УЯВІТЬ, що ви дивитеся фільм про якусь знаменитість, скажімо, про відому піаністку, чиїм талантом ви захоплюєтесь. Кінострічка починається з епізодів її дитинства і перших уроків музики, потім ви бачите, як дівчина наполегливо відточує свою майстерність. Далі на ваших очах вона дає концерти, подорожує світом і стає знаменитою піаністкою. Однак дуже скоро до неї приходить старість, і фільм закінчується смертю головної героїні.

Кадри цього фільму — це насправді уривки яскравого, але швидкоплинного життя. Хоч би хто був його головним героєм — музикант, вчений, спортсмен або інша знаменитість — сюжет буде приблизно однаковим. Талановита людина наполегливо працює і багато досягає, але потім її життя обривається. Хіба не з’являється жаль через те, що вона могла б стільки всього зробити, якби не старість і смерть?

Хоч як це не сумно, смерть чекає кожного з нас (Екклезіаста 9:5). Попри всі намагання, ще нікому не вдалося уникнути старості і смерті. Крім того, наше життя може несподівано обірватися через нещасний випадок або безжалісну хворобу. Як говориться в Біблії, ми — «імла, яка ненадовго з’являється, а потім зникає» (Якова 4:14).

Багатьом життя здається настільки скороминущим і беззмістовним, що вони живуть за принципом: «Їжмо та пиймо, бо завтра помремо» (1 Коринфян 15:32). Але жити так означає просто заповнювати свій час, чекаючи неминучого кінця. Рано чи пізно — а особливо стикаючись зі смертю — ми запитуємо себе: «Чому життя таке коротке? Невже це все?» Подивімося, чи можна знайти відповіді на ці запитання.

Сьогодні багато людей покладають свої сподівання на науку. І справді, завдяки досягненням у медицині тривалість людського життя надзвичайно зросла. Учені посилено працюють над тим, щоб знайти нові способи продовжити життя людини, і час покаже, чого вони зможуть досягти. Проте лишаються запитання: «Чому люди старіють і помирають? Чи варто сподіватися, що смерть удасться перемогти?» На сторінках цього журналу розглядається споконвічна проблема швидкоплинності життя.

СЛОВА мудрого царя Соломона показують, що бажання жити вічно закладено в наші серця. Усвідомлюючи неминучість смерті і швидкоплинність життя, людина завжди мріяла про вічну молодість. До наших днів дійшло чимало історій і легенд про спроби осягнути таємницю безсмертя.

Наприклад, багато дивовижних легенд і міфів було складено про життя Гільгамеша, шумерського царя. Один з міфів, відомий як епос про Гільгамеша, розповідає про те, як він вирушив у небезпечну подорож, щоб знайти спосіб уникнути смерті, однак зазнав невдачі.

У IV столітті до н. е. китайські алхіміки працювали над створенням еліксиру, який би давав можливість жити, не вмираючи. Винайдений еліксир містив домішки ртуті і миш’яку і, як вважається, прискорив смерть кількох китайських імператорів. А у середні віки європейські алхіміки намагалися зробити золото їстівним, оскільки вірили, що завдяки своїй стійкості до окислення воно обов’язково має продовжити тривалість життя людини.

У наш час біологи і генетики хочуть збагнути глибинні причини старіння людського організму. Дослідження сучасних учених, так само як і пошуки еліксиру безсмертя у середньовіччі, свідчать про те, що людей і досі захоплює мрія перемогти старість і смерть. Що ж ученим вдалося дізнатись?

СУЧАСНІ ТЕОРІЇ СТАРІННЯ

Науковці, які досліджують клітини людського організму, висунули понад 300 теорій, щоб пояснити, чому люди старіють і помирають. Нещодавно завдяки дослідженням у галузі молекулярної біології вченим вдалося вплинути на активність генів і білків, що дає можливість уповільнювати процеси старіння у тварин, а також у людських клітинах. Такий прорив у науці спонукав деяких багатих людей фінансувати дослідження «проблеми смерті». У яких же напрямках ведуться такі дослідження?

Спроби сповільнити внутрішній годинник. Деякі біологи вважають, що головну роль у старінні відіграють кінцеві ділянки хромосом, які називаються теломерами. Теломери захищають генетичну інформацію під час поділу клітини. Однак кожного разу, коли клітина ділиться, теломери скорочуються. Тому зрештою клітини перестають ділитися, і починається процес старіння.

