Життя — дар від Бога

ДВАДЦЯТЬ ЧОТИРИ години на добу наше серце нагнітає дорогоцінну кров до нашого тіла. Ми засинаємо і наші легені продовжують розширюватися і звужуватися. Ми їмо, і пожива автоматично перетравлюється. Усе це відбувається кожного дня без жодної свідомої участі або з невеликим зусиллям. Цими таємничими та надзвичайними процесами легко знехтувати, але вони є частиною дару, який ми називаємо життям. У деякій мірі цей дар можна назвати дивом.

Розгляньмо процес зачаття і народження людини. Хоч тіло звичайно відкидає чужорідну тканину, утроба робить виняток для заплідненої яйцеклітини. Замість того щоб відкинути зростаючий зародок як чужорідну тканину, вона годує та захищає його до того часу, коли він готовий вийти як немовлятко. Без здатності утроби робити цей вирішальний виняток щодо закону відкинення чужорідної тканини народження людини було б неможливе.

Крім того, життя новонародженого було б короткочасне, якщо б не процеси, які відбуваються в утробі, коли зародок має тільки чотири місяці. У цей час він починає ссати свій великий палець руки, тренуючи м’язи, що пізніше йому дасть змогу годуватися грудьми матері. І це є тільки одним з багатьох питань життя і смерті, які вирішуються задовго перед народженням дитини.

Коли плід знаходиться в утробі, в стінці його серця є отвір. Проте цей отвір автоматично закривається в момент народження. До того ж, велика кровоносна судина, яка оточує легені плоду в утробі, під час народження автоматично звужується; кров тепер потрапляє в легені, де вона може збагатитися киснем, коли дитина робить свій перший вдих.

Усе це тільки початок. Протягом життя ряд докладно запроектованих систем (таких, як дихальна, кровоносна, нервова та ендокринна) здійснюватимуть і координуватимуть свої функції з надзвичайно вражаючою ефективністю, а все це для забезпечення життя. Не дивно, що стародавній письменник сказав до Бога: «Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!» (Псалом 139:14).

Безсумнівно, письменник цих чудових слів не вважав, що життя є просто наслідком сліпого, еволюційного випадку або несподіваної події. Якщо б так було, то ми не мали б ніяких обов’язків або відповідальностей щодо того, як ми користуємося своїм життям. Проте життєві механізми ясно виявляють задум, а задум вимагає конструктора. Біблія формулює такий принцип: «Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував,— то Бог» (Євреїв 3:4). Тому істотно знати, «що Господь — Бог Він, Він нас учинив, і Його ми» (Псалом 100:3). Так, життя є чимсь більшим, ніж милосердним випадком — це дар від самого Бога (Псалом 36:10).

Зважаючи на все це, то які в нас є обов’язки перед Давальником життя? Як він хоче, щоб ми користувалися своїм життям? Ці та інші питання розглянемо в наступній статті.

Цінування дорогоцінного дару життя

ЯКОЮ ж дорогоцінною власністю є життя! Без нього ми нічого не можемо робити. Якщо воно втрачене, то його вже не можна повернути ніяким людським способом. Якщо нашому життю загрожує небезпека, то ми робимо все, що залежить від нас, аби зберегти його. Тож у біді декотрі навіть волають про надлюдську допомогу!

Ми пригадуємо біблійний опис про корабель, якого застав великий шторм у морі. Коли він майже зазнав катастрофи, «налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів». Потім вони всі разом просили правдивого Бога: «О Господи, нехай же не загинемо ми». Біблійний опис також говорить: «Викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе». (Йони 1:4​-6, 14; порівняйте Дії 27:18, 19).

Ці моряки, намагаючись зберегти своє життя, готові були навіть пожертвувати найціннішим матеріальним набутком. Ми можемо повернути матеріальну власність, але не життя. І тому що ми інстинктивно турбуємося про своє життя, ми відчуваємо жах перед небезпекою. Ми годуємо, одягаємо і живимо своє тіло. Ми шукаємо медичного догляду, коли хворіємо.

