У пошуках хорошого життя

«Наукові й технічні досягнення змінили... життя багатьох людей у двадцятому столітті» («Оксфордська історія двадцятого століття», англ.).

ОДНА з найбільших змін цієї доби пов’язана з населенням. Жодне інше століття не бачило такого стрімкого зросту кількості жителів нашої планети. На початку XIX століття їхнє число досягло майже одного мільярда, а на порозі XX — 1,6 мільярда. Однак у 1999 році населення світу вже становило шість мільярдів! І мешканців Землі стає дедалі більше, а їхні вимоги до життя зростають.

Росту населення сприяє прогрес медицини й доступність медичного обслуговування широкому загалу. У таких країнах, як Австралія, Німеччина, Сполучені Штати Америки та Японія, середня тривалість життя на початку століття становила менше 50 років, а сьогодні — понад 70. Проте ця позитивна зміна спостерігається не скрізь. Принаймні у 25 країнах люди все ще живуть у середньому 50 років або менше.

«Як ви жили колись без... ?»

Молоді люди деколи не в силі зрозуміти, як колись їхні предки могли давати собі раду без літаків, комп’ютерів та телевізорів — того, що вважається нині чимось звичайним, а в багатших країнах навіть необхідним. Задумаймось, наприклад, над тим, як вплинув на наше життя автомобіль. Його сконструювали під кінець XIX століття, але нещодавно в журналі «Тайм» зазначалося, що «автомобіль — це один з винаходів, який є характерною рисою цілого XX століття від початку й до кінця».

У 1975 році було підраховано, що коли б раптом зник автотранспорт, то кожен десятий європейський працівник залишився б без роботи. Але постраждала б не лише автомобільна промисловість. Крім того, закрилися б двері банків, торговельних центрів, ресторанів й інших закладів, які залежать від клієнтів на колесах. Фермери не мали б можливості постачати на ринок свої товари, і виникли б серйозні проблеми із забезпеченням населення харчами. Ті, хто працює у містах, але живе у передмістях, теж були б відрізані від місць роботи. А швидкісні автомагістралі, що перетинають землю вздовж і впоперек, виявилися б нікому не потрібними.

Щоб посприяти випуску автомобілів і зменшити кошти їхнього виробництва, на початку цього століття було впроваджено складальні конвеєри, які тепер діють у більшості галузей індустрії. (Завдяки складальним конвеєрам з’явилась можливість масово продукувати також інші товари, як-от кухонні прилади). На зорі нашого сторіччя безкінну карету можна було побачити лише у кількох країнах і вона вважалася забавкою багатіїв. А тепер це транспортний засіб звичайних людей у більшості частин світу. Як висловився один письменник, «під кінець XX століття життя без автотранспорту просто неможливо собі уявити».

У пошуках розваг

Колись подорожувати — означало відправлятися туди, куди людина мусила дістатися. Але в XX столітті, особливо у розвинених країнах, ситуація змінилася. Стало більше високооплачуваних робіт, робочий тиждень скоротився до 40 годин або й менше, і в людей з’явилися гроші та час на подорожі. Тож сьогодні подорожувати — означає відправлятися туди, де хочеться побувати. Завдяки автомобілям, автобусам та літакам можна відпочивати за сотні або й тисячі кілометрів від дому. Масовий туризм став великим бізнесом.

Згідно з «Атласом XX століття», туризм «сильно вплинув як на ті країни, в котрі прибувають туристи, так і на ті, з котрих вони приїхали». Деколи цей вплив є негативним. Надто часто туристи сприяють нищенню пам’яток та красот природи, які їх власне й привабили.

Тепер люди також мають більше часу для спорту. Багато осіб почали самі займатися ним, а інші задовольняються роллю палких, інколи навіть буйних уболівальників улюблених команд чи спортсменів. Коли з’явився телевізор, за спортивними змаганнями стало можливо спостерігати майже всім. Національні та міжнародні спортивні змагання притягують до телевізорів сотні мільйонів захоплених глядачів.

«Спорт та фільми — це основні стовпи індустрії дозвілля, яка тепер належить до найбільших у світі роботодавців і приносить найвищі прибутки»,— каже «Атлас XX століття». Щороку на розваги витрачаються мільярди доларів, у тому числі на азартні ігри — улюблену форму відпочинку багатьох. Згідно з вивченням, проведеним 1991 року, індустрія азартних ігор стоїть у країнах Європейського Співтовариства на 12-му місці за величиною річного обороту, який становить щонайменше 57 мільярдам доларів.

