, наприклад, тяжко працюючи, щоб досягти матеріального становища, ліпшого, ніж становище їхніх батьків. Вони можуть більше років вчитися, щоб підвищити свій життєвий рівень і разом з тим поглибити своє розуміння життя. Або ж вони зосереджуються на тренуванні чи дієтах, щоб досягти кращого здоров’я і трохи подовжити своє життя. Ці зусилля можуть принести деякі позитивні результати. Але хто впевнений, що такі зусилля будуть успішними? Навіть якщо й будуть, то на який час?

15. Якою є відверта оцінка життя більшості людей?

¹⁵ Соломон запитував: «Багато речей, що марноту примножують, але яка користь від них для людини? Бо хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто повість людині, що буде під сонцем по ній?» (Екклезіяста 6:11, 12). Оскільки смерть відносно швидко кладе кінець зусиллям людини, чи справді є велика користь у намаганні досягти більше матеріальних речей або присвятити довгі роки навчанню, тільки щоб набути більше маєтків? І оскільки життя таке коротке й минає як тінь, багато людей усвідомлюють, що коли їм не вдається досягнути своїх цілей, то вже не залишається часу на якусь іншу людську ціль; не може людина також бути впевнена в тому, що станеться з її дітьми «по ній».

Час зробити собі добре ім’я

16. а) Що, недоступне для тварин, повинні робити ми? б) Яка інша правда повинна впливати на наше мислення?

¹⁶ На відміну від тварин, ми, люди, маємо здатність роздумувати: «Який сенс мого існування? Чи це просто незмінний цикл, у якому є час народжуватися і час помирати?» Щодо цього пригадайте собі Соломонові правдиві слова про людей і тварин: «Вернеться все знов до пороху». Чи це означає, що смерть є цілковитим кінцем існування людини? Біблія показує, що люди не мають безсмертної душі, яка переживає тіло. Люди є душами, а душа, що грішить,— помирає (Єзекіїля 18:4, 20). Соломон розвинув цю думку: «Знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм,— бо забута і пам’ять про них. Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!» (Екклезіяста 9:5, 10).

17. Над чим Екклезіяста 7:1, 2 повинне спонукати нас задуматися?

¹⁷ З огляду на цей незаперечний факт обміркуйте наступні слова: «Краще добре ім’я від оливи хорошої, а день смерти людини — від дня її вродження! Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то — кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!» (Екклезіяста 7:1, 2). Мусимо погодитися, що смерть — це «кінець кожній людині». Не було людини, котра б випила якийсь еліксир, з’їла якусь вітамінну мікстуру, дотримувалася якоїсь дієти чи займалася якимись вправами і жила вічно. І, як правило, незадовго після їхньої смерті вже «забута і пам’ять про них». Отже, чому «краще добре ім’я від оливи хорошої, а день смерти людини — від дня її вродження»?

18. Чому можна бути впевненим, що Соломон вірив у воскресіння?

¹⁸ Як уже згадувалося, Соломон був реалістом. Він знав про своїх предків, Авраама, Ісака і Якова, які, безумовно, зробили собі добре ім’я у свого Творця. Добре знаючи Авраама, Бог Єгова обіцяв поблагословити його і його насіння (Буття 18:18, 19; 22:17). Так, Авраам мав добре ім’я в Бога і став його другом (2 Хронік 20:7; Ісаї 41:8; Якова 2:23). Авраам знав, що його життя і життя його сина не були просто частиною безконечного циклу народження й смерті. Безумовно, їхнє життя мало більший сенс. У них була гарантована перспектива жити знову, і не тому, що вони мали безсмертну душу, а тому, що вони воскреснуть. Авраам був переконаний, що «Бог має силу й воскресити [Ісака] з мертвих» (Євреїв 11:17—19).

19. Про що можна довідатися з книги Йова стосовно значення Екклезіяста 7:1?