Проте Давальник життя вимагає від нас чогось більшого, ніж тільки притримуватися наших інстинктів самозбереження. Кінець кінцем, життя є безцінним даром і воно походить від найважливішої Особи в цілому всесвіті. Чи не повинні ми дорожити життям через щире цінування Давальника і дара? Чи це також не означало б поважати життя інших?

Нас не повинно дивувати, що Закон Єгови Бога, який він дав ізраїльському народу, містив накази, які були призначені для збереження життя та здоров’я інших (Вихід 21:29; Повторення Закону 22:8). Християни сьогодні повинні також турбуватися безпекою інших. Наприклад, якщо ви маєте дітей, чи залишаєте ви безтурботно під рукою такі речі, як намиста, шпильки або гострі предмети, які могли б спричинити тяжкі ураження наївній дитині, котра буде бавитися ними або проковтне їх? Чи ви поклали у недоступні дітям місця небезпечні хімікати та медичні препарати? Якщо розлилася вода на підлогу, чи ви спішите витерти її, щоб запобігти нещасливому випадкові? Чи ви відразу ремонтуєте пошкоджені електроприлади? Чи ваш засіб пересування проходить регулярне технічне обслуговування? Чи ви обачний водій? Якщо ви справді оцінюєте дорогоцінний дар життя, то це спонукає вас сприйняти розсудливі застереження в цих та подібних галузях.

Як це не сумно, але дехто не звертає уваги навіть на своє власне життя. Наприклад, хто сьогодні не знає про те, що куріння шкодить здоров’ю? Але мільйони поневолені цією звичкою, тоді як їхнє здоров’я погіршується кожного разу, коли вони вдихають отруйний дим. Інші зловживають наркотиками, а ще інші — алкоголем, все це приносить їм шкоду. СНІД є смертельним захворюванням, від якого ще не знайшли ліку. Але багато людей могли б уникнути цього захворювання, якщо б вони уникали статевої неморальності, певних видів наркоманії та переливання крові. Яка ж трагедія через недостатнє цінування життя (Римлян 1:26, 27; 2 Коринтян 7:1).

Зміна можлива!

Ті, що цінують свого Величного Творця Єгову, мають вагому причину ставитись до життя як до скарбу. Життя є його святим даром. Тому вони бажають робити будь-які необхідні зміни, щоб вважати його божественним даром. Розгляньмо досвід Кваку, вчителя з Ґани. Він марнував своє життя, тому що був безвідповідальним алкоголіком.

Кваку пригадує: «Я намагався примусити свою дружину, щоб вона поважала мене, що часто розпалювало сварки та бійки, особливо коли я був п’яний. Оскільки я зловживав алкоголем, то часто був без копійчини і не давав грошей на потреби сім’ї. Ясно, що це дуже дратувало мою дружину. Коли не було грошей (а це траплялося досить часто), я робив усе що міг, щоб отримати свою дозу. Одного разу я дійшов до того, що пропив гроші, які зібрав зі своїх учнів для державного іспиту. Я вдався в пиятику і також купляв випивку для своїх компаньйонів. Але прийшов час розплати. Якщо б не вчасне втручання директора школи, мене звільнили б з роботи.

Моє життя було в скрутному становищі. Я був збентежений, але незабаром звик до цього. Тоді я почав думати про самогубство, тому що відчув, що зазнав невдачі в житті. Проте я не міг звільнитися від звички пиячити. Але коли одного дня в барі мене поранили в п’яній бійці, то я прийшов до висновку, що любов до алкоголю може колись коштувати мені життя.

Весь той час Свідки Єгови інколи навідувалися до нашого дому, намагаючись зацікавити нас Біблією. Ми з дружиною завжди ухилялися від них, бо думали, що вони докучливі люди. Одного разу я вирішив послухати їх, бо симпатизував їм. Незабаром біблійне вивчення відкрило мені очі на чудову перспективу вічного життя в Божій новій системі. Чим більше я вивчав Біблію зі Свідками Єгови, тим більше в мені зростало все глибше цінування Єгови — нашого Давальника життя — та його дару життя, і мене все більш вражала практичність біблійної поради. Потім це заохотило мене очистити своє життя. Не було легко, тому що я постійно повинен був чинити опір чарці, а також цуратися своїх колишніх компаньйонів. Єгова, Слухач молитов, бачив рішучість мого серця і почув менеa.

