Чи Земля «закладена» завдяки випадку?

ДЛЯ того щоб на Землі не було різких перепадів температур, вона повинна обертатися на відповідній відстані від Сонця. В інших планетних системах також виявили планети, які рухаються навколо зірок сонячного типу і вважаються придатними для життя, оскільки здатні утримувати воду в рідкому стані. Однак навіть ці нібито придатні для життя планети можуть не надаватися для людського життя, бо для цього вони повинні також обертатися з відповідною швидкістю й бути відповідного розміру.

Якби Земля мала трохи менший розмір та масу, то сила гравітації була б слабшою і значна частина цінної земної атмосфери покинула б планету. Така ситуація склалася на Місяці та інших двох планетах, Меркурії і Марсі. Будучи меншого розміру й ваги, ніж Земля, вони мають або дуже незначний атмосферний шар, або взагалі його не мають. А що, коли б Земля була трохи більшою?

Тоді її сила тяжіння була б сильніша, і більше часу йшло б на те, щоб такі легкі гази, як водень та гелій, залишили атмосферу. «Гіршим є те,— пояснюється у підручнику «Середовище життя» (англ.),— що порушилося б точне співвідношення атмосферних газів».

Або візьмімо, наприклад, кисень, завдяки якому відбувається процес горіння. Якби його концентрація зросла на 1 відсоток, лісові пожежі траплялися б частіше. З іншого боку, коли б збільшувався вміст вуглекислого газу, який спричиняє парниковий ефект, люди страждали б від перенагрівання Землі.

Земна орбіта

Ще однією досконалою характеристикою Землі є форма її орбіти. Якби орбіта була більш витягнута, то ми б мучилися через нестерпні перепади температури. Однак Земля рухається майже по коловій орбіті. Ситуація, звичайно ж, змінилася б, коли б повз Землю пролетіла планета-гігант типу Юпітера. В останні роки науковці виявили, що навколо деяких зірок на дуже малій відстані від них рухаються великі планети, подібні до Юпітера. Багато з цих планет мають витягнуті орбіти. Будь-якій планеті типу Землі довелося б сутужно у таких системах.

Астроном Джефрі Марсі порівняв ці планетні системи з нашою Сонячною системою, до складу котрої входять такі чотири планети, як Меркурій, Венера, Земля та Марс. У своєму інтерв’ю Марсі із захопленням вигукнув: «Лише подивіться, яка вона [структура] досконала. Вона подібна до самоцвіту. Усі орбіти колові й лежать в одній площині. Всі планети рухаються в одному напрямку. (...) Це щось майже надприродне!» Чи ж можна такі дива пояснити сліпим випадком?

Наша Сонячна система має ще одну чудову особливість. Такі планети-гіганти, як Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун, рухаються навколо Сонця на безпечній від нас відстані. Тому вони нічим не загрожують нам, а, навпаки, виконують важливу роль. Астрономи прирівнюють їх до «небесних пилососів», бо завдяки своїй гравітації вони притягують великі метеори, які могли б становити небезпеку для життя на Землі. Наша планета дійсно була дуже добре «закладена» (Йова 38:4, Хом.). І її розміри, і її розміщення у Сонячній системі якраз такі, як потрібно. Але це ще не все. Земля має також інші виняткові особливості, необхідні для людського життя.

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 8, 9]

ОСОБЛИВА ПЛАНЕТА

«Досконалі розміри Землі, чудове поєднання елементів, обертання по майже коловій орбіті на ідеальній відстані від довговічної зірки, Сонця, створили на нашій планеті особливі умови, завдяки яким на її поверхні накопичилась вода. Важко навіть уявити собі, щоб життя могло зародитися без води» («Інтегровані принципи зоології», 6-те видання, англ.).

[Відомості про джерело]

NASA photo