¹⁹ У цьому ключ до розуміння, чому «краще добре ім’я від оливи хорошої, а день смерти людини — від дня її вродження». Соломон, подібно до Йова, який жив до нього, був переконаний, що Той, хто створив людське життя, може відтворити його. Він може повернути до життя людей, які померли (Йова 14:7—14). Вірний Йов сказав: «Кликав би Ти [Єгова],— то я відповів би Тобі, за чин своїх рук сумував би» (Йова 14:15). Подумайте, наш Творець «сумує» за своїми вірними слугами, які померли. («Ти прагнув би діла рук твоїх», Хом.). Застосовуючи викупну жертву Ісуса Христа, Творець може воскресити людей (Івана 3:16; Дії 24:15). Це робить різницю між людьми і тваринами, які помирають.

20. а) В якому випадку день смерті кращий від дня народження? б) Як воскресіння Лазаря вплинуло на багатьох?

²⁰ Отже, день смерті може бути кращим від дня народження, якщо людина до того часу зробила собі добре ім’я в Єгови, який може воскресити вірних померлих осіб. Більший Соломон, Ісус Христос, довів це. Наприклад, він повернув до життя вірного чоловіка Лазаря (Луки 11:31; Івана 11:1—44). Можна собі уявити, що багато свідків воскресіння Лазаря були глибоко зворушені і вони повірили в Божого Сина (Івана 11:45). Чи ви думаєте, що вони не бачили сенсу у своєму житті, не мали поняття, хто вони і куди йдуть? Навпаки, вони бачили, що не мусять бути як тварини, які народжуються, живуть деякий час і тоді помирають. Сенс їхнього життя був безпосередньо пов’язаний із знанням Ісусового Отця й виконанням Його волі. А що можна сказати про вас? Чи це обговорення допомогло вам зрозуміти або зрозуміти ліпше, як ваше життя може і повинно мати справжній сенс?

21. Які аспекти знайдення сенсу життя ми все ще хочемо розглянути?

²¹ Однак справжній і глибокий сенс життя не обмежується лише роздумуванням над смертю і можливістю знову жити. Він залежить від того, як ми живемо кожного дня. Соломон також пояснив це в книзі Екклезіяста, що ми і побачимо у наступній статті.

«Належить це кожній людині»

«Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!» (ЕККЛЕЗІЯСТА 12:13).

1, 2. Чому доречно розглянути, що нам належить робити з Божого погляду?

«ЧОГО пожадає від тебе Господь?» Це питання поставив один стародавній пророк. Після цього він показав, чого вимагає Єгова, а саме: чинити правосуддя, милосердя любити і з Богом ходити сумирно (Михея 6:8).

² Ми живемо у вік індивідуалізму та незалежності, і багатьом не до душі думка, що Бог чогось від них вимагає. Вони не хочуть бути зобов’язаними. Але що можна сказати про висновок, зроблений Соломоном у книзі Екклезіяста? «Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині» (Екклезіяста 12:13).

3. Чому слід серйозно задуматися над книгою Екклезіяста?

³ Хоч би якою була наша життєва ситуація і хоч би яким був наш світогляд, нам дуже корисно розглянути підстави для такого висновку. Цар Соломон, який написав цю натхнену книгу, розглядав справи щоденного життя. Дехто може зробити поспішний висновок, що його аналіз негативний у своїй основі. Але цей аналіз був натхнений Богом, і він допоможе нам оцінити свої заняття й пріоритети і в кінцевому результаті збільшити нашу радість.

Справлятися з основними клопотами

4. Що Соломон досліджував і обговорював у книзі Екклезіяста?

⁴ Соломон глибоко досліджував ‘працю людських синів’. «Поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом». Під «працею» Соломон не мав на увазі лише найману роботу чи заробляння грошей, а всю діяльність людей протягом їхнього життя (Екклезіяста 1:13). Розгляньмо деякі головні справи, або працю, і тоді порівняймо їх з нашими заняттями і пріоритетами.

5. Яке є одне з головних занять людей?

⁵ Безумовно, в основі багатьох людських занять і справ лежать гроші. Ніхто не може по праву сказати, що Соломон був байдужий до грошей, як декотрі заможні люди. Він без вагань визнавав, що гроші до деякої міри потрібні; мати належне фінансове забезпечення ліпше, ніж жити аскетично або в бідності (Екклезіяста 7:11, 12). Але, мабуть, ви вже бачили, що гроші або майно, яке можна придбати за них, деколи стають головною ціллю в житті як у бідних, так і в багатих.