Лауреат Нобелівської премії 2009 року Елізабет Блекберн та її колеги відкрили фермент, який уповільнює скорочення теломер, а завдяки цьому і старіння клітини. Але, як кажуть самі дослідники, їхнє відкриття — не порятунок, адже воно не може продовжити середньої тривалості життя людини.

Перепрограмування клітин. Це ще один спосіб приборкати старіння. Коли наші клітини стають надто старими, щоб ділитися, вони посилають неправильні сигнали імунним клітинам, що веде до запалення, хронічних болей і хвороб. Недавно французькі вчені взяли для дослідів клітини у літніх людей, у тому числі навіть тих, хто перетнув столітній рубіж. Цікаво, що науковцям вдалося перепрограмувати отримані клітини, змусивши їх знову ділитися. Керівник дослідження, професор Жан-Марк Леметр, опублікував висновок: процес старіння клітини є зворотним.

ЧИ НАУКА ПОДАРУЄ ЛЮДЯМ ВІЧНУ МОЛОДІСТЬ?

Не всі науковці вважають, що боротьба зі старістю може значно продовжити людське життя. Хоча тривалість життя людини з XIX століття постійно зростає, це відбувається передусім завдяки підвищенню рівня гігієни, лікуванню і профілактиці інфекційних захворювань та застосуванню антибіотиків і вакцин. На думку деяких генетиків, середня тривалість людського життя досягла свого максимуму.

Приблизно три з половиною тисячі років тому Мойсей, автор кількох біблійних книг, написав: «Життя наше триває 70 років, а при більшій силі — 80. Але воно повне горя і страждання. Роки швидко минають, і ми зникаємо» (Псалом 90:10). Не зважаючи на всі зусилля віддалити смерть, сьогодні, як і за часів Мойсея, мало хто живе довше, ніж 80 років.

На противагу людям, деякі тварини, як-от червоний морський їжак або, скажімо, один з видів молюсків венерка, живуть понад 200 років, а вік такого дерева, як секвоя велетенська, сягає кількох тисяч років. Коли порівняти, скільки живемо ми та скільки живуть інші істоти, напрошується запитання: чому життя людини таке коротке, лише 70—80 років?

Чи бажання жити вічно суперечить нашій природі? Аж ніяк! У Біблії говориться, що воно закладене в нас Богом (Екклезіаста 3:11). Біблія також каже, що «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Але хіба може так бути, що сповнений любові Бог створив нас з бажанням жити вічно і водночас прирік нас на смерть?

Смерть приносить багато горя. Недарма Біблія називає її ворогом (1 Коринфян 15:26). До когось вона приходить раніше, до когось пізніше. Але її прихід неминучий. Зазвичай людям неприємно і навіть страшно думати про смерть. Чи варто сподіватися, що цей страшний ворог колись зникне?

ЧОМУ МОЖНА ВІРИТИ, ЩО ЛЮДИНА СТВОРЕНА, ЩОБ ЖИТИ, А НЕ ПОМИРАТИ

Хтось, можливо, здивується, але Бог ніколи не хотів, щоб люди вмирали. Як видно з біблійної книги Буття, за Божим задумом, людина мала жити на землі вічно. Бог Єгова дбайливо приготував землю для того, щоб на ній жили люди. Потім у раю, тобто Едемському саду, він створив першу людину, Адама. Після того «Бог побачив, що все зроблене ним — дуже добре» (Буття 1:26, 31).

Бог створив Адама на свій образ, досконалим (Повторення Закону 32:4). Дружина Адама, Єва, теж була без жодної вади, вона мала досконалий розум і тіло. Єгова сказав Адаму і Єві: «Народжуйте дітей, розмножуйтесь і наповнюйте землю. Оволодівайте нею і пануйте над рибами, що в морі, над летючими створіннями, що в небі, і над усіма живими створіннями, що рухаються по землі» (Буття 1:28).

Для того щоб наповнити землю своїми нащадками, Адаму з Євою потрібно було дуже багато часу. Спочатку у Єви мали народитися діти, у них — свої діти і так доти, доки земля була б повністю населена згідно з Божим задумом (Ісаї 45:18). Хіба доручив би Єгова Адаму з Євою таке завдання, якби їхнього життя вистачило тільки на те, щоб побачити своїх дітей і, можливо, ще онуків? Хіба це доручення мало б сенс, якби вони не могли дожити до часу, коли земля наповниться їхніми нащадками?

