Життя. Дорогоцінне чи нічого не варте?

«Оскільки людина створена на образ Божий, то відібрати в неї життя означає знищити щось найцінніше і найсвятіше у світі». (Вільям Барклей, «Етика в простому викладі», англ.).

ЧИ ВИ теж вважаєте життя чимось найціннішим у світі? Вчинки багатьох людей яскраво свідчать про те, що вони не поділяють думки Вільяма Барклея. Мільйони осіб втратили своє життя через жорстокість тих, хто добивається власних егоїстичних цілей, не думаючи про інших (Екклезіяста 8:9).

Гарматне м’ясо і дешева робоча сила

Перша світова війна — класичний приклад людської жорстокості. За словами історика А. Тейлора, не раз під час цієї кривавої війни «людей посилали на безглузду смерть». Воєначальники мали солдатів за гарматне м’ясо і задля власного престижу та слави кидали їх у бій, не зупиняючись перед жодними втратами. У битві за французьке місто Верден полягло понад 700 тисяч людей. «Це не був бій за [стратегічно важливий] пункт. Просто ціною людських життів здобувалася слава»,— пише А. Тейлор у книжці «Перша світова війна» («The First World War»).

Сьогодні людське життя також часто не цінується. Науковець Кевін Бейльз у книжці «Дешеві люди» вказує на те, що не так давно «демографічний вибух наповнив світовий ринок праці мільйонами бідних і беззахисних людей». У жорстких економічних умовах, коли «життя людини вкрай знецінилось», вони до старості просто борються за виживання. Як зауважує Кевін Бейльз, визискувачі ставляться до людей, як до рабів або «дешевих машин для здобування грошей» («Disposable People»).

«Ловлення вітру»

Існує багато інших причин, з яких декотрі люди почуваються нікчемними, безпорадними й нікому не потрібними. Люди сьогодні страждають не тільки через війни і несправедливість, але й через засухи, голод, хвороби, через те що вмирають їхні рідні і близькі. Ці та безліч інших бід змушують багатьох задумуватись над тим, чи взагалі варто жити (Екклезіяста 1:8, 14).

Звичайно, не всі живуть у злиднях і не всі страждають. Але якщо комусь і пощастило не зазнати найгіршого, він не раз може думати, як цар стародавнього Ізраїлю Соломон: «Що має людина зо всього свого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?» Чимало людей доходять висновку, що більша частина того, чим вони займалися в житті, була «марнотою... та ловленням вітру» (Екклезіяста 2:22, 26).

Оглядаючись на своє життя, не одна людина запитує себе: «Оце і все?» І справді, чи багато хто на схилі літ може сказати, що ‘пожив досхочу’, як, наприклад, патріарх Авраам? (Буття 25:8, Хом.). Більшість людей не може позбутися відчуття, що марно прожили свій вік. Але наше життя не повинно бути даремним. Бог дорожить життям кожної людини і хоче, щоб воно приносило кожному з нас задоволення і щастя. Завдяки чому ми можемо жити щасливо? Про це розповідає наступна стаття.

Наскільки цінне ваше життя?

КОЛИ у Першій світовій війні в Європі гинули мільйони, в Антарктиді хтось, докладаючи неймовірних зусиль, рятував життя кількох людей. Корабель «Енд’юренс», який віз експедицію англо-ірландського дослідника Ернеста Шеклтона, був розчавлений льодами і затонув. Шеклтону вдалося переправити своїх людей у безпечне місце,— якщо тільки можна назвати його безпечним,— на острів Мордвінова (Елефант) на півдні Атлантичного океану. Однак і тут їм загрожувала смертельна небезпека.

Шеклтон знав, що єдиний порятунок — це дістатися на острів Південна Георгія до селища китоловів і послати звідти по допомогу. Але до цього острова було 1100 кілометрів, експедиція ж мала тільки семиметрову шлюпку, яка залишилася після загибелі «Енд’юренс». Становище виглядало майже безнадійним.