6. Чого можна навчитися про гроші з однієї Ісусової притчі і з власного досвіду Соломона?

⁶ Пригадайте Ісусову притчу про багатого чоловіка, який ніколи не був задоволеним тим, що мав, і працював, щоб набути ще більше майна. З Божого погляду, він не був поміркованою особою. Чому? Тому що «життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його» (Луки 12:15—21). Досвід Соломона — більший, мабуть, ніж наш,— підтверджує Ісусові слова. Прочитайте Екклезіяста 2:4—9. Деякий час Соломон старався розбагатіти. Він будував вишукані доми і насаджував сади. Він міг собі дозволити придбати вродливих подруг. Чи багатство і те, чого ним можна досягнути, принесло йому глибоке задоволення, відчуття справжнього успіху і сенсу в житті? Він одверто відповів: «Я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи,— й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!» (Екклезіяста 2:11; 4:8).

7. а) Що стосовно цінності грошей показує досвід? б) Як ваш власний досвід підтверджує висновок Соломона?

⁷ Це реалістична оцінка, її правдивість підтверджується життям багатьох людей. Мусимо погодитися, що більше грошей не вирішує всіх проблем. Грошима можна вирішити деякі проблеми, наприклад, вони допомагають забезпечувати себе їжею й одягом. Але людина не може носити двох костюмів одразу, і вона споживає лише обмежену кількість їжі й напоїв. Ви також, мабуть, читали про багатих людей, життя котрих зіпсуте розлученням, алкоголем, наркотиками й сімейними ворожнечами. Мультимільйонер Ж. П. Ґетті сказав: «Гроші не обов’язково пов’язані із щастям. Можливо, навіть навпаки — з нещастям». Соломон мав поважну причину віднести сріблолюбство до марноти. Протиставте цьому факту наступне Соломонове спостереження: «Сон солодкий у трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає» (Екклезіяста 5:9—11).

8. З яких причин не слід перебільшувати важливості грошей?

⁸ Гроші й майно не приносять теж відчуття вдоволеності своїм майбутнім. Якщо б у вас з’явилося більше грошей і майна, зросли б також ваші клопоти про те, як усе це захистити, і ви все одно не знали б, що принесе завтрашній день. Є шанс, що ви втратите все своє майно, а також життя (Екклезіяста 5:12—16; 9:11, 12). З огляду на все це не важко зрозуміти, чому наше життя, або праця, повинне мати вищу, тривалішу мету, ніж гроші й маєтки.

Сім’я, слава і влада

9. Чому, аналізуючи життя, Соломон розглянув також сімейні справи?

⁹ Аналізуючи життя, Соломон розглянув також випадки, коли на першому місці у житті стоїть сім’я. Біблія багато говорить про сімейне життя, в тому числі про радість народження і виховування дітей (Буття 2:22—24; Псалом 127:3—5; Приповістей 5:15, 18—20; 6:20; Марка 10:6—9; Ефесян 5:22—33). Але чи це найголовніше в житті? Виглядає, що багато людей так думає, тому що у деяких суспільствах ставиться великий наголос на подружжі, дітях і родинних зв’язках. Однак Екклезіяста 6:3 показує, що навіть сто дітей не є ключем до задоволення в житті. Уявіть собі, як багато батьків жертвують усім, тільки щоб дати своїм дітям добру основу для життя і зробити їхнє життя легшим. Це благородно, але наш Творець, безумовно, не мав наміру, щоб головною метою нашого існування було лише передати життя наступному поколінню, як це інстинктивно роблять тварини, продовжуючи свій рід.

10. Чому надмірне зосередження уваги на сім’ї може виявитися марнотою?

¹⁰ Соломон з розумінням згадав деякі реальності сімейного життя. Наприклад, чоловік може зосередити свої сили на забезпеченні своїх дітей та внуків. Але чи ті діти будуть мудрими? Або, може, вони немудро розпорядяться усім, що він нагромадив для них? Якщо б таке сталося, яка б це була «марнота ... й зло велике!» (Екклезіяста 2:18—21; 1 Царів 12:8; 2 Хронік 12:1—4, 9).