Коли такі розваги перейшли в розряд звичайних, люди почали шукати нових втіх. Наприклад, експериментування з наркотиками набрало такого широкого розмаху, що в середині 90-х торгівля наркотиками, за приблизними підрахунками, приносила щороку 500 мільярдів доларів і, як подає одне джерело, була «найприбутковішим бізнесом у світі».

«Забавляємо себе до смерті»

Сучасна техніка призвела до того, що нинішній світ перетворився у «велике село». Сьогодні політичні, економічні й культурні зміни впливають на людей по всій землі майже відразу. «Звичайно, в інші часи також відбувалися епохальні перевороти»,— сказав у 1970 році професор Алвін Тофлер, автор книжки «Майбутній шок» (англ.). «Але,— додав він,— ці перевороти та зміни мали місце у межах одного або групи суміжних суспільств. Минали покоління, навіть століття, перш ніж вплив цих подій поширювався за межі тих держав. (...) Сьогодні мережа соціальних зв’язків так тісно сплетена, що наслідки сучасних подій блискавично поширюються по цілому світі». І свою роль у цьому відіграє також супутникове телебачення та Інтернет.

Дехто вважає телебачення найвпливовішим засобом передачі інформації у XX столітті. Одна письменниця сказала: «Хоч багато й критикує зміст телепередач, проте ніхто не заперечує могутності впливу телебачення». Але телепрограми не можуть бути ліпшими, ніж ті, хто їх створює. Тому вони справляють не лише позитивний вплив, але й негативний. Передачі з поверховим змістом, переповнені сценами насилля та неморальності, можливо, задовольняють потреби певних людей, але вони не поліпшують людських стосунків, а, навпаки, дуже часто погіршують їх.

Нейл Поустмен у книжці «Забавляємо себе до смерті» (англ.) згадує про іншу небезпеку: «Проблема полягає не в тому, що телебачення представляє розважальні теми, а в тому, що всі теми представляються як розважальні... Хоч би що зображалося і з якого погляду, загальне враження таке, що це має забавити та розважити нас».

Оскільки люди стали надавати перевагу різним втіхам, духовні цінності та мораль сильно занепали. «У XX столітті організована релігія втратила свою владу в багатьох частинах світу»,— говориться в «Атласі XX століття». Із занепадом духовності люди почали ставити на перше місце розваги, перебільшуючи цим їхню справжню цінність.

«Не все... що блищить»

У XX столітті відбулося багато позитивних змін, але, як говорить прислів’я, «не все те золото, що блищить». Хоча чимало людей і живе довше, однак збільшення світового населення породило величезні нові проблеми. Нещодавно в журналі «Нешнл джіоґрефік» зазначалося: «Ріст населення може виявитися найбільш невідкладним питанням на порозі нового тисячоліття».

Автомобілі приносять не лише користь та задоволення, але й смерть. За підрахунками, щороку в дорожньо-транспортних пригодах гине чверть мільйона людей у світі. До того ж машини — це основні забруднювачі на землі. Автори книжки «5000 днів на збереження планети» (англ.) кажуть, що забруднення «сьогодні відбувається в глобальних масштабах, руйнуючи або підриваючи життєздатність екосистем від одного полюса до другого». Вони пояснюють: «Ми не лише завдали шкоди екосистемам, але й почали нищити процеси, завдяки яким Земля є придатним місцем для вищих форм життя».

Проблема забруднення — бич XX століття — була майже невідома у попередніх віках. «Ще донедавна ніхто не думав, що людські дії можуть відбитися на цілій планеті,— говориться в «Нешнл джіоґрефік».— Нині деякі вчені вважають, що вперше в історії такі зміни почали відбуватися». Далі там застерігається: «Загальний вплив людства настільки негативний, що протягом одного покоління людей може загинути увесь світ живого».

XX століття — справді виняткове століття. Люди, отримавши небачену до того можливість втішатися хорошим життям, тепер думають, як би їм взагалі вижити!

[Таблиця/Ілюстрації на сторінках 8, 9]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

1901

Марконі посилає перші радіосигнали через Атлантичний океан.

1905

Ейнштейн опубліковує свою теорію відносності.

1913

Форд відкриває складальний конвеєр для автомобіля «Модель Т».

1941

Народжується комерційне телебачення.

1969

Людина ступила на Місяць.

Масовий туризм стає великим бізнесом.

Інтернет набирає популярності.

1999

Населення світу досягає шести мільярдів.