А тепер звернімо увагу на доручення панувати над тваринами. Адам мав дати тваринам назви, що вимагало часу (Буття 2:19). А для того, щоб панувати над тваринами, треба було вивчити їх і зрозуміти, як про них дбати. На це мало піти ще більше часу.

Отже, завдання наповнити землю і панувати над тваринами свідчать, що перші люди мали жити дуже довго. І справді, Адам жив надзвичайно довго.

СОТНЯ РОКІВ — НЕ МЕЖА

З Біблії ми дізнаємось про те, що колись люди жили набагато довше, ніж тепер. У ній говориться: «Проживши загалом 930 років, Адам помер». Також у ній наводяться імена шести інших чоловіків, які прожили понад 900 років: Сиф, Енош, Кенан, Яред, Метушалах і Ной. Усі вони жили до Потопу, який стався за часів Ноя, а коли Потоп почався, Ною уже було 600 років (Буття 5:5—27; 7:6; 9:29). Завдяки чому люди жили настільки довго?

Ці шість чоловіків жили у час, близький до періоду, коли люди ще були досконалими. Очевидно, саме в цьому полягав секрет їхнього довголіття. Але як саме досконалість пов’язана з довголіттям? Як буде подолано смерть? Для того щоб знайти відповіді на ці запитання, треба зрозуміти, чому ми старіємо і помираємо.

Бог наказав Адаму не їсти плодів з цього дерева і попередив: «Якщо з’їси, то в той самий день обов’язково помреш» (Буття 2:17). Ці слова не мали би жодного сенсу, якби Адам у будь-якому разі мав постаріти і вмерти. Адам розумів, що як не їстиме плодів з цього дерева, то і не помре.

Адам і Єва могли досита їсти з дерев, яких було багато в саду, тому плоди з цього дерева насправді не були їм потрібні (Буття 2:9). Якби перші люди послухалися наказу не їсти цих плодів, то виявили б слухняність Богу — тому, хто дав їм життя. Вони також показали би, що визнають його право давати їм накази.

ЧОМУ ПОМЕРЛИ АДАМ І ЄВА

Щоб зрозуміти, чому Адам і Єва померли, нам необхідно уважно розглянути одну розмову, яка мала далекосяжні наслідки. Прикриваючись змієм, Сатана Диявол зловмисно сказав Єві неправду. В Біблії ми читаємо: «Змій був найобережнішим з усіх тварин, яких створив Бог Єгова. І промовив змій до жінки: “Чи Бог дійсно сказав вам їсти плоди не з усіх дерев у саду?”» (Буття 3:1).

На це Єва відповіла: «Ми можемо їсти плоди з дерев у саду. Тільки про дерево, яке росте посередині саду, Бог сказав: “З нього плоди не їжте і навіть не торкайтеся його, інакше ви помрете”». Тоді змій сказав Єві: «Ні, ви не помрете. Адже Бог знає, що в той самий день, коли з’їсте плід з того дерева, ваші очі відкриються і ви станете як Бог: ви будете знати, що є добром, а що злом». Зі слів Сатани випливало, що Єгова обманув людей і приховує від них щось, що їм дуже потрібно (Буття 3:2—5).

Єва повірила словам Сатани. Вона подивилася на дерево, і його плоди здалися їй напрочуд гарними та апетитними. Вона зірвала плід і почала їсти. Біблія розповідає, що було далі: «Потім, коли чоловік був з нею, вона дала плід і йому, і він теж з’їв» (Буття 3:6).

Безперечно, Богові було дуже боляче від того, що його діти вирішили його не слухатися. Як же розвивалися події? Єгова сказав Адаму: «Ти... повернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох і до пороху вернешся» (Буття 3:17—19). Зрештою, «проживши загалом 930 років, Адам помер» (Буття 5:5). Він не пішов на небо і не став духом у потойбічному світі. Єгова створив Адама із земного пороху. Перед цим Адама не існувало, і коли він помер, він знову став порохом, з якого був створений. Сумно, але його просто не стало.

УСІ ЛЮДИ — НЕДОСКОНАЛІ

Через те, що Адам і Єва не підкорилися Богу, вони втратили досконалість і можливість жити вічно. Фізична природа Адама і Єви змінилася — вони стали недосконалими й грішними. Те, що вони зробили, було гріхом, який цілковито змінив їхнє життя, і не тільки їхнє. Свою гріховність Адам з Євою передали нащадкам. У Римлян 5:12 сказано: «Через одного чоловіка [Адама] у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть, і так смерть поширилась на всіх людей, бо всі згрішили».