11, 12. а) На яких цілях у житті зосереджуються деякі люди? б) Чому можна сказати, що пошуки видатного становища — це «ловлення вітру»?

¹¹ Є також інша крайність, коли люди ставлять нормальне сімейне життя на задній план, а першість віддають здобуттю слави або влади над іншими. Ця вада, здається, типовіша для чоловіків. Чи ви помітили це у своїх однокласників, співробітників або сусідів? Багато людей з усіх сил стараються, щоб їх помітили, щоб з ними рахувались, і намагаються здобути владу над іншими. Але чи в цьому є справжній сенс?

¹² Подумайте про те, як дехто намагається стати відомим у малому чи великому масштабі. Ми бачимо це у школі, по сусідству і в різноманітних соціальних верствах. Це бажання є також спонукальною силою в людей, які хочуть прославитися у галузі мистецтва, естради та політики. Але хіба ці зусилля за своєю суттю не є марнотою? Соломон правильно назвав це «ловленням вітру» (Екклезіяста 4:4). Навіть якщо молода людина стане видатним членом клубу, спортивної команди чи музичної групи або якщо хтось доб’ється видатного службового чи суспільного становища, то скільки людей насправді знають про це? Чи більшість людей в іншій частині землі (або навіть у тій же країні) дізнаються хоча б про те, що ця особа існує? Чи, може, вони житимуть зовсім не знаючи про невелику славу цієї людини? Те саме можна сказати про будь-яку владу або видатне становище на роботі, в місті чи в якомусь колективі.

13. а) Як Екклезіяста 9:4, 5 допомагає нам належно ставитися до слави і влади? б) З якими фактами нам слід змиритися, якщо, крім цього життя, більше нічого немає? (Дивіться примітку).

¹³ До чого в кінцевому підсумку зводиться така слава чи влада? Одне покоління відходить, на його місце приходить інше, великі та могутні люди сходять зі сцени, і невдовзі їх забувають. Так стається, наприклад, з будівничими, музикантами та іншими митцями, реформаторами, а також із більшістю політиків та військових вождів. Скількох людей таких занять, які жили між 1700 і 1800 роками, ви знаєте? Соломон дав правильну оцінку: «Краще собаці живому, ніж левові мертвому! Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають... забута і пам’ять про них» (Екклезіяста 9:4, 5). І якщо, крім цього життя, більше нічого немає, то старання досягти видатного становища чи влади справді є марнотоюa.

Центр нашої уваги і наш обов’язок

14. Чому книга Екклезіяста повинна допомогти нам особисто?

¹⁴ Соломон не обговорював багатьох занять, цілей та задоволень, на яких люди зосереджують своє життя. Однак того, що він написав, достатньо. Наш розгляд книги Екклезіяста не повинен видаватися похмурим чи негативним, оскільки ми реалістично переглянули книгу Біблії, яку Бог Єгова спеціально натхнув для нашої користі. Вона може допомогти всім нам поправити свій погляд на життя і ставити на перше місце належні речі (Екклезіяста 7:2; 2 Тимофія 3:16, 17). Це особливо потрібне з огляду на висновок, який Єгова допоміг зробити Соломонові.

15, 16. а) Як Соломон ставився до задоволення у житті? б) За словами Соломона, при якій умові можна втішатися життям?

¹⁵ Соломон повторно висловлює думку, що слуги правдивого Бога повинні знаходити радість у їхній діяльності перед Ним. «Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті. І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром,— це дар Божий!» (Екклезіяста 2:24; 3:12, 13; 5:17; 8:15). Зверніть увагу на те, що Соломон не заохочував до гульні; не рекомендував він також погляду «будемо їсти та пити, бо ми взавтра вмремо!» (1 Коринтян 15:14, 32—34). Він мав на увазі, що нам слід знаходити втіху в нормальних задоволеннях, наприклад у споживанні їжі та напоїв, тоді як ми ‘робимо добро у своєму житті’. Це, безсумнівно, зосереджує наше життя на волі Творця, який вирішує, що́ насправді є добром (Псалом 25:8; Екклезіяста 9:1; Марка 10:17, 18; Римлян 12:2).