І все-таки через 17 днів тяжких поневірянь, 10 травня 1916 року, Шеклтон і кілька членів його експедиції дісталися на Південну Георгію. Шторм змусив їх висадитися в невигідному місці острова. Тому їм довелось іти 30 кілометрів, долаючи незнайомі, вкриті снігом гори. Попри усі труднощі — лютий холод і відсутність гірського оснащення — Шеклтон із супутниками все ж дійшов до селища і потім врятував усіх, хто залишився позаду. Чому він не жалів сил заради інших? «Єдиною його метою,— пише біограф Роланд Гантфорд,— було те, щоб усі члени експедиції залишилися живими».

«Ніхто не загубиться»

Члени експедиції залишились чекати Шеклтона, скупчившись на «відкритому всім вітрам, неприступному скелястому острівці. Цей скутий льодом клаптик землі був лише тридцять кілометрів завдовжки». Що допомогло цим людям не впасти у відчай? Вони були впевнені, що їхній керівник дотримає слова і врятує їх.

Людство сьогодні дуже нагадує тих нещасних на острові Мордвінова. Чимало людей живуть у неймовірно тяжких умовах і ледве зводять кінці з кінцями. Однак можна бути цілком впевненими, що Бог ‘визволить убогого [тобто страждальця]’ від гноблення і лиха (Йова 36:15). Не сумнівайтеся, що Бог цінує життя кожного. Наш Творець, Бог Єгова, говорить: «До Мене поклич в день недолі,— Я тебе порятую» (Псалом 50:15).

Чи вам важко повірити в те, що Творець дорожить особисто вами, хоча на Землі живуть мільярди інших людей? Якщо так, зверніть, будь ласка, увагу на слова пророка Ісаї про мільярди зірок, скупчених у мільярди галактик Усесвіту. Ісая написав: «Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім’ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його» (Ісаї 40:26).

Чи ви розумієте, що ці слова означають? У нашій галактиці, в якій сонячна система — це лише невелика її частина, є принаймні 100 мільярдів зірок. А скільки існує галактик? Точно невідомо, але, за деякими підрахунками, 125 мільярдів. Скільки ж у них має бути зірок! І при цьому Біблія говорить, що Творець Усесвіту знає ім’я кожної зірки.

«Вам і волосся все на голові пораховано»

Але хтось, можливо, скаже: «Просто знати назви мільярдів зірок чи імена мільярдів людей — ще не означає турбуватися про кожного». Справді, в комп’ютер, що має відповідний обсяг пам’яті, можна закласти імена мільярдів людей, але ніхто не буде стверджувати, що він небайдужий до когось із них. Проте з Біблії відомо, що Бог Єгова не тільки знає імена мільярдів людей, але й дбає про кожну людину зокрема. «Покладіть на Нього всю вашу журбу,— написав апостол Петро,— бо Він опікується вами» (1 Петра 5:7).

Ісус Христос сказав: «Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь,— бо вартніші ви за багатьох горобців» (Матвія 10:29—31). Завважте, Ісус не сказав, що Бог просто знає, що́ стається з горобцями і людьми. Він сказав: «Вартніші ви за багатьох горобців». Чому ми вартніші? Тому що створені на образ Божий, а це означає, що ми маємо і можемо розвивати моральні, розумові і духовні риси, які відображають благородні риси самого Бога (Буття 1:26, 27).

«Продукт розумної діяльності»

Не допустіть, щоб хтось ввів вас в оману, твердячи, що Творця не існує. Невіруючі в Творця люди вважають, що нас створили сліпі сили природи, і кажуть, що ми аж ніяк не створені на образ Божий і нічим не ліпші від тварин, у тому числі і від горобців.

Чи ви погоджуєтеся з тим, що життя з’явилось випадково, завдяки сліпим силам природи? За словами молекулярного біолога Майкла Біхі, «навдивовижу складні біохімічні процеси», які керують життям, свідчать про цілковиту необґрунтованість цієї думки. Як пише Майкл Біхі, дані біохімії дозволяють зробити лише один висновок: «Життя на Землі на його найбільш фундаментальному рівні, з його найважливішими компонентами є продуктом розумної діяльності» («Дарвінова загадка: біохімія кидає виклик еволюції», англ.).