У Біблії гріх і смерть названо «заслоною, яка вкриває всіх людей» та «покривалом, що огортає всі народи» (Ісаї 25:7). Це покривало огортає людство, наче отруйний туман, від якого неможливо врятуватися. Справді, «через Адама всі помирають» (1 Коринфян 15:22). З цього випливає запитання, подібне до того, що поставив апостол Павло: «Хто врятує мене від тіла, яке веде мене до такої смерті?» (Римлян 7:24). Дійсно, чи є хтось, хто міг би врятувати?

ЧЕРЕЗ непослух наших прабатьків, Адама і Єви, над людьми запанували гріх і смерть, але Божий задум не змінився. У Біблії Бог неодноразово запевняє, що все буде так, як він задумав.

• «Успадкують праведні землю і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29).

• «Всевладний Господь Єгова знищить смерть назавжди, він зітре сльози з облич усіх людей» (Ісаї 25:8).

• «З останнім ворогом, смертю, буде покінчено» (1 Коринфян 15:26).

• «Вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю» (Об’явлення 21:4).

Як Бог «знищить смерть»? Як покінчить з цим ворогом? У Біблії ясно сказано, що тільки «праведні... повік будуть жити». Однак в ній також говориться, що «немає на землі праведної людини, яка завжди робить добро» (Екклезіаста 7:20). Невже для того, щоб перемогти смерть, Бог, усупереч тому, що сам говорить у Біблії, більше не буде вимагати від людей дотримуватися норм праведності? Це неможливо, адже Бог «не може говорити неправду» (Тита 1:2). Що ж тоді зробить Бог, щоб втілити в життя свій намір, з яким він створював людей?

ПЕРЕМОГА НАД СМЕРТЮ МОЖЛИВА ЗАВДЯКИ ВИКУПУ

Бог Єгова зробив можливим звільнення людей від смерті через сплату викупу. Згідно з Біблією, суть викупу в тому, щоб цілком покрити шкоду або задовольнити вимоги справедливості. Оскільки всі люди грішні і заслуговують покарання смертю, Біблія прямо каже: «Жоден з них ніколи не зможе викупити свого брата, не зможе дати Богові викуп за нього (ціна викупу за його життя дуже висока, і їм ніколи не вдасться її сплатити)» (Псалом 49:7, 8).

Коли помирає недосконала людина, вона розплачується лише за свої гріхи, вона не може викупити ані себе, ані когось іншого (Римлян 6:7). Була потрібна людина, яка б віддала життя не за свої гріхи, а за гріхи всіх людей. Однак для цього вона мала би бути досконалою і безгрішною (Євреїв 10:1—4).

Бог подбав про те, щоб така людина була. Він послав з неба на землю свого Сина, Ісуса, який народився досконалою, безгрішною людиною (1 Петра 2:22). Ісус сказав, що він прийшов для того, щоб «віддати своє життя як викуп за багатьох» (Марка 10:45). Він помер, щоб перемогти смерть і щоб ми могли жити (Івана 3:16).

КОЛИ СМЕРТЬ БУДЕ ПЕРЕМОЖЕНО?

Сьогодні ми бачимо, що живемо в «останні дні» злого світу, адже на наших очах сповняється біблійне пророцтво про «скрутні часи, коли жити... дуже важко» (2 Тимофія 3:1). Наприкінці цих останніх днів буде «день суду й знищення безбожних людей» (2 Петра 3:3, 7). Однак люди, які люблять Бога, не будуть знищені і отримають «вічне життя» (Матвія 25:46).

Перспектива жити вічно відкриється також і перед мільйонами інших людей, коли вони воскреснуть. Одного разу, коли Ісус підходив до міста Наїн, він, пройнявшись жалем, повернув до життя єдиного сина вдови (Луки 7:11—15). Апостол Павло сказав: «Я покладаю надію на Бога, що буде воскресіння праведних і неправедних». Давши людям надію на воскресіння, Бог виявив надзвичайну любов до них (Дії 24:15).

Мільярди людей будуть жити вічно. Біблія каже: «Успадкують праведні землю і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29). Тоді вони з радістю в серці будуть вторувати словам апостола Павла, які він записав близько 2000 років тому: «Де, смерте, твоя перемога? Де, смерте, твоє жало?» (1 Коринфян 15:55). Лютий ворог людей — смерть — буде переможений!

