Нагірна Проповідь. „Увіходьте тісними ворітьми”
ЗАОХОТИВШИ Своїх слухачів ревно молитись за допомогою виконувати Божу волю, Ісус сказав: „Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі,— і нею багато-хто ходять. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя,— і мало таких, що знаходять її”.— Матвія 7:13, 14.
У давнину, дорога крізь брами була входом до міст. Часто, Святе Письмо вподібнює спосіб життя до дороги або до шляху. (Приповістей 4:18, 19) Так як сказав Син Божий, дорога до „знищення”, або смерті, без Божої ласки, „широка й простора”. Вона дозволяє людям робити те, що їм захочеться. Вони не змінюються, щоб пристосуватись до біблійних норм поведінки. „Багато-хто” вибрали собі ту широку дорогу ,легкого життя’.
З другого боку, Біблія уподібнює Боже Месіанське Царство до міста, в яке входиться „вузькими” ворітьми й „тісною” дорогою. (Дивіться Євреїв 11:10; 13:14.) Люди, які ходять цією „дорогою, яка веде до [вічного] життя” мусять дисциплінувати свої серця, щоб розвинути правильні спонуки. Вони мусять практикувати самовладання в всіх справах людської поведінки; і, іноді, ,дорога’ правдивого поклоніння вимагає витривалості під час насильного переслідування. (Дії 9:2; 19:9, 23; 22:4) Тому що більшість людей не люблять намагатись самопожертовно й самообмеженням, то не стараються розвивати життя приємного Богові. Як наслідок цього, „мало таких знаходять” ті тісні ворота й вузьку дорогу, що веде до життя.— Порівняйте з Єв. Матвія 7:8; Луки 13:24.
Тоді Ісус перестеріг тих людей, які бажають ходити дорогою до життя: „Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині — хижі вовки”.— Матвія 7:15.
Коли Ісус сказав „фальшиві пророки”, то мав на думці релігійних учителів, які фальшиво прикидались представляти Бога. Ці обманщики будуть представляти себе „ув одежі овечій”. Лицемірною лагідністю, покірністю та іншими вівцеподібними рисами, вони стараються справляти враження, що вони є частиною „отари” Божих поклонників. (Дивіться Псалмів 78:52; 80:2; 100:3.) Але, в душі, ті фальшиві пророки будуть „хижі вовки”, тобто, дуже жадібні, пожадливі й прагнутимуть грабувати людей для особистого задоволення.
Божий Син сказав, що фальшиві пророки будуть „приходити до вас”, тобто, з-поза отари, яку Він, як „Пастир добрий”, буде збирати. (Івана 10:11) Замість ставати загрозою у далекій майбутності, то ті обманщики вже були появились. Очевидно Ісус мав на думці головно фарисеїв, які фальшиво прикидались бути Божими промовцями. Вони „на сидінні Мойсеєвім усілися”, прикидаючись бути офіційними тлумачами божественного закону. (Матвія 23:2) Але фарисеї були лицемірами, які в дійсності перешкоджали людям, щоб вони не знайшли тих тісних воріт і вузької дороги, яка веде до життя. (Матвія 23:13-15; Луки 6:39) Щодо обманної „одежі овечої”, то те, що Ісус пізніше сказав є дуже повчальним:
„Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости! Так і ви,— назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня”.a — Матвія 23:27, 28.
Як же людині пізнати тих ,вовків у одежі овечій’? Ісус дав основне правило разом з ілюстрацією: „По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіги — із будяків? Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить,— зрубується та в огонь укидається”.— Матвія 7:16-19.
Кожне плодовите дерево або рослина родить свій власний рід плоду. Не всі рослини родять плід придатний людям на їжу. Шукати їстівних плодів, винограду та фігів на тернині було б марнуванням часу. Їстівний плід для людини мусить походити із здорового дерева доброго сорту. Коли б дерево постійно родило „плоди лихі”, то це був би певний доказ на те, що те дерево вже саме стало „зле”. Таке зле дерево „зрубують” і вживають разом з ожиною, терниною й будяками на паливо для вогню.— Порівняйте з Псалмом 58:10; Екклезіястова 7:6; Ісаї 44:14-16; Матвія 6:30; 13:30.
Тоді як Його слухачі ще пам’ятали цю ілюстрацію з господарського життя, Ісус повторив основний принцип: „Ото ж бо,— по їхніх плодах ви пізнаєте їх”. (Матвія 7:20) У переносному значенні ті „плоди” поміщатимуть те, що фальшиві пророки будуть навчати. Відносно цього, Ісус додав: „Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його”.— Луки 6:45.
Плоди, які виявляють правдиву природу фальшивих пророків теж включатимуть їхню загальну поведінку. (Порівняйте з Єв. Марка 7:21-23.) Людині неможливо назавжди заховувати правдивий стан свого серця. З часом слова та вчинки виявлять її бути тим чим вона дійсно є.
[Примітка]
a Відносно фарисеїв, як фальшиві пророки, Давид Гілл пише в журналі Бібліка (1976 р., Том 57): „Йосиф [Флавій] знає фарисеїв, які заздалегідь знали про деякі події й використовували цей дар для політичних цілей (Іудейські старожитності, XVII 41-45), і в іншому місці він говорить про одного Полліона та його учня Самаяса, які пророкували (Іудейські старожитності, XIV 172-176; XV 3, 370). Але важливішим від Йосифової недостатньої й можливо незрозумілої інформації є те що фарисеї, як група, вважали себе бути спадкоємцями великих пророчих традицій: вони перебрали традицію від людей Великої Асамблеї, які одержали її від останніх пророків. І, бувши вмілими тлумачами Святого Письма, фарисеї брали участь у процесі, який був найбільш схожий в їхньому часі на об’явлення, якого пророки були посередниками в ранішому часі... Про них, як наступників тих пророків, можна сказати, що ,Коли вони не є пророками, то чи є синами пророків’ (приписане Гіллелеві [рабинові, який жив приблизно часу Ісуса]). Зовсім погоджуючись з цим є Ісусові слова про те, що фарисеї ставлять надгробники пророкам і праведникам прикрашають пам’ятники (Матвія 23, 29). Отже, це можливо, що фарисеї в Ісусів час привласнювали собі роль і владу (якщо не саме ім’я) пророка”.