Він служив Єгові смиренно

«ПО-СПРАВЖНЬОМУ важливо не де ти служиш, а кому»,— Джон Бут любив повторювати ці слова й жив згідно з ними. З його життєвого шляху на землі, який закінчився в понеділок, 8 січня 1996 року, було ясно видно, кому він служив.

У 1921 році молодим хлопцем Джон Бут шукав змісту в житті. Він викладав у недільній школі Голландської реформатської церкви, проте відмовився вчитися на священика, оскільки вважав, що церковники ведуть егоїстичний спосіб життя. Коли він побачив листівку, в якій писалося про промову за назвою «Мільйони, які тепер живуть, ніколи не помруть» (англ.), то негайно послав за літературою, про котру там повідомлялося. Захоплений тим, про що читав, він незабаром почав їздити по 24 кілометри велосипедом на зібрання Дослідників Біблії, як тоді були відомі Свідки Єгови. Він охрестився 1923 року, і почав проповідувати від дверей до дверей у районі Уоллкілла (Нью-Йорк), де його родина мала молочну ферму.

Брат Бут розпочав повночасне служіння у квітні 1928 року. Він проповідував у своїй місцевості та по селах Півдня, обмінюючи біблійну літературу на харчі та на гроші для оплати помешкання. Він безстрашно поводився, коли опинявся у небезпечних ситуаціях, наприклад, якось власники незаконних винокурних заводів, погрожуючи, розмахували рушницями, один з них вистрілив і поранив партнера Джона Бута по піонеруванню. У 1935 році брата Бута призначили роз’їзним наглядачем, і він почав відвідувати збори й менші групи по країні. Він організовував конгреси й допомагав братам та сестрам залишатися витривалими попри переслідування. Він стояв перед розлюченим натовпом, давав свідчення в суді, сидів у в’язниці — усе це стало для Джона Бута звичайними подіями. Якось він написав: «Потрібно було б цілої книги, щоб описати усі подробиці тих бурхливих часів».

У 1941 році Джозеф Ф. Рутерфорд, тодішній президент Товариства Вартової башти, призначив брата Бута працювати на Фермі Царства неподалік од Ітаки (Нью-Йорк). Там він вірно прослужив 28 років. Його любов до служіння не згасла, і він з радістю протягом років спілкувався з тисячами студентів Біблійної школи Ґілеад Товариства Вартової башти для підготовки місіонерів, котрі жили на Фермі Царства до 1961 року. У 1970 році брата Бута попросили служити на Фермах Товариства Вартової башти в Уоллкіллі (Нью-Йорк), і таким чином він опинився в тій же місцевості, де почав піонерування 45 років тому.

У 1974 році брата Бута призначили членом Керівного органу Свідків Єгови в Брукліні (Нью-Йорк). Він служив вірно у цьому призначенні аж до смерті у віці 93 років. Джона Бута любили за глибоку смиренність і християнську доброту. Він вірно проповідував від дверей до дверей і на вулицях міста, поки не похитнулися його здоров’я й сила.

Ті, хто служив разом з ним, засмучені його смертю, але отримують потіху з біблійної обітниці стосовно таких помазаних християн,— що вони воскрешаються до небесного життя й що «їхні діла йдуть за ними слідом» (Об’явлення 14:13; 1 Коринтян 15:51—54). Авжеж, це зміна оточення, але там Джон Бут зможе служити Єгові вічно!

[Ілюстрація на сторінці 32]

Джон Бут (1903—1996).

[Ілюстрація на сторінці 32]

HERALD-AMERICAN, ANDOVER 1234

76 Jehovites Jailed in Joliet

[Відомості про джерело]

Chicago Herald-American