¹⁶ Соломон писав: «Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!» (Екклезіяста 9:7—9). Так, чоловік чи жінка, котрі ведуть багате й змістовне життя, є активними у праці, яка приємна Єгові. Це означає, що нам слід постійно пам’ятати про нього. Наскільки цей погляд відрізняється від погляду більшості людей, які ведуть своє життя згідно з людськими міркуваннями!

17, 18. а) Як реагує багато людей на реальності життя? б) Що нам слід мати на увазі?

¹⁷ Хоча деякі релігії вчать про потойбічне життя, багато людей вірять, що можна бути впевненими тільки у цьому житті. Можливо, ви вже бачили, що вони ведуть себе так, як писав Соломон: «Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе» (Екклезіяста 8:11). Навіть люди, які не заглиблюються у злі вчинки, виявляють, що вони головним чином цікавляться сьогоднішнім днем. Це одна з причин, чому перебільшується важливість грошей, майна, престижу, влади, сім’ї та інших подібних інтересів. Соломон, однак, на цьому не закінчив. Він додав: «Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, проте я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх! А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!» (Екклезіяста 8:12, 13). Соломон не сумнівався, що нам буде добре, коли ми будемо ‘Бога боятися’. Що він мав на увазі? Відповідь можна знайти у протиставленні, яке він зробив. Єгова дасть нам «довгі дні».

¹⁸ Особливо відносно молодим людям слід обміркувати цілком достовірний факт, що їм буде добре, якщо вони будуть боятися Бога. Як ви, напевно, вже бачили, найшвидший бігун може спіткнутися і програти змагання. Могутня армія може зазнати поразки. Здібний бізнесмен може збідніти. Багато інших непередбачених обставин також роблять життя непевним. Але можна бути абсолютно впевненим в одному: наймудріша і найпевніша річ — це втішатися життям, чинячи добро згідно з Божими моральними законами і його волею (Екклезіяста 9:11). Це означає навчитися з Біблії про волю Бога, присвятити йому своє життя і стати охрещеним християнином (Матвія 28:19, 20).

19. Як молоді люди можуть використовувати своє життя, але який шлях — мудрий?

¹⁹ Творець не змушуватиме ні молодих, ні старших людей дотримуватися його керівництва. Вони можуть зосереджуватися на освіті, можуть навіть усе життя вивчати незліченні книжки людської мудрості. Але з часом це виявиться мукою для тіла. Або вони можуть іти на поводі свого недосконалого людського серця і гнатися за всім, що привабливе для їхніх очей. Це обов’язково принесе смуток, і життя, проведене таким чином, зрештою виявиться лише марнотою (Екклезіяста 11:9—12:12; 1 Івана 2:15—17). Соломон дає молодим людям заклик, над яким усі ми, незалежно від нашого віку, повинні серйозно задуматися: «Пам’ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не настануть літа, про які говорити ти будеш: «Для мене вони неприємні!» (Екклезіяста 12:1).

20. Який врівноважений погляд слід мати на повідомлення в Екклезіяста?

²⁰ Який же висновок нам слід зробити? Згадаймо висновок Соломона. Він бачив, або досліджував, «усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це — марнота та ловлення вітру!» (Екклезіяста 1:14). У книзі Екклезіяста ми не знаходимо слів циніка чи невдоволеної людини. Вони належать до Божого натхненого Слова і заслуговують нашої уваги.

21, 22. а) Які аспекти життя брав до уваги Соломон? б) Який мудрий висновок зробив він? в) Як дослідження книги Екклезіяста вплинуло на вас?

²¹ Соломон дослідив людський труд, зусилля і прагнення. Він роздумував про те, яким є закономірний результат усього цього — розчарування і пустота, котрих зазнає так багато людей. Він розглядав реальність людської недосконалості і її результат — смерть. Він також брав до уваги дане Богом знання про стан померлих і про перспективи на майбутнє життя. Усе це оцінив чоловік, якому Бог поглибив мудрість,— один з наймудріших людей усіх часів. І його висновок був включений у Святе Письмо на користь усім, хто прагне справді змістовного життя. Чи ж нам не слід погодитися з цим висновком?

²² «Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне,— чи добре воно, чи лихе!» (Екклезіяста 12:13, 14).