Крім того, у Біблії говориться, що життя на землі на всіх своїх рівнях є продуктом розумної діяльності, і Джерелом цієї розумної діяльності є Бог Єгова, Творець Усесвіту (Псалом 36:10; Об’явлення 4:11).

Нехай той факт, що ми живемо у світі, сповненому болем і стражданнями, не перешкоджає вам вірити у те, що існує Творець і Конструктор Землі та життя на ній. Не забувайте двох основних істин. Перша з них полягає в тому, що Бог не створював світу таким недосконалим, яким він є тепер. А друга — це те, що наш Творець має вагомі підстави дозволити такому світу існувати якийсь час. Як вже не раз говорилося в різних номерах журналу «Вартова башта», Бог Єгова дозволив злу існувати лише на короткий час, для того щоб раз і назавжди вирішити моральні питання, які були підняті тоді, коли люди вперше відмовились підкорятися його владіa (Буття 3:1—7; Повторення Закону 32:4, 5; Екклезіяста 7:29; 2 Петра 3:8, 9).

«Визволить він бідаря, що голосить»

Безсумнівно, навіть за тих жалюгідних умов, в яких живуть сьогодні люди, життя є чудовим даром. І ми робимо усе, щоб його зберегти. Життя, яке Бог обіцяє нам дати,— це не просто боротьба за виживання у тяжких умовах, подібна до тієї, через яку пройшла команда Шеклтона на острові Мордвінова. Мета Бога полягає в тому, щоб врятувати нас від страждань і животіння, щоб ми могли «міцно вхопитися за справжнє життя», яке він готував для людей від самого початку (1 Тимофія 6:19, НС).

Бог зробить усе це тому, що кожна людина йому дорога. З його волі Ісус Христос, його Син, приніс викупну жертву для звільнення нас від гріха, недосконалості і смерті, які ми успадкували від наших прабатьків Адама та Єви (Матвія 20:28). «Так-бо Бог полюбив світ,— сказав Ісус Христос,— що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього... мав життя вічне» (Івана 3:16).

Що Бог готує для тих, хто страждає і мучиться від кривд? У Божому натхненому Слові про його Сина говориться: «Визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних, від кривди й насилля врятує їхню душу». Чому Бог зробить це? Тому що «їхня кров [тобто їхнє життя] дорога буде в очах його» (Псалом 72:12—14).

Століттями люди мучаться під тягарем гріха і недосконалості, так би мовити, зітхають, або стогнуть, від великого горя і страждань. Бог дозволяє це лише тому, що знає, як відшкодувати людям усі втрати (Римлян 8:18—22). Ще трохи, і він почне «відновлення всього» через свій Царський уряд, на чолі якого стоїть його Син Ісус Христос (Дії 3:21; Матвія 6:9, 10).

Тоді відбудеться воскресіння людей, які страждали і померли. Вони живі в пам’яті Бога (Івана 5:28, 29; Дії 24:15). Невдовзі вони ‘матимуть життя подостатком’, тобто вічне досконале життя на райській землі, де не буде болю і страждання (Івана 10:10; Об’явлення 21:3—5). Кожен буде насолоджуватися життям досхочу і розвивати в собі чудові риси та здібності, притаманні створеним «на образ Божий» людям.

Чи ви отримаєте життя, обіцяне Єговою? Це залежить від вас. Скористайтеся тими можливостями, які Бог надав для здійснення усіх згаданих благословень. Видавці цього журналу з приємністю допоможуть вам.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінках 4, 5]

Члени експедиції Шеклтона, які залишились на маленькому острові, не сумнівалися, що він дотримає свого слова і врятує їх.

[Відомості про джерело]

© CORBIS

[Ілюстрація на сторінці 6]

«Вартніші ви за багатьох горобців».