ТЕПЕРІШНЄ життя зовсім не схоже на те, яким його задумав Бог. На землі мали жити люди, які б поважали владу Творця, слухалися його вказівок і наслідували всі його прекрасні риси, передусім любов. Бог хотів, щоб люди мали щасливе сімейне життя, постійно шукали і відкривали щось нове у природі та перетворювали землю на рай.

БОГ ОБІЦЯЄ ЗРОБИТИ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ ТАКИМ, ЯК ВІН ЗАДУМАВ

• «По всій землі він припиняє війни» (Псалом 46:9).

• «Настав визначений час... вигубити тих, хто губить землю» (Об’явлення 11:18).

• «Жоден мешканець не скаже: “Я хворий”» (Ісаї 33:24).

• «Мої обранці сповна насолодяться працею своїх рук» (Ісаї 65:22).

Як сповняться ці пророцтва? Бог призначив свого Сина, Ісуса Христа, Царем, тобто головою досконалого уряду, який буде правити всією землею з неба. Біблія називає цей уряд Божим Царством (Даниїла 2:44). У Біблії сказано, що Бог дасть Ісусу престол і він буде царювати (Луки 1:32, 33).

Коли Ісус Христос жив на землі, він здійснив багато могутніх діл. Завдяки цьому ми можемо переконатися, що під його правлінням наше життя буде ліпшим, ніж тепер.

ІСУС ПОКАЗАВ, ЩО ВІН ЗРОБИТЬ ДЛЯ ЛЮДЕЙ

• Він зціляв людей, хоч би на яку хворобу вони страждали. Цим він показав, що здатний звільнити людство від усіх недуг (Матвія 9:35).

• Він заспокоїв море, а отже він захищатиме людей від стихій (Марка 4:36—39).

• Він годував тисячі людей і цим показав, що зможе забезпечити нас усім необхідним (Марка 6:41—44).

• Він перетворив воду на вино під час весілля і цим показав, що може зробити наше життя приємним і радісним (Івана 2:7—11).

Як не втратити майбутнє, яке Бог задумав для нас? Треба стати на «дорогу», про яку говориться в Біблії. Ця дорога веде до життя, і мало хто її знаходить (Матвія 7:14). Як же її знайти?

ДОРОГА У КРАЩЕ МАЙБУТНЄ

Що таке дорога, яка веде до життя? Бог каже: «Я, Єгова,— твій Бог. Я навчаю тебе про корисне і веду дорогою, якою ти маєш іти» (Ісаї 48:17). Ця дорога — найліпший життєвий шлях, який можна обрати.

Крім того, Ісус Христос сказав: «Я — дорога, і правда, і життя» (Івана 14:6). Якщо ми віримо у вчення Ісуса і наслідуємо його приклад, то зближаємося з Богом, а завдяки цьому стаємо щасливішими.

Як знайти дорогу, що веде до життя? Релігій багато, але Ісус попереджав: «Не кожен, хто каже до мене: “Господи, Господи”, увійде в Царство небесне, а тільки той, хто чинить волю мого Батька, який на небі» (Матвія 7:21). Він також казав: «Ви розпізнаєте їх по їхніх плодах» (Матвія 7:16). Біблія допоможе вам розпізнати правдиву релігію і побачити, чим вона відрізняється від багатьох інших (Івана 17:17).

Як не зійти з дороги, що веде до життя? Необхідно добре знати того, хто всім дає життя. Хто він? Яке у нього ім’я? Який він? Що він робить? Що він очікує від нас?a

Бог хоче, щоб люди не тільки працювали, їли, розважались і народжували дітей. Він хоче для нас більшого. Ми можемо пізнавати нашого Творця і зближатися з ним. Свою любов до нього ми покажемо тим, що будемо слухатися його. Ісус Христос сказав: «Мати вічне життя означає добре знати тебе, єдиного правдивого Бога» (Івана 17:3).

ЗРОБІТЬ ПЕРШИЙ КРОК

Для того, щоб відповідати Божим очікуванням, можливо, доведеться піти на якісь зміни. Але хай це вас не лякає. Захоплива подорож дорогою життя принесе вам багато радості, варто лише зробити перший крок. Свідки Єгови пропонують безкоштовний курс з вивчення Біблії, який допоможе вам ліпше познайомитися з Богом; ви самі можете обрати зручне для вас місце і час для занять. Ви можете зв’язатися з нами за допомогою сайту www.pr418.com.