Моя дружина, хоч вона не є Свідоком Єгови, тепер дуже поважає мене і мою релігію, тому що спостерігає в моєму житті та наших подружніх стосунках велику зміну. Нашим сусідам більше не потрібно втручатися в бійки між дружиною і мною. Я ціную внутрішній спокій, який тепер маю. Безсумнівно, цінування Єгови Бога, який є нашим Життєдавальником, прийняття його точки зору щодо дорогоцінності життя та послух до його настанов, є єдиним корисним способом життя».

Бог пропонує вічне життя

Свідки Єгови допомогли тисячам, подібним до Кваку, «зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди» (Ефесян 4:24). Вони цінують не тільки своє теперішнє життя, але також надію на вічне життя в земному раю. Біблія обіцяє, що в Раю, який створить Бог, ніхто з населення землі більше не зазнає постійного відчуття голоду, бо «вчинить Господь Саваот... гостину» (Ісаї 25:6).

Тепер, хоч життя і є чудовим даром, воно лише тимчасове. Кожен зустрічається зі смертю і який же це травмуючий удар! Спостерігання за тим, як хтось, кого ви любите, відходить від живих у могильну тишу, без перебільшення, викликає велике страждання. Але в Божому Царстві під правлінням Ісуса Христа виконається обіцянка Єгови: «Не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:4).

У той час дар життя буде поширюватися у надзвичайний спосіб. Ті, що переживуть кінцеве горе на цій землі, будуть мати можливість радіти життю. А тоді, завдяки воскресінню, поверненню життя, Бог Єгова відновить свій безцінний дар для тих, котрі сплять сном смерті (Івана 5:24, 28, 29). Це означатиме повернення померлих улюблених та богобійних людей давнини!

Чи все це занадто добре, щоб бути правдою? Ні, бо «для Бога нема неможливої жодної речі!» (Луки 1:37; порівняйте Йова 42:2).

До того ж сам Бог Єгова постачив гарантію для людства, що все це станеться. Як? Завдяки жертві одного з найдорожчих його серцю синів, його дорогого Сина Ісуса Христа, щоб викупити нас від гріха та смерті. Римлян 8:32 запевняє нас: «Той же [Бог Єгова], Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас,— як же не дав би Він нам із Ним і всього?» Біблія говорить нам, що це охоплює очищення людства від морального занепаду і усунення всіх форм несправедливості, злочину та насильства (Ісаї 11:9). Вже ніколи не будуть ставитись до життя, як до чогось дешевого.

Навіть тепер в недосконалих умовах життя може приносити багато насолоди. Хто ж не втішається ароматом їжі, який лоскоче ніздрі, дотиком легкого бризу в жаркий день, видовищем величної гори, яскраво забарвленим заходом сонця, безтурботним дзюрчанням струмка, захоплюючим забарвленням квітів, звуком приємної музики або піснею птахів? Зупиніться на хвилинку. Подумайте, як би ви почували себе, якщо б могли вічно користуватися цим?

Чи є якийсь сенс відкидати дорогоцінний привілей жити вічно задля якогось тимчасового задоволення, яке може запропонувати беззмістовний та потураючий серцю спосіб життя? (Порівняйте Євреїв 11:25). Біблія мудро закликає нас «жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі» (1 Петра 4:2). Ми щиро заохочуємо вас, так, закликаємо вас, поступати так з допомогою вивчання Божого Слова, Біблії і впроваджувати в дію те, чого ви вчитеся (Івана 13:17). Таким чином, ви набудете доброго взаємозв’язку з Єговою,— Богом, переповненим добротою та милосердям, який може винагородити вас вічним життям!

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 5]

Чи ваш стиль життя відображає ваше цінування життя?

[Ілюстрація на сторінці 7]

Божий новий світ дасть нам можливість насолоджуватися вічним життям!