«Досконалі розміри Землі, чудове поєднання елементів, обертання по майже коловій орбіті на ідеальній відстані від довговічної зірки, Сонця, створили на нашій планеті особливі умови, завдяки яким на її поверхні накопичилась вода» («Інтегровані принципи зоології», 7-ме видання). Життя на Землі ніколи б не з’явилося без води.

Ідеальні характеристики Землі

Наше життя залежить від точності ще й в іншому. Поміркуймо над розмірами Землі та її розміщенням щодо решти «членів» Сонячної системи. У біблійній книзі Йова підіймаються запитання, що змушують нас замислитися про своє місце у Всесвіті: «Де був єси, як я закладав землю? ...Хто визначив їй міру,— може знаєш?» (Йова 38:4, 5, Хом.). Сьогодні ці запитання вимагають відповіді, як ніколи раніше. Чому? Через вражаючі відкриття, що стосуються нашої Землі — у тому числі її розмірів та місця в Сонячній системі.

Ніде у Всесвіті ще не було знайдено планети, подібної до нашої. Деякі вчені, правда, вказують на непрямі докази існування об’єктів, у сотні разів більших за Землю, які рухаються навколо зір. Але наша Земля має просто ідеальні розміри для життя людини на ній. В якому розумінні? Коли б Земля була лише трохи більшою, то через її сильнішу гравітацію легкий газ водень, не в змозі подолати земного тяжіння, збирався б на планеті. І тоді атмосфера була б непридатною для життя. З іншого боку, через незначне зменшення розмірів Землі наш життєдайний кисень просто б утік, а вода б з її поверхні випарувалась. У будь-якому випадку, ми б тут не жили.

Крім того, Земля розташована на ідеальній відстані від Сонця, що теж дуже важливо для розвитку життя. Астроном Джон Барроу і математик Френк Типлер вивчали «співвідношення радіуса Землі та її відстані до Сонця». Вони дійшли висновку, що люди не могли б жити на Землі, «коли б це співвідношення хоч трохи відрізнялося від того, яке ми знаємо». Професор Дейвід Л. Блок зауважує: «Згідно з підрахунками, коли б Земля перебувала лише на 5 відсотків ближче до Сонця, неконтрольований парниковий ефект [перегрівання Землі] стався б ще коло 4000 мільйонів років тому. Якби ж Земля розміщувалася тільки на 1 відсоток далі від Сонця, неконтрольоване зледеніння [покриття планети величезними товщами криги] сталося б коло 2000 мільйонів років тому» («Наш Усесвіт: випадок чи задум?», англ.).

До вищенаведеного можна добавити й те, що Земля обертається навколо своєї осі раз на добу, тобто якраз із відповідною швидкістю для створення помірних температур. Венера на таке обертання затрачає аж 243 дні. Тільки подумайте, що б сталося, якби Земля наслідувала свою сусідку! Ми просто не вижили б за крайніх температур, які були б наслідком таких довгих днів та ночей.

Інша істотна деталь — це траєкторія Землі навколо Сонця. Комети, наприклад, рухаються по великому витягнутому еліпсу. На щастя, наша Земля цього не робить. Вона обертається майже по коловій орбіті, що теж запобігає виникненню смертоносних перепадів температур.