НАВЧІТЬСЯ ЗНАХОДИТИ ЗАДОВОЛЕННЯ В ЖИТТІ

Порада з Біблії: «Виявляйте своїм способом життя, що ви не маєте любові до грошей, натомість задовольняйтеся тим, що у вас є» (Євреїв 13:5).

У сучасному світі нам постійно нав’язують якісь речі та послуги, без яких ми начебто не можемо обійтися. Але Біблія радить задовольнятися тим, що у нас є. Як застосувати цю пораду?

Остерігайтеся «любові до грошей». Люди жертвують своїм здоров’ям, сім’єю, дружбою, поступаються моральними принципами і навіть втрачають гідність заради грошей (1 Тимофія 6:10). Та хіба гроші варті того? Врешті-решт, той, хто женеться за багатством, «ніколи ним не насититься» (Екклезіаста 5:10).

Любіть людей, а не речі. Безумовно, без деяких речей нам не обійтися. Але бездушні предмети не здатні цікавитися вами, тільки люди можуть вас любити. Ліпше мати справжніх друзів — ось кому не буде байдуже до того, чи ви щасливі і задоволені (Прислів’я 17:17).

НЕ ЗДАВАЙТЕСЬ ПОПРИ ХВОРОБУ

Порада з Біблії: «Радісне серце — неначе добрі ліки» (Прислів’я 17:22).

Наче «добрі ліки», радість може допомогти тим, хто страждає від хвороб. Але звідки взятися радості, коли немає здоров’я?

Будьте вдячними. Якщо постійно думати про свої нещастя, «усі дні» будуть неприємними (Прислів’я 15:15). Але Біблія радить: «Виявляйте вдячність» (Колоссян 3:15). Вчіться цінувати навіть дрібниці. Прекрасний захід сонця, ніжний подув вітру, усмішка на обличчі дорогої людини — усе це збагачує наше життя.

Робіть щось для інших. Навіть ті, в кого погане здоров’я, визнають справедливість слів з Біблії: «Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати» (Дії 20:35). Коли інші помічають те, що ми зробили для них, ми відчуваємо задоволення і забуваємо про свої проблеми. Допомагаючи іншим, ми допомагаємо собі.

ЗМІЦНЮЙТЕ СІМ’Ю

Порада з Біблії: треба «визначати, що є важливішим» (Філіппійців 1:10).

Якщо чоловіку і дружині бракує часу одне на одного, взаємини між ними холонуть. Тому не слід шкодувати сил на зміцнення сімейних стосунків, адже вони займають одне з найважливіших місць у житті.

Займайтесь чимось разом. Кожен з вас, мабуть, виділяє час на свої улюблені заняття, але чому б не запланувати зайнятись чимось разом? «Двом ліпше, ніж одному»,— каже Біблія (Екклезіаста 4:9). Можна разом приготувати сніданок чи вечерю, вийти на прогулянку, посидіти за чаєм чи кавою, а крім того, можна знайти спільне хобі.

Виражайте свою любов. Біблія радить чоловікам та дружинам любити і поважати одне одного (Ефесян 5:28, 33). Тепла усмішка, ніжні обійми або невеличкий подарунок позитивно вплинуть на ваші взаємини. Безумовно, інтимні стосунки допустимі тільки в шлюбі (Євреїв 13:4).

Смерть є ворогом кожного з нас. Але чи смерть — це кінець усьому? Чи померлі забуті назавжди? Чи можна сподіватися, що вони житимуть знову?

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ

ПОМЕРЛІ НЕ ЗАБУТІ

«Всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях... вийдуть» (Івана 5:28, 29).

Бог пам’ятає людей, які померли, і поверне їх до життя.

ПОМЕРЛІ ПОВЕРНУТЬСЯ ДО ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ

«Буде воскресіння праведних і неправедних» (Дії 24:15).

Мільярди людей повернуться до життя, щоб жити вічно на мирній землі.

ЧОМУ МОЖНА ВІРИТИ, ЩО ВОСКРЕСІННЯ БУДЕ

Бог «рахує кількість зірок, кличе їх усіх на ім’я» (Псалом 147:4).

Якщо Бог пам’ятає ім’я кожної зірки, йому не складно запам’ятати кожну людину, яку він хоче воскресити.