Запитання від читачів

◼ Чи ж нам робити висновок із сказаного в Матвія 7:13, 14 і Луки 13:24, що більшість воскреслих людей відкинуть правдиве поклоніння?

Ні, ці вірші не доводять нас до такого висновку. Краще, вони стосуються до набуття життя в небесному Царстві.

Ісусові слова в Матвія 7:13, 14 є частиною Нагірної проповіді. Він сказав: «Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога що веде до погибелі,— і нею багато-хто ходять. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя,— і мало таких, що знаходять її!»

Багато того що Ісус сказав на цій оказії стосується зокрема небесного Царства. Наприклад, Він почав проповідь цими словами: «Щасливі ті, що усвідомлюють їхню духовну потребу, тому що царство небесне належить до них». Він сказав, що чисті серцем «побачать Бога», і що «царство небесне» належить до «переслідуваних за праведність» (Матвія 5:3, 8, 10, НС). Пізніше в тій самій проповіді, Ісус говорив про широку дорогу, яка веде до знищення й вузьку дорогу, яка веде до життя. Частково, Він додав: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі» (Матвія 7:13, 14, 21).

Отже, із змісту обох цих віршів можна бачити, що коли Ісус говорив (про кількох спасених на тісній дорозі, що веде до життя), то це стосується головно до Божого схвалення в той час, коли Він подавав людям надію на небесне життя. Мало людей слухаючих звістку правди й які навчились вимог, відповіли й доказались вірними (Матвія 22:14; 24:13; Івана 6:60-66).